Перспективи розвитку аграрного сектора України в умовах кліматичних змін

Національний інститут стратегічних досліджень та Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства підготували аналітичну доповідь "Перспективи розвитку аграрного сектора України в умовах кліматичних змін".

В аналітичній доповіді проаналізовано ризики та можливості для ефективного функціонування сільського господарства в умовах кліматичних змін, зокрема вплив на земельні й водні ресурси від збройної агресії РФ та руйнування Каховської ГЕС. 

Окреслено особливості інституційного забезпечення адаптації сільгоспвиробників до функціонування в умовах змін клімату. 

Визначено вектори та обґрунтовано інструменти впровадження кліматично орієнтованого сільського господарства, яке спрямоване на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції (впровадження принципів стійкого розвитку галузі) завдяки пом’якшенню негативного впливу кліматичних змін (викидів парникових газів), адаптації технологій до змін клімату (впровадження інноваційних ресурсозберігаючих та кліматично орієнтованих технологій вирощування сільськогосподарських культур). 

Запропоновано пріоритетні напрями державної політики щодо адаптації агросектора України до ефективного функціонування в умовах кліматичних змін.

 

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. РИЗИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

Розділ 2. КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА АГРАРНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ

Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ЗМІН КЛІМАТУ

Розділ 4. КЛІМАТИЧНО ОРІЄНТОВАНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ОДИН ІЗ КЛЮЧОВИХ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Розділ 5. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО АДАПТАЦІЇ АГРОСЕКТОРА ДО ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ В УМОВАХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

ВИСНОВКИ

SUMMARY

 

ВСТУП

В останнє десятиліття нетипові природно-кліматичні явища, пов’язані з глобальними кліматичними змінами, набули поширеного характеру, змушуючи уряди держав розробляти та впроваджувати заходи, спрямовані на адаптацію до таких змін функціонування економіки та суспільства. Нехтування проблемою кліматичних змін може суттєво вплинути на стабільність соціально-економічного розвитку країн в довгостроковій перспективі. Україна також відчуває наслідки кліматичних змін – посухи стають дедалі частішими та інтенсивнішими, безсніжні зими, нестача талих вод поступово стають звичними явищами. За оцінками кліматологів, вони складають близько 200 км, і зона Степу сягає нині Київської області.

Сільське господарство є найбільш вразливою галуззю економіки до змін клімату, оскільки функціонування землеробства і тваринництва, урожайність сільськогосподарських культур залежить, значною мірою, від агрокліматичних умов території й, насамперед, від її вологозабезпечення. Зміни клімату створюють серйозні загрози для збалансованого розвитку України через збільшення кількості екстремальних погодних явищ, пов’язаних із ними ризиків для природних екосистем та здоров’я і життєдіяльності населення. Розробка напрямів адаптації до зміни клімату, підвищення опірності та зниження ризиків, пов’язаних зі зміною клімату є невід’ємною складовою частиною зобов’язань України й випливають із ратифікованої Рамкової Конвенції ООН про зміни клімату та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Комплекс необхідних заходів із реалізації цього завдання має передбачати включення питань адаптації до зміни клімату та підвищення опірності до пов’язаних з кліматом ризиків і стихійних лих до державних і національних стратегій, планів і програм розвитку економіки держави та її галузей, надання державної підтримки створенню і постійному оновленню методичних підходів до оцінки фактичних і моделюванню очікуваних змін клімату та їх наслідків. 

Збройна агресія Російської Федерації проти України завдає безпрецедентних, іноді безповоротних негативних впливів на довкілля України. Разом зі знищенням природних ландшафтів завдаються суттєві впливи на клімат та погіршення здатності територій до пом’якшення впливу на них глобальної зміни клімату й адаптації до таких змін, особливо в східних та південних областях, які й раніше вважалися найуразливішими до кліматичних змін.

Зміни клімату, з одного боку, відкривають нові можливості для розвитку сільського господарства і рослинництва, а з іншого – потребують удосконалення елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур: планування сівозмін, уточнення строків сівби, удосконалення режимів зрошення і впровадження інноваційних способів поливу, оптимізації систем удобрення й захисту рослин з обов’язковим екологічним обґрунтуванням та заходами збереження навколишнього природного середовища.

Як ніколи актуальності набуває перехід до кліматично-орієнтованого та кліматично-оптимізованого сільського господарства. При цьому кліматична орієнтація має враховувати різні сценарії кліматичних змін, а кліматична оптимізація – передбачає уточнення строків сівби культур для більш ефективного використання гідротермічного потенціалу агроекосистем, а також підвищення окупності витрат усіх видів ресурсів (поливної води, добрив, пестицидів, біопрепаратів тощо) на формування одиниці рослинницької продукції для зменшення екологічного тиску на довкілля, зростання вмісту в ґрунті органічних сполук, гумусу та збереження вуглецю.

Метою пропонованої доповіді є обґрунтування засад, визначення пріоритетів і розроблення науково-практичних рекомендацій щодо розвитку аграрного сектора економіки України в умовах кліматичних змін, впровадження передових вітчизняних і міжнародних практик кліматично орієнтованого сільського господарства, які сприятимуть адаптації сільського господарства до кліматичних викликів і створять передумови для стійкого розвитку та економічного зростання сільського господарства України.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

Докладніше в аналітичній доповіді: