Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості у період воєнного стану в Україні (січень - лютий 2024 р.)

Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію комплексу заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектора.

Рівень інфляції в Україні знижується тринадцятий місяць поспіль [1]. За даними Державної служби статистики України, у січні 2024 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) знизилася до 4,7 %. У місячному вимірі (відносно грудня 2023 р.) ціни зросли на 0,4 % (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Індекс споживчих цін, до відповідного місяця попереднього року, %

Джерело: НБУ, Держстат України.

Ціни на сирі продукти харчування в січні зросли на 2,1 % р/р порівняно з їхнім зростанням на 2,2 % р/р у грудні 2023 р. Зокрема, зростання цін на овочі в річному вимірі становило 13,1 % р/р, а відносно грудня овочі подорожчали на 16,8 % р/р. Ціни на фрукти зросли на 2,3 % р/р та 4,5 % р/р відносно грудня. Водночас вартість яєць у січні в річному вимірі знизилася на 18,7 %, а відносно грудня – на 8,4 % р/р. Суттєве здешевлення цукру (на 8,4 % р/р та на 2,9 % р/р відносно грудня) стало наслідком низьких експортних цін та збільшення виробництва.

Подорожчання оброблених продовольчих товарів у січні сповільнилося до 5,5 % р/р порівняно з 5,9 % р/р у грудні. Така динаміка пояснюється подальшим відображенням ефектів від гарних урожаїв, зокрема зниженням тиску з боку витрат бізнесу на харчову сировину та корми. При цьому в січні зафіксовано зниження цін на окремі оброблені продовольчі товари. Зокрема, подешевшали хліб і хлібопродукти (на 2,8 % р/р) та соняшникова олія (на 16,1 % р/р та на 0,9 % р/р відносно грудня). Водночас ціни на м’ясо та м’ясопродукти в січні відносно грудня знизилися на 1,1 % р/р, проте в річному вимірі зросли на 10,2 % р/р.

Ціни на непродовольчі товари в січні знизилися на 0,2 % р/р порівняно з їхнім зниженням на 0,1 % р/р у грудні завдяки збереженню відносної курсової стійкості гривні. При цьому в січні зафіксовано зниження цін на окремі непродовольчі товари як у річному, так і в місячному вимірі, зокрема на одяг (на 6,6 % р/р та на 5,6 % р/р відносно грудня) та взуття (на 7,1 % р/р та на 5,5 % р/р відносно грудня).

Темпи зростання вартості послуг у січні сповільнилися до 10,1 % р/р порівняно з 10,7 % р/р у грудні. Помірніше дорожчали послуги кафе та ресторанів під впливом зменшення тиску з боку витрат на продовольчу сировину. Також сповільнилося зростання вартості медичних, ветеринарних, фінансових послуг, страхування, обслуговування автомобілів, кінотеатрів, хімічного чищення. Натомість швидше дорожчали окремі послуги з утримання житла та послуги з особистого догляду як через підвищений попит, так і через дефіцит кваліфікованих кадрів.

Ціни на пальне в січні в річному вимірі знизилися на 0,1 % р/р порівняно з їхнім зростанням на 2,7 % р/р у грудні, при цьому в місячному вимірі (відносно грудня) вартість пального знизилася на 4,6 % р/р, що стало найкращим місячним показником за період з липня 2023 р. Така динаміка зумовлена передусім стабільністю світових цін на нафту та поліпшенням ринкових очікувань в умовах контрольованої ситуації на валютному ринку.

Зростання адміністративно регульованих цін у січні сповільнилося до 10,4 % р/р порівняно з 10,7 % р/р у грудні. Далі повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби через сповільнення зростання виробничих витрат та значний тиск з боку нелегальної продукції. Зростання цін на автотранспортні послуги в січні (6,8 % р/р та 0,6 % р/р відносно грудня) залишилося на рівні попереднього місяця з урахуванням тенденції зростання вартості праці. Натомість ціни на послуги залізничного пасажирського транспорту в січні знизилися на 1,1 % р/р, проте зросли на 2,5 % р/р відносно грудня.

Нагадаємо, що пікового значення з початку війни (26,6 % р/р) інфляція досягла в грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалася внаслідок забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційних чинників, зокрема через руйнування інфраструктури та ускладнення логістики.

Актуальний прогноз регулятора щодо динаміки цін протягом 2024–2026 рр., наведений в «Інфляційному звіті»[2] за січень 2024 р., передбачає такі показники зростання індексу споживчих цін у річному вимірі: 2024 р. – 8,6 %, 2025 р. – 5,8 %, 2026 р. – 5,0 %.

Міжнародні резерви України скоротилися на тлі затримки надходження зовнішнього фінансування [3]. Станом на 01 лютого 2024 р. обсяг міжнародних резервів країни знизився до 38 525 млн дол. США. За січень вони знизилися на 2 млрд дол. США, або на 4,9 % порівняно з груднем унаслідок значних валютних інтервенцій НБУ для збереження курсової стійкості гривні, боргових виплат країни в іноземній валюті та менших порівняно з попередніми місяцями обсягів надходження міжнародної допомоги (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Міжнародні резерви України, млрд дол. США

Джерело: НБУ.

На валютні рахунки уряду в НБУ в січні 2024 р. спрямовано загалом 899 млн дол. США, зокрема 387 млн дол. США – позикові та грантові кошти від Японії, що надійшли через Світовий банк; 512 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП. Крім того, у січні 2024 р. Україна виплатила за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 442 млн дол. США, з яких 369 млн дол. США – обслуговування та погашення ОВДП; 70 млн дол. США – Світовому банку; 4 млн дол. США – іншим міжнародним кредиторам. Чистий продаж валюти НБУ в грудні становив 2 533 млн дол. США. 

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців).

Банківський сектор отримав рекордний прибуток за підсумками 2023 р. [4]. Платоспроможні банки в 2023 р., за попередніми даними, отримали 86,5 млрд грн чистого прибутку, що майже вчетверо вище показника 2022 р. та на 12 % вище за результати 2021 р. При цьому лише 7 із 63 платоспроможних банків зафіксували збиток на загальну суму 245 млн грн. Крім того, у грудні 2023 р. згідно зі змінами до законодавства банки донарахували річну суму податку на прибуток за результатами 2023 р. в цілому за підвищеною ставкою 50 %. Отже, загальна сума податку на прибуток, сплаченого банками, за 2023 р. становила 73,5 млрд грн.

Одним із чинників зростання прибутковості банків стали значно менші відрахування в резерви під збитки від активних операцій, які за рік скоротилися на 86 %. Загалом із початку повномасштабного вторгнення банки сформували резерви в розмірі 133 млрд грн, з яких у 2023 р. – лише 17 млрд грн. Проте головним чинником прибутковості сектора залишається зростання процентних доходів, передусім від високоліквідних активів. При цьому станом на 01 січня 2024 р. кредитний портфель банківської системи України, сформований корпоративними та роздрібними позичальниками, становив 972 млрд грн, натомість загальні інвестиції банків у державні цінні папери зросли до 1355 млрд грн (зокрема ОВДП – 733 млрд грн, депозитні сертифікати НБУ – 622 млрд грн). Таким чином, більшу частку процентних доходів банків наразі складають доходи, отримані від держави в особі КМУ та НБУ, що негативно позначається на перспективах відновлення економіки, основним джерелом якого мають бути кредитні ресурси, спрямовані банками на підтримку поточної та інвестиційної діяльності підприємств-позичальників.

Частка непрацюючих банківських кредитів поступово скорочується [5]. Згідно з опублікованими звітними даними станом на 01 січня 2024 р.[6], частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі становила 37,4 %, що на 0.8 в. п. нижче показника на 01 січня 2023 р. Обсяг непрацюючих кредитів за рік загалом скоротився майже на 10 млрд грн до 422 млрд грн. При цьому основним чинником скорочення частки NPL стало зростання кредитного портфеля, передусім – у роздрібному сегменті ринку. Іншими причинами скорочення частки непрацюючих кредитів стали реструктуризація та подальше відновлення обслуговування проблемної заборгованості корпоративними клієнтами, що відбулося переважно в державних банках, а також списання непрацюючих кредитів фізичним особам.

Попри активну роботу банків із урегулювання непрацюючих кредитів, їхня частка залишається високою. Вагомою причиною такої ситуації є повномасштабна війна, яка зумовила нову хвилю дефолтів клієнтів. Зокрема, згідно із дослідженням НБУ[7], у жовтні 2023 р. «воєнні» непрацюючі кредити бізнесу становили 31 % їхнього загального обсягу. У роздрібному портфелі за час війни накопичилася понад половина теперішнього обсягу непрацюючих кредитів. При цьому більшість «воєнних» NPL не по’вязані безпосередньо з окупацією або руйнуванням, тому такі позичальники потенційно зможуть поновити обслуговування позик з подальшим відновленням економіки. Крім того, банки активно працюють із проблемними активами, передусім проводять реструктуризації. За даними опитування, банки реструктурували 73 млрд грн, або понад 89 % «воєнних» непрацюючих кредитів. При цьому кредити боржників, основні активи яких втрачено, розташовано на окупованих територіях або в зоні бойових дій, зарезервовано більше ніж на 77 %.

Запропоновано зміни до законодавства про бюро кредитних історій [8]. Регулятор запропонував унести зміни до Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та інших законів щодо державного регулювання та функціонування бюро кредитних історій (далі – БКІ), ураховуючи ключове значення таких установ для ринку споживчого кредитування. Запропонованими змінами, зокрема, передбачено:

• обов’язок БКІ своєчасно виправляти помилкові дані й забезпечувати надійний захист даних, зберігати кредитну історію протягом 10 років та належним чином її знищувати, прозорий механізм звернення позичальника;
• обов’язок кредитора / нового кредитора отримувати згоду позичальника та надати її на запит БКІ / НБУ, інформувати позичальника про назву та адресу БКІ, підставу та мету збирання і використання даних;
• повноваження НБУ приймати нормативно-правові акти та рекомендації, реагувати на виявлені порушення у процесі розгляду звернень позичальників, застосовувати коригувальні заходи та заходи впливу за порушення зазначених норм.

Водночас оновлення законодавства покликане встановити справедливі правила гри для всіх учасників ринку для збереження повноти, чистоти і достовірності даних та забезпечення цільового використання кредитної історії виключно для оцінювання кредитоспроможності, управління кредитним ризиком і здійснення верифікації клієнта. З цією метою:

• з’явиться можливість транскордонного обміну даними між національними та іноземними бюро, що дасть змогу отримувати через БКІ інформацію про заборгованість клієнтів перед іноземними кредиторами;
• колекторська компанія зможе отримати такі дані лише від кредитора / нового кредитора та використати їх виключно для взаємодії з боржником такого кредитора / нового кредитора, або якщо особа є представником / спадкоємцем / поручителем / майновим поручителем за таким договором;
• передбачається встановити штраф від 3 000 до 6 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за використання даних кредитної історії не за цільовим призначенням, що вважатиметься порушенням вимог щодо етичної поведінки.

Важливим аспектом пропонованих змін також є удосконалення регулювання та нагляду за діяльністю БКІ, зокрема встановлення вимог до їхньої структури власності, керівників та системи внутрішнього контролю, що забезпечить належний рівень інституційної здатності БКІ надавати сучасні та якісні сервіси.

Система електронних платежів НБУ працює у штатному режимі та продовжує внутрішню трансформацію [9]. Упродовж 2023 р., попри продовження повномасштабної війни, система електронних платежів НБУ (далі – СЕП) надійно та безперебійно задовольняла потреби банківської системи та її клієнтів у розрахунках у національній валюті та ефективно розвивалася.

Торік через СЕП було здійснено на 17 % більше платежів за кількістю та на 58 % більше за сумою, ніж у попередньому році. З 01 квітня 2023 р. запрацювало нове покоління системи (версія СЕП-4.0), завдяки якому електронні платежі стали ще швидшими, зручнішими та безпечнішими. З цього часу система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 в режимі 24/7/365. Крім того, з часу запровадження цілодобового режиму роботи системи спостерігалася тенденція зростання попиту клієнтів на використання СЕП у вихідні дні. Так, якщо у квітні 2023 р. кількість платежів, зокрема в суботу, у середньому становила близько 200 тис., то в грудні вона зросла вдвічі. Водночас система здатна обробляти впродовж одного дня в 10 разів більше платежів, ніж теперішні обсяги.

Наразі НБУ працює над подальшим розвитком та упровадженням наступної версії системи СЕП-4.1 з функціоналом миттєвих платежів, який планується здійснити до 2025 р. Крім того, в наступних версіях системи розглядається можливість реалізації мультивалютності, трекінг-сервісу для платежів, сервісу оцінки ризику платіжних операцій тощо.

Зі спецрахунку, відкритого НБУ, з початку повномасштабної війни перераховано на потреби оборони понад 33 млрд грн [10]. Оприлюднено інформацію про стан спеціального рахунку, відкритого НБУ 24 лютого 2022 р. для допомоги Силам оборони. Отже, станом на 01 лютого 2024 р. залишок коштів на спецрахунку становить майже 1,8 млрд грн. Усього з початку війни на спецрахунок надійшло майже 35 млрд грн в еквіваленті, зокрема за січень – понад 259 млн грн. Кошти перераховували як громадяни та підприємства України, так і міжнародна спільнота (зокрема зі США, Сполученого Королівства, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Польщі, Швейцарії, Норвегії, Австралії, Франції, Канади, Болгарії, Гонконгу та ще багатьох країн світу). З-за кордону в іноземній валюті (долари США, євро, фунти стерлінгів, канадські долари, китайські женьміньбі, єни, швейцарські франки, злоті, австралійські долари) надійшло майже 15,7 млрд грн в еквіваленті. Загалом з початку війни зі спецрахунку на потреби оборони НБУ перерахував понад 33 млрд грн, у т. ч. в січні 2024 р. – майже 516 млн грн.

Підсумкові тези

• Рівень інфляції в Україні в річному вимірі (4,7 % у січні 2024 р.) знижується протягом 13 місяців поспіль, опустившись більш ніж удвічі нижче довоєнного значення (10,0 % у січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції суттєво випереджають прогнози НБУ, що прискорює формування передумов для повернення до режиму інфляційного таргетування.
• Поточний рівень міжнародних резервів країни забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців). Водночас, з огляду на значні бюджетні потреби в умовах війни, подальша підтримка уряду з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою.
• Зростання прибутковості банківської системи відбувається за рахунок подальшої концентрації активів у різних видах державних цінних паперів, що негативно позначається на виконанні банками їхньої основної функції – кредитування поточної та інвестиційної діяльності позичальників. При цьому зміни законодавства у сфері оподаткування, ухвалені наприкінці 2023 р., зробили банківську систему вагомим донором державного бюджету.
• Частка непрацюючих банківських кредитів (NPL) поступово скорочується, проте залишається аномально високою. Одним із можливих варіантів прискорення процесу оздоровлення кредитних портфелів банків є створення спеціалізованої державної установи з управління проблемними активами для прийняття нею на баланс портфелів NPL державних банків з можливістю подальшого долучення до цього механізму банків з приватним капіталом.
• Запропоновані регулятором зміни до нормативно-правової бази про бюро кредитних історій зумовлені потребою осучаснення законодавства щодо сервісів бюро та спрямовані на посилення механізмів захисту прав позичальників, захисту персональних даних, удосконалення системи обміну кредитною інформацією, впровадження ефективної наглядової функції НБУ за додержанням законодавства у сфері формування та обігу кредитних історій.
• Штатне функціонування платіжної інфраструктури є однією з ключових передумов забезпечення фінансової стійкості країни. Безперебійна робота ІТ-сервісів НБУ дає змогу новому поколінню СЕП працювати в режимі 24/7/365, а банкам-учасникам – здійснювати платежі клієнтів у звичайному режимі за будь-яких умов. Наступні версії СЕП передбачатимуть можливість здійснення миттєвих платежів, мультивалютність, оцінку ризику платіжних операцій та інші новації. 
• Подальша акумуляція та оперативний розподіл гривневих і валютних коштів на спеціальному рахунку для допомоги Силам оборони, відкритому НБУ, сприятиме прискоренню процесу повного відновлення територіальної цілісності країни.

Податкова та митна політика

Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету фінансово підтримують обороноздатність та соціально-економічну стійкість України. За оперативними даними Державної казначейської служби, за січень 2024 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 116 млрд гривень. З-поміж платежів, які контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок:

• податку на додану вартість з увезених на митну територію України товарів – 37,0 млрд грн;
• податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 35,1 млрд грн  (зібрано 44,9 млрд грн, відшкодовано – 9,8 млрд грн);
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 13,0 млрд грн;
• акцизного податку –12,2 млрд грн; 
• ввізного та вивізного мита – 4,6 млрд грн;
• рентної плати за користування надрами – 3,5 млрд грн;
• податку на прибуток підприємств – 2,0 млрд грн.

При цьому виконання місячного розпису доходів Державною податковою службою (ДПС) становило 113,8 % (+7,3 млрд грн), Державною митною службою (Держмитслужбою) – 130,3 % (+11,0 млрд грн).

Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування склали 34,2 млрд грн. Позитивну роль для загальної динаміки відіграють надходження ЄСВ із грошового забезпечення військовослужбовців.

Мінфін підсумував основні результати та досягнення податкової політики у 2023 р.: 

• забезпечено відповідність національного законодавства міжнародним стандартам, зокрема ухвалено закон щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. Ці дії мають підвищити податкову прозорість і надійність України як міжнародного партнера;
• поліпшено заходи протидії «скруткам» та незаконному відшкодуванню ПДВ; упереджено неправомірне відшкодування ПДВ на суму понад 7 млрд грн;
• припинено дію міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування з Іраном та Сирією як країнами, що сприяють РФ, з метою недопущення поповнення їх бюджетів;
• підвищено кваліфікацію працівників ДПС з питань податкового адміністрування завдяки допомозі міжнародних партнерів;
• внесено зміни до Податкового кодексу України для повернення до довоєнного стану податкової політики;
• ухвалено Національну стратегію доходів, яка має стати ключовим елементом зміцнення вітчизняної економіки та фінансової системи з метою посилення фіскальної спроможності України; 
• адаптовано податкове та митне законодавства до стандартів ЄС; створено стимули для післявоєнного відновлення та економічного зростання.

Таким чином, ужиті заходи та схвалена Національна стратегія доходів сприятимуть підвищенню ефективності податкової системи та інституційної спроможності контролюючих органів. 

Мінфін підсумував основні результати та досягнення митної політики у 2023 р.:

• забезпечено імплементацію митного законодавства ЄС;
• за розділом «Митний Союз» Україна отримала найвищий рівень оцінки Європейської Комісії з усіх країн східного партнерства. Це стало однією з передумов остаточного рішення розпочати переговори щодо членства України в ЄС;
• забезпечено розвиток «митного безвізу» (NCTS): внесено зміни до Митного кодексу для скорочення часу проходження митниці користувачами NCTS та розширення застосування транзитних спрощень; оформлено понад 41 тис. декларацій за процедурою спільного транзиту: успішно завершено 33,6 тис. переміщень з території України та близько 7,6 тис. – в Україну;
• забезпечено стрімке зростання авторизацій підприємств на митні спрощення;
• впроваджено «військовий митний безвіз» – стандарти ЄС та НАТО під час митного декларування військової техніки ЗСУ та партнерів.

Отже, активно відбувається трансформація та євроінтеграція української митниці для розширення можливостей міжнародної торгівлі та зміцнення безпекових функцій.

Уряд ухвалив рішення для ліквідації схеми ухилення від сплати податків під час реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв у магазинах безмитної торгівлі (Duty Free). Кабінет Міністрів України постановою від 19 січня 2024 р. № 55 затвердив Порядок обміну інформацією між Державною прикордонною службою, Державною податковою службою, Державною митною службою та суб’єктами господарювання, що мають дозволи на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, щодо реквізитів паспортних документів громадян – покупців алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазинах безмитної торгівлі. 

Порядок затверджено на виконання Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів» від 10 серпня 2023 р. № 3326-IX, який набрав чинності з 01 жовтня 2023 р. Закон ініційовано з метою протидії нелегальному обігу підакцизних товарів на внутрішньому ринку, значну частку яких становили товари, призначені для продажу в магазинах Duty Free або для експорту (рис. 2.1), тим самим уникаючи оподаткування. Документ, зокрема, передбачає заборону на час дії воєнного стану продажу в магазинах безмитної торгівлі тютюнових виробів і алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, а також обмеження продажу таких товарів іноземного виробництва.

Таким чином, затверджений Порядок обміну інформацією має посилити боротьбу із нелегальним ринком підакцизної продукції для сплати належних податків до бюджету.

Рис. 2.1. Рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в 2019–2023 рр., %

Джерело: Kantar Україна [11].

ДПС поінформувала про наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки у 2023 р. У 2023 р. найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до зведеного бюджету України склала сплата суб’єктами господарювання в таких галузях:

• переробна промисловість – 18 % від загального збору до зведеного бюджету України;
• оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – 16,6 %;
• державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 14,1 %;
• добувна промисловість i розроблення кар’єрів – 9,1 %.

Найбільше зростання сплати за 2023 р. відносно 2022 р. відбулося в таких галузях:

• переробна промисловість – у 1,4 раза, або +70,6 млрд грн;
• оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – у 1,2 раза, або +37,7 млрд грн;
• державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – у 1,2 раза, або +36,7 млрд грн;
• мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – у 3,6 раза, або +10,6 млрд грн.

Як бачимо, сфера національної безпеки і оборони є потужним платником податків до бюджету.

Відбулося установче засідання Міжвідомчої робочої групи з питань застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) при Мінфіні. На зустрічі 12 лютого 2024 р. визначено такі основні завдання робочої групи:

• опрацювання матеріалів щодо виявлених недоліків у системі реєстрації розрахункових операцій із застосуванням ПРРО, зокрема в режимі офлайн;
• визначення механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час проведення розрахункових операцій із застосуванням ПРРО;
• підготовка пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази з питань проведення розрахункових операцій через ПРРО.

Під час засідання наголошено, що про всі напрацювання та результати діяльності робочої групи буде поінформовано громадськість. Водночас усі законодавчі ініціативи, розроблені в рамках зазначеного процесу, пройдуть через процедуру громадського обговорення, розгляду й ухвалення Верховною Радою України, забезпечуючи максимальний рівень прозорості, врахування інтересів бізнесу та громадян. Окремо підкреслено, що на розгляд робочої групи виноситимуться не лише пропозиції її учасників, але й пропозиції від бізнесу, спрямовані на удосконалення роботи ПРРО, які надходитимуть до Мінфіну. При цьому ініціатори таких пропозицій запрошуватимуться (у разі ухвалення такого рішення учасниками робочої групи) до їх обговорення на засіданнях робочої групи.

Таким чином, робоча група має поліпшити роботу ПРРО через посилення захисту інформації про проведені розрахункові операції для належної сплати податків до бюджету. 

Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю. Держмитслужба реалізує рекомендаційно-технічний пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю як однієї із форм контролю, визначеної статтею 336 Митного кодексу України. Мета проєкту – практична реалізація положень статті 337-1 МКУ. Проведення постмитного контролю конкретних митних оформлень здійснюється митницею вибірково за результатами застосування системи управління ризиками. Також виконання постмитного контролю можливе лише щодо митних декларацій, оформлення яких завершено не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку здійснення постмитного контролю. Під час проведення постмитного контролю митниця, яка здійснила митне оформлення товару, може запитати документи, які не подавалися до митного оформлення, але містять відомості, що дозволяють перевірити заявлені в митній декларації дані. Результати постмитного контролю враховуються системою управління ризиками та під час відбору підприємств для проведення документальних перевірок у подальшому. У разі виявлення помилок та/або невідповідностей даних, митниця інформує декларанта про такі неточності.

Отже, пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю на виконання норм Митного кодексу України сприятиме зміцненню митної і податкової безпеки та стійкості.

Бюджетна політика

Звітний період характеризувався активною роботою з розбудови нормативної бази для забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, фінансування першочергових видатків держави. 

Міністерство фінансів України поінформувало [12] про стан виконання державного бюджету в січні 2024 р. За оперативною інформацією Держказначейства, що стосується цього періоду, до державного бюджету надійшло 154,2 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 116 млрд грн).

Касові видатки державного бюджету становили 169,3 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 149,5 млрд грн). Із державного бюджету до місцевих бюджетів у січні 2024 р. було перераховано міжбюджетні трансферти в сумі 11,8 млрд грн, або 96,1 % від передбаченого розписом. Для порівняння: у січні 2023 р. доходи державного бюджету становили 121,4 млрд грн, а видатки – 194,1 млрд грн. 

Державний бюджет України в січні 2024 р. було виконано з дефіцитом у сумі 14,9 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету – 33,3 млрд грн).

Насамперед кошти державного бюджету спрямовувалися до сфери безпеки та оборони держави. Зокрема, частка видатків, спрямованих до сфери оборони, сягнула 38,3 %; громадського порядку, безпеки та судової влади – 18,2 % від загального обсягу бюджетних видатків (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Видатки Державного бюджету України за січень 2024 р. 
                (за функціональною класифікацією видатків), %

Джерело: Державна казначейська служба України.

Пріоритетним напрямом видатків (21,8 %) залишається соціальна сфера. У січні 2024 р. із державного бюджету на соцвиплати було спрямовано 36,92 млрд грн, у т. ч.: 20,9 млрд грн – на забезпечення виплати пенсій, призначених за пенсійними програмами надбавок та підвищень до пенсій, а також дефіциту коштів Пенсійного фонду; 8,5 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини; 1 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей; 4,7 млрд грн – на надання пільг і житлових субсидій громадянам; 1,8 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї [13]. 

Уряд прийняв низку рішень, які забезпечуватимуть виконання державного бюджету в 2024 р.

Унормовано питання відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності в 2023 р. господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави. Базовийнорматив відрахування частки прибутку для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 та більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 %, у т. ч. дочірніх підприємств, установлено на рівні 80 %; Державного ощадного банку України та Української фінансової житлової компанії – 30 %; Укрнафти – 30 % (за умови спрямування 50 % чистого прибутку на фінансування капітальних інвестицій); Українського Дунайського пароплавства – 30 % (за умови спрямування 50 % чистого прибутку на оновлення флоту й розвиток виробничих потужностей Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу); Укрзалізниці – 50 % (за умови спрямування 30 % чистого прибутку на фінансування капітальних інвестицій, реконструкцію критичної залізничної інфраструктури та оновлення рухомого складу); Укргідроенерго – 50 % (за умови спрямування 30 % чистого прибутку на фінансування відновлення зруйнованого та пошкодженого майна внаслідок ракетних ударів, будівництво захисних споруд, протидроновий захист, виконання інших інженерно-технічних заходів для протидії агресії РФ); НАК «Нафтогаз України» – 95 %. Крім того, державним банкам доручено забезпечити виплату до державного бюджету дивідендів до 1 липня 2024 р., а окремим суб’єктам державного сектора економіки рекомендовано здійснити до 29 лютого 2024 р. авансове перерахування до державного бюджету частини річних дивідендів. Це дасть змогу забезпечити надходження коштів до держбюджету від суб’єктів господарювання державного сектора економіки у визначені строки, що дозволить досягнути ефективнішого виконання державного бюджету. 

Загалом Державним бюджетом України у 2024 р. передбачено надходження коштів за цим напрямом у сумі 66,1 млрд грн (постанова Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2024 р. № 129).

Уточнено механізм розподілу додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ. Оновленим Порядком та умовами надання додаткової дотації передбачено, що розподіл цієї дотації здійснюватиметься поетапно. 

На першому етапі кошти спрямовуватимуться: 1) місцевим бюджетам (крім бюджету м. Києва), які належать до районів, зазначених у переліку Мінреінтеграції як зони бойових дій або тимчасово окуповані РФ (розподіл коштів визначатиметься на фактичних надходженнях до таких бюджетів земельного податку, податку на нерухомість та єдиного податку станом на 01 січня 2024 р.); 2) місцевим бюджетам, для яких у Державному бюджеті України на 2024 р. передбачено додаткову дотацію, індексовану на зростання мінімальної заробітної плати; 3) місцевим бюджетам (крім бюджету м. Києва), які в 2023 р. не отримували податку на доходи фізичних осіб від доходів з військовослужбовців, з урахуванням фактичних надходжень ПДФО у 2023 р. до місцевих бюджетів. 

На другому етапі відбуватиметься щоквартальний перерозподіл дотації між місцевими бюджетами (без бюджету м. Києва) з урахуванням фактичних надходжень ПДФО до місцевих бюджетів. Реалізація цього дасть змогу забезпечити своєчасну та якісну підтримку місцевих органів влади. 

У державному бюджеті на 2024 р. передбачено кошти додаткової дотації в сумі 33,42 млрд грн (постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2024 р. № 52).

Унормовано питання фінансування матеріально-технічного забезпечення військових частин Збройних Сил, інших військових формувань за рахунок спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом яких є 10 % частини військового ПДФО. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування матеріально-технічного забезпечення військових частин Збройних Сил, інших військових формувань» від 23 січня 2024 р. № 69 унормовано низку питань, що стосуються положень статті 43 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та вимог Бюджетного кодексу України, зокрема:

• затверджено Порядок спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом яких є 10 % частини військового ПДФО. Згідно з цим Порядком кошти спрямовуватимуться на закупівлю і модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки, складових частин до них, а також макетів; боєприпасів, оптичних і тепловізійних приладів, обладнання; утримання, експлуатацію і ремонт озброєння, техніки, військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд; закупівлю речового майна, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування та пально-мастильних матеріалів; виробів медичного призначення, медикаментів тощо; засобів і майна зв’язку; оплату послуг супутникового зв’язку з надання доступу до інтернету; послуг за лікування в медичних закладах військовослужбовців; послуг із доставки тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, ритуальних послуг; будівництво (реконструкцію) та капітальний (поточний) ремонт об’єктів нерухомого військового майна тощо. Порядком визначено механізм зарахування на тимчасовий рахунок коштів від військового ПДФО, розрахунку пропорційності надходження коштів військового ПДФО в розрізі відповідних військових частин, підготовки відповідної документації головними розпорядниками бюджетних коштів тощо;
• передано бюджетні призначення в сумі 9,63 млрд грн від Мінфіну до Міноборони (для забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовки кадрів і військ, медичного забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни – 3,899 млрд грн; за програмами: «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» – 3,899 млрд грн; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту» – 123,5 млн грн); МВС України передано за програмами: «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України» – 497 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» – 723,2 млн грн; «Розвідувальна діяльність у сфері захисту державного кордону» – 5,5 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України») – 723,2 млн грн. Також для подальшого спрямування підпорядкованим військовим частинам військових формувань на матеріально-технічне забезпечення передано такі кошти: ГУР Міноборони – 135,95 млн грн, СБУ – 140,2 млн грн, СЗР – 46,4 млн грн.

Реалізація цієї постанови дасть змогу практично врегулювати питання щодо спрямування частини військового ПДФО для забезпечення поточної діяльності військових частин, їхнього матеріально-технічного забезпечення.

Уточнено порядок використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Насамперед це стосується приведення вимог затвердженого 2023 р. Порядку використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у відповідність до вимог статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Зокрема, уточено напрями спрямування коштів Фонду; унормовано питання звернення органами державної та місцевої влади до Мінінфраструктури щодо виділення коштів на проєкти (об’єкти, заходи), реалізація яких розпочалася в 2023 р. за рахунок коштів цього Фонду; встановлено, що надання таких коштів може здійснюватися на підставі відповідного протокольного рішення Кабінету Міністрів України без застосування повторної процедури подання й розгляду заявок, подання інформації про виділення коштів до Мінінфраструктури тощо. 

Реалізація вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 р. № 79 дасть можливість удосконалити питання використання коштів Фонду, сприятиме завершенню будівництва об’єктів, котре розпочалося минулого року, поліпшенню державної підтримки населення, житло яких постраждало внаслідок збройного вторгнення РФ на територію України.

Затверджено Порядок та умови надання субвенції на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 р. № 73 кошти субвенції спрямовуватимуться на: оплату поточних видатків закладів охорони здоров’я, зокрема будинків дитини, закладів служби крові, медико-соціальних експертних комісій; фінансування оглядів водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; забезпечення дітей до трьох років, хворих на окремі види орфанних захворювань, продуктами лікувального харчування. Передбачено, що в І півріччі 2024 р. є необхідність проаналізувати спрямування коштів субвенції за кожним напрямом, визначити шляхи подальшої реорганізації та впорядкування мережі закладів охорони здоров’я. Також органам місцевого самоврядування рекомендовано за потреби планувати та здійснювати з місцевих бюджетів додатково, понад обсяги субвенції, оплату вищезгаданих видатків, у т. ч. погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів, узятих на облік в органах Державної казначейської служби; передавати субвенцію для здійснення окремих видатків у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідних місцевих бюджетів, у яких є така потреба, тощо. Загальний обсяг коштів субвенції в 2024 р. становитиме 1,73 млрд грн.

Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для інформаційного забезпечення системи управління державними фінансами та електронної верифікації і моніторингу. Головним розпорядником коштів є Мінфін, а загальна сума видатків у 2024 р. запланована на рівні 76,6 млн грн. Кошти спрямовуватимуться на виконання робіт і надання послуг, пов’язаних із: аналізом технічних вимог та бізнес-аналізом ділових процесів системи управління державними фінансами; адмініструванням, супроводженням та обслуговуванням (у т. ч. навчанням користувачів) інформаційно-аналітичних систем Мінфіну; обслуговуванням ІТ-інфраструктури Мінфіну; установленням, розробленням і модернізацією програмного забезпечення; розробленням аналітичних моделей та налаштуванням програмного забезпечення для їх функціонування; підтримкою систем інформаційної безпеки програмно-апаратного комплексу Мінфіну; створенням систем технічного захисту інформації (з урахуванням видатків на їх атестацію) від несанкціонованого доступу, знищення, модифікації та блокування доступу до неї тощо. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 р. № 84 надасть змогу забезпечувати підвищення якості ІТ-процесів у сфері державних фінансів.

Проведено розподіл субвенції на реалізацію проєктів у рамках Програми з відновлення України між місцевими бюджетами. Загальний обсяг субвенції згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено в розмірі майже 4,5 млрд грн. Кошти розподілено між місцевими бюджетами таких областей: Вінницької (3 бюджети), Дніпропетровської (7), Житомирської (3), Київської (21), Кіровоградської (5), Одеської (7), Полтавської (8), Сумської (2), Харківської (3), Черкаської (2) та Чернігівської (6) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2024 р. № 87-р). 

Затверджено критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для провадження діяльності, пов’язаної із спортивною інфраструктурою. Зокрема, визначено: критерії отримувачів державної допомоги, встановлено, що державна допомога повинна мати стимулювальний ефект (тобто дати змогу її отримувачу надавати послуги у сфері фізичної культури і спорту, які можуть бути надані ним тільки за рахунок такої допомоги, або покращити показники діяльності, яку він уже провадить у сфері фізичної культури і спорту); умови надання інвестиційної та операційної допомоги, їх розрахункових розмірів тощо. Унормування питань щодо надання державної допомоги суб’єктам господарювання є однією з вимог статей 262 і 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, статті 6 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Крім того, це також дасть можливість оптимізувати бюджетні витрати при наданні відповідної допомоги (постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2024 р. № 161).

У 2024 р. продовжено роботу щодо здійснення заходів з відновлення зруйнованого майна, підвищення обороноздатності держави. 

Затверджено в новій редакції Порядок використання коштів з рахунка для задоволення потреб культури, мистецтв, креативних індустрій, охорони та збереження культурної спадщини, культурних цінностей, підтримки суб’єктів у сфері медіа. У документі згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2024 р. № 118 визначено механізм використання коштів для задоволення потреб культури, мистецтв, креативних індустрій, охорони та збереження культурної спадщини, культурних цінностей, підтримки суб’єктів у сфері медіа, що надійшли як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права на рахунок МКІП, відкритий у Національному банку. Загалом у Порядку затверджено 11 напрямів, за якими можуть бути використані такі кошти. За інформацією Мінфіну, протягом травня – грудня 2023 р. на відповідний рахунок МКІП надійшло 5,8 млн грн [14].

За рахунок резервного фонду державного бюджету прийнято рішення про спрямування коштів на такі потреби:

• здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави: 
        792,1 млн грн – для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави (закупівля та модернізація озброєння, військової та спеціальної техніки і складових частин до них; закупівля боєприпасів, оптичних та тепловізійних приладів, обладнання та безпілотних літальних комплексів (апаратів); забезпечення утримання, експлуатації і ремонту озброєння, військової та спеціальної техніки, військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, резервуарів для зберігання пально-мастильних матеріалів; закупівля засобів і майна зв’язку; закупівля будівельних матеріалів, інструментів, сировини та матеріалів для виготовлення боєприпасів, запасних та комплектувальних частин для транспортних засобів і техніки, зокрема переданих волонтерами та іншими донорами або організаціями). Отримувачі коштів – Міноборони, ГУР Міноборони, МВС та СБУ (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 січня 2024 р. № 35-р); 
        17,45 млрд грн – окремим центральним органам виконавчої влади та обласним державним адміністраціям задля будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, придбання фортифікаційного обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 січня 2024 р. № 37-р);
• надання одноразової грошової допомоги члену сім’ї волонтера, який загинув під час надання волонтерської допомоги в районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, – 1,342 млн грн, отримувач коштів – Міністерство у справах ветеранів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2024 р. № 73-р);
• надання матеріальної грошової допомоги населенню, що постраждало внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції, – 0,925 млн грн, отримувач коштів – Миколаївська обласна державна адміністрація (для Миколаївської обласної військової адміністрації) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 р. № 46-р).

Боргова сфера

Керівний комітет міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України 14 лютого провів перше в 2024 р. засідання [15], що проходило в онлайн-форматі під співголовуванням заступника радника Білого дому з питань національної безпеки з міжнародної економіки Майка Пайла, Генерального директора генерального директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення Герта Яна Коопмана та міністра фінансів України Сергія Марченка. Учасники Платформи засудили війну Росії проти України, засвідчили свою непохитну підтримку нашої держави, підкреслили нагальну необхідність забезпечення потреб України у бюджетній підтримці на 2024 р., щоб уникнути негативних наслідків для фінансової та економічної стабільності країни.

Керівний комітет привітав нових учасників Платформи – Республіку Корея, Нідерланди, Норвегію та Швецію. Країни взяли на себе зобов’язання спільно виділити понад 5,5 млрд дол. США на економічне відновлення та відбудову України. Комітет підтвердив свою готовність у майбутньому запросити нових членів, які відповідають визначеним критеріям щодо надання підтримки Україні.

Сторони обговорили пріоритетні потреби України в 2024 р., наголошуючи при цьому на необхідності продовжувати впровадження урядових реформ, які сприятимуть економічному зростанню та залученню іноземних і внутрішніх інвестицій від приватного сектору. Акцент було зроблено на необхідності подальшої пріоритизації та структуризації цих реформ у рамках роботи Платформи. Учасники Платформи зазначили, що цілеспрямований рух України до ЄС є важливим рушієм українського порядку денного реформ, схвально відгукнулися про вже досягнутий прогрес у покращенні бізнес-середовища та постійне залучення приватного сектору до відновлення України.

Під час засідання міністр фінансів С. Марченко презентував «матрицю реформ» [16] – аналітичний інструмент для ефективного прийняття рішень та управління процесом упровадження реформ. Він сприятиме впорядкуванню внутрішньої роботи українського уряду з реалізації заходів та політики у сфері реформування, що вже сформовані у співпраці з партнерами. 

«Матриця реформ» передбачає:

• систематизацію всіх реформ і зобов’язань;
• аналіз необхідних змін і планування їх упровадження;
• здійснення постійного моніторингу реалізації реформ, контролювання стану їх виконання, виявлення ризиків невиконання на всіх етапах для своєчасного реагування;
• підзвітність перед суспільством та міжнародними партнерами. 

Для ефективного упровадження всіх реформ необхідно визначити їхню вартість, оцінити вплив на економіку країни, спираючись на підготовлену Світовим банком методику, та визначити етапи впровадження.

Кабінет Міністрів України розширює співпрацю з Міжнародним валютним фондом (МВФ), яка дає змогу країні бути стійкою перед викликами, що існують. 

Так, було започатковано Фонд розвитку потенціалу України (Ukraine Capacity Development Fund, UCDF) із цільовим бюджетом у розмірі 65 млн дол. США. Його адміністрування здійснює МВФ [17].Фонд розпочав роботу 13 лютого 2024 р. .Р. Офіційно про це було оголошено під час інавгураційного засідання Керівного комітету UCDF у Києві. Представники української влади, партнери з розвитку та фахівці МВФ обговорили пріоритети щодо посилення спроможностей України в межах діяльності нового Фонду. 

Ключові напрями роботи UCDF - економічні та фінансові реформи, що узгоджуються із заходами в межах програми Механізму розширеного фінансування МВФ (Extended Fund Facility, EFF). Зокрема, це фіскальні реформи, монетарна політика, зміцнення фінансової доброчесності, боротьба з корупцією, а також технічна допомога з макроекономічних питань. У середньостроковій перспективі зазначений цільовий бюджет Фонду розвитку потенціалу України сприятиме підтримці реформ, спрямованих на забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, повоєнної відбудови країни та її інтеграції до ЄС. Нині внески донорів становлять 16,5 млн дол. США.

З-поміж тем, які обговорювалися, – підготовка до третього перегляду чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування та фінансування бюджету України на 2024 р. [18]. У 2024 р. програма EFF передбачає 5,4 млрд дол. США бюджетної допомоги Україні. Наступна місія МВФ у контексті підготовки до третього перегляду чотирирічної програми EFF розпочнеться 17 лютого. Експертні обговорення фокусуватимуться на стані виконання Україною умов Меморандуму про економічну та фінансову політику. За умови успішного перегляду програми Україна зможе отримати від Фонду наступний транш, розмір якого становитиме близько 900 млн дол. США. 

Під час зустрічі міністр фінансів України наголосив, що подальше функціонування програми МВФ є надзвичайно важливим, Україна відповідально виконує спільно визначені умови співпраці. Представники МВФ вкотре відзначили відданість української влади порядку денному реформ у бюджетній, податковій та фінансовій сферах.

Сторони також обговорили джерела фінансування державного бюджету України, включно міжнародну допомогу та внутрішній борговий ринок. Йшлося про запевнення, надані партнерами, зокрема Японією, Сполученим Королівством, Норвегією, щодо поточного року, а також про інструмент Ukraine Facility, який очікує на затвердження Парламентом та Радою ЄС.

Лідери країн – членів Європейського Союзу 1 лютого 2024 р. політично підтримали започаткування чотирирічного інструменту підтримки Ukraine Facility в розмірі 50 млрд євро на 2024–2027 рр., з яких більша частка буде спрямована на забезпечення бюджетних потреб країни. 

Для України це важливе рішення означає: 

• фінансову та економічну стабільність – кошти в рамках Ukraine Facility будуть спрямовані на підтримку державного бюджету й реалізацію проєктів з відновлення країни. Надважливим є те, що чотирирічна програма надасть можливість урядові України впевнено здійснювати планування та управління державними фінансами у середньостроковій перспективі. Програма передбачає системне та прогнозоване фінансування за результатами виконання узгоджених сторонами умов;
• залучення державних і приватних інвестицій для відновлення України. Програма доповнить інструменти підтримки України, що вже існують для розвитку приватного сектору, як-от: бюджетні гарантії, фінансові інструменти, та інше фінансування;
• реформи для посилення конкурентоспроможності економіки України на шляху до євроінтеграції. Інструмент Ukraine Facility передбачає 15 ключових напрямів реформування, імплементація яких сприятиме модернізації нашої країни на шляху до ЄС. Програма також підтримуватиме перехід до «зеленої», цифрової та інклюзивної економіки, яка поступово узгоджуватиметься з правилами та стандартами ЄС.

Рішення Європейської Ради дозволить підтримати досягнуту стабільність у фінансовій та економічній сферах і стимулюватиме пришвидшення відновлення України.

Розвиток потенціалу фінансової системи України є одним із пріоритетних напрямів співпраці влади України та експертів МВФ. Учасники зустрічі також обговорили подальші заходи щодо стимулювання доходів держбюджету та внутрішнього ринку запозичень.

Триває співпраця з Японією – одним із найбільш послідовних партнерів України з 2022 р. 

Наприкінці січня 2024 р. в рамках проєктів Світового банку, зокрема спрямованих на соціальний захист і відновлення сільського господарства України, від Японії до державного бюджету надійшло близько 390 млн дол. США. Фінансова допомога Японії в січні 2024 р. складається з грантової частини коштів у розмірі 89,8 млн дол. США в рамках проєкту «Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України» (ARISE) та частини коштів позики обсягом 300 млн дол. США в рамках проєкту «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності» (INSPIRE) [19]. Залучені кошти будуть спрямовані на відшкодування видатків держбюджету України на пріоритетні потреби, зокрема у сфері відновлення та соціальної допомоги. 

Проєкт INSPIRE фінансується за рахунок позики Світового банку в розмірі 1,2 млрд дол. США із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) за підтримки уряду Японії та має на меті забезпечення соціального захисту вразливих верств населення під час та після війни, а також посилення адаптивності системи соціальної підтримки для ефективного реагування на виклики сьогодення та в майбутньому. Метою проєкту ARISE є підтримка доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування та гранти. 

Представники уряду України 2 лютого 2024 р. зустрілися з Головою представництва Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунагою [20]. Від лютого 2022 р. в рамках механізмів JICA Японія надала Україні 581 млн дол. США пільгового бюджетного фінансування, а також грант на реалізацію Програми екстреного відновлення на загальну суму близько 573 млн дол. США. У 2023 р. JICA підписало угоду про відтермінування платежів з погашення та обслуговування державного боргу України за чотирма кредитними угодами на загальну суму 8 млрд єн (близько 50 млн дол. США).

Протягом 2024 р. та надалі JICA планує розширювати можливості співпраці з Україною в рамках різних механізмів, наприклад технічного співробітництва, з основним акцентом на підтримку економічної стабільності, покращення умов життя українців та навколишнього середовища.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр фінансів України Сергій Марченко в рамках візиту до Токіо, де вони брали участь у Японсько-українській конференції з економічного зростання та реконструкції (Japan-Ukraine Conference for Promotion of Economic Growth and Reconstruction, JUCPEGR), 19 лютого 2024 р. провели зустріч із прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою та міністром фінансів Японії Судзукі Сунічі. Під час зустрічі Ф. Кішіда заявив, що Україна отримає фінансовий пакет допомоги на суму 12,1 млрд дол, зокрема грант на 4,7 млрд дол. буде надано до кінця лютого 2024 р. Японія також надала підтримку японським інвесторам в Україні на 1,25 млрд євро. Відповідні документи було підписано під час конференції [21].

Міністерство фінансів України вживає заходів для збільшення внутрішніх ресурсів (через внутрішній борговий ринок), зменшуючи дефіцит держбюджету. 

У застосунку «Дія» в рамках спільного проєкту Мінфіну та Мінцифри відтепер додатково доступні чотири нові військові облігації:

• Залізний Порт (ISIN: UA4000229025), дата виплати: 05 червня 2024 р.;
• Асканія Нова (ISIN: UA4000229470), дата виплати: 20 листопада 2024 р.;
• Джанкой (ISIN: UA4000228910), дата виплати: 23 липня 2025 р.;
• Керч (ISIN: UA4000229264), дата виплати: 15 жовтня 2025 р.

Через застосунок «Дія» вже придбано військових облігацій на понад 3 млрд грн [22]. Зацікавленість громадян та представників бізнесу до інвестування в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) від початку повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну помітно зросла. Зокрема, обсяг вкладень юридичних осіб протягом цього періоду збільшився в понад 1,7 раза – до 139 млрд грн, а фізичних осіб – зріс більше ніж удвічі – до 53,3 млрд грн [23]. Один із основних чинників зростання – привабливість таких інвестицій, адже доходність ОВДП значно перевищує офіційний рівень інфляції. Наприклад, у грудні 2023 р. реальна середньозважена доходність облігацій у гривні (за мінусом офіційної інфляції) становила 12,1 % у річному вимірі. 

Загалом у структурі тримачів ОВДП найбільші частки припадають на НБУ (43,5 %) та банківський сектор (41,5 %). Інші учасники, залежно від показників, розподілились у такій послідовності: юридичні особи (8,8 %), фізичні особи (3,4 %), нерезиденти (2,7 %), територіальні громади (0,1 %).

Зручні цифрові рішення для придбання облігацій, ринкова доходність, яка перевищує інфляційні очікування, та стовідсоткова гарантія повернення коштів від держави роблять ОВДП найпривабливішим інструментом на ринку.

______________________________________________________________________________
[1] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у січні 2024 року. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…

[2] Інфляційний звіт. Січень 2024 року. 
URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2024-Q1.pdf?v=7

[3] Міжнародні резерви становили 38,5 млрд дол. США за підсумками січня. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-stanovili-385-mlrd-d…

[4] Банківський сектор отримав 86,5 млрд грн прибутку за 2023 рік згідно з оперативними даними. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/bankivskiy-sektor-otrimav-865-mlrd-grn-…

[5] Частка непрацюючих кредитів у банках за 2023 рік скоротилася до 37,4 %. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/chastka-nepratsyuyuchih-kreditiv-u-bank…

[6] Наглядова статистика. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist#3

[7] Звіт про фінансову стабільність. Грудень 2023 р. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2023-H2.pdf?v=6#page=25

[8] Національний банк ініціює оновлення законодавства про бюро кредитних історій. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-initsiyuye-onovlennya…

[9] СЕП у 2023 році: безперебійні платежі та ефективний розвиток. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/sep-u-2023-rotsi-bezperebiyni-plateji-t…

[10] Зі спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, з початку повномасштабної війни перераховано понад 33 млрд грн, за січень рахунок поповнився на понад 259 млн грн. URL: http://surl.li/qwvzg

[11] Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні 2023. Хвиля 3. Kantar Україна. 2023. 19 груд. URL: https://www.kantar.com/ua/inspiration/ait/monitoring-nelehalnoi-torgivl…

[12] Виконання державного бюджету в січні 2024 року – ІНФОГРАФІКА. 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/vikonannia_derzhavnogo_biudzhetu_v_sichni_20…;;
Мінфін у січні забезпечив перерахування з держбюджету 11,8 млрд грн трансфертів до місцевих бюджетів. URL: https://bitly.ws/3ehSD

[13] Мінфін: З початку року на соцвиплати було спрямовано 37 млрд грн. 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_sotsviplati_bulo_s…

[14] Інформація за даними звітів Державної казначейської служби України про надходження і використання коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права на рахунки, відкриті в Національному банку України за травень – грудень 2023 року. 
URL: https://mof.gov.ua/storage/files/United24_зведена_інформація_травень-гр… 

[15] Спільне комюніке за підсумками Міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України. 2024. 14 лют. URL: https://bitly.ws/3ehVC

[16] Сергій Марченко презентував Матрицю Реформ у межах Координаційної платформи донорів України. 2024. 14 лют. URL: https://bitly.ws/3ehSW

[17] Уряд України розширює співпрацю з МВФ: Започатковано Фонд розвитку потенціалу України з цільовим бюджетом у 65 млн дол. США. 2024. 14 лют. URL: http://surl.li/qxusz 

[18] Сергій Марченко та керівництво місії МВФ в Україні обговорили підготовку до третього перегляду програми Extended Fund Facility. 2024. 12 лют. URL: https://bitly.ws/3ehT6

[19] Україна отримала 390 млн дол. США від Японії в рамках проєктів Світового банку INSPIRE та ARISE. 2024. 31 січ. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-otrymala-390-mln-dolariv-ssha-vid-i…

[20] Представники Мінфіну та JICA провели зустріч для обговорення нових ініціатив співпраці. URL: https://bitly.ws/3ehTj

[21] Свірневська В. Японія виділить Україні понад 12 мільярдів доларів: яким буде перший транш. 2024. 20 лют. URL: https://financy.24tv.ua/yaponiya-pidtrimaye-ukrayinu-milyardi-dolariv-s…

[22] Мінфін: У застосунку «Дія» додано чотири нові військові облігації – Залізний Порт, Асканія Нова, Джанкой та Керч. 2024. 25 січ. URL: https://bitly.ws/3ehTv

[23] Мінфін: з початку повномасштабної війни інтерес українців до ОВДП зріс у понад 2 рази. 2024. 16 січ. URL: https://bitly.ws/3ehTD

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД