Основні положення Щорічної доповіді Мюнхенської безпекової конференції

Один з найавторитетніших світових безпекових форумів Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) 12 лютого ц.р. представила щорічну доповідь про ситуацію у світі. Песимістичні прогнози, викладені в документі, відображено вже у назві «Програють всі?» (Lose-Lose?), а головними причинами подібних очікувань названо триваючу війну Росії проти України, спалах Близькосхідної кризи без перспектив швидкого врегулювання, передчуття ескалації насильства в Індо-Тихоокеанському регіоні

Висновки

  1. Представлена доповідь фіксує остаточне завершення епохи геополітичного та економічного оптимізму. Документ констатує необхідність зупинити та запобігти поглибленню вже існуючих ризиків в умовах триваючої фрагментації світового порядку. Вирішення цих завдань пропонується до обговорення під час роботи ювілейної 60-тої конференції (16-19 лютого ц.р.)

  2. Зазначається, що суспільна підтримка наданню допомоги Україні, пов’язаної з агресією РФ, знижується, що неодмінно впливатиме на політичні рішення всередині держав. Загроза поширення радикального ісламізму «перебила» небезпеку від агресивної політики РФ, безпосередньо впливаючи на перспективи війни в Україні. Необхідно протистояти «втомі від України», допомогти досягненню перемоги, таким чином зменшивши «сіру зону» у Європі.

  3. Доповідь робить висновок про існування небезпеки перетворення реформування існуючого міжнародного порядку в інтересах загального сталого розвитку на небезпечне суперництво, коли держави змагатимуться не за більші здобутки, а за менші втрати.

Напередодні відкриття конференції 12 лютого було представлено щорічну доповідь  про ситуацію у світі під назвою «Програють усі?» (Lose-Lose?) [1]. Документ містить 8 основних розділів, які представляють спектр питань, що становлять ключові виклики для міжнародної безпеки

  1. Вступ, що містить Мюнхенський індекс безпеки 2024 (MSI); 

  2. Східна Європа: Тіні сірої зони;

  3. ІТР: Посилення оборони; 

  4. Близький Схід: Авраамів розбрат; 

  5. Сахель: пустельні партнерства; 

  6. Економіка: Компроміси;

  7. Клімат: Напружена атмосфера 

  8. Технології: «роз’єднання» Гордієвого вузла.

У преамбулі йдеться про зростання геополітичної напруженості та економічної невизначеності; про падіння привабливості глобалізаційних процесів та прагнення національних урядів отримати не меншу за інших частку «пирога» (the proverbial pie), що негативно позначається на динаміці глобального співробітництва і збільшує політичну невизначеність. 

Звичний порядок міжнародного співробітництва виявився малоефективним і більше не забезпечує вирішення нових політичних криз. 

Трансатлантичне партнерство опинилося в ситуації складного балансування – між боротьбою за здобуття переваг у висококонкурентному геополітичному середовищі  та необхідністю відродження широкого співробітництва для вирішення глобальних проблем. Геополітичне суперництво та уповільнення глобальної економіки посилює незадоволення несправедливим розподілом вигоди від існуючого міжнародного порядку – і не лише серед держав, що розвиваються, а й серед провідних держав світу. Китай та інші авторитарні держави вважають, що США обмежують їхні законні прагнення, а держави ліберальної демократії (G7) занепокоєні зростанням могутності т.зв. «Глобального Півдня» і Китаю за рахунок зменшення власного впливу.

Автори доповіді застерігають про поширення переконання, що виграш конкурента  обов’язково тягне за собою втрати і для іншої сторони. Це яскраво проявляється у посиленні намірів автократичних режимів отримати власні сфери впливу. Така тенденція отримала практичне втілення у Східній Європі, де імперські амбіції Москви вже призвели до війни та підірвали існуюче бачення спільного порядку безпеки в осяжному майбутньому (розділ 2). Результатом є ситуація «загального програшу» (lose-lose situation), в якій найбільше ризикує втратити Україна, оскільки на карту поставлено її існування як незалежної країни, до того ж війна несе величезні втрати і для російського населення. Європейці більше не можуть отримувати звичні вигоди від мирного співіснування та змушені витрачати дедалі більше ресурсів на власний захист і на підтримку України.

Спостерігачі занепокоєні розвитком подібної ескалації насильства в Індо-Тихоокеанському регіоні (розділ 3). Зростаюча мілітаризація Китаєм своєї морської периферії викликає побоювання, що КНР намагається перетворити Східну Азію на свою виключну сферу впливу. Як наслідок, багато держав регіону прагнуть тісніших зв’язків у сфері безпеки зі США і намагаються зменшити свою економічну залежність від Китаю. Але рішуче скорочення співпраці шкодить не тільки йому, а і їм самим. Отже, загострення міждержавного суперництва в регіоні веде до загального програшу. 

Очевидні загальні втрати від ескалації насильства на Близькому Сході призводять до програшу усіх сторін (розділ 4). Терористичні атаки ХАМАС спричинили величезні страждання в Ізраїлі та завдали удару самому відчуттю безпеки держави. Його відповідь призвела до неминучих  жертв серед цивільного населення Гази, руйнування інфраструктури та надзвичайної гуманітарної ситуації. Війна підриває сподівання на регіональне примирення, а дії іранських проксі загрожують подальшою ескалацією.  

У Сахелі серія державних переворотів також посилила динаміку програшів (lose-lose dynamics) (розділ 5). У Буркіна-Фасо, Малі та Нігері, де нещодавно прийшли до влади військові хунти, Європа та США втратили партнерів у підтримці розвитку, демократії та належному врядуванні, боротьбі з тероризмом та управлінні міграцією. Населення Сахеля втрачає шанс на мир і демократичний прогрес. 

Геополітична напруженість також трансформує глобалізацію (розділ 6). Держави в усьому світі дедалі більше намагаються забезпечити власну економічну безпеку, а не максимізувати взаємну вигоду. Як наслідок, потоки капіталу та торгівлі починають фрагментуватися за геополітичними лініями. Мінімізація ризиків в економічних відносинах може зменшити потенціал конфлікту. Але фрагментація світової економіки призведе до значних витрат, особливо для країн з низьким рівнем доходу.

Навіть кліматична політика (розділ 7), що є квінтесенцією спільних зусиль на глобальному рівні,  ризикує стати геополітичною напругою.  Попри те, що кліматичні, економічні та геополітичні цілі дедалі більше збігаються, глобальний кліматичний консенсус може бути зірваний через протистояння США і КНР, трансатлантичні розбіжності щодо правил торгівлі та субсидій, зростанні розриву між низькими та високими доходами країн тощо.

Технічний прогрес, який довгий час був рушієм глобального процвітання, все більше інструменталізується суперниками (розділ 8). Провідні держави світу прагнуть домінувати в стратегічних технологіях, таких як напівпровідники та штучний інтелект (ШІ). Таким чином вони фрагментують технологічний сектор і зазнають збитків. Існує термінова необхідність запровадження глобальних правил щодо ШІ та безпеки даних.

Автори доповіді роблять висновок, що замість реформування відкритого і заснованого на правилах міжнародного порядку для взаємної вигоди, міжнародна спільнота рухається в протилежному напрямку. 

Існує реальний ризик того, що дедалі більше держав потраплять у програшну ситуацію, коли йтиметься не про те, хто отримає більше, а про те, хто втратить менше. 

Провідні демократичні держави опинилися в ситуації важкого балансування – між інвестиціями в оборону й стримуванням та прагматичним співробітництвом. Необхідно продовжувати трансатлантичні зусилля, спрямовані на побудову міцнішого партнерства з країнами «Глобального Півдня» та спільного реформування існуючого порядку, з тим, щоб він  працював на користь значно ширшого глобального кола.

Частина дослідження Мюнхенський безпековий індекс 2024 (Munich Security Index 2024, MSI) [2] протягом останніх років стала невід’ємною складовою доповіді. Це показники сприйняття світових загроз, отримані через опитування населення у різних країнах світу у жовтні-листопаді 2023 року. 

Загальна вибірка учасників склала 12 тис респондентів з держав G7 і БРІКС (без РФ), окремі питання були поставлені жителям України. У доповіді представлені відповіді щодо 32 ризиків, по 21 показнику зафіксовано зниження у порівнянні з попереднім роком, коли було зафіксовано рекордно високий рівень сприйняття загроз.

Так, відчутно знизився ризик загрози від РФ, майже всі індикатори, пов’язані з війною проти України, відчутно знизилися, включно із використанням ядерної зброї та перебоями в електропостачанні.

Особливо помітна ця тенденція в Німеччині, де РФ як загроза за рік змістилася із 1 на 7 місце, схожі показники зафіксовано у Франції, а в Італії Росія як загроза посіла лише 12 місце.

У США Росія посіла 4 місце серед загроз, їй передує Китай (3 місце), кібератаки та поляризація суспільства.

Загрозою №1 РФ лишається для Великої Британії та Японії.          

У Китаї, Індії та ПАР до РФ ставляться як до союзника, в Бразилії ставлення двозначне. Загалом, РФ не перестали сприймати як загрозу, ставлення до неї в цілому нижче показників 2021 року.

Україна як і раніше розглядається як союзник у державах G7, але меншою мірою, ніж минулого року.

Значна частина населення держав G7 вважає, що у наступному десятилітті вона стане ще менш захищеною і біднішою, причому найбільш песимістичні настрої зафіксовано у Японії та Німеччині. Дещо зменшилося сприйняття загрози економічної кризи та фінансових ризиків, пов’язаних з нестачею продовольства чи перебоями з електропостачанням. 

Зросла кількість нетрадиційних загроз, перші позиції посіли масова міграція як наслідок воєн і змін клімату, кібератаки й кібертероризм, а також радикальний ісламський тероризм загроза № 1 у Франції, № 2 в Німеччині і № 4 в Італії.

У більшості країн змінилося ставлення до кліматичних загроз, які увійшли до лідируючих у рейтингу ризиків. Громадян лякають екстремальні погодні умови, лісові пожежі, руйнування довкілля та кліматичні зміни загалом. 

___________________________________________________________
[1] Munich Security Report 2024: Lose-Lose?, Munich: Munich Security Conference, February 2024, https://doi.org/10.47342/BMQK945URL: https://securityconference.org/en/publications/munich-security-report-2…

[2] Munich Security Index 2024. URL: https://securityconference.org/assets/01_Bilder_Inhalte/03_Medien/02_Pu…

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД