Зміцнення індивідуальної стійкості населення до ризиків зниження добробуту через перебої фізичної доступності енергетичних ресурсів, надмірні витрати на енергетичні послуги в умовах низького рівня енергоефективності приватних будинків є важливим напрямом державної політики України, значення якого кардинально зросло через наслідки повномасштабної воєнної агресії РФ. Сучасні тенденції у світі та в Україні, зокрема щодо зміцнення індивідуальної стійкості проти ризиків для доступності енергоресурсів, демонструють результативність інструментів державного регулювання та стимулювання домогосподарств до інвестування в енергоефективність і відновлювані джерела енергії. Водночас зберігаються проблеми збереження позитивної динаміки інвестування населення в енергоефективність і відновлювані джерела енергії. Для зміцнення стійкості населення проти ризиків для доступності енергоресурсів доцільно використати позитивний міжнародний досвід щодо визначення засобів акумулювання коштів населення для інвестування в енергоефективність, нові види енергії з відновлюваних джерел; забезпечення рівного доступу до потенційного капіталу для всіх домогосподарств, у т. ч. тих, які мають низький дохід; забезпечення широкої і дієвої громадської підтримки заходів зміцнення індивідуальної стійкості серед населення.
Ефективна державна політика здатна посилити самоорганізаційний потенціал суспільства й забезпечити його спрямоване застосування в інтересах зміцнення національної стійкості. Державна політика щодо посилення індивідуальної стійкості не лише акумулює можливості суб’єктів долати різні види негараздів, адаптуватися до дії негативних впливів різного характеру та походження, а й здійснює відповідний внесок у розбудову національної стійкості загалом [1]. Зміцнення індивідуальної стійкості до ризиків зниження добробуту через виникнення перебоїв фізичної доступності енергетичних ресурсів, надмірно великі витрати на енергетичні послуги серед населення за низького рівня енергоефективності приватних будинків варто реалізовувати за допомогою інвестування домогосподарств у альтернативні джерела енергії, підвищення енергоефективності будинків.
Сучасні тенденції демонструють значне зростання інвестицій домогосподарств у енергоефективність та відновлювані джерела енергії у світовому масштабі: частка таких інвестицій зросла з 9 % у 2015 р. до 18 % у 2024 р. Більшість інвестицій домогосподарств припадає на підвищення енергоефективності, інвестування в сонячну енергію чи придбання теплового насоса.
Завдяки домогосподарствам інвестиції в енергоефективність та відновлювані джерела енергії зросли в середньому на понад 40 %. Значний приріст інвестицій спостерігався в країнах з розвиненою економікою (на 60 %) унаслідок активізації участі домогосподарств із середнім і вищим рівнем доходу та завдяки ефективній державній підтримці. У країнах з економікою, що розвивається, попит на електроенергію теж збільшився, але зростання інвестицій домогосподарств становило менше як 10 %. Найчастіше інвестування реалізовувалося за рахунок власних заощаджень (понад половину джерел фінансування) і боргового фінансування [2].
Загалом значне зростання інвестицій було здійснене за рахунок вкладень домогосподарств з найвищими доходами. Водночас у світовому масштабі вирізняють [3] такі проблемні питання збереження динаміки інвестування населення в енергоефективність та відновлювані джерела енергії з огляду на бар’єри для ширшого впровадження технологій «зеленої» енергетики.
По-перше, населення не акумулює достатній потенційний капітал для збільшення інвестування в енергоефективність і відновлювані джерела енергії. Через те, що багато домогосподарств мають доступ до стійких традиційних непоновлюваних джерел енергії та водночас не мають заощаджень для оплати необхідних авансових витрат для інвестування у відновлювані джерела, вони не зацікавлені отримати доступ до інших джерел фінансування. У цьому зв’язку важливо чітко визначити, яким чином будуть розподілені витрати та вигоди від інвестування.
По-друге, домогосподарства з низьким рівнем доходу ризикують залишитися без можливості підвищення енергоефективності та переходу на використання відновлюваних джерел енергії (енергії сонця, вітру, тепла повітря, землі), якщо не матимуть достатнього капіталу для початкових витрат.
Вбачається, що річна вартість для встановлення теплового насоса, глибокої енергомодернізації будинку та придбання електромобіля становитиме понад 2 % річного доходу домогосподарства, що належить до 20 % найбагатших у США та близько 15 % річного доходу для домогосподарств, що належать до 20 % з найнижчим річним доходом. Встановлення установок для генерації енергії з відновлюваних джерел становитиме менше ніж 2 % доходу для 20 % домогосподарств з найвищими доходами та 10 % – для 20 % домогосподарств з найнижчими доходами. Разом з тим, домогосподарства з низькими доходами частіше мешкають у будинках з найгіршими показниками енергоефективності, що підвищує складність і вартість проведення термомодернізації будівель та встановлення теплових насосів чи сонячних електростанцій.
По-третє, підвищення енергоефективності будівель, приладів у них, розширення електрифікації з відновлюваних джерел і використання теплових насосів, де це можливо, буде проблематичним без широкої і дієвої громадської підтримки (йдеться як про розуміння переходу до «зеленої» енергії та, відповідно, готовності до інвестування в неї, так і про активне формування та участь у місцевих ініціативах).
По-четверте, відсутність дієвої державної політики в зазначеному напрямі спричинить повільніше інвестування населення в енергоефективність та відновлювані джерела енергії, а інтенсивність інвестування буде зміщено в бік країн з високим рівнем економічного розвитку і домогосподарств з найвищими доходами. На противагу цьому протягом 2020–2023 рр. уряди різних країн надали майже 175 млрд дол. США на державну підтримку домогосподарств для інвестування в підвищення енергоефективності, розширення генерації енергії з відновлюваних джерел, електромобільності. Державна підтримка здійснювалася у формі кредитування, податкових пільг, субсидій, грантів тощо.
В Україні з початку повномасштабної війни зростає кількість реалізованих проєктів з інвестування домогосподарств у підвищення енергоефективності й генерацію енергії з відновлюваних джерел. Якщо на кінець 2022 р. кількість реалізованих проєктів за програмою енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім» становила 240 проєктів, у 2023 р. – 317, то у 2024 р. їх кількість сягнула 437 проєктів. У 2022 р. Фонд енергоефективності компенсував ОСББ 736,4 млн грн, міські програми підтримки ОСББ із фінансуванням становили понад 160 млн грн; у 2023 р. ОСББ було компенсовано 903 млн грн, програми органів місцевого самоврядування і територіальних громад складали понад 194,5 млн грн фінансування; у 2024 р. виплачено грантів на суму 1,68 млрд грн. У результаті завершених проєктів зі співфінансування енергоефективних заходів економія енергії становила: у 2022 р. – 437,9 млн кВт-год/рік; у 2023 р. – 313,8 млн кВт/рік; у 2024 р. – 327,2 млн кВт-год/рік[4].
Проте сучасні тенденції інвестицій населення в підвищення енергоефективності в інтересах зміцнення індивідуальної стійкості в Україні є недостатніми порівняно з наявним потенціалом. Позитивний ефект зменшення витрат на енергоресурси за рахунок охоплення населення програмами енергоефективності значно різниться залежно від доступного потенціалу, який визначено в середньому на рівні 42 %. А потребу у фінансових ресурсах для термомодернізації будівель України до 2030 р. експерти Секретаріату Енергетичного співтовариства оцінили в близько 50 млрд євро [5].
Скорочення споживання та енергоефективність у 2024 р. назвали найважливішими заходами державної політики щодо забезпечення доступності енергоресурсів 12,6 % респондентів (проти 15 % у 2022 р.). Між тим, лише 5,6 % українців скористалися державними програмами енергоефективності; 16,4 % респондентів готові долучитись до таких програм, але не знають про їх існування; 17,5 % українців планують скористатися підтримкою; близько третини (29 %) громадян не зможуть собі цього дозволити, якщо участь у таких програмах передбачатиме збільшення квартплати [6]. Це свідчить про недостатню поінформованість населення про користь інвестування в програми підвищення енергоефективності, наявність таких програм та стимулювання бажання населення брати в них участь.
Для зміцнення індивідуальної стійкості споживачів у спосіб підвищення доступності енергоресурсів розроблено та впроваджено державні програми для власників приватних та багатоквартирних будинків через встановлення альтернативних джерел енергії з мінімальною кількістю бюрократичних процедур та можливостями залучення фінансування для таких проєктів. Для заохочення населення до використання альтернативних джерел енергії у багатоквартирних житлових будинках створено та введено в дію з травня 2024 р. нову програму «Гріндім». За цією програмою держава компенсує до 70 % вартості обладнання сонячних електростанцій та/або теплових насосів, придбаних ОСББ та ЖБК. На кінець 2024 р. уже реалізовано 32 проєкти, виплачено грантів на суму 18,1 млн грн з липня 2024 р. [7]. Для залучення приватних домогосподарств до розбудови власних джерел енергії з відновлюваних джерел з липня 2024 р. запроваджено урядову програму, за якою держава компенсує відсоткову ставку кредиту на придбання домогосподарством систем накопичення електроенергії або вітрових установок [8]. З 20 липня 2024 р. об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи отримали змогу скористатися державною програмою «Доступні кредити 5–7–9 %», яка працюватиме в комбінації з програмою «Гріндім» [9].
Дедалі більше приватних домогосподарств в Україні цікавляться можливістю продажу надлишку електричної енергії з відновлюваних джерел за умовами «зеленого тарифу», що доступний в Україні з 2009 р. Станом на початок 2025 р. він є одним із найвищих у Європі, оскільки прив’язаний до євро і становить 0,132 євро за 1 кВт. Загалом у вересні 2022 р. в Україні офіційно налічувалося вже близько 51,5 тис. домогосподарств, які використовують сонячні панелі, а на кінець 2024 р. українські домогосподарства встановили понад 1,5 ГВт потужностей сонячних електростанцій [10]. Інструмент «зеленого тарифу» сприяє розширенню інвестицій домогосподарств в альтернативну енергетику, покриваючи витрати на обладнання, зменшуючи витрати на енергоресурси та підвищуючи енергонезалежність.
Проте зміцнення індивідуальної стійкості потребує розширення масштабів інвестування населення у виробництво енергії з відновлюваних джерел. Характеристики участі населення в державних програмах підтримки встановлення сонячних панелей, теплових насосів на рівні будинку свідчать про значну інформаційну прогалину в популяризації таких програм та про низький рівень охоплення ними. У межах підготовки населення до зимового періоду і можливих обмежень у постачанні енергоресурсів, лише 2,6–3 % українців встановили сонячні батареї чи придбали сонячні панелі, 1,9 % – тепловий насос. Попри наявні програми підвищення енергонезалежності домогосподарств, 58,2 % опитаних українців не мають інформації про такі програми, 23,7 % українців – чули про такі програми, але мало знайомі з деталями, а 13,2 % – добре обізнані, але поки що не братимуть участь у них. І лише близько 4 % опитаних – добре обізнані і вже планують брати кредит [11]. Про недостатню кількість програм заохочення населення до інвестування в нові види виробництва енергії, що походять із відновлюваних джерел, свідчить призупинення прийому заявок за програмою «Гріндім», зважаючи на обмеженість ресурсів [12].
Представлені Європейською комісією Плани відновлення і стійкості (Recovery and Resilience Facility) [13] країн – членів ЄС і аналіз позитивного досвіду інших країн [14] розкривають основні інструменти, що спрямовані на державне регулювання та стимули домогосподарств до інвестування в енергоефективність і відновлювані джерела енергії в інтересах зміцнення індивідуальної стійкості населення.
По-перше, упроваджуються нові державні будівельні норми з вищими вимогами до забезпечення економії енергії та енергоефективності, встановлюються мінімальні стандарти енергоефективності для побутової техніки. До прикладу, в Іспанії передбачено будівництво щонайменше 20 тис. соціального орендного житла відповідно до критерію енергоефективності (принаймні на 20 % нижчі вимоги порівняно з будівлями з нульовим споживанням енергоресурсів). Німецький інвестиційний банк (KfW) пропонує позики або гранти під низькі відсотки населенню на нове енергоефективне будівництво житла з використанням відновлюваних джерел енергії в системах опалення. Мінімальні стандарти з енергоефективності вже запровадили 110 країн.
По-друге, розширюється спектр надання фінансової підтримки, щоб стимулювати населення до вкладення власних заощаджень у нові види виробництва енергії та підвищення енергоефективності на умовах співфінансування або боргових зобов’язань. Прикладом такого співфінансування може бути досвід Франції, де власникам будинків надають безвідсоткові позики на комплекс заходів щодо підвищення енергоефективності та встановлення систем на виробництво енергії з відновлюваних джерел. У Португалії та Румунії діє ваучерна підтримка домогосподарств для встановлення фотоелектричних панелей і акумуляторних батарей для виробництва відновлюваної енергії для власного споживання і підвищення енергоефективності будівель. У Хорватії домогосподарства мають змогу отримати кредит на термомодернізацію будівель і погасити його коштами, що вивільнилися в результаті досягнутого рівня енергозбереження. Для домогосподарств, що потерпають від енергетичної бідності, передбачено цільове фінансування термомодернізації будівель для визначеного обсягу домогосподарств з метою зменшення споживання енергії мінімум на 30 % (досвід Австрії, Греції). Спектр надання фінансової підтримки населенню також розширюється за рахунок визначення населення, що мешкає на визначеній території спеціального державного піклування (досвід Італії, Хорватії).
Інструмент довгострокового фінансування для модернізації будівель з використанням відновлюваних джерел енергії базується на позиції, що обсяги фінансування визначають на основі наявної у власності домогосподарства нерухомості, котра погашається коштами податків і зборів на нерухомість. Такий інструмент використовується в Австрії, Канаді, Нідерландах і США й залежно від національних правових рамок має деякі відмінності[15].
По-третє, інформаційно-консультативну підтримку застосовують для: інформування домогосподарства про переваги, практичні аспекти й можливості фінансування термомодернізації будівель, або як стати прос’юмерами (prosumers) (досвід Румунії); полегшення і сприяння проведенню ремонтних робіт (досвід Іспанії). Також перед постачальниками встановлюють зобов’язання щодо стимулювання до підвищення масштабів енергоефективності серед домогосподарств з низькими доходами.
По-четверте, позитивним визнано досвід Хорватії із застосування преміальної системи підтримки використання відновлюваних джерел енергії для прос’юмерів (prosumers). Також пропонують знижки на покупку енергоефективної побутової техніки, часто в обмін на утилізацію застарілої та неефективної (досвід Угорщини, Австралії), надають кредити за низькими або нульовими процентними ставками.
В інтересах забезпечення доступності енергоресурсів задля зміцнення індивідуальної стійкості населення в Україні наприкінці 2023 р. було схвалено Довгострокову стратегію термомодернізації будівель на період до 2050 року та операційний план заходів з її реалізації у 2024–2026 рр., де визначено інструменти з державного регулювання та стимулювання споживачів до інвестування в енергоефективність і відновлювані джерела енергії [16]. Для підвищення динаміки інвестування населення в енергоефективність і відновлювані джерела енергії доцільно активізувати роботи з упровадження програм, що передбачено операційним планом заходів з реалізації Стратегії у 2024–2026 рр. Також для розв’язання викладених вище проблем щодо інвестування населення в енергоефективність і відновлювані джерела енергії доцільно впровадити такі додаткові заходи.
Щоб акумулювати потенційний капітал населення для інвестування в енергоефективність, нові види виробництва енергії з відновлюваних джерел, доцільно використати досвід Австрії, Канади, США, де інструмент довгострокового фінансування для комплексної модернізації будівель з використанням відновлюваних джерел енергії базується на позиції, що обсяги фінансування визначаються на основі наявної у власності домогосподарства нерухомості, а надана позика погашається коштами податків і зборів на нерухомість.
Щоб забезпечити доступ до генерації енергії з відновлюваних джерел, до можливостей підвищення енергоефективності для всіх домогосподарств, зокрема й тих, які мають низький дохід або є вразливими споживачами, та усунути зміщення інвестування в бік домогосподарств з найвищими доходами, доцільно запровадити програми з отримання кредиту на термомодернізацію будівель і його погашення коштами, що вивільнилися в результаті досягнутого рівня енергоефективності (досвід Хорватії).
Щоб сприяти широкій і дієвій громадській підтримці заходів з підвищення енергоефективності будівель, приладів у них, розширення електрифікації з відновлюваних джерел і використання теплових насосів, доцільно вдосконалити інформаційно-консультативну підтримку населення про переваги, практичні аспекти й можливості фінансування термомодернізації будівель, сприяння і полегшення ремонтних робіт (досвід Румунії, Іспанії); передбачити вимоги до постачальників енергоресурсів сприяти підвищенню енергоефективності в домогосподарствах з низьким рівнем доходу завдяки залученню консультантів, будівельників (досвід Сполученого Королівства); здійснювати інформаційно-консультативну підтримку домогосподарств щодо переваг, які отримують прос’юмери (prosumers) електричної енергії (досвід Румунії).
______________________________________________________________________
[1] Резнікова О. О. Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища : монографія. Київ : НІСД, 2022. 532 с. URL: https://niss.gov.ua/publikatsiyi/monohrafiyi/natsionalna-stiykist-v-umo…
[2] World Energy Investment 2024. IEA. URL: https://iea.blob.core.windows.net/assets/60fcd1dd-d112-469b-87de-20d392…
[3] Strategies for Affordable and Fair Clean Energy Transitions. World Energy Outlook Special Report. IEA. URL: https://www.iea.org/reports/strategies-for-affordable-and-fair-clean-en… ;
World Energy Investment 2024. IEA. URL: https://iea.blob.core.windows.net/assets/60fcd1dd-d112-469b-87de-20d392…
[4] Дайджести Фонду енергоефективності за 2022–2024 рр. Фонд енергоефективності.
URL: https://eefund.org.ua/dajdzhesty/#1738926943932-79f01dc1-66da
[5] Деякі питання стратегічного розвитку енергетичної ефективності будівель : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1228-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1228-2023-%D1%80#top
[6] Європейське майбутнє України: довкілля, енергетика та повоєнна відбудова очима громадян. DiXi Group.
URL: https://dixigroup.org/analytic/yevropejske-majbutnye-ukrayiny-dovkillya…
[7] Дайджест Фонду енергоефективності за 2024 рік. Фонд енергоефективності.
URL: https://eefund.org.ua/dajdzhesty/#1738926943932-79f01dc1-66da
[8] Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії : Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 673. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2024-%D0%BF#Text
[9] Єгор Фаренюк. Гранти на відновлення, енергоефективність та зменшення енергозалежності будинків: як отримати? Українська правда. 2024. 01 серп. URL: https://epravda.com.ua/columns/2024/08/01/717420/
[10] Українські домогосподарства встановили понад 1,5 гігавата потужностей сонячних електростанцій. Район.Еко. 2024. 05 груд. URL: https://eco.rayon.in.ua/news/765852-ukrainski-domogospodarstva-vstanovili-ponad-15-gigavata-potuzhnostey-sonyachnikh-elektrostantsiy
[11] Європейське майбутнє України: довкілля, енергетика та повоєнна відбудова очима громадян. DiXi Group. URL: https://dixigroup.org/analytic/yevropejske-majbutnye-ukrayiny-dovkillya…
[12] «ВідновиДІМ» та «ГрінДІМ»: Підготовка до нового етапу! Фонд енергоефективності. 2025. 25 лют. URL: https://eefund.org.ua/novyny/vidnovydim-ta-grindim-pidgotovka-do-novogo-etapu/
[13] Recovery and Resilience Scoreboard. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/economy_finance/recovery-and-resilience-scoreboard…
[14] Strategies for Affordable and Fair Clean Energy Transitions. World Energy Outlook Special Report. IEA. URL: https://www.iea.org/reports/strategies-for-affordable-and-fair-clean-en…
[15] Energy Efficiency Progress Tracker. IEA. URL: https://www.iea.org/data-and-statistics/data-tools/energy-efficiency-pr…
[16] Деякі питання стратегічного розвитку енергетичної ефективності будівель : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1228-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1228-2023-%D1%80#Text
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: