Prevention and Counteraction of Ageism: Legal Aspect
Дискримінація за віковою ознакою (ейджизм) стала в Україні поширеним явищем. Серед експертів існує одностайна думка, що ейджизм є згубним явищем і для окремої людини, і для суспільства та економіки загалом. Одним з пріоритетів запобігання та протидії ейджизму ВООЗ вважає законодавчі заходи. У чинному рамковому Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не виокремлено правові засади щодо конкретних видів дискримінації, зокрема ейджизму. З огляду на це виникає необхідність розроблення та прийняття комплексного всеосяжного антидискримінаційного закону, який би забороняв усі форми дискримінації за віком у всіх сферах життя.
У цьому дослідженні під ейджизмом (англ. ageism, від англ. age – вік) будемо розуміти дискримінацію за віковою ознакою у вузькому сенсі – ситуацію, за якої літні люди зазнають обмежень у визнанні, реалізації або користуванні правами та свободами в будь-якій формі. Експерти вважають, що ейджизм є одним із виявів і наслідків пов’язаних з віком упереджень і стереотипів, які поширюються на осіб відповідної вікової групи (незалежно від індивідуальних особливостей).
Дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, опубліковане 2020 р., засвідчило, що в Україні зростає рівень дискримінації за віком. Так, у 2016 р. 37,4 % опитаних стверджували, що стикалися з цим явищем; у 2018 р. таких респондентів було вже 39,7 %; у 2020 р. ця частка зросла до 40,2 % [1].
У 2023 р. своє опитування оприлюднив портал OLX Ukraine. Згідно з результатами, 64 % учасників опитування, які досягли 40-річного віку, мали проблеми з пошуком роботи з цієї причини.
Ейджизм є згубним як для окремої людини, так і для суспільства загалом через те, що дискримінація за віком здійснює далекосяжний вплив на всі аспекти здоров’я та добробуту громадян, оскільки:
впливає на загальну тривалість життя та може навіть призводити до передчасної смерті. Так, низка досліджень засвідчує, що літні люди, які негативно сприймають своє старіння (також і через вікову дискримінацію), гірше відновлюються після непрацездатності та в середньому живуть на 7,5 років менше, ніж люди з позитивним ставленням до процесу старіння [2];
пов’язана з погіршенням фізичного та психічного здоров’я індивіда. Цей вид дискримінації може негативно впливати на загальний стан здоров’я людини та призводити до розвитку серцево-судинних захворювань, артриту, депресії;
може мотивувати небезпечну для здоров’я поведінку (наприклад, нездорове харчування, куріння);
пов’язана з нижчою якістю життя;
посилює соціальну ізоляцію та самотність. Літні люди, які вважають себе тягарем для оточення, мають нижчу самооцінку, що наражає їх на ризик нервових розладів та соціальної ізоляції.
Ейджизм має безпосередній вплив на економіку. У Глобальному звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) зазначено, що, наприклад, протягом 2020 р. в США річні витрати через ейджизм зросли на 63 млрд дол. Натомість досвід Австралії засвідчив, що при збільшенні на 5 % чисельності зайнятих людей, вік яких перевищує 55 років, національна економіка збагатилася на 48 млрд дол. [3].
У сучасних умовах подоланню ейджизму заважає низка чинників:
зниження статусу літніх людей, слабка орієнтація соціальних інститутів і мікросоціуму на їхні потреби та інтереси;
неготовність сучасної політики до феномену старіння суспільства;
утилітарний підхід до оцінювання старості з позицій економічного потенціалу (молодь асоціюється з інвестиціями в майбутнє, тоді як літні люди – із суспільним тягарем);
геронтофобія, негативне забарвлення досвіду спілкування з літніми людьми та специфіка індивідуальної соціалізації суб’єктів ейджизму (набуває виявлення у страху перед старістю, породжує дискримінаційне ставлення до літніх людей у суспільстві);
медикалістський підхід до старості літніх людей (пов’язаний з природними процесами старіння, зниженням різних функцій організму та особистості літньої людини, які спричиняють ізоляцію та самоізоляцію) [4].
ВООЗ виокремлює пріоритетні напрями боротьби з ейджизмом [5]:
політика і законодавство;
освітні заходи;
міжпоколінська взаємодія.
Щодо першого напряму зазначимо таке. ВООЗ наголошує, що політика та законодавство мають боротися з дискримінацією та нерівністю за віковою ознакою, захищати права кожної людини в усіх сферах життя.
Політика та законодавство можуть бути використані для послаблення або усунення ейджизму щодо будь-якої вікової групи.
Для реалізації й моніторингу політики та законів мають використовуватися різні механізми, включно правозахисні установи, суди, інститут омбудсменів та органи, які працюють над дотриманням конвенцій і договорів.
На замовлення Ради Європи у 2020 р. було підготовлено експертну оцінку політики та нормативно-правової бази України щодо права літніх осіб на соціальний захист [6]. У цьому документі, зокрема, зазначається, що перший комплексний антидискримінаційний Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі – Закон) було ухвалено лише в 2012 р.
Нормативно-правова база у цій сфері має здебільшого декларативний характер. У зазначеному рамковому Законі не виокремлено правові засади щодо конкретних видів дискримінації, зокрема ейджизму. На нашу думку, цей законодавчий акт варто було би назвати так: «Основи законодавства щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні». Експерти підкреслюють, що досі існує потреба в запровадженні законодавчих змін для забезпечення комплексності правової системи, адекватності механізмів компенсації та реалізації політики недискримінації в усіх сферах життя.
Закон, про який ідеться, залишає низку правових прогалин. Це, зокрема:
відсутність правової визначеності та послідовності (терміни та ознаки дискримінації мають бути уніфіковані в усіх законах);
відсутність усебічності антидискримінаційного законодавства, особливо щодо запобігання дискримінації та запровадження позитивних дій;
відсутність ефективних механізмів покарання порушників та відшкодування шкоди потерпілим;
незадовільна реалізація антидискримінаційної політики та планів дій;
неспроможність держави забезпечити ефективний аналіз потреб перед внесенням певних законодавчих змін.
Світовий досвід підтверджує, що доведення факту дискримінації, зокрема в трудовій сфері, є певною проблемою [7]. Тому виникає потреба розробити механізми оцінювання ефективності державних антидискримінаційних програм та планів дій.
Згідно з рекомендаціями експертів має бути запроваджена низка відповідних заходів, перелік яких подано нижче.
Повинен здійснюватися збір статистичних даних щодо скарг і справ стосовно дискримінації, згрупованих за віком та статтю. Це зобов’язані робити всі органи, які розглядають такі справи, зокрема Уповноважений з прав людини, та вказані в Законі урядові структури.
У всіх законах мають бути уніфіковані терміни та ознаки дискримінації для уникнення непослідовностей та відхилень у певних сферах життя.
Варто здійснити тематичний моніторинг реалізації антидискримінаційного законодавства з метою посилення підходу, орієнтованого на інтереси потерпілих осіб, який потрібен під час розгляду питань стосовно дискримінації, особливо таких уразливих категорій, як-от літні люди.
Оскільки фахівці у сфері роботи з літніми людьми не завжди належним чином розуміють поняття «дискримінація», потрібно, щоб персонал та керівний склад надавачів соціальних послуг, які працюють з літніми людьми, на додаток до спеціалізованого навчання, отримував принаймні загальні знання щодо протидії дискримінації. Навчання цих основ повинно бути обов’язковою складовою частиною початкового кваліфікаційного навчання, а також під час підвищення кваліфікації.
До Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» мають бути включені норми про множинну дискримінацію [8]. На нашу думку, у контексті демографічних процесів існує нагальна потреба здійснити розроблення закону щодо протидії ейджизму, особливо на ринку праці, та прийняти його.
Зазначимо, що спроба врегулювання питань дискримінації за віковою ознакою була здійснена ще 2010 р., коли на розгляд парламенту України було винесено проєкт Закону України «Про запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку в Україні» від 07 жовтня 2010 р. № 7224 [9]. З низки причин цей законопроєкт не прийняли, а подальші спроби роботи в цьому напрямі не здійснювалися.
Отже, вбачається доцільним повернутись до питань урегулювання протидії ейджизму як у трудовій сфері, так і поза нею, а саме: розробити та прийняти комплексний всеосяжний антидискримінаційний закон, що забороняв би всі форми дискримінації за віком у всіх сферах життя, у якому будуть конкретизовані норми чинного Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Розроблений законодавчий документ повинен встановлювати чіткі процедури та вносити необхідні зміни до норм доказового права, щоб жертви дискримінації могли отримати доступ до ефективних засобів правового захисту. Крім того, він повинен як вимагати, так і передбачати увесь спектр позитивних дій та інших проактивних заходів, необхідних для реалізації прав на рівність та недискримінацію для літніх людей [10].
___________________________________________________________________________
[1] Колесніков О. Крах пенсійної системи і вікова дискримінація: чому боротьба з ейджизмом може стати порятунком у старості. ВЕЖА. 2024. 30 черв. URL:https://vezha.com.ua/soczialna-polityka/krah-pensijnoyi-systemy-i-vikov…;
[2] Що таке ейджизм і чому він погано впливає на здоров’я. ACC. 2019. 30 лип. URL: https://acc.cv.ua/news/storystorynka/tsikavo/scho-take-eydzhim-i-chomu-…;
[3] Вереньова Д. Чому ейджизм обходиться світовій економіці у мільярди доларів щороку. 24tv.ua. 2021. 29 трав. URL: https://24tv.ua/economy/chomu-eydzhizm-obhoditsya-milyardi-ekonomichni-…
[4] Борисова Ю. В., Біда С. П. Дискримінація людей похилого віку в сучасному суспільстві: соціально-правовий аспект. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. Вип. 35. 2021. С. 95–99. URL: http://www.sci-notes.mgu.od.ua/archive/v35/25.pdf
[5] Див.: URL: https://www.who.int/ru/publications/m/item/summary-slides-global-report…
[6] Роанья І., Іванова О., Сімутіна Я. Звіт про оцінку політики та нормативно-правової бази України щодо права літніх осіб на соціальний захист згідно зі статтею 23 Європейської соціальної хартії (переглянутої). Рада Європи. 2020. Жовт. 91 с. URL: https://rm.coe.int/old-people-ua-soft/1680a2430d
[7] Христова Г. Питання заборони та протидії дискримінації : метод. посіб. Рада Європи. 2015. 110 с. URL: https://rm.coe.int/16803040d8
[8] Роанья І., Іванова О., Сімутіна Я. Звіт про оцінку політики та нормативно-правової бази України щодо права літніх осіб на соціальний захист згідно зі статтею 23 Європейської соціальної хартії (переглянутої). Рада Європи. 2020. Жовт. 91 с. URL: https://rm.coe.int/old-people-ua-soft/1680a2430d
[9] Див.: URL: https://ips.ligazakon.net/document/JF5KO00A
[10] Див.: URL: https://www.helpage.org/silo/files/age-equality-reportsummaryrussian_pu…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: