Повномасштабна війна різко збільшила потребу в наданні психологічної допомоги в Україні: очікується, що до завершення війни приблизно 15 млн людей потребуватимуть психологічної підтримки, зокрема 1,8 млн військових, 7 млн людей літнього віку та 4 млн дітей. За оцінками ВООЗ, кожна п’ята людина в зоні бойових дій має психічний розлад. Поширеність ПТСР різко зросла, у 2023 р. кількість випадків збільшилася вчетверо проти 2021 р., причому на початку 2024 р. майже зрівнялася з показником за весь 2021 р.
Імовірно, що негативний вплив війни на психічне здоров’я спричинить додаткове навантаження на систему охорони здоров’я, призводячи до зростання кількості випадків серцево-судинних захворювань, діабету, раку та респіраторних захворювань серед людей із психічними розладами.
На лютий 2025 р. близько 9 тис. лікарів первинної ланки та 1,8 тис. фахівців у сфері психічного здоров’я можуть надавати безплатну психологічну допомогу в Україні. Хоча кількість психологів і зросла з початком війни, вона все ще недостатня, щоб задовольнити дедалі більший попит. Таким чином, нестача кваліфікованих психологів і психіатрів залишається серйозною проблемою. Крім того, зростання кількості некваліфікованих псевдопсихологів, які надають послуги психічного здоров’я, становить відчутну загрозу для безпеки пацієнтів.
Ще однією істотною проблемою, яка загострює ситуацію, є законодавча колізія в системі охорони здоров’я України. Попри те, що лікарі первинної ланки зобов’язані надавати психологічну допомогу, Наказ МОЗ № 199 (від 15 квітня 2008 р.) формально забороняє їм це робити, якщо тільки вони не мають спеціальної кваліфікації у психології або медичній психології. Ця законодавча суперечність обмежує можливості лікарів первинної ланки надавати повноцінну підтримку пацієнтам із психічними розладами, ще більше обтяжуючи й без того перенавантажену систему та зменшуючи доступ до потрібної психологічної допомоги.
Український уряд робить кроки для подолання цієї проблеми, зокрема впроваджено Національну програму психічного здоров’я, ініційовану у 2022 р. Проте нестача кваліфікованих фахівців, законодавчі перешкоди для лікарів первинної ланки та поширення нерегульованих практик увиразнюють потребу в довгострокових політиках. Необхідно вдосконалювати програми підготовки, підвищувати вимоги до сертифікації та адаптувати міжнародні найліпші практики. Забезпечення наявності кваліфікованих фахівців із психічного здоров’я та регулювання надання психологічних послуг є критично важливими для подолання кризи психічного здоров’я в Україні.
Повномасштабна війна призвела до зростання потреби українців у психологічній допомозі. Лише за попередніми прогнозами, через вплив війни такої підтримки різного ступеня інтенсивності потребуватимуть близько 15 млн людей, серед яких: 1,8 млн військових та ветеранів, 7 млн людей старшого віку, близько 4 млн дітей та підлітків. За оцінками ВООЗ, у районах, постраждалих від війни, уже зараз кожна п’ята людина живе з певною формою розладу психіки. Кожен, кого зачепили військові дії, має свої переживання та реакції у відповідь на загрозливу ситуацію для життя. Загалом будь-яка стресова або неприємна подія може призвести до посттравматичного синдрому (ПТСР).
Довідково. ПТСР – це розлад психічного здоров’я, який може розвинутися після переживання або спостерігання стресової, страшної або небезпечної для життя ситуації. До таких ситуацій належать бойові дії, теракти, стихійні лиха, нещасні випадки, ДТП, фізичне або сексуальне насильство, полон і катування, погрози, психологічне знущання або будь-яка подія, яку людина вважає травматично [1].
Гостра реакція на стрес переважно минає з часом, але люди з ПТСР можуть повторно переживати негативну подію в яскравих спогадах чи жахіттях. Також вони можуть уникати розмов, діяльності, ситуацій або місць, які про неї нагадують.
На ПТСР страждають незалежно від статі й віку. Симптоми розладу можуть виникати в короткий або тривалий період після травматичної події – як правило, протягом перших трьох місяців. Вони можуть виявлятися через гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, проблеми з пам’яттю та емоційною сферою, розлад сну, надмірну втому, дратівливість, головні болі тощо.
В електронній системі охорони здоров’я протягом останніх років зафіксовано значне збільшення пацієнтів зі встановленим діагнозом «посттравматичний стресовий розлад». За даними ЕСОЗ, у 2023 р. кількість пацієнтів з ПТСР зросла майже вчетверо проти 2021 р., а за перші два місяці 2024 р. діагноз встановлено фактично такій самій кількості пацієнтів, як за весь 2021 р. Значна частина випадків з неврологічними захворюваннями, пов’язаними зі стресом, припадає на військовослужбовців (30 %) [2].
Хоча ПТСР може розвинутися в будь-кого незалежно від віку, виокремлюють чинники, які можуть підвищувати його ризик, зокрема:
дуже інтенсивна або тривала травматична подія;
певні типи подій (наприклад, участь у бойових діях або пережите сексуальне насильство);
вплив попереднього травматичного досвіду, у тому числі в дитинстві;
брак або відсутність соціальної підтримки після події;
вплив стресових чинників після події, як-от утрата роботи, фінансові обмеження, хвороба, труднощі у відносинах;
тривога, депресія або інші розлади психічного здоров’я в анамнезі;
генетичні чинники, наприклад наявність розладів психіки в батьків;
демографічні та соціальні чинники (залежно від статі, належності до групи етнічних меншин, соціально-економічного статусу тощо) [3].
Поряд із зазначеними чинниками, є негативні наслідки впливу війни на психічне здоров’я, які діятимуть надалі та створюватимуть додаткове навантаження на систему охорони здоров’я. Зокрема, психічні розлади мають негативні наслідки, насамперед:
спричиняють поширення серцево-судинних та онкологічних хвороб, діабету, артритів, астми;
погіршують результати лікування хронічних хвороб та збільшують смертність від онкологічних хвороб;
понад 50 % (у 4 рази частіше, ніж загальне населення) осіб з психічними розладами мають також розлади сну, що часто призводять до хвороб органів дихання;
особи з психічними розладами більш схильні до куріння, важче кидають згубну звичку та в середньому курять більше;
загалом звернення до лікарів, увага до власного здоров’я та періодичність проходження рутинних обстежень падає за наявності психічних хвороб, що призводить до пізньої діагностики хвороб та меншої успішності їх лікування;
ризик смерті від раку за наявності депресивних розладів зростає на 50 %, а від серцевих хвороб – на 67 %;
серед осіб з ПТСР більш поширені гіпертонія, стенокардія, тахікардія, інші хвороби серця, виразка шлунку, гастрит і артрит. Окрім того, ПТСР часто спонукає до ризикової поведінки, що призводить до зловживання алкоголем, наркотиками чи деструктивної поведінки й пов’язаних з цим наслідків;
у разі важких пережитих травм окремі ризики можуть наставати на 10–15 років раніше, ніж у середньому в популяції [4].
Отже, надання якісної доступної психологічної допомоги всім, хто її потребує, є пріоритетом держави. Таку допомогу надають як на первинній ланці, так і в закладах спеціалізованої медичної допомоги.
З 1 січня 2025 р. всі медзаклади первинної ланки, законтрактовані з НСЗУ, надають безоплатні послуги з охорони психічного здоров’я, а їхні лікарі та медперсонал повинні мати сертифікати про проходження навчання за програмою ВООЗ mhGAP. Протягом 2024 р. таке навчання пройшли понад 24 тис. лікарів первинної ланки [5]. На цьому рівні надають консультації щодо використання психологічних практик управління стресом, напрацювання навичок управління стресом: способів релаксації, управління диханням, методів відволікання [6].
Довідково. Програма mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) – глобальна програма ВООЗ, спрямована на поліпшення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я, передбачає залучення медичних працівників первинної ланки до надання допомоги пацієнтам із психічними розладами. Цю програму започатковано ВООЗ у 2008 р. для розширення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я. Її впроваджують у більше ніж 100 країнах, а її матеріали перекладено понад 20 мовами, зокрема українською. В Україні програму mhGAP почали реалізовувати ще у 2019 р. як окремі проєкти, однак з розгортанням воєнної агресії проти України виникла потреба масштабувати програму.
Спеціалізована медична допомога передбачає травмофокусовані, фармакологічні та психологічні методи, що потребує участі вузьких фахівців (лікарів-психіатрів, психотерапевтів і психологів). Основні методи психологічної допомоги охоплюють дебрифінг, керування стресом, когнітивно-поведінкову терапію, EMDR (Eye Movement Desensibilization and Reprocessing – десенсибілізація та репроцесуалізація (опрацювання травми) за допомогою руху очей)), психоосвіту та фізичні вправи.
На лютий 2025 р. психологічну допомогу в Україні можуть надавати майже 9 тис. лікарів первинної ланки (сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів) [7] та ще 1,8 тис. вузьких фахівців з напрямом «психологія», що працюють у понад 1,8 тис. закладах, які також надають психологічну допомогу безоплатно. Водночас наказ МОЗ від 15 квітня 2008 р. № 199 «Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу» чітко визначає виключний перелік лікарів, які мають право надавати психологічну допомогу, серед якого немає лікарів загальної практики (за винятком тих, у кого є відповідний диплом вищої освіти за напрямом «психологія» або «медична психологія»). Така ситуація значно обмежує спроможності держави в наданні відповідних послуг громадянам.
З огляду на специфіку психологічних проблем населення, зумовлених війною (а надто серед осіб з бойовим досвідом), доцільно, що надавати такі послуги мають саме фахівці.
Разом із тим в Україні спостерігаємо гострий дефіцит фахівців-психологів та психіатрів. За підсумком 2023 р. в Україні налічувалося понад 100 професійних спільнот психологів та психотерапевтів, приблизна кількість їх членів становить 4,5 тис. осіб. У середньому психолог потенційно може надавати 2–5 консультацій на день, та 10–35 на тиждень. Але в умовах повномасштабної війни наші психологи мають значно більші навантаження [8]. Попри те, що чисельність лікарів-психологів значно збільшилась у порівнянні з довоєнним періодом (576 лікарів на кінець лютого 2025 р. [9] проти 182 на початок 2022 р. [10]), цього штату не достатньо для покриття потреби в психологічній допомозі з огляду на стрімке та масштабне зростання чисельності людей з відповідними розладами різного ступеня. До того ж кількість інших фахівців, які лікують ментальні розлади, майже не змінилася (на кінець лютого 2025 р. зареєстровано 265 лікарів-психотерапевтів та 2 669 лікарів-психіатрів проти 149 психотерапевтів та 2766 психіатрів на початок 2022 р.).
Така нестача стала однією з причин почастішання випадків надання психологічної допомоги псевдопсихологами – особами, які не є дипломованими фахівцями, а рівень їхньої підготовки (часто це проходження короткотермінових курсів) викликає сумніви. Послуги цих осіб можуть не тільки не сприяти полегшенню ситуації з ПТСР, а й завдати ще більшої психологічної травми пацієнтам. З огляду на це, постає потреба в посиленні контролю з боку держави за діяльністю таких осіб.
Держава докладає максимум зусиль для упередження захворюваності населення на ПТСР. Від квітня 2022 р. за ініціативи першої леді Олени Зеленської реалізовано Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?». Для впровадження її на державному рівні та з метою міжсекторної взаємодії створено Міжвідомчу координаційну раду [11]. Кожне із залучених у впровадження програми міністерств має власний пріоритетний проєкт у сфері охорони психічного здоров’я.
Пріоритетним є проєкт Міністерства охорони здоров’я України «Охорона психічного здоров’я у структурі медичної допомоги». В умовах повномасштабної війни, коли потреби в охороні ментального здоров’я зросли, важливо, щоб доступ до психологічних послуг в Україні був у всіх, хто їх потребує. Тож МОЗ України разом з партнерами активно працює над тим, аби послуги з охорони ментального здоров’я надавалися безоплатно не лише на первинному рівні, а й на всіх рівнях медичної допомоги.
Уряд затвердив розпорядження від 21 червня 2024 р. № 572-р «Про затвердження плану заходів на 2024–2026 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року».
Попри активне впровадження ініціатив з боку громадянського суспільства та держави, забезпечення доступності психологічної допомоги залишається нерозв’язаною проблемою. Нестача професійних дипломованих фахівців, збільшення числа псевдопсихологів, необізнаність населення щодо психологічних станів, несвоєчасне звернення за допомогою до фахівців призводять до негативних результатів, а іноді – і до летальних випадків. Тож важливо звернути увагу на забезпечення закладів охорони здоров’я професійними кваліфікованими психологами, провести низку дій щодо перевірки псевдопсихологів і їхніх сертифікатів.
Крім того, проблема з кадровим забезпеченням психологічної допомоги вимагає як термінових рішень, так і довгострокової державної політики. Поклавши надання психологічної допомоги на лікарів первинної ланки, можна оперативно розв’язати частину проблеми з нескладними випадками стресових розладів населення, проте надалі ситуація потребуватиме комплексних та довгострокових заходів. Зокрема, ідеться про підготовку, підвищення кваліфікації та створення належних умов для роботи фахівців. З цією метою важливо:
модернізувати освітні програми (оновлення навчальних планів відповідно до сучасних викликів і міжнародних стандартів, таких як APA та EFPA). Важливо розширити можливості для практичної підготовки через стажування, супервізії та заняття в клініках, школах і організаціях, а також забезпечити державне фінансування спеціалізованих курсів для психологів у медичних, військових, шкільних та кризових напрямках;
запровадити механізми постійного розвитку. Система підвищення кваліфікації повинна містити обов’язкове навчання кожні 3–5 років, розвиток супервізійної підтримки для молодих фахівців і стимулювання участі в міжнародних конференціях та тренінгах;
впровадити інституційну підтримку, яка має бути зосереджена на створенні національної системи сертифікації психологів, розробленні та впровадженні етичного кодексу, а також інтеграції психології в державні й громадські програми, як-от шкільні психологи, військові психологи та кризові консультанти;
врахувати та впровадити найліпші практики міжнародного досвіду, зокрема йдеться про адаптацію стандартів ЄС, США та Канади, організацію міжнародних стажувань, спільних досліджень, а також упровадження доказових методик, таких як когнітивно-поведінкова терапія, діалектична поведінкова терапія, EMDR, у практику.
___________________________________________________________________________
[1] Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад. Міністерство охорони здоров’я України. URL: https://moz.gov.ua/uk/scho-treba-znati-pro-posttravmatichnij-stresovij-…;
[2] В ЕСОЗ протягом останніх двох років фіксується значне збільшення пацієнтів зі встановленим діагнозом ПТСР. Національна служба здоров’я України. URL: https://nszu.gov.ua/novini/v-esoz-protyagom-ostannih-dvoh-rokiv-fiksuye…;
[3] ПТСР: симптоми, причини та лікування. Медична справа. URL: https://surl.li/knqucs
[4] Вплив війни на психічне здоров’я – колосальний, – Віктор Ляшко. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/vpliv-vijni-na-psihichne-zdorovya-kolosalni…;
[5] Всі українські медпрацівники проходитимуть обовʼязкове навчання з охорони психічного здоров’я – Зеленська. Перший незалежний фармацевтичний бізнес-портал. URL: https://thepharma.media/uk/news/37291-vsi-ukrayinski-medpracivniki-prox…
[6] Які психосоціальні послуги надаються в Україні безоплатно за Програмою медичних гарантій. Міністерство охорони здоров’я України. URL: https://moz.gov.ua/uk/jaki-psihosocialni-poslugi-nadajutsja-v-ukraini-b…--
[7] Дашборд «Надавачі медичної допомоги за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога». Національна служба здоров’я України. URL: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-psychiatry
[8] Там само.
[9] Надавачі медичної допомоги за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога». Національна служба здоров’я України. URL: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-psychiatry
[10] Статистичні дані системи МОЗ. Центр громадського здоров’я МОЗ України. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html
[11] Про утворення Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України : Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 539. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/539-2022-%D0%BF#Text
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: