Попри відносну адаптацію аграрного сектора України до функціонування в умовах війни, ключовими викликами та обмеженнями у 2025 р. будуть такі.
Поглиблення проблеми дефіциту трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві, утрата частини земельних ресурсів та погіршення їхнього якісного стану й руйнування виробничого потенціалу залишатимуться ключовими проблемами аграрного сектора України в поточному році, охоплюючи сфери виробництва, переробки та логістики. Крім цього, зростатимуть витрати. Додатковий тиск на аграрний сектор створюватимуть девальвація гривні, що підвищить вартість імпортних ресурсів, а також дефіцит робочої сили, який змусить підприємства піднімати заробітні плати для утримання кваліфікованих працівників.
З огляду на це, основними завданнями державної аграрної політики у 2025 р. повинні бути забезпечення стійкості сільськогосподарських виробників, поліпшення їхнього фінансового стану, створення спроможності функціонування в умовах кліматичних змін та адаптації до аграрної політики ЄС. При цьому така політика має бути зваженою, адаптивною до змін на глобальних ринках, усі інституціональні зміни повинні узгоджуватися з експертним середовищем і враховувати інтереси виробників продукції та споживачів.
Аграрний сектор є критично важливим для економіки України, забезпечуючи продовольчу безпеку та значну частку експорту. Попри високу стійкість та адаптацію до умов війни, галузь і далі стикається з внутрішніми й зовнішніми викликами, що вимагають зважених рішень та ефективної державної підтримки. У 2025 р. перед агропромисловим комплексом постануть нові ризики, пов’язані як з безпековими, так і економічними чинниками, ключовими з яких будуть такі.
Поглиблення проблеми дефіциту трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві. Враховуючи тенденції попередніх років, аграрний сектор України й надалі стикатиметься з проблемою дефіциту трудових ресурсів, спричиненого мобілізацією та міграційними процесами. Восени 2024 р. експерти наголошували, що проблема місцями сягнула таких масштабів, що ставила під загрозу отримання поточного врожаю [1]. За даними Мінагрополітики України, близько 200 тис. аграріїв служать у ЗСУ, що посилює кадровий дефіцит у галузі [2]. Вже цього року конкуренція за кваліфікованих працівників в агросекторі може значно посилитись. Кадровий дефіцит, викликаний війною, змушує фермерські господарства переглядати підходи до оплати праці, поступово підвищуючи зарплатню [3].
Втрата частини земельних ресурсів та погіршення їхнього якісного стану. На землях, де велися активні бойові дії, значно погіршився їхній якісний стан, що в майбутньому потребуватиме виділення значних коштів на їх повернення до активного сільськогосподарського обробітку. Значні масштаби воєнного забруднення призведуть до виведення на невизначений термін великої кількості земельних площ, принаймні з вирощування харчової продукції. Наразі третина українських земель стала зоною ризикового сільського господарства [4].
На початок 2024 р. площа територій України, придатних для ведення господарської діяльності, становила 48109,77 тис. га, тобто збільшилася на 16,78 % проти 2022 р. та на 2,83 % відносно 2023 р. внаслідок деокупації частини Харківської та Херсонської областей. Зокрема площа лісів та лісовкритих земель збільшилася на 18,53 % порівняно із 2022 р., сільськогосподарських угідь – на 16,69 %, зокрема ріллі та перелогів – на 15,31 %, сіножатей і пасовищ – на 24,07 %.
Через брак доступних площ агровиробникам доводиться змінювати структуру виробництва на користь високорентабельних сільськогосподарських культур, а також відмовлятися від вирощування трудомістких культур (передусім борщового набору, ранньої сезонної продукції), що негативно вплине на забезпеченість ними населення країни.
Руйнування виробничого потенціалу залишатиметься однією з ключових проблем аграрного сектора України в поточному році, охоплюючи сфери виробництва, переробки та логістики. Атаками на зерносховища, продовольчі склади й транспортну інфраструктуру агресор цілеспрямовано знищує можливості для агровиробництва та експорту. За оцінками [5], утрачено 19,5 % потужностей зберігання агропродукції, знищено або пошкоджено 18,6 % наявної техніки. Масштабні втрати зафіксовано й у тваринництві – знищено сотні тисяч голів худоби та птиці. Понад 50 атак на портову інфраструктуру (на вересень 2024 р.) спричинили руйнування більш ніж 280 об’єктів та знищення понад 100 тис. т агропродукції [6], що ускладнює експорт і постачання продовольства. Через руйнування ворогом овочесховищ та елеваторів близько 35 % продовольства псується і не потрапляє до споживача [7]. Така діяльність агресора спрямована як на унеможливлення ведення сільськогосподарського виробництва в Україні, так і на погіршення продовольчого забезпечення населення, поширення негативних очікувань щодо нестачі продовольства, а також виникнення глобальної продовольчої кризи.
Зростання витрат на ведення сільськогосподарської діяльності. Сукупні збитки та втрати від війни малих виробників продукції рослинництва та тваринництва в Україні вже перевищують 3,85 млрд дол. США. Про це свідчать результати опитування, проведеного Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FАО) [8]. Дослідження показало майже 8 % зменшення загальної кількості дрібних виробників, з яких 1 % – це виробники продукції тваринництва, а інші майже 7 % – виробники продукції рослинництва, які цілковито припинили своє виробництво. Більшість опитаних виробників стикаються з проблемами доступу до сільськогосподарських ресурсів через високі ціни, брак працівників, нестачу палива або електроенергії для забезпечення роботи сільськогосподарської техніки чи навіть відсутність доступу до електроенергії. Крім того, спостерігаємо обвал ринків сільськогосподарських ресурсів (добрив та насіння), зокрема в прифронтових областях. Найбільші потреби для продовження виробництва, про які повідомили респонденти, – це забезпечення добривами, пальним і насінням, доступ до кормів або фуражу, поповнення поголів’я тварин та доступ до ринків збуту.
У 2025 р. українські аграрії стикнуться зі зростанням витрат на виробництво через низку економічних чинників. Зокрема, очікувано подорожчання насіння на 10 % та засобів захисту рослин на 10–15 % унаслідок інфляції та коливань валютного курсу. Також поступове підвищення акцизного податку на пальне може спричинити його здорожчання на 10 %, що додатково збільшить витрати аграріїв на 5,7 млрд грн [9]. Вартість мінеральних добрив, за прогнозами, також зросте на 10–15 % через інфляційні процеси та логістичні труднощі, спричинені війною [10]. Додатковий тиск на аграрний сектор створюватимуть девальвація гривні, що підвищить вартість імпортних ресурсів, а також дефіцит робочої сили, який змусить підприємства підіймати заробітну платню для утримання кваліфікованих працівників [11].
Енергетичні ризики. Масовані обстріли російськими військами об’єктів енергетики й енергетичної інфраструктури України призводять до нестабільності та жорстких обмежень енергопостачання, завдають значного вкрай негативного впливу на функціонування вітчизняної економіки. Згідно з інфляційним звітом НБУ за січень 2025 р., з огляду на істотні руйнування енергосистеми та значні ресурси, потрібні для її відновлення, дефіцит електроенергії зберігатиметься і в 2025 р. Імпорт електроенергії й заходи підприємств щодо розбудови та використання дорожчого автономного енергозабезпечення підвищуватимуть виробничі витрати [12]. Це може відчутно вплинути й на сільське господарство, оскільки аграрний сектор критично залежить від стабільного енергопостачання. Через перебої в енергопостачанні аграрії будуть змушені використовувати альтернативні джерела енергії, зокрема й дизельні генератори, акумуляторні системи. Це потребуватиме витрат на пальне та обслуговування обладнання, що своєю чергою підвищить собівартість сільськогосподарської продукції. Також це може призвести до зниження продуктивності тваринництва, оскільки електроенергія необхідна для підтримки життєво важливих систем на тваринницьких фермах – вентиляції, опалення, автоматизованої годівлі, водопостачання. Відключення струму можуть спричинити падіння продуктивності тварин, зменшення приросту ваги, зниження надоїв у молочному скотарстві. Відсутність електроенергії ускладнить роботу елеваторів, складів, холодильників, що призведе до погіршення умов зберігання зерна, овочів, фруктів і продукції тваринництва. Крім того, перебої в роботі систем зрошення можуть негативно вплинути на врожайність у посушливих регіонах.
Кліматичні ризики ставлять під загрозу виконання планів, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку, оскільки підвищують ризики, пов’язані із забезпеченням населення продовольством. Минулого року погодні умови в Україні істотно вплинули на врожайність овочевих культур, ягід та фруктів. Аномальні температури, посухи, зливи та різкі перепади температури призвели до значного зниження обсягів виробництва та якості продукції. Крім того, посівна кампанія озимих культур під урожай 2025 р. в Україні відбувалася в умовах значної посухи, що охопила більшість регіонів країни. У серпні та вересні 2024 р. на більшій частині території країни панувала аномально суха погода з суховійними явищами. Це ускладнило сівбу озимих культур, особливо в центральних, північних та східних областях, де зерно тривалий час не проростало через нестачу вологи [13]. Наразі, за даними Національної академії аграрних наук, на лютий 2025 р. Україна стикається з найнижчим рівнем вологозабезпечення ґрунту за останні сім років. Загальна кількість опадів за період з листопада по січень становила лише 79,6 мм, що значно менше за середню багаторічну норму в 117 мм. Це спричиняє серйозне занепокоєння серед виробників зерна. Проте аналіз стану озимих культур на кінець січня 2025 р., а також прогнози погоди на найближчий період свідчать про відсутність критичних загроз для посівів на завершальних етапах зимового періоду [14]. Таким чином, дальший стан озимих культур залежатиме від погодних умов наприкінці зими та на початку весни. Постійний моніторинг та ефективне управління посівами залишаються ключовими для забезпечення високої врожайності у 2025 р.
Спекотна погода призводить до нестачі вологи в ґрунті, послаблює стійкість росту й розвитку сільськогосподарських рослин, знижуючи їхню врожайність. Від високих температур потерпають і сільськогосподарські тварини, оскільки більшість тваринницьких комплексів не мають обладнання з кондиціонування повітря, тому продуктивність тваринництва за високих літніх температур знижується.
Екологічні ризики зумовлено антропогенним впливом, утратою водних ресурсів, деградацією земель та застосуванням хімічних добрив і пестицидів. Проблеми з надмірною розораністю, забрудненням ґрунтів токсичними речовинами та відходами, відсутністю або недостатньою кількістю потужностей (об’єктів) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, а також порушенням екологічного балансу земельних угідь погіршують екологічну ситуацію. Важливими проблемами також є забруднення земель важкими металами, що потрапляють у ґрунт через вибухи та використання боєприпасів. Пожежі, спричинені бойовими діями, викидають в атмосферу токсичні речовини, які осідають на ґрунті, погіршуючи його якість і забруднюючи землю. Понад те, ці викиди призводять до збільшення концентрації парникових газів, що підсилює глобальне потепління та прискорює зміни клімату.
Особливу загрозу для сільськогосподарських і водних ресурсів становить руйнування Каховської ГЕС. Зменшення доступу до води для зрошення може мати довгострокові негативні наслідки для аграрного сектора.
Ще довго невизначеними залишатимуться збитки від руйнування і затоплення в Чорному морі 15 грудня 2024 р. російських танкерів, які, за різними оцінками, перевозили до 10 тис. т мазуту. За інформацією Українського наукового центру екології моря, витік мазуту матиме катастрофічні наслідки для морської екосистеми, зокрема загибель планктону, отруєння риб, морських птахів та інших живих організмів через токсичний вплив нафтопродуктів; забруднення донних відкладень та прибережних зон, що є середовищем існування багатьох видів морської флори і фауни; порушення харчових ланцюгів, що призведе до довгострокових змін у біорізноманітті регіону. Деякі постраждалі види можуть потребувати десятиліть для відновлення [15].
За оцінками, уже зафіксовано понад 6800 злочинів проти довкілля, завдано збитків на 3,1 трлн грн. Воєнна агресія Росії і далі руйнує екологічну систему України, що відображає цілковите нехтування РФ принципами сталого розвитку, екологічної безпеки та міжнародного права [16]. Прогноз на майбутнє свідчить про необхідність не тільки відновлювати природні ресурси, а й впроваджувати нові підходи до сталого розвитку, які зможуть допомогти Україні подолати наслідки екологічної кризи.
Основними завданнями державної аграрної політики у 2025 р. повинні бути забезпечення стійкості сільськогосподарських виробників, поліпшення їхнього фінансового стану, створення умов для функціонування аграріїв на тлі кліматичних змін та їх адаптації до аграрної політики ЄС. Водночас така політика має бути зваженою, усі інституціональні зміни повинні узгоджуватися з експертним середовищем і враховувати інтереси всіх виробників продукції і споживачів, а також адаптивною до змін, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю.
У зв’язку із зазначеним вище доцільно акцентувати увагу на такому:
уникати прийняття необґрунтованих інституціональних рішень. Зокрема, під час підготовки до прийняття Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (№ 6013, ухвалено Верховною Радою України 09 січня 2025 р.) передбачено уніфікацію правового регулювання для нетипових організаційно-правових форм, комунальних підприємств, а також фермерських господарств – усі мають бути перетворені на ТОВ або АТ. Зрештою цю норму для фермерських господарств прибрали, але такі ініціативи аграрії прийняли негативно.
Не сприяє стійкості агробізнесу (а надто дрібнотоварного) поспішна імплементація норм ЄС, зокрема стандартів простежуваності походження продуктів, їхньої якості та безпеки. У Європі політика в агросекторі постійно змінюється, і в Україні можна впровадити правила, які там уже переглянуто. Упроваджувати зміни належить поступово, з перехідним періодом щонайменше на 10 років, щоб уникнути фінансових утрат та врахувати реформування самої європейської агрополітики [17];сприяти розвитку інфраструктурних проєктів зі зберігання і первинної обробки сільськогосподарської продукції. Нині лише потреби в картопле- й овочесховищах оцінюють у 10–20 тис. т зберігання для кожного районного центру та біля обласних центрів, для чого планують запустити програми будівництва овочесховищ [18];
упроваджувати й далі процеси цифровізації у взаємовідносинах між державою та аграрним бізнесом. 19 вересня 2024 р. Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 11063-д «Про інформаційно-комунікаційну систему “Державний аграрний реєстр”», згідно з яким Державний аграрний реєстр (далі – ДАР) – це державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції. Відтепер суб’єктами ДАР стали всі виробники сільськогосподарської продукції (а не тільки сільгосппідприємства), а для реєстрації та подання заявок на отримання підтримки не потрібні будь-які паперові документи. Державний аграрний реєстр стає Реєстром виробників сільськогосподарської продукції (фермерським реєстром). Отже, буде враховано позицію міжнародних партнерів, зокрема Світового банку, а також положення Регламенту (ЄС) 2021/2115 Європейського парламенту та Ради від 02 грудня 2021 р., що встановлює правила щодо підтримки стратегічних планів, котрі розробляються державами-членами в рамках спільної аграрної політики (Стратегічні плани CAП) і фінансуються Європейською сільськогосподарською гарантією (ЄФГФ) та Європейським сільськогосподарським фондом розвитку сільської місцевості (ЄФРСР) і скасовує Регламенти (ЄС) № 1305/2013 та (ЄС) № 1307/2013. Дальша цифровізація аграрного сектора має відбуватися в напрямах інтеграції ДАР із державними реєстрами, автоматизації обміну даними та зменшення бюрократії. Важливо впроваджувати інструменти штучного інтелекту для аналізу ринку, прогнозування врожаїв та оптимізації підтримки. Необхідно розвивати цифрові сервіси для аграріїв, посилювати кібербезпеку та сприяти впровадженню технологій точного землеробства. Це підвищить ефективність галузі, спростить регуляторні процедури та зробить український агробізнес більш конкурентоспроможним;
здійснювати пошук альтернативних джерел фінансування у зв’язку з припиненням програм допомоги від американського уряду. Агентство федерального уряду США USAID на 90 днів зупинило фінансування всіх програм та проєктів без винятків після директиви Державного департаменту США про аудит[19]. Ця програма включала й постачання українським сільгоспвиробникам насіння сільськогосподарських рослин, надання консультативних і сервісних послуг, моніторинг безпечного поводження з добривами та засобами захисту рослин та інші заходи. Особливо негативним є те, що ця допомога призупиняється саме на період посівної в Україні;
мінімізувати ризики та випрацювати рішення у зв’язку зі скасуванням торговельних преференцій для України з боку ЄС. В Європейському Союзі ведуть технічні перемовини щодо нових умов торгівлі з Україною стосовно аграрної продукції. Є ймовірність, що 5 червня Європейська комісія не продовжить особливий пільговий режим торгівлі з Україною, що було введено у 2022 р. для підтримки економіки країни. «ЄК на технічному рівні розпочала переговори з Україною щодо зміни умов пільгової торгівлі. Угода з ЄC про безмитну торгівлю чинна до червня. Водночас про повернення до режиму, який існував до лютого 2022 р., не йдеться. Поки що відбуваються підготовчі зустрічі сторін, а основні перемовини можуть розпочатися найближчим часом», – повідомила членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна [20].
Національний аграрний сектор в умовах війни є одним з ключових секторів національної економіки, навколо якого може бути забезпечено стійкість економічної системи країни. Попри значні втрати, вчинені агресором, він має достатній потенціал для забезпечення продовольчої безпеки країни та постачання продукції на зовнішні ринки. Для зміцнення економічного підґрунтя сільського розвитку потрібне, насамперед, удосконалення організаційної і виробничої структури сільського господарства для забезпечення економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання. Це потребує інституційної й фінансової підтримки малих та дрібних виробників сільськогосподарської продукції, насамперед сімейних фермерських господарств, а також розвитку тваринницьких галузей, вирощування трудомістких сільськогосподарських культур, упровадження інноваційних технологій та виробництв з глибоким ступенем переробки агропродукції.
Національна аграрна політика має враховувати інтереси всіх суб’єктів господарювання, залучених до виробництва й експорту продовольства, а також іноземних партнерів та міжнародних організацій, які працюють у сфері відвернення ризиків голоду. Доцільно підтримувати суб’єкти господарювання, які намагаються самостійно виробляти й експортувати сільськогосподарську продукцію, яку раніше Україна не експортувала, проте попит на яку є у світі. Водночас прийняттю державних рішень має передувати публічний діалог, спрямований на гармонізацію інтересів усіх зацікавлених сторін.
________________________________________________________________________
[1] Трудові ресурси для повоєнного відновлення України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. Аналітична доповідь Центру Разумкова. Київ, 2024. 229 c. URL: https://razumkov.org.ua/images/2024/10/16/2024-Pyshchulina-TRUDJVI-RESU…
[2] У ЗСУ служать близько 200 тисяч аграріїв: в агросекторі відчувається брак кадрів. URL: https://landlord.ua/news/u-zsu-sluzhat-blyzko-200-tysyach-agrariyiv-v-a…
[3] Заробітна плата в агросекторі у 2025 році: тенденції та прогнози. URL: https://agroreview.com/content/zarobitna-plata-agrosektori-2025-roczi/?…
[4] Третина українських земель є потенційно небезпечною для с/г робіт. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/tretina-ukrainskih-zemel-e-potencijn…
[5] Збитки, втрати та потреби сільського господарства через повномасштабне вторгнення. 2024. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/02/RDNA3_ukr.pdf
[6] Російські ракетні удари по цивільних суднах та портовій інфраструктурі поглиблюють світову продовольчу кризу. URL: https://mtu.gov.ua/news/35920.html
[7] В Україні 35 % продовольства псується через брак овочесховищ. URL: https://agronews.ua/news/v-ukrayini-35-prodovolstva-psuyetsya-cherez-br…
[8] FAO. 2023. Ukraine: Impact of the war on agricultural enterprises – Findings of a nationwide survey of agricultural enterprises with land up to 250 hectares, January–February 2023. Rome. URL: https://doi.org/10.4060/cc5755en
[9] У 2025 році прогнозується зростання цін на насіння на 10 % та на ЗЗР на 10–15 %. URL: https://superagronom.com/news/20095-u-2025-rotsi-prognozuyetsya-zrostan…
[10] Прогноз на 2025 рік: якими будуть ціни на мінеральні добрива. URL: https://www.agronom.com.ua/prognoz-na-2025-rik-yakymy-budut-tsiny-na-mi…
[11] Інфляційний звіт. НБУ. Січень 2025 року. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2025-Q1.pdf?v=11&utm_sourc…
[12] Там само.
[13] Цьогоріч погодні умови для сівби озимих під урожай 2025 склалися вкрай несприятливі – фахівці. URL: https://kurkul.com/news/37020-tsogorich-pogodni-umovi-dlya-sivbi-ozimih…
[14] Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у січні 2025 року – НААН України. URL: https://www.apk-inform.com/uk/exclusive/topic/1546291
[15] Витік мазуту внаслідок аварії російських танкерів загрожує катастрофічними наслідками для екосистеми Чорного моря. URL: https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=920131030222675&id=100066…
[16] Там само.
[17] Поспішна імплементація норм ЄС знищить українських аграріїв, – Денис Марчук. URL: https://uacouncil.org/uk/post/pospisna-implementacia-norm-es-znisit-ukr…
[18] В Україні у 2025 р. планують запустити програму будівництва овочесховищ. URL: https://agronews.ua/news/v-ukrayini-u-2025-r-planuyut-zapustyty-program…
[19] State Department freezes new funding for nearly all US aid programs worldwide. URL: https://apnews.com/article/state-department-trump-foreign-aid-bf047e17e…
[20] Пільговий режим торгівлі з Україною ймовірно не буде подовжено. URL: https://ua.korrespondent.net/articles/4753251-pilhovyi-rezhym-torhivli-…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: