Проаналізовано особливості реформи шведської системи цивільної готовності, яка проводиться з метою її оптимізації та можливої адаптації до умов воєнного часу. Сформульовано рекомендації щодо використання досвіду цієї реформи.
Висновки та рекомендації
- В умовах суттєвого зростання воєнної загрози в Європі внаслідок вторгнення РФ в Україну уряд Швеції розпочав у 2022 р. комплексну реформу системи цивільної готовності [1]. Її мета – зміцнити стійкість держави в умовах кризових ситуацій мирного часу, підвищеного рівня небезпеки та війни у спосіб налагодження надійних вертикальних і горизонтальних організаційних зв’язків на всіх рівнях, зокрема між органами цивільного та військового управління.
- Аналіз реформи свідчить, що уряд Швеції приділяє особливу увагу удосконаленню організаційних механізмів та інституційної структури системи цивільної готовності, зокрема посиленню координації та взаємодії, чіткому розмежуванню повноважень і відповідальності в цій сфері в мирний та воєнний час.
- Ураховуючи, що забезпечення цивільної готовності є важливою складовою частиною зміцнення національної стійкості, досвід Швеції є корисним для України у контексті можливості його імплементації в рамках виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 р. «Про запровадження національної системи стійкості», уведеного в дію Указом Президента України від 27 вересня 2021 р. № 479. Практичні пропозиції щодо організації такої системи, налагодження координації та взаємодії на різних рівнях в Україні викладені, зокрема, в аналітичних матеріалах НІСД «Організація системи забезпечення національної стійкості на регіональному і місцевому рівнях»[2], «Щодо координації діяльності з розбудови національної стійкості (стратегічний рівень)» [3] та інших. Наведені нижче ключові напрями та завдання шведської реформи підтверджують актуальність зазначених рекомендацій.
- Досвід реформи системи цивільної готовності Швеції може бути врахований при виконанні рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 грудня 2022 р. «Про проведення огляду громадської безпеки та цивільного захисту», уведеного в дію Указом Президента України від 23 грудня 2022 р. № 883.
Мета, ключові заходи й особливості реформи
1 жовтня 2022 р. в Королівстві Швеція набула чинності структурна реформа у сферах цивільного захисту та кризової готовності. Реформа покликана посилити стійкість країни в умовах кризових ситуацій мирного часу, підвищеної готовності та, зрештою, війни. З цією метою проведено низку структурних перетворень, які дають змогу сформувати надійні вертикальні й горизонтальні організаційні зв’язки на національному, міжсекторальному, секторальному, галузевому, регіональному та місцевому рівнях. Важливим пріоритетом реформи визначено інтеграцію системи цивільної готовності з процесами в межах державної політики Швеції щодо тотальної оборони.
Розглянемо ключові заходи реформи.
- Виконавчим координатором у сфері цивільної готовності до, під час і після аварії / кризи, війни або загрози війни призначено шведське Агентство цивільного захисту та готовності (швед. – Myndigheten för samhällsskydd och beredskap, MSB). Додатковими завданнями агентства стали налагодження роботи у сфері цивільної оборони, надання підтримки відповідним учасникам у плануванні заходів у цій сфері, а також забезпечення координації з оборонним плануванням. При цьому основні функції зазначеного агентства залишаються незмінними – захист населення від надзвичайних ситуацій, координація дій уповноважених органів в умовах кризи або підвищеного рівня небезпеки, а також забезпечення готовності до кризових ситуацій.
- Розширено перелік (до 56) суспільно важливих функцій, необхідних для задоволення основних потреб суспільства, захисту національних цінностей та забезпечення безпеки. Такі функції мають залишатися безперервними в умовах кризових ситуацій мирного часу, підвищеної готовності та війни. Перелік не є вичерпним, допускається існування інших суспільно важливих функцій, які мають безперервно виконуватися в зазначених умовах.
- На 60 органів державної влади покладаються додаткові завдання у сфері реагування на надзвичайні ситуації та забезпечення цивільної готовності (органи цивільної готовності). Ці державні органи відповідають за одну або кілька важливих суспільних функцій, а їх діяльність має особливе значення для забезпечення готовності суспільства до кризових ситуацій і тотальної оборони. Відповідні уповноважені органи повинні мати достатні спроможності для протистояння загрозам і ризикам, усувати вразливості та кризові ситуації у мирний час і виконувати свої завдання у стані підвищеної готовності.
- Визначено десять галузевих секторів готовності: охорона здоров’я, догляд і соціальна допомога; постачання продовольства й питної води; забезпечення правопорядку та безпеки; захист і порятунок цивільного населення; транспорт і транспортна інфраструктура; фінансова безпека; телекомунікації, електронний та поштовий зв’язок; енергопостачання; фінансові послуги; функціонування державних електронних баз даних і захист інформації. До цих секторів залучено більшість уповноважених державних органів реагування на надзвичайні ситуації та забезпечення цивільної готовності. У кожному секторі призначається галузевий відповідальний орган, який має забезпечувати координацію заходів до і під час кризових ситуацій мирного часу та підвищеної готовності, а також підтримувати органи цивільної готовності та організовувати взаємодію з іншими учасниками, які можуть долучитися до роботи галузевого сектору готовності.
Паралельно з роботою у визначених секторах готовності може здійснюватися забезпечення готовності в рамках важливих суспільних функцій, які наразі не включено до жодного із секторів. - Виділено шість регіональних округів цивільної готовності, які мають бути сумісними з воєнними округами Швеції. Кожен регіональний округ цивільної готовності охоплює від двох до семи рад адміністративно-територіальних одиниць Швеції (ландскапів). Одна з рад округу відповідає за решту територіальних одиниць. Керівник цієї ради призначається головою регіонального округу цивільної готовності, на якого покладено відповідальність за організацію цивільної готовності в регіональному окрузі, зокрема щодо координації та нагляду, міжрайонного й міжрегіонального планування, розвитку спроможностей, реагування на надзвичайні ситуації (у т. ч. у співпраці з іншими округами, галузевими секторами, силами оборони), а також забезпечення комунікації з урядом. Подібну організацію діяльності у сфері цивільної готовності планують запровадити й на місцевому рівні. Для цього буде визначено відповідальні координаційні ради та призначено керівників з питань цивільної готовності.
Одним із завдань регіональних округів цивільної готовності є посилення взаємодії зі збройними силами, галузевими секторами, іншими адміністративно-територіальними одиницями Швеції. - Структурна реформа системи цивільної готовності передбачає реалізацію таких основних завдань:
- окреслення обов’язків, ролей і повноважень органів державної влади (зокрема тих, що призначені відповідальними у галузевих секторах готовності) як у плануванні, так і в управлінні кризовими ситуаціями;
- визначення процесу й методу планування на випадок цивільних надзвичайних ситуацій для органів, які відповідають за певну адміністративно-територіальну одиницю (муніципалітети, окружні ради), для секторів цивільної готовності в новій структурі як щодо планування, так і управління;
- впровадження єдиних підходів до співпраці та управління у кризових ситуаціях для ефективного використання ресурсів;
- нарощування наявного потенціалу та посилення міжгалузевої роботи з подолання кризових явищ у соціальній сфері;
- забезпечення готовності для залучення цивільної і військової допомоги від інших країн та організацій у разі масштабної кризи чи війни;
- зміцнення державно-приватного партнерства з метою забезпечення готовності до постачання товарів і послуг в умовах кризи;
- розвиток освіти та навчання для нової системи цивільної готовності;
- налагодження обміну інформацією в секторах та регіональних округах цивільної готовності.
У контексті удосконалення механізмів державно-приватного партнерства у сфері цивільної готовності наразі оновлюється Національна стратегія готовності до постачання критичних товарів і послуг під час кризових ситуацій (Національна стратегія готовності постачання) [4]. Таке оновлення здійснюється на основі сценаріїв, розроблених Шведським дослідницьким інститутом тотальної оборони [5]. Передбачено посилити вимоги до бізнес-структур щодо їх участі в розвитку цивільної готовності, зокрема щодо здатності оцінювати ризики й уразливості у своїй діяльності, адаптуватися (технологічно, логістично, кадрово) до умов війни; забезпечувати диверсифікацію, безпеку й безперервність поставок критичних товарів і послуг (протягом не менше 90 діб); формувати та зберігати резерви; швидко відновлювати поставки у разі їх перебоїв; діяти в непередбачуваних обставинах; здійснювати спільно з органами влади планування на випадок кризових ситуацій та оборони країни; розвивати спільні спроможності, брати участь у тренуваннях; забезпечувати інформаційну безпеку та кібербезпеку тощо [6]. З метою удосконалення методики спільного планування у сфері цивільної готовності, а також поліпшення координації при плануванні впроваджено нове Керівництво з питань планування [7].
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] Див.: URL: https://www.msb.se/sv/amnesomraden/krisberedskap--civilt-forsvar/det-sv…
[2] Див.: URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-09/analytrep_08_2021.pdf
[3] Див.: URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-02/analit-resnikova-nation…
[4] Див.: URL: https://www.msb.se/sv/amnesomraden/krisberedskap--civilt-forsvar/forsor…
[5] Див.: URL: https://www.foi.se/rapportsammanfattning?reportNo=FOI-R--5144--SE
[6] Див.: URL: https://www.msb.se/sv/amnesomraden/krisberedskap--civilt-forsvar/bereds…
[7] Див.: URL: https://rib.msb.se/filer/pdf/30295.pdf
Експертна аналітика в форматі pdf: