В аналітичній записці розглянуто деякі аспекти трансформації зовнішньої політики Азербайджану y відносинах з Росією після деокyпації Карабаху та формального припинення існування так званої Нагірно-Карабаської Республіки 1 січня 2024 р.
Висновки
Суттєве поліпшення азербайджансько-російських відносин було пов’язане з обопільною зацікавленістю сторін в остаточному врегулюванні конфлікту між Азербайджаном і Вірменією, спільному використанні можливостей розвитку шляхів транспортування енергоносіїв та регіональних транспортно-логістичних маршрутів.
Попри поступову втрату домінантного геополітичного впливу на Південному Кавказі, Росія задля реалізації власних інтересів і надалі прагнутиме використовувати міждержавні протиріччя (особливо між Азербайджаном і Вірменією) у цьому регіоні.
Ускладнення стосунків між Азербайджаном і РФ у зв’язку зі збиттям азербайджанського цивільного літака передусім зумовлене неоімперським характером політики російського керівництва стосовно держав колишнього СРСР. Рішучі дії Азербайджану у відповідь на поведінку РФ свідчать про його прагнення досягти паритету у відносинах з Росією та забезпечити врахування нею власних інтересів.
Підтримка Азербайджаном України протягом усього часу російської агресії, зокрема й останнє рішення президента І. Алієва щодо надання гуманітарної допомоги, свідчить не лише про бажання добрих відносин з нашою державою, а й про прагнення продемонструвати Росії незалежність власної зовнішньої політики в умовах ускладнення азербайджансько-російських відносин.
Остаточна ліквідація так званої Нагірно-Карабаської Респyбліки унаслідок військових операцій 2020 р. та 2023 р. стала ключовим моментом у зміні пріоритетів зовнішньої політики Азербайджанської Республіки (АР). Сьогодні у відносинах Азербайджану з основними світовими й регіональними гравцями домінують політика багатовекторності, прагматизація і баланс інтересів.
Зближення y відносинах Азербайджану та РФ
Остаточному врегулювання проблеми територіальної цілісності Азербайджану значною мірою сприяла відсутність жорсткої реакції РФ на зміну балансу сил в азербайджансько-вірменськомy конфлікті. Виявом активізації азербайджансько-російських відносин стала Декларація про союзницькі взаємовідносини, підписана главами обох держав 22 лютого 2022 р. Документ сприяв координації зусиль сторін щодо остаточної ліквідації «Нагірно-Карабаської Республіки» та швидшому, ніж це було передбачено домовленостями від 10 листопада 2020 р., виведенню контингенту «миротворців» РФ з території Азербайджану.
Зближенню y відносинах Азербайджану та Росії протягом 2022–2024 рр. сприяла спільність інтересів сторін за низкою напрямів.
Посилення антизахідної риторики з боку офіційних осіб Азербайджану на тлі активної підтримки Вірменії деякими державами – членами ЄС (насамперед Францією) і критики щодо стану свободи слова й прав людини в АР, (яка, утім, згодом значно зменшилась через прагнення налагодити постачання природного газу з Азербайджану до держав Європи).
Зацікавленість обох сторін у тиску на Вірменію. Росія прагне вплинути на політичну позицію вірменського керівництва, котре y своїй риториці засуджувало небажання РФ надати суттєвішу військово-політичну допомогу та активізувало відносини з державами Заходу. Азербайджан очікує поступок з боку Вірменії в територіальних суперечках, що значно перешкоджають ухваленню мирної угоди між державами. Зокрема, Азербайджан і надалі вважає можливим контроль над потенційними транспортними шляхами, що поєднали б територію АР із її анклавом – Нахічеванською автономною областю – через територію південних регіонів Вірменії («Зангезyрський коридор»). У цьомy контексті РФ усе ще зацікавлена в наданні можливості контролю над зазначеними потенційними транспортними шляхами для її силових відомств як «нейтральної» сторони, котра ґарантyвала би безпекy [1].
Диверсифікація каналів постачання паливно-енергетичних ресурсів. Азербайджан і надалі розглядає розширення можливостей постачання природного газу й нафти до держав Європи через інфраструктуру, розміщену на російській території. У цьому контексті Росія зацікавлена в оминанні санкційних обмежень на постачання паливно-енергетичних ресурсів. Росія зможе оминути санкції завдяки посередництву азербайджанських компаній, зокрема закупівлі російської сировини компанією «Socar» та її продажу на ринках західних держав.
Налагодження транспортного коридору «Північ – Південь». Азербайджан зацікавлений в активізації трансконтинентальних транспортно-логістичних маршрутів через власну територію. АР розглядає їх як одне з джерел надходження додаткових іноземних інвестицій та можливість диверсифікації економіки, що значною мірою залежить від фінансових надходжень від експорту енергетичних ресурсів. Для РФ вказаний транспортний коридор через Азербайджан стане одним з найкоротших сухопутних шляхів до Ірану та загалом до регіону Перської затоки.
Подальшому зміцненню відносин між Азербайджаном і РФ сприяв візит В. Пyтіна до Бакy 18–19 серпня 2024 р. Серед основних результатів візиту – домовленості долучити російські компанії (насамперед «Лyкойл» – компанію, що належить етнічному азербайджанцю Вагітy Алікперовy) до розробки нафтових родовищ на шельфі Каспійського моря [2]. 20 серпня 2024 р. між азербайджанською державною компанією «Socar» та російським концерном «Газпром» підписано договір про розширення багатостороннього стратегічного партнерства [3].
Ускладнення розвитку азербайджансько-російських відносин
Перспектива поліпшення відносин між АР та РФ постала перед загрозою після інциденту з катастрофою літака «Embraer E190» азербайджанських авіаліній «Azal» 25 грудня 2024 р. Під час наближення до аеропорту м. Грозний літак було уражено невідомим об’єктом, він був змушений здійснити аварійне приземлення біля м. Актаy (Казахстан), перетнувши повітряний простір над Каспійським морем. У результаті інциденту загинуло 38 осіб. Фактично від самого початку керівництво Азербайджану поклало відповідальність за катастрофу на РФ. Москву звинуватили в ураженні літака засобами російської ППО, російські служби перешкодили йому здійснити аварійну посадку на території РФ (що згодом було підтверджено даними експертизи).
АР також вимагала від Росії вибачень і виплати компенсації родичам загиблих. Після інциденту між главами держав відбулося принаймні дві телефонні розмови, під час яких Росія не взяла на себе відповідальності за катастрофу. Російська сторона практично проігнорувала висловлену публічно позицію президента Азербайджану І. Алієва щодо врегулювання інциденту. Таким чином РФ продемонструвала традиційне зверхнє ставлення до держав колишнього СРСР, керуючись принципами неоімперської політики та нехтування інтересами свого політичного та економічного партнера у стратегічно важливому регіоні Південного Кавказу.
Подальша напруга y відносинах сторін виявилася в дискурсі російських та азербайджанських медіа [4]. Російські ЗМІ намагалися просувати альтернативні версії катастрофи. Азербайджанські медіа розгорнули активну кампанію з критикою позиції Росії, вписавши інцидент у ширший контекст деструктивної ролі РФ у новітній історії Азербайджану (звинувачення в розстрілах мітингyвальників y м. Бакy в 1990 р.; співучасть РФ у геноциді азербайджанського населення у м. Ходжали в 1992 р.; формування наративy про «зрадницьку місію» російського «миротворчого» контингенту в 2020–2024 рр. [5] та про шпигyнську діяльність російського інформаційно-кyльтyрного центру «Російський дім», що є представництвом «Россотрyдничества»).
Прессекретар МЗС Азербайджану 6 лютого 2025 р. заявив, що представників РФ поінформовано про незаконну діяльність «Російського дому» та закриття цієї установи. Такий крок Азербайджан здійснив після публікації 4 лютого попередньої доповіді тимчасової комісії Казахстану щодо катастрофи літака, де чітко зазначено, що причиною його пошкодження стали «зовнішні сторонні металеві предмети» [6]. 13 лютого азербайджанські ЗМІ повідомили, що влада АР вирішила скоротити штат співробітників російського інтернет-видання «Sputnik Азербайджан» з 40 осіб до однієї особи, формально вирівнявши його з кількістю журналістів азербайджанського державного ЗМІ «Azertag», які працюють на території РФ. Згадане російське видання планують закрити[7].
Азербайджансько-російські відносини та повномасштабне вторгнення РФ в Україну
Попри переважно нейтральну позицію щодо російсько-української війни, АР послідовно виступає за незалежність і територіальну цілісність України, а також надає нашій державі суттєву допомогу за чотирма напрямами. Ідеться про медико-психологічну реабілітацію для українських дітей, які постраждали внаслідок вторгнення Росії, реабілітацію військовослужбовців, надання допомоги в енергетичному секторі та повоєнній відбудові України.
Уряд Азербайджану та представники місцевого бізнесу разом з громадськими та українськими діаспорськими організаціями відправили в Україну понад 2000 т гуманітарних вантажів. Дуже важливою є підтримка електроустаткуванням. З початку повномасштабного вторгнення Азербайджан надав 10 вантажів гуманітарної допомоги для відновлення енергосистеми, у складі якої 50 резервних електростанцій і 45 силових трансформаторів. Загальний обсяг допомоги, зокрема й кошти для відновлення та реконструкції, наданої Азербайджанською Республікою Україні, становить понад 33 млн дол.
На тлі напруження відносин з РФ, пов’язаного зі збиттям літака авіакомпанії «Azal», 5 лютого поточного року президент І. Алієв ухвалив рішення про виділення 1 млн дол. США для надання гуманітарної допомоги Україні[8]. Кошти направлять у Міністерство енергетики Азербайджану, яке має закупити електричне обладнання і передати його Україні. У розпорядженні президента Азербайджану наголошується, що відносини між Баку та Києвом розвиваються на ґрунті дружби й партнерства.
Такий крок став ще одним свідченням пріоритету національних інтересів у зовнішній політиці Азербайджану та несприйняття неоімперських принципів, якими керується у відносинах з ним Росія.
___________________________________________________________________________________
[1] de Waal T. Armenia and Azerbaijan: A Fragile Peace Process. Carnegie Europe. 2024. Sept. 19.
URL: https://carnegieendowment.org/europe/strategic-europe/2024/09/armenia-a…
[2] Ibadoghlu G. Russia’s Energy Interests in Azerbaijan: A Retrospective Analysis and Prospective View. SSRN.
URL: https://doi.org/10.2139/ssrn.4943332
[3] SOCAR, Russia’s Gazprom agree to expand strategic partnership. URL: https://report.az/en/energy/socar-russia-s-gazprom-agree-to-expand-stra…
[4] Див.: URL: https://eurasianet.org/azerbaijan-and-russia-back-at-it-over-downing-of…
[5] Див.: URL: https://www.bbc.com/russian/articles/c5yvldz170jo
[6] Див.: URL: https://www.gov.kz/uploads/2025/2/4/84f9ee83af415a658fc3d2830d317889_or…
[7] Див.: URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-baku-sputnik-azerbaijan-rf/33313942…
[8] Азербайджан надасть Україні гуманітарну допомогу – Алієв. Укрінформ. 2025. 05 лют. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3956851-azerbajdzan-nadast-ukr…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: