В аналітичній записці висвітлено результати позачергових парламентських виборів 2025 р., які щойно відбулись у Німеччині. Проаналізовано внутрішні та зовнішні чинники впливу на електоральну поведінку, схарактеризовано зміни в політичному ландшафті країни за результатами виборів. Представлено політичний портрет майбутнього канцлера ФРН Фрідріха Мерца.
Висновки
Електоральні вподобання німецьких громадян значною мірою формувалися під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників, серед яких можна виокремити політичну нестабільність, соціально-економічні виклики, прихід до влади нової адміністрації США, а також спроби втручання у виборчий процес з боку третіх держав та їхніх окремих представників.
Результати виборів свідчать про те, що системні центристські партії в Німеччині попри зростання популярності радикальних правих та лівих сил зберігають кредит довіри з боку населення та мають потенціал сформувати набагато стабільнішу коаліцію для подолання кризових явищ у державі. Прагнення утворити коаліційний уряд консерваторів і соціал-демократів є стратегічним кроком, щоб досягти збалансування впливу АдН, який посилюється, та зберегти її голоси в парламенті як основної опозиційної сили.
Риторика майбутнього канцлера ФРН Ф. Мерца свідчить про готовність перегляду післявоєнного безпекового порядку та міжнародної ролі Німеччини в нових реаліях. За умов утворення «великої коаліції» ХДС/ХСС і СДПН (зокрема, якщо О. Шольца замінить Б. Пісторіус), нове політичне керівництво держави може посісти рішучу позицію щодо безпекових гарантій Україні та посилення європейської обороноздатності.
З іншого боку, перед новим урядом, що працюватиме під керівництвом Ф. Мерца, виникатиме необхідність одночасно вирішувати гострі внутрішні питання стосовно міграції, економічної стагнації, інвестицій в оборону та інновації тощо й реагувати на зовнішні виклики (насамперед нову політику США, агресію РФ проти України, економічну конкуренцію з Китаєм). Усе це може і надалі створювати напругу й загострювати ідеологічні розбіжності всередині парламенту та урядової коаліції.
У Німеччині 23 лютого 2025 р. проходили позачергові парламентські вибори. За їх результатами перемогу здобув консервативний блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) з показником 28,6 % (блок отримав 208 із 630 місць у Бундестазі) [1]. Друге місце посіла ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН), яка набрала 20,8 % голосів (відповідно 152 місця), подвоївши свій результат відносно виборів 2021 р. (тоді частка набраних голосів становила 10,5 %). Третє місце із часткою 16,4 % голосів посіла лівоцентристська Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), отримавши 120 місць у парламенті. Результати нинішніх виборів були найгіршими за всю історію участі цієї партії в парламентських виборах. Партія «Союз 90 / Зелені» отримала 11,6 % голосів виборців (85 місць), а Ліва партія – 8,8 % (64 місця). Інші політичні сили, зокрема ліберальна Вільна демократична партія (ВДП), а також лівопопулістський Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ) не подолали прохідного бар’єру, що становив 5 %, відтак не будуть представлені в новому складі Бундестагу.
Портрет виборця ключових партій
Результати виборів демонструють чіткий розподіл політичних уподобань за віковою ознакою: люди старшого покоління обирають традиційні партії, проте молодь голосує за радикальні політичні сили. Консервативний блок ХДС/ХСС отримав найбільшу підтримку (42 %) серед виборців віком понад 70 років. СДПН також користується більшою популярністю серед старшого покоління. Так, за соціал-демократів свої голоси віддали люди поважного віку: 25 % виборців, вік яких перевищував 70 років, та 21 % – віком 60–69 років. «Альтернатива для Німеччини» здобула найбільшу підтримку молодших за віком громадян: 26 % – це виборці віком 35–44 роки та 23 % – виборці, яким виповнилося 25–34 років. Молодь віком 18–24 років проголосувала здебільшого за радикальні партії правого та лівого спрямування. Так, 21 % виборців цієї вікової групи підтримали АдН, 25 % – проголосували за Ліву партію. Традиційні партії ХДС/ХСС та СДПН отримали найнижчі показники в цій віковій категорії.
Гендерний розподіл голосів на виборах теж свідчить про певні відмінності щодо політичних уподобань. Чоловіки виявили більшу схильність до голосування за консервативні сили, зокрема 30 % чоловіків підтримали ХДС/ХСС, 24 % проголосували за АдН, 15 % – за СДПН. Серед жінок спостерігається дещо інша ситуація: 27 % проголосували за ХДС/ХСС, 18 % – за СДПН, 17 % – за АдН. Загалом жінки частіше, ніж чоловіки, голосували за партії лівого та лівоцентристського спрямування.
Виборці із базовою освітою надавали більшу перевагу консервативним та ультраправим силам, тоді як люди з вищою освітою частіше підтримували ліберальні та ліві партії. Показовою стала різниця в рівні підтримки АдН серед електорату з вищою та нижчою освітою (13 % відповідно проти 28 %).
Регіональний розподіл свідчить про те, що підтримка ХДС/ХСС продовжує домінувати в південних, західних та північних регіонах Німеччини. Особливо успішним був результат цієї політичної сили в Баварії, де партія перемогла в усіх 47 виборчих округах. АдН здобула найбільшу популярність у східних землях, особливо у Бранденбурзі, Мекленбурзі – Передній Померанії, Саксонії, Саксонії-Ангальт і Тюрингії: тут ультраправі отримали понад 30 % голосів. Берлін став винятком серед східних земель – там найбільше проголосували за Ліву партію. СДПН отримала найбільше голосів на півночі та заході країни, де громадяни традиційно підтримують політику цієї партії щодо захисту інтересів робітничих професій.
Рекордна явка на цьогорічних виборах (82,5 %) засвідчила високу зацікавленість населення у визначенні майбутнього держави.
Чинники впливу на електоральну поведінку
Парламентські вибори в Німеччині відбувалися на тлі внутрішньої політичної кризи в державі, а також у складних умовах міжнародного середовища та регіональної безпеки. Серед внутрішніх проблем, які турбують німецьке суспільство і знаходять відбиття в політичній риториці політичних партій, можна виокремити такі:
розпад коаліційного уряду під головуванням О. Шольца наприкінці грудня 2024 р., що призвело до перших за 20 років дострокових виборів у державі;
фрагментованість політичного середовища (поява та зростання популярності партій правого і лівого спрямування, чиї ідеологічні розбіжності ускладнюють формування та роботу стабільних коаліцій);
тривала стагнація економіки Німеччини та похідні соціальні проблеми (складнощі з наповненням бюджету, необхідність збільшувати витрати на оборону та інвестиції в інновації та інфраструктуру тощо);
міграційна політика держави і загострення політичних дебатів довкола неї (зокрема, стурбованість частини суспільства перспективами співпраці правоцентристських сил з АдН у цій сфері);
енергетична криза, загострена російським повномасштабним вторгненням в Україну в 2022 р. (коливання цін на енергоносії).
Зовнішні чинники, що впливають на електоральні вподобання та внутрішньополітичні дебати в Німеччині:
економічні та безпекові виклики з боку Китаю (включно зі скороченням експорту німецької продукції до КНР і конкуренцією з боку Китаю для німецьких експортерів провідних галузей промисловості);
виклики для Німеччини за результатами приходу до влади нової адміністрації США (політичний тиск американської сторони на європейські держави щодо безпекової та оборонної політики; спроби окремих високопосадовців та лідерів думок здійснювати публічне втручання у внутрішню політику Німеччини напередодні виборів; ризики економічного тиску з боку США);
гібридний вплив РФ в умовах продовження російсько-української війни (поширення серед німецьких популістських партій російської пропаганди та дезінформації з метою дискредитації ідеї надання військової допомоги Україні, а також для підриву європейської і трансатлантичної єдності);
загалом перебування держави в умовах глобальної політичної нестабільності та невизначеності, складна адаптація Німеччини до нових умов міжнародного й регіонального середовища, які швидко змінюються.
Крім того, під час передвиборчої агітації були зафіксовані активні дезінформаційні кампанії в популярних соціальних мережах Х і TikTok на підтримку праворадикальної АдН, а також задля дискредитації центристських партій і продукування фейкових новин проти партії «Зелених», ХДС/ХСС і СДПН (у т. ч. за допомогою штучного інтелекту) [2]. Такі кампанії пов’язують з російською мережею впливу та відкритою підтримкою відповідної політичної сили з боку американського підприємця та власника мережі X Ілона Маска [3].
Зміни політичного ландшафту за результатами виборів
Проведені напередодні виборів опитування демонстрували часткову втрату підтримки основних партій та зростаючу перевагу ультраправої АдН. Результати голосування засвідчили серйозне падіння рейтингів СДПН серед свого ж електорату, частка якого була розчарована подіями кінця минулого року, а відтак перейшла до інших політичних сил, зокрема ХДС/ХСС (йдеться про зафіксований відплив близько 2 млн голосів виборців, які раніше підтримували СДПН) [4]. Канцлер Німеччини Олаф Шольц уже визнав свою поразку на виборах і дав зрозуміти, що не братиме участі в переговорах про коаліцію та формуванні нового уряду [5]. Натомість є ймовірність, що участь у відповідних переговорах братиме чинний міністр оборони ФРН Борис Пісторіус у якості нового лідера СДПН.
Вибори вплинули й на рейтинги ліберальної Вільної демократичної партії, яка за свою історію вперше не пройшла до Бундестагу. Лідер ВДП Крістіан Лінднер уже оголосив про те, що після цієї поразки він залишає політику [6].
Серйозно зросла підтримка «Альтернативи для Німеччини», яка змогла використати суспільне невдоволення через тривалі проблеми в державі на свою користь (зокрема, за рахунок одіозної популістської риторики та зовнішньої підтримки). Партія зіграла, зокрема, на страхах і занепокоєннях частини електорату щодо майбутнього Німеччини і перспектив війни, вдаючись до використання апокаліптичних сценаріїв і теорії змови. Зростання рейтингу АдН частково пояснюється невпевненістю частини електорату щодо спроможності ХДС/ХСС за лідерства Ф. Мерца виконати свої передвиборні обіцянки стосовно міграційної політики [7].
Доволі неочікувано значну підтримку отримала Ліва партія Німеччини, що привернула увагу молодої аудиторії, насамперед завдяки «новому обличчю», яким стала лідерка Гайді Райхіннек, а також активізації передвиборчої кампанії в соціальних мережах (X, TikTok). При цьому ліві робили акценти на темах (брак доступного житла, бідність, високі податки й ціни на оренду, низька заробітна плата тощо), які турбують молодих людей і представників малозабезпечених категорій громадян.
Наразі ХДС/ХСС, яка здобула на виборах 208 місць у Бундестазі, попри перемогу не має абсолютної більшості, а отже, потребує коаліції для подальшого формування уряду. Новий Бундестаг має зібратися не пізніше ніж через 30 днів після виборів (до 25 березня 2025 р.), що впливатиме на швидкість переговорних процесів та досягнення угод між партіями. Найімовірнішим варіантом є «велика коаліція» консерваторів із соціал-демократами – традиційний для німецького суспільства двопартійний формат. Ф. Мерц уже виключив можливість співпраці з ультраправою АдН (незважаючи на оголошену нею готовність вести переговори про коаліцію з консерваторами). Натомість лідер ХДС заявив про прагнення створити урядову коаліцію із СДПН [8]. Передбачається, що новий уряд буде сформований до другої половини квітня цього року.
Політичний портрет Фрідріха Мерца
Фрідріх Мерц, голова Християнсько-демократичного союзу і головний кандидат на посаду канцлера Німеччини, з одного боку, є послідовником традиційної «обережної» політики центристів, а з іншого – демонструє більшу рішучість в окремих внутрішніх і зовнішньополітичних питаннях. Він задекларував себе прихильником більш жорсткої імміграційної політики, напередодні виборів здійснивши спроби спільно з АдН провести через парламент ініціативи з посилення обмежень щодо мігрантів (включно пропозицію відмовляти шукачам притулку на кордоні).
У зовнішній політиці Ф. Мерц позиціонує себе як прихильник активнішої ролі Німеччини на міжнародній арені та в контексті врегулювання російсько-української війни (на противагу дистанціюванню О. Шольца від цього питання). У передвиборчій риториці Ф. Мерц неодноразово підкреслював готовність надавати підтримку Україні у протидії агресії РФ з можливістю перегляду ідеї постачання українській стороні далекобійних ракет Taurus. Також Мерц демонструє критичну, значно рішучішу позицію щодо викликів з боку Китаю. Він виступає за активнішу протидію китайській економічній стратегії, яка завдає шкоди інтересам ФРН та розвиткові німецької промисловості.
Щодо питань регіональної безпеки, то Ф. Мерц вважається переконаним трансатлантистом, перед яким наразі постало завдання адаптуватися до нових реалій зовнішньої політики США після приходу до влади адміністрації Д. Трампа.
Після перемоги ХДС/ХСС на парламентських виборах Ф. Мерц окреслив три ключові пріоритети для майбутнього уряду:
зміцнення європейської оборони на тлі змін у зовнішній політиці США;
вирішення міграційних проблем;
забезпечення промислової бази Німеччини.
Остання риторика Мерца свідчить про його готовність до серйозної переорієнтації безпекової політики ФРН та Європи загалом, а також прагнення забезпечити економічну конкурентоспроможність і політичну стабільність Німеччини в умовах глобальних викликів. Ф. Мерц, занепокоєний політикою нової американської адміністрації, заявив про бажання досягти «повної незалежності» Європи від США в питаннях оборони [9]. Він припускає можливість ослаблення НАТО і створення нового європейського оборонного альянсу, а також посилення ядерного компонента Франції та Великої Британії у Європі. Одне з важливих завдань майбутнього уряду та канцлера ФРН – продемонструвати на практиці, якою мірою Німеччина готова взяти на себе (або розділити з європейськими партнерами) лідерство щодо питань безпеки на континенті, не покладаючись у цьому виключно на гарантії США.
_________________________________________________________________________
[1] German election results explained in graphics. DW. 2025. 24 February. URL: https://www.dw.com/en/german-election-results-and-voter-demographics-ex…
[2] Fact check: Russia's influence on Germany's 2025 election. DW. 24.02.2025. URL: https://www.dw.com/en/russian-disinformation-aims-to-manipulate-german-…
[3] X and TikTok algorithms push pro-AfD content to non-partisan German users – new analysis. Global Witness. 2025. 24 February. URL: https://globalwitness.org/en/press-releases/x-and-tiktok-algorithms-pus…
[4] German election results explained in graphics. DW. 2025. 24 February. URL: https://www.dw.com/en/german-election-results-and-voter-demographics-ex…
[5] Шольц визнав свою поразку і привітав Мерца з перемогою на виборах. Радіо Свобода. 2025. 23 лют.
URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-sholts-merts-vybory-nimechchyna/333…
[6] На виборах 2021 р. ВДП отримала 11,4 % та увійшла до «світлофорної» коаліції із СДПН і «Зеленими», а К. Лінднер став міністром фінансів. У листопаді 2024 р. канцлер О. Шольц відправив Лінднера у відставку через розбіжності щодо ухвалення бюджету на 2025 р., після чого міністри від ВДП покинули уряд, що призвело до розпаду коаліції та проведення дострокових виборів.
[7] Election analysis: Germany votes for change. DW. 2025. 24 February. URL: https://www.dw.com/en/election-analysis-germany-votes-for-change/a-7172…
[8] Merz confirms push for centrist coalition after German election win. POLITICO. 2025. 24 February.
URL: https://www.politico.eu/article/friedrich-merz-cdu-spd-confirms-push-fo…
[9] Germany’s Merz offers hope for Ukraine amid the Trump nightmare. POLITICO. 2025. 24 February.
URL: https://www.politico.eu/article/germanys-friedrich-merz-offers-hope-for…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: