
Забезпечення енергетичної стійкості промисловості України в умовах прицільного руйнування об’єктів критичної енергетичної інфраструктури, яке здійснює РФ, вимагає оперативних рішень щодо визначення та ефективної реалізації пріоритетів державної підтримки енергозабезпечення побутових споживачів і промислового сектора, зокрема й завдяки альтернативним ресурсам енергозабезпечення, що досі не використовувались або використовувались недостатньо.
Україна має необхідні умови для виробництва та використання біологічних видів палива, що зумовлено наявністю бази різноманітної біологічної сировини, її доступністю та екологічною безпечністю.
Енергія біопалива та відходів, за даними 2020 р., має найбільшу питому вагу (74,6 %) у структурі виробництва відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). При цьому частка енергії із біопалива та відходів становила 4,9 % (4243 тис. т н.е.) від загального постачання первинної енергії в Україні [1]. Протягом 2010–2020 рр. цей показник зріс на 3,8 в. п.
Біомаса – речовина органічного походження, що зазнає біологічного розкладу (відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства і технологічно пов’язаних із ним галузей промисловості, а також органічна частина промислових та побутових відходів) [2]. Переваги використання біомаси як палива – відновлювані властивості, низька зольність, збереження рівноваги вуглекислого газу в атмосфері.
Деревообробна галузь – одне з основних джерел біомаси у промисловості. За даними біоенергетичної асоціації України [3], поточний потенціал біомаси (станом на 2021 р.) оцінюється у 26 млн т н.е., з яких на деревну біомасу припадає 2,7 млн т н.е., або 10,4 % від поточного потенціалу (на біогаз з побічної продукції харчової промисловості припадає 0,56 млн т н.е. (2,2 %), біогаз твердих побутових відходів – 0,45 млн т н.е. (1,7 %), біогаз осадів стічних вод – 0,06 млн т н.е. (0,2 %)).
Оскільки на території України добре розвинуте виробництво в деревообробній (та меблевій) галузях, які демонструють стійкість навіть в умовах війни, їхні ресурси в контексті використання відходів для виготовлення біопалива є перспективними. Так, за І півріччя 2024 р. зростання виробництва в деревообробній галузі становило 2,1 %, меблевій – 12,4 %. Підприємства сектора здебільшого розташовані на заході країни, а тому відносно менше постраждали від прямих наслідків війни. У 2023 р. в Україні було 11 947 підприємств деревообробки (група 16 за КВЕД–2010), протягом року їхня кількість збільшилася на 678 од.; кількість меблевих підприємств становила 7810 од. і зросла на 481 од. Експерти вважають, що це почасти зумовлено детінізацією, до якої підприємці вдалися з метою отримання доступу до грантових програм підтримки експорту.
Відходи деревообробки містять: відходи виробничо-технологічних виробництв деревини та виробів із неї, у т. ч. кускові відходи, обрізки, опили, сколи, деревну стружку, тирсу, залишки кори тощо. Деревне біопаливо є вуглецево нейтральним – під час його спалювання кількість СО2, що виділяється в атмосферу, не перевищує обсягу викидів, які би виникли під час природного розкладання деревини [4].
Використання відходів деревини як твердого палива завдяки їх гранулюванню (чи брикетуванню) дає змогу сконцентрувати максимальну кількість деревної речовини в мінімальному об’ємі, що істотно збільшує корисні властивості такого палива, зокрема теплоутворювальні, та дозволяє зменшувати об’єми ємностей для його зберігання і транспортування. Порівняно з традиційними видами палива гранули та брикети з деревних відходів мають низку переваг. Йдеться, зокрема, про екологічну чистоту, доступність, високу теплотворну здатність, низький вміст золи, шкідливих речовин, можливості повної автоматизації процесів спалювання, відновлення вихідної сировини, вторинного використання відходів (золи як добрива) [5].
На паливні брикети та гранули з деревини й іншої природної сировини припадає 5 % від загальних обсягів паливної біомаси та біогазу, які використовують підприємства та організації, а також населення (дрова для опалення становлять майже половину серед інших джерел біомаси, серед яких інше тверде біопаливо рослинного походження, стружка і тріска деревні, біогаз, вугілля деревне). І хоча в 2022 р. було реалізовано гранул та брикетів із пресованої або агломерованої деревини, залишків або відходів деревини (код 16.29.15.00 за НПП) 416 тис. т, що на 16,8 % менше, ніж у 2021 р., попит на ці та інші види твердого біопалива (зокрема, гранули та брикети із залишків або відходів рослинного походження), імовірно, зростатиме в умовах війни. Адже енергетичні обмеження спонукають споживачів до встановлення твердопаливних котлів, призначених для спалювання пелет та брикетів як альтернативи газовому опаленню, уведення в експлуатацію котелень на біомасі, модульних котелень тощо.
Активізація євроінтеграційних зрушень в Україні сприятиме поширенню виробництва біопалива з відходів деревини, а отже, упровадженню необхідного в цій сфері спеціального устаткування (ліній для виробництва пелет та брикетів), опалювального обладнання (твердопаливних котлів тривалого горіння на пелетах). Євроінтеграційні реформи у промисловості передбачають, серед іншого, запровадження жорстких екологічних стандартів і вимог, зокрема щодо екомодернізації, ресурсоефективності та декарбонізації промисловості, упровадження циркулярних моделей виробництва. У цьому контексті євроінтеграційний Закон України «Про управління відходами» [6] містить засади щодо сприяння сучасним технологічним підходам у підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу та відновлення з метою запобігання негативному впливу на здоров’я людей та довкілля. Також важливими є зміни до Директиви про енергетичну ефективність будівель (EPBD) [7], схвалені Європейським парламентом у 2024 р., які передбачають припинення субсидування газових котлів у ЄС з 2025 р., а з 2030 р. – повну відмову від їх встановлення в нових будинках. З 2040 р. країни ЄС мають повністю відмовитися від котлів, що працюють на викопному паливі, у т. ч. на вугіллі та газі.
З огляду на це в Україні варто на державному рівні всіляко підтримувати проєкти виробництва біопалива, екологічного енергетичного машинобудування, споживання альтернативних видів палива.
Наразі виробники пелет та брикетів мають можливість скористатися програмами державної підтримки, які надаються для переробних підприємств: «Новий рівень» у рамках програм «єРобота», «Доступні кредити 5–7–9 %». Відкриття нового напряму бізнесу в цій сфері коштує 18–20 млн грн. Найбільше коштів потребує купівля обладнання (12,5 млн грн) [8], проте задля здійснення цього можливо отримати грант або пільговий кредит. Вітчизняне обладнання для виробництва брикетів і пелет достатньо широко представлене на ринку (зокрема, його пропонують компанії «Артмаш», «Брикетуючі технології», «ICK Group», «Фора-Захід», «Ферокс» та ін.), тому важливо запровадити для підприємств, які надають перевагу вітчизняним виробникам устаткування, можливість зниження компенсаційної відсоткової ставки у програмі «Доступні кредити 5–7–9 %», а також зміни пропорції співфінансування за програмою «Новий рівень» у бік збільшення участі держави в проєкті.
Основними напрямами енергетичного споживання відходів деревини як твердого палива, а також використання спеціального опалювального обладнання (пелетних котлів, пелетних камінів, модульних пелетних котелень, водогрійних котлів, парових котлів на біомасі тощо) є централізоване та індивідуальне теплопостачання, виробничий сектор (промисловість, сільське господарство).
Утілення в життя проєктів з енергетичного використання біомаси (гранул, брикетів, деревної тріски) є дієвим способом вирішення питання щодо енергозабезпечення, зокрема об’єктів соціальної сфери, у централізованому теплопостачанні. Наприклад, у м. Рівному введено в експлуатацію найбільшу на заході країни котельню на біомасі (її потужність – 20 МВт, інвестором є група компаній «Укртепло»), яка опалює 12 об’єктів бюджетної сфери та 91 багатоповерхівку. Також у цьому ж місті впроваджують план «зеленого» переходу, який передбачає переведення всіх котелень на біомасу протягом 5–10 років. Крім того, найбільші за потужністю котельні на біомасі (від 5 МВт) функціонують у низці населених пунктів, зокрема в Запоріжжі (її потужність – 12 МВт, експлуатує котельню ТОВ «Енергоспецінвест»), у містах Київської області – Славутичі (її потужність – 10,5 МВт, експлуатує котельню ТОВ «Укртепло») та Вишневому (її потужність – 10 МВт, експлуатує котельню ТОВ «Екотеплоресурс»), у м. Кам’янець-Подільському Хмельницької області (її потужність – 10 МВт, експлуатує котельню КП «Міськтепловоденергія») та ін.
Проєкти встановлення котелень на альтернативному паливі (зокрема, біопаливі) є перспективними з точки зору можливості їх пільгового кредитування коштами АТ «Фонд декарбонізації України», який працює з 01 січня 2024 р. Завдання Фонду – надання державної фінансової підтримки програмам, що спрямовані на розвиток відновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива та заходи щодо скорочення викидів парникових газів. Станом на грудень 2024 р. Фонд уже видав кредити на реалізацію 30 енергоефективних проєктів [9]. Пріоритетними є проєкти, у яких буде використано понад 70 % обладнання національного виробника. За цієї умови ставка за кредитом знижується з 9 до 7 %.
Важливим напрямом забезпечення стабільного енергопостачання в Україні є створення розподіленої децентралізованої генерації на основі відновлюваних джерел енергії, у т. ч. на біомасі. Це передбачає уведення в експлуатацію 1–1,5 ГВт розподіленої генерації на основі ВДЕ (модульних котелень), що відповідає приблизно 30 % від знищеної під час війни генерації ТЕС / ГЕС [10]. Реалізація таких проєктів можлива із залученням кредитування міжнародних фінансових інституцій.
Задля зниження енергоспоживання в житловому секторі України було запроваджено Державну цільову економічну програму енергоефективності і розвитку виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2021 роки [11]. Документ (як і зміни та доповнення до нього) був спрямований на стимулювання переходу споживачів до використання твердопаливних котлів, у т. ч. пелетних, в індивідуальному теплопостачанні, а також теплопостачанні для багатоквартирних будинків. Програмою «теплих кредитів» передбачалася компенсація державою через банки-партнери частини суми кредитних коштів, які отримані на придбання та встановлення енергоефективного обладнання (у т. ч. на придбання негазових / неелектричних котлів на біопаливі).
Довідково. Відшкодування з держбюджету за програмою здійснювалося в таких обсягах: 20 % від суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) – на придбання негазових / неелектричних котлів для фізичних осіб; 35 % від суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) – на придбання енергоефективного обладнання / матеріалів для фізичних осіб – власників приватних будинків; 40 % від суми кредиту (але не більше 14 тис. грн у розрахунку на одну квартиру) – для ОСББ / ЖБК як юридичних осіб для загальнобудинкових заходів.
Зараз «теплі кредити» доступні лише організаціям співвласників багатоквартирних будинків. Для домогосподарств від липня 2024 р. діє програма пільгового кредитування під нуль відсотків для закупівлі обладнання та встановлення у власних домогосподарствах сонячних панелей із системами накопичення енергії та вітрових установок [12]. Утім, питання переобладнання приватних житлових будинків твердопаливними котлами на біопаливі не втрачає актуальності, адже нині таке опалювальне обладнання є економічно доступнішим порівняно із сонячними панелями та вітровими установками.
У промисловості і сільському господарстві відходи деревообробної галузі є економічно ефективною та екологічно чистою альтернативою традиційним джерелам енергії, як-от вугілля та природний газ, і можуть використовуватися для виробництва електроенергії, а також для забезпечення технологічних потреб. Наприклад, для технологічних потреб на підприємствах із виробництва деревних плит, фанери котли виробляють насичену пару або високотемпературну оливу; також котли можуть виробляти теплоносій для сушарок [13].
Доцільним є стимулювання внутрішнього попиту на вітчизняне опалювальне обладнання, яке працює на біомасі (у т. ч. твердопаливні пелетні котли). Одним із механізмів стимулювання виробництва виготовлювачів машин, механізмів, приладів, енергетичних установок, інших технічних засобів та пристроїв до них, що працюють на альтернативних видах палива, покликана стати державна політика підтримки національного виробника «Зроблено в Україні» [14].
З вересня 2024 р. покупці, які здійснюють закупівлю техніки та обладнання вітчизняного виробництва (суб’єкти господарювання приватного права – юридичні особи та фізичні особи – підприємці), можуть отримати 15 % компенсації (без урахування ПДВ) за придбання, серед іншого, енергетичного обладнання українського виробництва, яке входить до затвердженого Мінекономіки переліку [15]. Включення до цього переліку вищезазначених виробництв, а також підняття ставки компенсації для покупців за придбання відповідного обладнання принаймні до 25 % (таку ставку встановлено для купівлі вітчизняної сільгосптехніки для аграріїв) популяризувало би продукцію енергетичного машинобудування саме екологічно чистого спрямування.
Для всебічного залучення потенціалу деревообробної галузі в контексті використання відходів для виготовлення біопалива варто акцентувати увагу на вирішенні низки питань, що стосуються: звільнення від оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю установок, які здійснюють такі викиди в результаті спалювання твердого біопалива (прийняття законопроєктів реєстр. № 9596 та № 9597 від 09 серпня 2023 р.); започаткування біржової торгівлі біопаливом як найсучаснішого виду торгівлі, за якої створюється прозорий та конкурентний ринок біопалива; спрощення дозвільних процедур у реалізації проєктів будівництва котелень, які працюють на біопаливі, що надало би поштовху масштабуванню таких проєктів; стимулювання використання домогосподарствами опалювального обладнання, яке працює на біомасі; налагодження щільної комунікації виробників твердого біопалива з деревообробними, меблевими підприємствами, лісгоспами.
_______________________________________________________________________
[1] Енергоспоживання на основі відновлюваних джерел / Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
[2] Біоенергетика / Держенергоефективності : офіц. сайт. URL: https://saee.gov.ua/uk/ae/bioenergy
[3] Желєзна Т. Оцінка загального енергетичного потенціалу біомаси в Україні. [Презентація]. 2023. 03 жовт. URL: https://uabio.org/wp-content/uploads/2023/10/ZHelyezna_Seminar-USAID_03…
[4] Аналіз ринку лісової та деревної біомаси в Україні / упоряд.: Богомаз М. В., Епік О. В. Київ : WWF-Україна, 2024. 54 с.
[5] Пуцентейло П. Р. Доцільність використання деревних відходів для виробництва гранульованого біопалива. Науковий клуб Sophus 2023. Трав. URL: https://sophus.at.ua/publ/2013_05_30_31_kampodilsk/ekonomichnij_blok_do…
[6] Про управління відходами : Закон України від 20.06.2022 № 2320-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text
[7] Directive (EU) 2024/1275 of the European parliament and of the council of 24 April 2024 on the energy performance of buildings (recast). 2024. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:L_202401275&pk_k…
[8] Найдюк Н. Як бізнесу отримати грант від держави на 8 млн грн: досвід виробника дерев’яних пелет. 2023. 10 лют. URL: https://www.oschadbank.ua/blog/yak-biznesu-otrymaty-grant-vid-derzhavy-…
[9] Велика Г. Фінансування Фонду декарбонізації наступного року зросте майже вдвічі. 2024. 10 груд. URL: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/finansuvannya-fondu-dekarbonizacii-nastupnogo-roku-zroste-majzhe-vdvichi/
[10] Євстігнєєва О. Надія на біопаливо. Чи буде світло і тепло взимку? 2024. 22 квіт. URL: https://epravda.com.ua/columns/2024/04/22/712742/
[11] Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2021 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 № 243, зі змінами та доповненнями. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/243-2010-%D0%BF#Text
[12] Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії : Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2024 № 673. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2024-%D0%BF#Text
[13] Крамар В. Використання твердої біомаси як палива на котельних. [Презентація]. 2023. URL: https://uabio.org/wp-content/uploads/2024/05/2_Kramar_TE-z-BM.pdf
[14] Зроблено в Україні. URL: https://madeinukraine.gov.ua/#politics
[15] Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 952 : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2024 р. № 1122. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-mi…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: