Реакція на події у cвітовій політиці та економіці за 28.03-4.04.2019. Президентські вибори у Словаччині

Поділитися:

Резюме

 

30 березня 2019 року у другому турі президентських виборів у Словаччині перемогла опозиційна кандидатка 45-річна юрист і громадська активістка Зузана Чапутова.

Її називають дружнім до України політиком, який  однозначно виступає за надання європейської перспективи для Києва та за продовження санкцій проти РФ.

І хоча президент у Словаччині – в основному церемоніальна посада, він має права ветувати ухвалені парламентом закони, призначати прем’єр-міністра і суддів Конституційного суду. Вплив на зовнішню політику взагалі мінімальний. Але є сподівання, що Чапутова задає певний тренд, у фарватері якого йтимуть парламентські вибори в Словаччині, які відбудуться за рік.

Словаччина не перебуває у центрі уваги українських ЗМІ та політиків, а з огляду на розміри несправедливо вважається другорядною у європейській політиці України. Між тим, відносини між нашими державами в останні роки набули характеру стратегічного партнерства.

На перешкоді стосункам двох країн може стояти брак об’єктивної інформації щодо реальної ситуації в Україні та домінування російського наративу в словацькому дискурсі щодо війни на Сході України. Відголоском цього є заява нинішнього спікера словацького парламенту Андрея Данко, який заявив, що не довіряє інформації про дії в Керченській протоці з огляду на «обман» щодо замаху на життя Аркадія Бабченка. Данко неодноразово відвідував РФ, а позаминулого року у Держдумі оголосив санкції проти Росії марними та назвав своїм другом спікера Держдуми Вячеслава Володіна.

Тому для розвитку взаємовигідних економічних відносин актуальною залишається постійна активна підтримка Україною власного іміджу країни, яка успішно здійснює реформи, бореться з агресією й орієнтована на західні цінності. Причому це має бути інформаційна кампанія розрахована саме на словацьку аудиторію.

Обрання президента та у перспективі нового складу парламенту можуть стати новим поштовхом до посилення двосторонніх відносин України зі Словаччиною.

 

Реакція на події у cвітовій політиці та економіці за 28.03-4.04.2019. Президентські вибори у Словаччині

 

30 березня 2019 р. у другому турі президентських виборів у Словаччині перемогла опозиційна кандидатка Зузана Чапутова (Zuzana Čaputová). 45-річна юрист і громадська активістка Чапутова здобула підтримку 58,41 % виборців. Її опонент, висуванець партії влади SMER і віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович, – 41,59 %.[1] У першому турі за Чапутову віддало голоси 40,57 % виборців, за Шевчовича – 18,66 %.[2]

Чапутова не є позасистемним політиком.  Вона стала відомою у країні як еко-активістка, що вимагала закриття сміттєзвалища біля міста Пезінок. І була заступником глави адміністрації цього міста. Боротьба тривала 14 років та завершилася її перемогою – у 2013 р. Верховний суд визнав це звалище незаконним. За це досягнення Чапутова здобула міжнародну премію Goldman, яку називають «нобелівською премією у царині екології».[3]

Чапутова була віце-президентом партії «Прогресивна Словаччина», що брала активну участь у масових антиурядових протестах у зв'язку з убивством журналіста-розслідувача Яна Куцяка.[4]  Так, 5 квітня минулого року акції протесту зібрали приблизно 45 тис. людей, незважаючи на те, що організатори в останній момент оголосили про скасування акції, і проходили ще у 25 містах Словаччини.[5] Тоді  масові акції протесту[6] призвели до відставки ряду міністрів і прем'єра Роберта Фіцо.[7]

Зузана Чапутова вважається проєвропейським політиком. Вона поділяє позицію ЄС щодо санкцій проти Росії і підтримує Глобальний пакт ООН щодо міграції, який ставить понад усе права біженців і проти якого в минулому році виступив словацький парламент. Наприкінці лютого 2019 р. видання Dennik N провело експрес-опитування про ставлення провідних кандидатів до антиросійських санкцій. Відповідь Чапутової була чіткою: «Санкції були запроваджені через іноземну агресію та порушення міжнародного права. Я вважаю їх належними заходами і погоджуюся з ними».[8] Окрім того, Чапутова на світоглядному рівні має несприйняття дій Росії», – неофіційно розповів кореспонденту «Європейської правди» співрозмовник, «близький до політичних кіл Словаччини».[9]

Переможець президентських виборів у Словаччині декларує відверто ліберальні гасла. Зокрема, вона підтримує права жінок на аборти та можливість усиновлення дітей одностатевими парами. Але місцеві спостерігачі стверджують, що словаки голосували за неї, орієнтуючись, передусім на на її антикорупційну спрямованість.

Сама політик позиціонує себе як президент для всіх і називає своєю головною метою об'єднання словаків. За свою перемогу вона подякувала словацькою мовою і мовами нацменшин: чеською, угорською, ромською та русинською.[10]

Можливості

Словаччина не перебуває у центрі уваги українських ЗМІ та політиків, а з огляду на розміри несправедливо вважається другорядною у європейській політиці України. Між тим, відносини між нашими державами в останні роки набули характеру стратегічного партнерства.

Важливого значення набув реверс газу з території Словаччини,[11] який дозволив суттєво мінімізувати вплив Росії на енергетичну безпеку нашої держави. Реверс не тільки став жестом доброї волі словацького уряду, а й надзвичайно рентабельним проектом для Словаччини.

У дослідженні «European Foreign Policy Scorecard 2016» Європейської ради зовнішніх відносин Словаччина в питанні «Підтримка Україні» отримала найвищу оцінку «лідер» (разом з Данією, Швецією, Францією, Німеччиною, Польщею та Литвою), що було пов’язано в основному з реверсом газу. На питання «Хто є другом України в ЄС?» українська експертна спільнота висуває Словаччину на 9ту сходинку, тобто в першу десятку країн, головним чином через реалізацію проекту реверсу.[12]

На теперішньому етапі інтереси України і Словаччини збігаються в кількох напрямах.[13] Інтереси України щодо Словаччини полягають у таких царинах:

  1. вивчення уроків реформування та демократичного транзиту Словаччини, а також у питанні підтримки українських євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень;
  2. використання досвіду Словаччини щодо вступу в НАТО, досягнення взаємосумісності за натівськими стандартами, а також участі в регіональних безпекових ініціативах;
  3. використанні переваг, які надає сусідство двох країн, посилення економічних зв’язків між прикордонними регіонами та використання нерозкритого потенціалу економічної взаємодії, зважаючи на ЗВТ між Україною та ЄС;
  4. продовження і розширення реверсу природного газу зі Словаччини до України, реалізації проектів з енергоефективності та імплементації словацьких кращих практик у цій галузі тощо;
  5. гуманітарна, яка пов’язана зі словацькою гуманітарною допомогою, питаннями української меншини в Словаччині, транскордонною співпрацею тощо;

Інтереси Словацької Республіки щодо України полягають у тому, щоб:

  1. сприяти стабілізації політико-безпекової ситуації в Україні як елементу безпекової архітектури Центральної Європи;
  2. гарантувати стабільність на українсько-словацькому кордоні, — єдиному кордоні з країною, що не є членом Шенгенської зони, а отже є ключовим щодо протидії нелегальній міграції та організованій злочинності;
  3. ефективніше використовувати потенціал економічної співпраці, зокрема між прикордонними регіонами, що стимулювало б економічне зростання східних (умовно відсталіших) регіонів Словаччини;
  4. забезпечити в особі України надійного партнера щодо транзиту російського природного газу в Європу, мінімізувавши спільними зусиллями можливості реалізації проектів, що обходять Словаччину (такі як Північний потік-2).

Нагадаємо, що Іван Міклош, колишній міністр економіки та міністр фінансів СР, очолює Групу радників Президента України Петра Порошенка. Не будучи активним політиком, Міклош, тим не менш, залишається важливим opinion maker в Словаччині та має авторитет як реформатор. На його думку про реформи в Україні орієнтуються словацькі експерти та можновладці, його сприймають як важливого інсайдера.

Результати президентських виборів в Словаччині можна вважати наразі позитивними для України, хоча б тому, що до оприлюднення результатів першого туру залишалася ймовірною перемога чи вихід до другого туру судді Верховного суду Штефана Гарабіна, який був міністром юстиції в останньому уряді Владіміра Мечіара і якого називають «Земаном в квадраті». Гарабін відкрито виступає за скасування санкцій проти РФ та не вважає Крим анексованим.[14]

І хоча президент у Словаччині – в основному церемоніальна посада, він має права ветувати ухвалені парламентом закони, призначати прем’єр-міністра і суддів Конституційного суду. Вплив на зовнішню політику мінімальний. Але є сподівання, що Чапутова закладає певний тренд, в фарватері якого йтимуть парламентські вибори в Словаччині, які відбудуться за рік.

Також хотілося б сподіватися, що Чапутова закладає прецедент перемоги ліберальних політичних  сил, які тверезо оцінюють загрози європейській безпеці з боку РФ, і в інших країнах регіону, у політичному ландшафті яких поки що домінують консерватори і популісти.

Обрання президента та у перспективі нового складу парламенту можуть стати новим поштовхом до посилення двосторонніх відносин України зі Словаччиною, які не завжди відповідають рівню взаємної зацікавленості у них.[15]

Ризики

Експерти вважають, що на перешкоді стосункам двох країн може стояти брак об’єктивної інформації щодо реальної ситуації в Україні. З аналізу словацької преси випливає, що попри визнання поступу у деяких реформах, зокрема у банківській та фінансовій сферах, Україні закидається відсутність консолідованої політичної системи, олігархічний характер влади. Констатується, що Україна «не може собі дозволити розкіш зволікати з реформами», оскільки спостерігається недостатній прогрес у сфері децентралізації, державного управління та боротьби з корупцією. Очікуються конкретні приклади реформування, а також імплементація Мінських угод. Незважаючи на прогрес в енергетичній співпраці з часом загальне сприйняття України дедалі більше дрейфує в бік песимістичніших оцінок.[16]

Проблемою є продовження домінування російського наративу в словацькому дискурсі щодо війни на Сході України. Словаки мають найвищу серед країн Вишеградської четвірки довіру до Росії та найнижчу – до США. Сприйняття ж українців у Словаччині є найгіршим серед країн Вишеградської четвірки. На питання «Чи можемо ми довіряти та покладатись на Україну?» лише 17 % респондентів відповіли «безсумнівно, так» чи «скоріше, так», а 44 % – «безсумнівно, ні» та «скоріше, ні».[17]

В цілому словацьких уряд активно підтримує Україну, хоча політичні відносини між двома країнами за останні кілька років були позначені низкою взаємних претензій та непорозумінь.

Один зі словацьких парламентарів, Петер Марчек, з групою підприємців побував у Криму, де був присутній на зустрічі з «головою Ради міністрів республіки Крим» Сергієм Аксьоновим. Марчек дав інтерв'ю російському виданню «Известия». «Крим – російський, і ми хотіли б допомогти вам у подоланні всіх бар'єрів. Важливо, щоби громадяни ЄС могли відвідувати півострів, а підприємці могли займатися інвестиційною діяльністю без будь-яких обмежень», – сказав він.[18]

Словаччина скептично поставилася до перших повідомлень про захоплення українських кораблів та моряків у листопаді минулого року. Лідер Словацької національної партії (SNS) і голова словацького парламенту – Національної ради Андрей Данко заявив, що українська влада може приховувати правду про події 25 листопада у Азово-Керченській акваторії. «Я не людина, яка довіряє Порошенку. Знову ж таки, за повідомленнями, Україна обманула з померлим журналістом (Аркадій Бабченко). Ми повинні спокійно подивитися на всі події і факти, але насправді я боюся, що деякі люди з нами знову просто зіграли. Не вимагайте від нас негайно давати судження і не вимагайте мільйона санкцій, важливий мир між Україною і Росією», – сказав він.[19] Данко неодноразово відвідував РФ, а позаминулого року у Держдумі оголосив санкції проти Росії марними та назвав своїм другом спікера Держдуми Вячеслава Володіна.[20]

 

Аверічева О.С., Горобчишина С.А.,  Кисельов С. С.,

Кордун О.О., Ясинська Л.А.

аналітично-інформаційний відділ

Національний інститут стратегічних досліджень

квітень 2019 р.

 

 

[1] https://volby.aktuality.sk/prezidentske-volby/kandidat-zuzana-caputova/…

[2] Опозиціонерка Чапутова виграла президентські вибори у Словаччині – опитування // https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/03/30/7094586/

[3] Від абортів до покарання РФ: як обрання нової президентки Словаччини допоможе Україні // https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/03/18/7094058/

[4] Суміш влади, мафії та грошей ЄС: як вбивство журналіста збурило Словаччину // https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/03/2/7078282/

[5] V Bratislave protestovalo 45-tisíc ľudí, inde ďalšie tisíce. Žiadajú odchod Gašpara a bránia RTVS aj Špirka // https://dennikn.sk/1085959/ani-nova-vlada-nezastavila-protesty-do-ulic-…

[6] Tisíce ľudí v uliciach si uctili Jána Kuciaka a jeho partnerku // https://www.aktuality.sk/clanok/569043/online-do-ulic-slovenskych-miest…

[7] Убийство Яна Куцяка: год спустя // https://ru.euronews.com/2019/02/21/kuciak-murder-one-year

[8] Súhlasia Šefčovič, Mistrík, Čaputová či Harabin so sankciami proti Rusku? (prezidentská anketa) // https://dennikn.sk/1392351/proti-sankciam-voci-rusku-su-harabin-a-chmel…

[9] "Земан у квадраті": чому словацькі вибори можуть принести неприємний сюрприз Україні // https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/03/11/7093745/

[10] Активістка і ліберал. Новий президент Словаччини // https://ua.korrespondent.net/world/4082459-aktyvistka-i-liberal-novyi-p…

[11] У пошуку альтернативи: газ для України зі Словаччини //https://www.dw.com/uk/у-пошуку-альтернативи-газ-для-україни-зі-словаччи…

[12] Медовий місяць українсько-словацьких стосунків // http://prismua.org/honeymoon-ukrainian-slovak-relations/

[13] «Усе, що за Карпатами, це — Росія». Як змінюється ставлення Братислави до Києва? // https://glavcom.ua/publications/vse-shcho-za-karpatami-ce-rosiya-yak-zm…

[14] "Земан у квадраті": чому словацькі вибори можуть принести неприємний сюрприз Україні // https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/03/11/7093745/

[15] Україна та Словаччина – історія про те, як посваритися з сусідом // https://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/07/8/7035711/

[16] M. Lajčák. Ukrajina si nemôže dovoliť luxus čakať s reformami // https://www.mzv.sk/aktuality/detail/-/asset_publisher/ Iw1ppvnScIPx/content/m-lajcak-ukrajina-si-nemoze-dovolit-luxus-cakat-sreformami/10182

[17] Oľga Gyárfášová, Grigorij Mesežnikov. 25 Years of the V4 as Seen by the Public // http://www.ivo.sk/buxus/docs//publikacie/subory/25_Years_of_the_V4_as_ Seen_by_the_Public.pdf

[18] Прихильники РФ у Словаччині: хто вони і наскільки впливові // https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/11/1/7088822/

[19] Andrej Danko: Ukrajina už nás raz údajne mŕtvym novinárom oklamala. Bojím sa, aby sa s nami niektorí ľudia opäť nehrali. // https://www.sns.sk/andrej-danko-ukrajina-uz-nas-raz-udajne-mrtvym-novin…

[20] Прихильники РФ у Словаччині: хто вони і наскільки впливові // https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/11/1/7088822/