Судова реформа реабілітує третю гілку влади за рік.: [Засідання Нац. комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, на якому була прийнята концепція вдосконалення судового устрою: Виступ Президента України, нар. депутатів України] /В.Ющенко, В.Онопенко / Підготувала К.Плешко. // Закон і бізнес. - 2006. - 25 лют. - 3 берез. - С. 1, 9.

На засіданні Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, що відбулось 14 лютого 2006 р., було представлено проект концепції удосконалення судового устрою, метою якої є приведення українського судочинства у відповідність до європейських стандартів. На основі концепції розроблений відповідний план заходів на 2006 рік.

Для покращення якості здійснення правосуддя передбачається побудувати гармонічну систему органів судової влади, змінити ситему добору кадрів, запровадити підготовку висококваліфікованих суддів з етапу отримання юридичної освіти, а саме - у єдиному спеціалізованому державному закладі суддівської освіти. Для єдиного підходу по всій державі, заплановано, щоб на посаду судді, як уперше, так і безстроково, рекомендувала лише Вища кваліфікаційна комісія. Передбачається, крім кваліфікаційних комісій створити дисциплінарну комісію для розгляду питань дисциплінарної відповідальності суддів.

Також, запропоноване певне реформування, складових фінансового забезпечення, підстав для довічного утримання і порядку нарахування заробітної плати.

Яхно О. Виховання Феміди: Розроблено концепцію судової реформи: [Концепція удосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європ. стандартів, ухвалена на засіданні Нац. комісії зі зміцнення демократії та затвердження верховенства права] // День. - 2006. - 16 лют. - С. 1.

14 лютого 2006 р. відбулось засідання Національної комісії зі зміцнення демократії та затвердження верховенства права. Засідання було присвячене судовій реформі, і участь у ньому взяли Президент України Віктор Ющенко та високопоставлені представники всіх гілок влади. Офіційною назвою судової реформи є "Концепція удосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні згідно з європейськими стандартами". Нею передбачено повністю реформувати кримінальне правосуддя, підвищити статус суддів, забезпечити кадрове оновлення суддівського корпусу, остаточно визначити систему та структуру судів і їхню юрисдикцію.

Згідно із запропонованими змінами, також, зміниться система підбору кадрів. Атестацію суддів, згідно із запропонованими змінами, проводитиме спеціальна кваліфікаційна комісія. Пропонується також створити дисциплінарні комісії, інститут судових інспекторів, які перевірятимуть скарги громадян на "служителів Феміди".

Пилипчук П. Президент підписав план реформування третьої влади: Зауваження суддів розглядали після: Бесіда з 1-м заст. голови Верховного Суду України: [Указ Президента України "Про план заходів на 2006 р. щодо вдосконалення судового устрою й забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європ. стандартів"] /Бесіду вела О.Примаченко. // Дзеркало тижня. - 2006. - 8-14 квіт. - С.7.

Повідомляється, що 24 березня Рада суддів України звернулася до Президента України з проханням скасувати указ "Про план заходів на 2006 рік щодо вдосконалення судового устрою й забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європейських стандартів" й утриматися від підписання Концепції вдосконалення судочинства, яка була розроблена Національною комісією зі зміцнення демократії й затвердження верховенства права, і схвалена на шостому пленарному засіданні 22 березня нинішнього року, та надіслана до Ради Європи для експертизи, а також у всі судові установи України для отримання відгуків.

На думку Ради суддів, документ містить кілька деструктивних пунктів, що можуть призвести до остаточної руйнації судової системи, яка й так знаходиться в глибокій кризі. Серед них насамперед: пропозиції про створення Вищих цивільних і Вищих кримінальних судів, окружних кримінальних судів, ліквідація Апеляційного суду України, створення постійно діючих дисциплінарної та кваліфікаційної комісій. Також, судді вважають неефективною запропоновану систему щодо рекомендації на посади суддів тільки Вищою кваліфікаційною комісією суддів та притягнення суддів до відповідальності дисциплінарною комісією суддів.

Перший заступник голови Верховного суду України Голова Ради суддів Україи Петро Пилипчук, відзначає, що після створення Вищого цивільного й Вищого кримінального судів, концепцією пропонується позбавити Верховний суд касаційних повноважень. Реалізація таких положень призведе, на його думку, до того, що Верховний суд втратить важелі впливу на практику застосування судами законодавства й не зможе забезпечувати однакове застосування законів. Крім того, створення Вищого цивільного й Вищого кримінального судів обумовить потребу створити, як того вимагає Конституція, відповідні вертикалі судів, подвоївши кількість наявних місцевих і апеляційних судів. Тобто додатково створити 666 місцевих і 27 апеляційних судів. Зрозуміло, що при цьому треба буде вдвічі збільшити кількість адміністративних посад, робітників апарату судів, та суддів, будувати нові приміщення судів тощо. А найголовніше, немає жодної гарантії, що така система працюватиме ефективно.

Також Головою Ради суддів вказується на те, що створення Вищого кримінального й Вищого цивільного судів призведе до того, що система складатиметься винятково зі спеціалізованих судів, а це суперечитиме ст. 125 Конституції України.

Тертишник В. Гострі кути судово-правової реформи // Бюл. М-ва юстиції України. - 2006. - № 1. - С. 65-71.

У даній статті автором розглядається питання вдосконалення судової системи шляхом судово-правової реформи. Кінцевою метою даної реформи є реалізація ідей правової держави у сфері судочинства. Автор відмічає, що створення тих чи інших ланок судів не дасть бажаного результату в реформуванні судової системи, якщо не буде забезпечена об'єктивність, неупередженість та незалежність суду.

На думку автора для більшої незалежності судів і підвищення ефективності судової влади, необхідним є відродження інституту мирових суддів, суду присяжних, а також зміна підходу до формування суддівського корпусу на виборний шляхом всенародного таємного голосування. Для боротьби з корупцією і декриміналізації усіх органів державної влади, автор пропонує, створити незалежний від виконавчої влади сліждчий орган - Національне бюро розслідувань.

Правоохоронні органи: системна реформа: [Засідання Ради нац. безпеки та оборони під головуванням Президента України В.Ющенка, присвяч. розгляду Концептуал. засад реформування правоохорон. органів] // Демокр. Україна. - 2006. - 10 берез. - С. 2.

У статті повідомляється про засідання Ради національної безпеки і, на якому було розглянуто концептуальні засади реформування правоохоронних органів.

За результатами засідання було ухвалено рішення про створення Національного бюро розслідувань, що займатиметься питаннями боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, та економічні злочини. Даний орган передбачено створити вже до кінця першого півріччя 2006 р.. Розглянуто питання про реформування Міністерства внутрішніх справ України. Учасники засідання, по цьому питанню дійшли згоди, що МВС має функціонувати як цивільна установа, а внутрішні війська слід трансформувати в Національну гвардію.

Також розглянуто питання про створення спеціального комітету при МВС, якому передасця функція досудового слідства, таким чином, це виведеться з кола обов'язків Генеральної прокуратури і СБУ, а отже із цих відомств знімають дублюючі функції. Підтримано ініціативу, що СБУ займатиметься лише контрозвідувальною діяльністю.

Туровский О. Генпрокуратура просится в суд: Главный надзиратель заблудился в ветвях власти: [Ситуація навколо можливого перепідпорядкування Генеральної прокуратури України] // Деловая столица. - 2006. - 17 апр. - С. 2.

У статті повідомляється, що найближчим часом повинні відбутися зміни у становищі Генеральної прокуратури, або це відомство увійде до складу судової гілки влади і виконуватиме свої функції із нагляду за дотриманнм законності та представляти державне обвинувачення в суді в рамках цієї гілки влади, або прокуратура стане одним з підрозділів Міністерства юстиції.

Про це йдеться у направленій колегією Генеральної прокуратури пропозиції змін, конституційних положень про статус і функції органів прокуратури, Президенту України, Верховній Раді, міністерству Юстиції, РНБО 11 квітня 2006 року. У статті відмічається, що зараз прокуратура має незалежний конституційний статус і не відноситься до жодної із гілок влади, що також являється нонсенсом з позицій світової практики. В даній пропозиції законодавцям пропонується прийняти декілька нововведень до Конституції: віднести прокуратуру до судової гілки влади, замінити слова "загальний прокурорський нагляд" на "захист прав і свобод людини і громадянина", зобов'язати Президента погоджувати кандидатуру Генерального прокурора з Вищою радою юстиції перед внесенням її на розгляд парламента і чітко виписати положення, у відповідності з якими Генеральний проукурор можебути відправлений у відставку.

У статті відмічається, що законодавчі ініціативи Генпрокуратури були підштовхнуті недавно ініціованою РНБО реформою силових структур, згідно якої у прокуратури планується відібрати слідчі функції і передати їх єдиному державному органові. Передбачається, що всі питання на етапі слідства будуть вирішуватись в МВС, а потім у суді.