Чуваський О. Проблеми співробітництва України з європейськими країнами у сфері міграції населення // Економіка і держава. - 2006. - №7. - С. 14-16.

В статті розглядаються наслідки міграційних процесів для України, європейських країн, а також їх територіальних складових. Наголошується на тому, що, на відміну від країн Європи, де міграція стає принциповим компонентом приросту населення, і, зменшуючи демографічне навантаження на корінне працююче населення, відіграє позитивну економічну роль, Україна зіткнулася з інтенсивними міграційними потоками в умовах, коли економічна база опинилась в критичному стані. Проте всі європейські країни потерпають від явища нелегальної міграції. Припускається, що удосконалення законодавства стосовно іноземців і осіб без громадянства сприятиме реалізації курсу України на європейську інтеграцію.

Топилин А. Вместе преодолеем бедность // Социальная и демографическая политика. - 2006. - №7. - С.30-39.

Проведений порівняльний аналіз основних показників рівня життя населення в країнах СНД. Виявлений взаємозв'язок між проведенням радикальних реформ і зростанням економічної нерівності, розповсюдженням бідності і загостренням соціального напруження. Для подолання бідності і підвищення рівня життя населення пропонується вироблення країнами СНД єдиної соціальної політики з урахуванням їх регіональних і історичних особливостей.

Долішній М., Куценко В. Диверсифікація освіти в контексті болонського процесу як передумова поліпшення якості кадрового потенціалу // Україна: аспекти праці. - 2006. - №5. - С.8 - 14.

Автори статті характеризують вищу освіту як основне джерело зростання інтелектуального і освітнього потенціалу нації. Актуальними проблемами цієї галузі називаються якість підготовки кадрів і диверсифікацію освіти, що має на меті забезпечити гнучкість доступу населення до різноманітних типів і видів вищої освіти та раціоналізацію різнорівневих освітніх програм, задовольняючи при цьому запити різних категорій населення. Основним завданням вищих навчальних закладів, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, має стати формування підприємницьких навичок, заохочення ініціативи. Рекомендується оновити всю освітню систему, привести її до такого стану, який стимулював би розвиток і інших інститутів, весь комплекс освітніх послуг привести у відповідність до міжнародних тенденцій і стандартів.

Генералова Ю.В. Вплив міграційних процесів на економічне зростання в Україні// Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №4(58). - С. 181-185.

У статті розглянуто міграційну ситуацію, що склалася в Україні. Описано структуру інвестицій у людський капітал і вплив зовнішніх міграційних процесів на його формування. Далі на основі економетричного аналізу досліджено вплив міграційних процесів на економічне зростання через категорію людського капіталу і побудовано відповідну модель, що дозволяє розрахувати коефіцієнт впливу. Результати, отримані під час подальшого аналізу, можуть бути використані для проведення ефективної міграційної політики.

Кокин Ю. Новые подходы к оплате труда в бюджетной сфере с учетом квалификации, условий и стажа работы - 2006. - №4. - С.9-21.

Розглядається питання про необхідність і шляхи реформування організації заробітної плати робітників бюджетної сфери шляхом відходу від застосування Єдиної тарифної сітки (ЄТС). Пропонується пошук підходів до гнучкості ЄТС і її урізноманітнення з урахуванням регіональних і галузевих особливостей розвитку ринку праці. Автор виділяє також визначальні принципи, на яких повинна будуватися організація оплати праці робітників соціально-культурних галузей бюджетної сфери в умовах ринкової економіки.

Петрова І. Заходи економічної та соціальної політики в сегменті неформальної зайнятості // Україна: аспекти праці. - 2006. - №3. - С.3 - 7.

У статті подано аналіз структури сегмента неформальної зайнятості відповідно до новітніх міжнародних підходів та сформовані пропозиції щодо його регулювання в умовах національної економіки. На основі характеристик неформальної зайнятості виділено її підсегменти. В результаті аналізу статистичних даних виявлено і описано залежність неформальної зайнятості від розмірів, форми власності, галузевої належності підприємства, а також тенденцію до зростання її частки в економіці. Основним способом мінімізації негативних наслідків неформальної зайнятості обрана подальша інституціалізація зайнятості й ринку праці, яка передбачає реформування трудового законодавства та посилення контролю за його дотриманням, розширення зв'язків Державної служби зайнятості з місцевими органами влади з питань створення робочих місць і підвищення освітнього і професійного рівня населення, розвиток розгалуженої інфраструктури ринку праці тощо.

Миргородська Л.С. Стимулювання розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення податковими важелями // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №1. - С. 206-210.

У статті розглядається проблема інвестиційного потенціалу накопичувальних фондів системи пенсійного забезпечення та стимулювання їх розвитку за допомогою податкових важелів. Зазначається, що, незважаючи на те, що державою створені необхідні передумови для розвитку накопичувальної пенсійної системи України, значною перешкодою динамічного формування фінансових активів цих фондів є нормування сум коштів, які не оподатковуються у разі оплати договорів довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення. Наголошується, що в Україні регулятивний потенціал податку на доходи фізичних осіб використовується обмежено.

Калашников С. Социальный капитал как фактор конкурентоспособности // Социальная политика и социальное партнерство. - 2006. - №1. - С.15-20.

Тлумачиться уявлення автора про те, яким чином в умовах інноваційної економіки завдатком конкурентоспроможності країни стає розвиток людського капіталу. Розглядаються і класифікуються соціальні передумови конкурентоспроможності країни. Відповідна стратегія повинна розроблятись з урахуванням розвитку соціальних факторів виробництва в контексті специфічних особливостей країни.

Шабанова М.А. Социоэкономика: от парадигмы к новой науке // Общественные науки и современность. - 2006. - №1. - С.121 - 133.