1. Моніторинг інноваційної діяльності в Україні

Новини. Проведення третьої міжнародної виставки "Винаходи та інновації". http://www.ip-centr.kiev.ua/banners/inno_07ua.html

Компанія "Євроіндекс" оголосила про проведення третьої міжнародної виставки "Винаходи та інновації 2007", яка відбудеться 16-19 квітня. Ця виставка є місцем зустрічі всіх учасників інноваційного процесу, а саме: винахідників, консультантів та промислових і фінансових інвесторів. Провдення виставки має на меті: підтримку українських винахідників, раціоналізаторів, дослідників; залучення фінансових і промислових інвесторів для впровадження українських інноваційних проектів; збільшення об'ємів патентування і впровадження розробок; впровадження нових моделей фінансування та інноваційного менеджменту; організацію національного ринку інновацій та винаходів та демонстрацію інноваційного потенціалу; підвищення міжнародного авторитету України як науково-технічної держави.

Виставка дозволяє винахідникам наочно продемонструвати переваги своїх проектів, отримати миттєву реакцію інвестиційних і фінансових компаній та безкоштовні консультації з питань патентного права, налагодити контакти з фінансистами, промисловцями, консультантами. В свою чергу промислові та фінансові інвестори зможуть ознайомитись з широким спектром винаходів, досліджень, інноваційних проектів та налагодити контакти з ученими, винахідниками, експертами.

Тематика виставки містить інновації, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, старт-апи, технічні рішення, ідеї в різних сферах науки і техніки в таких галузях, як: енергетика, матеріалознавство, приладобудування, медицина та біотехнології, інформаційні та комунікаційні технології, транспорт та двигунобудування, безпека, екологія, нанотехнології, космічні технології, оборонна техніка, хімічна промисловість, гірничо-металургійна промисловості та ін.

На думку орагнізаторів, проведення ціьогорічної вистаки відбувається через значний успіх аналогічно їу минулому році.

Активну участь щорічно у проведенні та орагінзаії вистакки приймають такі організації та установи, як Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, Науковий центр аерокосмічних досліджень землі НАН України, БРИЗ, ДП НВКГ "ЗОРЯ" - "МАШПРОЕКТ", ТОВ "Інтар" та ін.

Новини. 05.03.2007. Створення банку проектів. http://www.udik.com.ua/ukr/news/?id=69

Повідомляється, що УДІК здійснює формування банку інвестиційно привабливих інноваційних проектів, та банк перспективних бізнес-пропозицій з метою надання їм фінансової підтримки за рахунок коштів Державного бюджету України і власних коштів УДІК.

М. Калашников, О.Г. Бахтіяров. Интеллектуальный спецназ // Інститут еволюційної економіки. Дата публікації на сайті: 2007-02-27. http://www.iee.org.ua/ua/pub/p84.

Публікація присвячена розвитку та функціям психонетики у сучасній науці та розвитку суспільства. Один із засновиків ціього напрямку - О.Бахтіяров з 2000 р. є гендиректором "Університету ефективного розвитку". Розробляє підходи до побудови системи ірраціональної аналітики і є одним з ініціаторів створення Інституту еволюційної економіки. З 2006 р. - глава Інституту активної свідомості і психонетики (ІАСП).

Сам термін "психонетика" був введений в науковий оборот одним з провідних японських підприємців, творцем величезного концерну "Омрон" Т. Кадзума в 1970 році в Кіото. Кадзума вважав, що за ерою інформаційних технологій прийде ера біоніки - біотехнологій, а потім і ера психотехнологій - психонетика. Втім, про еру психотехнологий зараз говорить багато і трактування значно відрізняються, але фахівці розуміють під психотехнологіями методи виявлення і використання зон свідомості, які можуть бути розгорнені в нові технології.

Також автор статті намагається зясувати специфіку психонетіки як основи нового технологічного ривка. Вигляд нинішнього миру визначають комп'ютери і інформаційні технології. Але ще років п'ятдесят тому людина із здібностями програміста сприймалася як така, що вимагає детальних пояснень, не розумієтого, що мається на увазі. Сьогодні такі люди поклали початок комп'ютерно-інформаційній епосі. Неадекватність сьогодні - це влада в майбутньому. Ось тут і набувають чинності методи психонетики. Йдеться про операції в полі своєї власної свідомості, операціях, які проводить спеціально підготовлений оператор. По суті справи, психонетика - технологія створення технологій. Технологія творчості, пробудження парадоксального мислення і задіювання невживаних зон психіки. Невідомо, що винайдуть за допомогою психотехнологій люди, але те, що вони вчинять епохальні прориви в науці, техніці, соціальній практиці і політиці - поза всяким сумнівом. Вони повинні стати "інтелектуальним спецназом" нової імперії. Втім, тема інновацій - особлива проблема і для Росії і для здавалося б "інноваційно-сприятливих" Європи, США, Японії. Заперечливі механізми інновацій всіх сучасних суспільств пригнічують колосальні можливості, породжувані активізованими ресурсами свідомості. Сучасна держава у принципі не здатна підтримати психонетичний проект, отже, цю роль на себе повинні узяти розробники і підприємці. Так виник проект УЕР-ІАСП - проект підготовки фахівців з психонетики, де є місце для психологів, культурологів, аналітиків і управлінців.

Щоб створити інше майбутнє, доведеться впроваджувати і взаємно пов'язувати всілякі інновації і революційні технології, що приводять до відмирання старих техносистем. Це неможливо без "інтелектуального спецназу", людей, здатних діяти сміливо і нетривіально. Сьогодні сплеск творчих знахідок не повинен обманювати - це інерція радянського часу. Саме психонетика визначає майбутнє, і необхідно це враховувати у процесі формування державних програм.

І. Макаренко. Україна входить у кризову фазу розвитку. Врятувати економіку можуть тільки інновації // "Экономические известия". № 14(547), 30.01.2007. http://www.eizvestia.com/articles/41/0/9899/. Дата публікації на сайті: 2007-01-30.

Стаття присвячена аналізу економічних прогнозів на 2007рік. Аналітики інституту еволюційної економки зіштовхнулися з невизначеностями, які скорочують термін прогнозування до піврічного періоду. В цей час загальноекономічна ситуація, динаміка зростання промвиробництва та ВВП буде залежати від поточних тенденцій макроекономічної політики. В цілому ж, у випадку використання простих лінійних моделей прогнозування, приріст реального ВВП на кінець року складе 8-10%, а інфляція - до 9-10%. Для довідки варто зауважити, що прогноз міжнародних експертів на 2007 р. по Україні передбачає скорочення темпів приросту ВВП порівняно з 2006 р. до 4-5%, а інфляцію - на рівні 9%.

Натомість нелінійні моделі економічної динаміки свідчать про входження України в кризову фазу економічного циклу. Тому навіть незначні події можуть викликати кризові процеси, що скоротять приріст ВВП до 2-4%. Поряд з цим економіка України має всі шанси збільшити зростання навіть понад 12%, однак, щоб досягти цього в сучасних умовах, не обійтися без радикальних змін в інноваційній політиці, в структурі економіки, а також без скорочення трансакційних витрат. А з цим існують труднощі. Ризиками 2007 року автор називає: викривлення економічної інформації, в результаті чого буде ускладнено процес формування інноваційних пріоритетів розвитку; 2) незавершеність процесів відновлення економіки після кризи 1990-х років; 3) вступ економіки в початкову фазу своєї першої природної економічної кризи; 4) подальше погіршення загальнодемографічної ситуації; 5) триваюче зростання цін на нерухомість; 6) застій на фондовому ринку; 7) зростання кримінальної статистики, пов'язаної з економічною діяльністю;8) зовнішні ризики коливання кон'юнктури на ресурси (ціни на нафту, газ і метали більш схильні до зниження, ніж до зростання).

Втім, багато з названих ризиків можуть бути подолані застосуванням інноваційної політики, наприклад, шляхом створення інноваційної системи. З огляду на це, при формуванні пропозицій зі складання проекту Державного бюджету України на 2008 р., необхідно врахувати ряд заходів щодо створення в Україні Національної інноваційної системи. В розвинутих країнах світу фінансування наукових досліджень розподіляється так: 33% - державний науковий сектор, 33% - приватний сектор, 33% - змішане фінансування. Суспільство має також сприяти активізації фондового ринку, інститутів банкротства, міжгалузевого перелива капіталів, розвитку венчурного інвестування.

Черненко Ю. М. Фінансова та організаційна підтримка державою інноваційної діяльності та інноваційних підприємств в Україні // Статі та огляди УДІК. http://www.udik.com.ua/ukr/articles/?id=2.

Публікація присвячена розгляду основних шляхів державної підтримки інноваційного розвитку на мікрорівні. Так, орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України, фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності, сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури є основними принципами державної інноваційної політики. Державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється, зокрема шляхом: визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на всіх рівнчх; формування і реалізації інноваційних програм; створення нормативно-правової бази та економічних механізмів стимулювання інноваційної діяльності; захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності; фінансової підтримки інноваційних проектів; стимулювання банків та інших установ щодо кредитування інноваційних проектів; підтримки і розвиток сучасної інноваційної інфраструктури.

Держава забезпечує фінансову та організаційну підтримку інноваційної діяльності на усіх рівнях влади. Так, в роботі розгянуті повноваження Верховна Рада України, Верховної ради Республіки Крим, місцевих органів влади, Кабінету Міністрів України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності щодо сприяння інноваційного розвитку економіки України. Суб'єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів може бути надана фінансова підтримка шляхом: повного чи часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування, повної чи часткової компенсації відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів, надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів, майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків.

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа може надавати суб'єктам інноваційної діяльності для реалізації ними інноваційних проектів фінансову підтримку. Для отримання фінансової підтримки суб'єкти інноваційної діяльності подають до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (її регіональних відділень) інноваційні проекти та всі необхідні документи. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа організовує відбір інноваційних проектів для їх фінансової підтримки. Суб'єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого пройшов конкурс може отримати від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи один з видів фінансової підтримки.

Одотюк И. В. Украина и Россия в контексте международных тенденций развития наукоемкого сектора экономики // Институт экономики и прогнозирования НАН Украины. http://www.udik.com.ua/ukr/articles/?id=5.

Стаття присвячена питанню розвитку сфери високотехнологічного виробництва в економіці України і Росії. Представлена оцінка рівня досягнутих перетворень, складена з урахуванням сучасних міжнародних тенденцій формування наукомісткого сектора економіки. Так, прагнення учасників сучасної світової економічної системи зайняти належне місце серед її нечисленних лідерів вимагає ліквідації того розриву, який лежить в основі міжнародної класифікації національних суб'єктів згідно якісному рівню їх економічних досягнень. Існують два підходи щодо зміни міся України у світі. Сутність політичного підходу полягає в тому, що вступ України до складу країн ЄС розглядається як спосіб розв'язання економічних проблем, передумовою до чого служить, на погляд автора, абсолютно необґрунтована екстраполяція можливих переваг українського суспільства від інтеграції в ЄЄ на вітчизняну індустрію високих технологій. Другого підхід належить групі українських учених, які акцентували увагу на необхідності використання ідей економічної інтеграції, насаперед, уніфікацію вітчизняної і міжнародної системи стандартів, поглиблення міжнародної співпраці в науково-технологічній сфері, сприяння налагоджуванню економічно взаємовигідної співпраці з крупними представниками світового бізнесу у високотехнологічному виробництві.

Щодо вибору географічного вектора економічної інтеграції України питання залишається відкритим, на думку автора, унаслідок відсутності комплексної оцінки експертів порівняльних переваг, які отримає сектор наукомісткого виробництва від реалізації тієї або іншої концепції в області економічної інтеграції. Для Росії, як і для України, існують значні недоліки у сфері нормативно-правового визначення високих технологій, методології розрахунку масштабів виробництва наукомісткої продукції і показників інтернаціоналізації високих технологій. Це свідчить про ідентичність наявних недоліків в концепції державного управління в даній галузі і відображає можливості для об'єднання сумісних зусиль по виробленню норм, що регламентують розвиток і формування наукомісткої економіки.

На думку автора, в розвитку взаємовигідної інноваційної співпраці України і Росії першочерговими мають стати наступні кроки: сприяння залученню російського інвестиційного капіталу в сферу науково-технологічних розробок України; координація сумісних зусиль в питаннях розвитку пріоритетних для двох держав технологічних напрямів, наприклад таких, як авіабудування, технології освоєння космічного простору, інформаційні технології; вироблення цілісної і злагодженої системи організаційно-економічних і фінансових заходів по стимулюванню інноваційних перетворень в економіці та формування нормативно-правових підстав для організації міждержавних програм партнерства; врегулювання і уніфікація способу вирішення проблеми права власності на результати НІОКР, формування єдиної інформаційної бази даних про технічні характеристики всього масиву технологічних розробок); залучення міжнародного венчурного капіталу для фінансування виконання міждержавних проектів НІОКР за пріоритетними напрямками інноваційного розвитку та інше.

Таким чином, необхідним вбачається проведення на міждержавному рівні робіт по виробленню єдиної концептуальної програми інноваційних перетворень в економіці України і Росії, що повинне стати умовою технологічної трансформації структури промислового виробництва двох країн, збільшення експортного потенціалу високотехнологічних галузей економіки, розширення національної присутності на світовому ринку наукомісткої продукції.

А. Петренко. Grid как четвертый этап развития информатизации // Зеркало недели. №8 (637). Суббота, 3-7 марта 2007 года. http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show/637/55982/.

Стаття розглядає сутність та перспективи застосування Grid - технологій. Так, у найближчі десятиріччя можуть зникнути звичні персональні комп'ютери, сервери, локальні мережі і ін., а окремі комп'ютери з багатоядерними процесорами розчиняться в глобальній інформаційній інфраструктурі Grid. Спочатку Grid технологии призначалися для вирішення наукових і інженерних задач, проте тепер область вживання цих технологій не обмежується тільки такими задачами. У міру свого розвитку Grid проникає в промисловість і бізнес, претендуючи на роль універсальної інфраструктури для обробки даних, в якій функціонує безліч служб (Grid Services), що дозволяють вирішувати не тільки конкретні прикладні задачі, але і пропонуючих послуги з пошуку необхідних ресурсів, збору інформації, збереження і доставки даних. Інформатизація сьогодні вступила в четвертий етап свого розвитку. Перший був пов'язаний з появою великих комп'ютерів, другий - із створенням персональних комп'ютерів, третій - з появою Інтернету. З початком XXI століття наголошується перехід на нові Grid-технології, коли на зміну звичному Інтернету йде всесвітня Grid-мережа як засіб сумісного використання обчислювальних потужностей і сховищ даних. Grid дозволяє вийти за рамки простого обміну даними між комп'ютерами і перетворити їх глобальну мережу у віртуальний комп'ютер, доступний з будь-якої точки незалежно від місця розташування користувача.

Формально авторами концепції Grid є Ян Фостер і Карл Кессельман, що у 1998 році вперше запропонували термін Grid-компьютинг (Grid computing) для позначення універсальної програмно-апаратної інфраструктури, об'єднуючої комп'ютери і суперкомп'ютери в територіально-розподілену інформаційно-обчислювальну систему. Згідно їх визначенню, "Grid - злагоджене, відкрите і стандартизоване середовище, яке забезпечує гнучке, безпечне, скоординований розділ ресурсів в рамках віртуальної організації".

Серед причин, спонукаючих учених використовувати Grid-технології: по-перше, часто необхідно обробити величезну кількість даних, що бережуться в різних організаціях; по-друге, необхідно при дослідженнях виконати величезну кількість обчислень; по-третє, члени наукової команди хочуть спільно використовувати масиви даних, швидко здійснювати їх комплексний аналіз і обговорювати результати в режимі онлайна.

В травні 2004 року Європейським Союзом був створений консорціум DEISA. Початий новий міжнародний проект створення високопродуктивної наукової Grid-мережі EGEE, який виконується під керівництвом швейцарського ЦЕРН і фінансується ЄС і урядами країн-учасниць. В проект входять 70 наукових установ з 27 країн світу, а в його рамках повинен бути побудований найкрупніший в світі Grid з сумарною обчислювальною потужністю 20 000 могутніх процесорів.

У тісній взаємодії з проектом EGEE розвивається і магістральна європейська мережа для освіти і науки - GEANT. В середині минулого року міжурядова організація DANTE оголосила про запуск науково-освітньої мережі нового покоління GEANT 2, яка охоплює 3 млн. користувачів з 3,5 тис. академічних установ, розташованих в 34 європейських державах. США сьогодні - безумовний світовий лідер по частині практичного будівництва Grid-мереж. До теперішнього часу в США вже успішно функціонують чотири національні Grid-мережі.

Взагалі сьогодні важко знайти розвинену країну, в якій не були б розгорнуті національні Grid-проекти. Настала черга і України. МОН України 12 січня 2007 року оголошено про створення національної Grid-інфраструктури для забезпечення наукових досліджень в рамках державної цільової програми "Інформаційні і комунікаційні технології в освіті і науці на 2006--2010 роки". Проект UGRID такої Grid-інфраструктури, був підготовлений ученими НТУ КПІ. Брати участь в проекті висловили бажання Харківський національний університет радіоелектроніки, Львівський, Донецький і Запорізький національні технічні університети, Інститут моделювання в енергетику НАНУ, Інститут системного аналізу НАНУ, державне підприємство "Львівський научно- дослідницький радіотехнічний інститут", компанія ЮСТАР і ін.

У рамках національного проекту головна мета України - включення UGRID в загальну Grid-інфраструктуру Європи і забезпечення постійного функціонування її як повноцінної операційної і функціональної складової цієї структури.

Т. Галковская. Бульдог для клетки, или перспективы украинско-немецкого сотрудничества в области нанотехнологий // Зеркало недели. № 2(631). Суббота, 20-26 января 2007 года. http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show 25.01.2007 19:53.

В статті розглянуті перспективи сумістного співробітництва українських та німецьких вчених у сфері нанотехнологій. Усвідомлене освоєння нанотехнологій почалося лише в кінці минулого сторіччя. Процес пішов так бурхливо, що вже сьогодні без використання наночасток неможливим є розвиток практично всіх галузей науки і техніки: біології, хімії, фізики, електроніки, матеріалознавства, фармакології, медицини і ін. Треба сказати, що у вітчизняних учених в цій галузі є непогані перспективи, однак відчувається брак сучасного устаткування і належного фінансуванням. Рішення задачі багато хто бачить в організації спільних міжнародних досліджень. Так, Німеччина володіє найбільшим науково-технологічним потенціалом в Європі, і для українських учених дуже важливо встановити і нові контакти і розширити вже існуючі. Можливості для співпраці достатньо широкі. В Україні, наприклад, розробляються біосенсори на етанол, сфера вживання яких постійно розширяється. Наприклад, в США останнім часом з'явилися автомобілі, водій яких не зможе завести двигун, якщо в повітрі містяться в певній концентрації молекули алкоголю. Такі пристрої базуються на біосенсорах - своєрідних гібридах біологічних і фізичних наночасток. Вигідна співпраця і для німецької сторони. За словами ректора Технічного університету Ульменау професора П.Шарфа, "Співпраця з українською стороною може дати нам конкурентні переваги ". Спільна робота німецьких дослідників з кафедрою неорганічної хімії КНУ триває більше п'ять років. Це було один з перших сумісних починів в області нанобіотехнологій. Були створені нанооб'єкти, зокрема, для лікування онкологічних захворювань. Виявляється, наночастки концентруються саме в місцях пухлини. У співпраці з колегами з Німеччини і київським Інститутом онкології, були розроблені наночастки, які прямують виключно в місце пухлини разом з прикріпленими до них частинками фулерена, що є багатоатомною молекулою. Фуллерен під дією світла генерує активний кисень, що знищує все навкруги себе. Його ще називають "бульдогом" клітини. Якщо його ввести в клітину, то за допомогою кисню починається процес самознищення трансформованих онкологічних клітин. Наночастки здатні успішно боротися і з метастазами.

И. Шевченко. Отсутствие технопарков порождает скрытую коммерцию//Зеркало недели. №5 (634). Суббота, 10-16 февраля 2007 года. http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show.

В роботы дається характеристика функцій та сутності державної підтримки технопарків у розвинутих країнах та висвітлюються особливості їх функціонування в Україні. В розвинених країнах ці структури розташовуються при крупних наукових центрах. Користувачами технопарків є маленькі приватні фірми, встановлені, як правило, молодими ученими у віці 25-35 років, що прагнуть почати конкурентоспроможний бізнес. Звичайно послуги технопарку надаються на період до 5-7 років. За цей час необхідно відпрацювати технологію, знайти партнерів і, найголовніше, споживачів продукції. Фінансова діяльність компанії в цей період знаходиться під безпосереднім контролем якого-небудь банку, який може надати необхідну допомогу, але одночасно контролює кожну операцію і стежить за тим, щоб всі зусилля були направлені на розвиток бізнесу.

На жаль, в наших реаліях технопарками оголошуються підприємства, в яких працюють десятки людей і використовуючі вже достатньо розроблені і налагоджені технології. Одночасно в надрах науково-дослідних інститутів є люди, які прагнуть почати бізнес, заснований на науковому досвіді. Проте через відсутність справжніх технопарків вони фактично займаються прихованою комерцією на робочих місцях, використовуючи інфраструктуру інститутів не за призначенням. Ті, хто юридично оформив свій бізнес, змушені орендувати площі у тих же інститутів. Такий симбіоз додатково цементує існуючу централізовану систему управління в НАНУ, оскільки за відсутності нормальних технопарків вона зовсім не зацікавлена в реформах.

Г. Гришковец. "Академик Кухарь: "Украина должна спешить с решением проблемы альтернативного топлива...""// Зеркало недели, № 4 (633). Суббота, 3-9 февраля 2007 года. http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show.

Різке підвищення світових цін на нафту і нафтопродукти, хронічна залежність України від одного постачальника енергоносіїв і, як наслідок, критичні ситуації з російським газом - все це створило значні проблеми для вітчизняної економіки і представляє серйозну загрозу національної безпеки. Тому сьогодні так актуалізувався пошук альтернативних джерел енергії. Академік В. Куховар, директор Інституту біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України стверджує, що необхідно використовувати різні підходи і засоби. Перш за все потрібно зменшити питомі витрати палива, хоча це і має свої межі. Використання відомих альтернативних видів палива (біоетанол, біодизель - ефіри рапсового масла, водень і тому подібне), також є перспективним. Існують і нові проекти, засновані на диметиловому ефірі (ДМЕ), який забезпечує екологічно чистий вихлоп. Крім того, ДМЕ у разі потреби може бути спрямований на виробництво добре відомого бензину. У Україні вже розроблені ефективні лабораторні процеси отримання ДМЕ і високооктанового бензину.

Також передбачається удосконалення технологій отримання біопалива (біодизель і біоетанол), розробка методів отримання з біомаси сухих відходів вуглеводнів - замінників нафти, створення комплексних технологій використання біосировини для отримання біопалива і використання побічних продуктів, отримання ряду відомих або перспективних органічних хімікатів.

Увага до проблеми заміни нафтової сировини на біомасу спонукає дослідників до активного пошуку нових продуктів технічного і побутового призначення з крохмалю і целюлози, природних жирних кислот і спиртів. З іншого боку, поява на ринку доступних в значних об'ємах хімікатів з біомаси буде важливим стимулом для розширення сфери їх вживання і створення нових проміжних і кінцевих продуктів. Українськими ученими були розроблені зразки низькотемпературних паливних елементів для отримання електроенергії з використанням як палива воднємісткої сировини, наприклад, глюкози, сірководня, продуктів бактерійного бродіння крохмалю, патоки або водних розчинів біомаси. Деякі з цих розробок захищені міжнародними і вітчизняними патентами. Вже сьогодні є модель низькотемпературного паливного осередку на основі водних розчинів глюкози, мурашиної кислоти і бактерій Aeromonas formicans, що відкриває нові можливості в створенні біопаливних осередків для потреб водневої енергетики.

Г. Богапов. Информационные технологии: Компьютерная недотрога из Херсона. Эксперт. Украина. №4 (102), 29 ЯНВАРЯ. http://www.expert.ua/articles/12/

Український винахід терменпад може провести невелику революцію в індустрії інформаційних технологій. Він здатний замінити комп'ютерну мишу і полегшити введення даних на мобільних пристроях. Створений пристрій зовні відрізняється від звичної клавіатури однією кнопкою, що перемикає режими роботи. Безконтактне управління курсором забезпечується за допомогою блоку обробки сигналів, що поступають від електромагнітних датчиків з антенами. В нормальному режимі новинка працює так само, як і звична клавіатура, при натисненні додаткової кнопки переходить в режим управління курсором. В 2004 році винахідники показали свою розробку журналістам. Інформація про новий пристрій була опублікована на багатьох інтернет-сайтах України і Росії і викликала великий інтерес людей, захоплених інформаційними технологіями Зараз розробники розглядають декілька варіантів виведення терменпада на ринок. Щоб ця технологія дійшла до глобального ринку, розробникам потрібен інвестор, який зможе допомогти з розробкою бізнес-плану, а в майбутньому - представити пристрій перед провідними світовими компаніями. Самостійно вийти на глобальний ринок вітчизняні винахідники навряд чи зможуть, хоча попит на цей винахід може бути високим. Так, за прогнозами експертів, вже в найближче десятиріччя традиційні пристрої введення інформації (клавіатура і миша) будуть замінені пристроями, які розуміють людську мову і жести. Одним з них цілком може стати херсонський терменпад.

2. Огляд світових тенденцій інноваційного розвитку

ГК "ІНТАЛЄВ" демонструє інноваційні IT рішення Українська версія \ Про компанію \ Новини компанії ІНТАЛЄВ-Україна \ 2007 рік \ Лютий \ CеBIT - 2007. http://www.intalev.com.ua/index.php?id=20344&cont

Публікація присвячена результатам виставки CeBIT-2007, що є подією світового значення, на якій вже декілька років демонструються новітні технології і рішення в області IT. Так, з 15 по 21 березня 2007 року в Ганновері понад 6000 фірм-виробників з 70 країн світу представлятимуть свої новітні розробки за напрямками: інформаційні технології, мережі, автоматизація збору і обробки даних, програмне забезпечення, Інтернет, комплексні рішення для проектування і виробництва, телекомунікації, банківські технології і системи безпеки, автоматизація офісу, консалтинг.

У CeBIT-2007 візьмуть участь представники органів влади з різних країн світу, топ-менеджери ведучих міжнародних телекомунікаційних і ІТ-Компаній. Для Росії участь в CeBIT-2007 має особливе значення, оскільки цього року вона отримала статус країни-партнера. Росія вперше зможе заявити про себе як держава, що активно розвиває сектор інформаційних технологій. Цього року близько 150 російських компаній продемонструють свої досягнення в області IT технологій з наступних розділів: "ІКТ і інфраструктура", "ІКТ і економіка", "ІКТ і держава", "ІКТ і безпека", "ІКТ і розвиток".

Стан світу. Резюме доповіді професора Б. Гаврилишина для співробітників Міністерства освіти та науки України // Київ, 7 лютого 2007 року. http://www.eizvestia.com/articles/41/0/9899/. Дата публікації на сайті: 2007-02-14.

На думку науковця, сучасний світ відчуває значні негаразди у всіх головних складових: демографія, технологія, екологія, інституції, економіка, геополітика. Так, в більшості бідних країн населення зростає дуже швидко. Це веде до масового безробіття і до неможливості цих країн створити відповідну інфраструктуру для забезпечення основних потреб населення. В більшості багатих країн народжується замало дітей, населення старіє. Розв'язання проблеми в масовій еміграція, однак йдеться про людей різних рас, релігій, мов, культур. В Україні демографічна ситуація є надзвичайно важкою через поганий стан економіки. Народжується замало дітей, багато людей виїжджає на заробітки закордон, при чому велика кількість кваліфікованих людей емігрує. В результаті спостергається зменшення населення, його старіння, розпад сімей, втрата наукового, професійного потенціалу.

Розвиток науки і різних технологій, особливо в природничих сферах, стрімко зростає. В більшості нових технологій є два елементи: позитивний/корисний і негативний/шкідливий. Проблема полягає в тому, що технологічні можливості розвиваються швидше, ніж індивідуальне і колективне знання, мудрість і порядність для того, щоб використовувати тільки позитивні елементи нового знання і не вживати його для шкідливих, руйнуючих цілей. Занадто часто у використанні нових технологій домінують фінансові критерії. Найбагатші країни (наприклад, США) націлені тільки про короткострокові економічні інтереси. Джерелами знання, цінностей і поведінки, стали Інтернет, телебачення (фільми і реклами). Великий вплив в багатьох суспільствах мають ЗМІ. Глобалізація зробила багаті країни стали ще багатшими, а бідні країни - біднішими в порівнянні до багатих. Внутрі країн багаті стали багатшими, а бідні пропорційно біднішими. Якщо, наприклад, в США на початку цього десятиліття число мільярдерів подвоїлось з 200 до 400, а число тих, що живуть нижче офіційного мінімального прожиткового рівня, так і залишилось 48 мільйонів людей.

Світ став однополюсним. Відсутня конкуренції ідей, філософій чи економічних доктрин. Результат - односторонні рішення США, мілітарні інтервенції в Іраку, Афганістані, провокування справжнього конфлікту між цивілізаціями, поширення тероризму. Однак розв'язка цієї проблеми вже близько. Через феноменальний економічний прогрес Китаю і покорення криз в азійських країнах утвориться другий полюс. За найближчі десятиліття ЄС виправить свої інституційні недоліки, матиме спільну закордонну політику і стане третім полюсом. Світ стане збалансованішим.

Україна в тому новому контексті стане більш автономною, вибиратиме з різних країн те, що буде в гармонії з її спадщиною і ментальністю, наблизиться до політичної свободи, економічної ефективності і соціальної справедливості. Тоді Україна зможе інтегруватись в європейські структури як повноцінна і самовпевнена держава. Виховання такої еліти вчений бачить як ключове завдання сьогодення.

Б. САНТО. Интеллектуализация общества // "Инновации", 2006/9. Инновация и глобальный интеллектуализм // http://www.iee.org.ua/ua/pub/p79.

Стаття присвячена сутності та ролі інтелекту в розвитку суспільства. Так, автор зазначає, що стрімке зростання частки і важливості інновації в сучасному суспільстві супроводжується інтелектуалізмом підвищеного рівня, причому в глобальних розмірах. Діяльність людини, його мислення, спеціалізація, досягнення, засоби і методи, система суспільних професійних, етичних, моральних вимог і умов набуває все більш інтелектуального характеру. Інновація як інтелектуальна діяльність перетворилася на основоположний чинник розвитку сучасного суспільства. Інтелектуальна взаємодія в глобальних розмірах або інформаційна культура, змінила умови людської діяльності, зсунувши її у бік розумового способу життя і переважання інтелектуальних інтересів. Інтелектуалізація суспільства завжди вважалася відмінною прогресивною рисою людства. Втім, у ЄС інновація поки що розглядається лише як економічно важливий чинник, що має першорядне значення в підвищенні продуктивності праці і збільшенні числа робочих місць. Всупереч такому економічному, споживацькому і бухгалтерському підходу до інновації, важливість, яка додається сьогодні інновації як чиннику розвитку, свідчить про зв'язок між функцією інновації і ступенем інтелектуалізації суспільства. Йдеться про те, щоб використовувати власний інтелект як каталізатор, запустити хід інтелектуалізації, виробити технологію інтелектуалізації на користь підвищення інноваційної потужності. Так, інновація - вже не допоміжний, додатковий механізм економічної діяльності, а принцип динамічного інтелектуального самоудосконалення, як і наука.

Це є правильний шлях, шлях стратегічного втручання в процес Пізнання і управління своїм розвитком. Наскільки такий підхід серйозний свідчить 7-а дослідницька Рамкова Програма (FP7), запланована ЄС на 2007-2013 роки. FP7 планує в цілому затрачувати на інновацію в цій семирічці 7272,6 мільйонів Євро. Причому передбачається, що основна задача цієї суми - привернути крупний ризиковий капітал. Умовою отримання грошей на проект є надання концепції, поданої Науково-дослідним Інститутом, ВУЗ-ом і Промисловим Підприємством (Triangle Knowledge), спільно здійснюючими задіяний інноваційний проект. Передбачається, що "Трикутник Знань", пристосування учасників проекту один до одного і їх загальний інноваційний почин, означатиме не їх формальну інтеграцію в новітній стаціонарний об'єкт, а реалізацію принципу динамізму, мотора творення і саморозвитку.

Н. Кравченко, С. Кузнецова, А. Супова. Инновационные предложения в зеркале отраслевых траекторий. Статті випуску 2 березня 2007 // Институт экономики и прогнозирования НАН Украины. http://www.udik.com.ua/ukr/articles/?id=5.

У статті проводиться аналіз потенційного попиту на інноваційні розробки на основі зіставлення характеристик основних галузевих траєкторій інноваційного розвитку і структури інноваційних пропозицій, представлених дослідницькими інститутами Сибірського відділення РАН. Необхідність переходу від економіки сировинного типу до економіки, що базується на інноваціях, є найпопулярнішим закликом. В той же час можливості такого переходу вивчені недостатньо. Упевненість в можливості активізації інноваційного потенціалу російській економіці грунтується, перш за все, на високому рівні і міжнародному визнанні робіт російських учених, наявності значного числа науково-технічних і дослідно-конструкторських розробок. Автори спробували проаналізувати, чи можуть бути сприйняті існуючі розробки вітчизняною економікою, тобто наскільки відповідають пропоновані науковою сферою інноваційні розробки можливостям їх комерціалізації на рівні виробничих організацій. Автори виділити чинники, характерні для варіантів інноваційної поведінки компаній: По-перше, це розмір інноваційної фірми: типово великою є фірми в хімічній, автомобільній, літакобудівній, оброблювальній галузях, електроніці, і малий у виробництві двигунів, інструментів, програмних продуктів. По-друге, тип товару: чутливість до ціни типова для споживацьких товарів і сировини, чутливість до споживацьких властивостей (експлуатаційним характеристикам) властива приладам і лікам. По-третє, інноваційні цілі: продуктові інновації переважають у фармацевтиці і приладобудуванні, процесні - в сталеливарній галузі, для автомобільної галузі характерні обидва ці типи інновацій. Дослідники інноваційної сфери на підставі вивчення більш ніж двох тисяч радикальних інновацій запропонували п'ять основних технологічних траєкторій, кожна з яких характеризується різною природою і джерелом інновацій і відповідно різною технологічною стратегією і менеджментом. Основними задачами інноваційної стратегії є моніторинг і використання результатів фундаментальних досліджень для розвитку технологічно зв'язаних продуктів, а також реструктуризація підрозділів і бізнес-одиниць відповідно до технологічних і ринкових можливостей, що відкриваються. Є деякі галузі, в яких нові технології повністю є результатом наукових досліджень і розробок.

Представлені дані дозволяють дійти ряду висновків. Розроблена зарубіжними дослідниками типологія галузевих траєкторій інноваційного розвитку є адекватним інструментом дослідження російської економіки, що підтверджується емпіричними даними. Значне зростання кількості розробок, з'єднаних першим кластером, свідчить про диференціацію діяльності, що зростає . Відбувається незначне скорочення пропозиції "напівпродуктів" (на 4%), проте, більше половини розробників беруть на себе невластиві їм функції пошуку партнерів, організації виробництва, маркетингу інновацій і т. д., що свідчить як про недостатній розвиток інноваційної інфраструктури, так і про можливу зміну ролі дослідницького сектора в економіці. У цілому пропозиція наукових знань у формі патентів і ліцензій практично не змінилася.

М. Благонравін. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ. Экспорт ученых вместо утечки мозгов. Експерт. Україна. №3 (101), 22 СІЧНЯ. http://www.expert.ua/articles/12/0/3228/.

Євросоюз зацікавлений в тому, щоб інтегрувати український науковий потенціал в свою економічну інфраструктуру. Оскільки Україна займає свою нішу в світовій науковій структурі, поставляючи вчених для Європи і США. Через витік мізків країна втрачає величезні кошти, адже ніхто не компенсує витрати на навчання фахівців, що виїхали. Втім, створити умови, при яких вони були б запитані на батьківщині, найближчим часом неможливо і поки не зміниться структура економіки, витік мізків існуватиме. Існує шлях зробити витік мізків прибутковим для держави. Саме цей варіант і розглядає автор публікації. Україна може сформувати корисну для країни діаспору за межею, одержати невичерпне джерело національних кадрів світового рівня і при цьому зробити систему освіти прибутковою. Один з варіантів - європейські джерела фінансування наукових програм. Erasmus, Marie Curie programs, European postdoc, RTN networks - це далеко не всі програми, в яких могла б взяти участь і Україна. Подібні взаємостосунки існують в країнах Східної Європи, Туреччині, Китаї, Сінгапурі, Індії. Друге джерело фінансування - введення спеціальних віз, які дозволили б українським ученим, що працюють в Європі, платити податки на батьківщині. На жаль сьогодні немає такого фінансування, оскільки в Україні немає організації, яка могла б бути зручним партнером. Така організація повинна мати структуру, зрозумілу тим, хто її фінансує, і повинна бути постійно готова надавати звіт про ефективність своєї діяльності. Тобто необхідні корінні реформи всієї наукової структури, і в першу чергу Національної академії наук України - щоб зробити з неї структуру, зрозумілу західним партнерам, наприклад, шляхом створення декількох інститутів фундаментальних досліджень.