Стогній Б. С., Жовтянський В. А. Енергозбереження та енергетична безпека України. // Науковий збірник "Проблеми загальної енергетики". - 2005. - № 12. - С. 7-14.

Авторами проаналізовано динаміку показників енергоефективності та складових паливно-енергетичного балансу України з огляду на їхній вплив на забезпеченість національної економіки енергоресурсами. Показано, що низька енергоємність ВВП в Україні, обмежує конкурентоспроможність національного виробництва. За оцінкою авторів, розрив у цьому показнику між Україною і розвиненими країнами останнім часом зменшився і становить 2,4-4 рази з урахуванням паритету купівельної спроможності національної валюти.

Автори аналізують фактори впливу на динаміку енергоємності ВВП в Україні за період 1990-2004р.р., політику енергозбереження і дію основних нормативно-правових документів щодо енергозбереження, а також результати впровадження заходів інституційного та регулятивного характеру.

Автори вважають незадовільною ситуацію, яка склалася навколо визначення основних показників енергетичної статистики в Україні, що, на їх думку, вимагає свого урегулювання на рівні Держкомстату.

За думкою авторів, для подальшої активізації процесів підвищення енергоефективності доцільно скористатися механізмами його економічного стимулювання, які випливають із Договору та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності та суміжних екологічних аспектів, ратифікованих Верховною Радою України у 1998 році.

Досвід розробки та виконання загальнодержавних проблем в енергетичній сфері попередніх років (наприклад, Комплексної Державної програми енергозбереження) свідчить про неприйнятність порушення системного принципу, коли виконання програм не підкріплюється прийняттям законодавчих механізмів їх реалізації. Важливо не припуститися такої помилки при реалізації "Енергетичної стратегії України до 2030 року".

Гнідий М.В., Агєєва Т.П., Бондаревська І.М. Шляхи підвищення енергоефективності економіки України за рахунок технологічної перебудови промисловості. // Науковий збірник "Проблеми загальної енергетики". - 2005. - №12. - С. 15-22.

Авторами наведено результати порівняльного аналізу енергоефективності економіки України та інших країн. Розкрито причини нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів. Визначено напрями технологічної перебудови галузей промисловості, спрямовані на енергозаощадження. Проведено оцінку потенціалу технологічного енергозбереження в промисловості на період до 2030 року.

Розглянуто напрями перебудови в таких основних галузях економіки як: чорній металургії, вугільній промисловості, газовій промисловості, електроенергетиці, машинобудуванні та металообробці. Зроблено загальну оцінку економічно доцільного технологічного потенціалу енергозбереження в промисловості України на період до 2030 року за такими основними напрямами:

· впровадження нових енергозберігаючих технологій;

· впровадження нового енергоекономічного обладнання;

· удосконалення існуючих технологій;

· удосконалення енерговикористовуючого обладнання;

· підвищення якості продукції, вдосконалення сировини та матеріалів;

· заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв;

· зменшення витрат сировини та матеріалів;

· скорочення втрат енергоресурсів;

· організаційно-технічні заходи.

За думкою авторів, потребує докорінного перегляду політика впливу держави на процес енергозбереження, яка раніше грунтувалась на загальних деклараціях, а не на конкретних діях у напрямі підвищення енергоефективності економіки. Частково це зумовлено відсутністю нормативно-правового забезпечення енергозбереження з огляду та те, що Закон України "Про енергозбереження" не є законом "прямої дії".

Бурлака В., Назарчук В. Енергосберегающий кнут и пряник. Методы стимулирования энергосбережения в Украине и за рубежом. // ТЭК . - 2006. - № 5. - С. 27-37.

Автори вважають, що особливу увагу потрібно звернути на розробку економічних механізмів, які б активізували процес виконання енергозберігаючих програм. Пропонується доопрацювати Комплексну Державну програму енергозбереження та продовжити термін її виконання до 2020 року. Основою державної політики підвищення енергоефективності, автори вважають, системний розвиток законодавства, базовим в якому має бути Закон України "Про енергозбереження". Цей закон потрібно доопрацювати в тому числі і в частині включення до нього системи інституційних регуляторних та заохочувальних заходів економного використання енергоресурсів.

Автори вважають, що цей закон повинен бути законом "прямої дії". На основі аналізу досвіду країн ЄС, США та інших країн, автори пропонують цілу низку заходів щодо стимулювання енергозбереження в Україні. При цьому використовується досвід як країн де переважно використовуються ринкові методи (країни ЄС), так і країн, які користуються переважно методами державного регулювання (Японія).

Сухін Є. Основні завдання у сфері енргоефективності і енергозбереження. Доповідь на засіданні Кабінету Міністрів України 22.02.2006 р. // Енергоімформ, - № 9.- С.1-2.

Автор доповіді визначає основні завдання у сфері енергоефективності та енергозбереження, перш за все, створення дієвої, прозорої системи законодавства, яка поєднує інструменти державного регулювання та заохочення суб'єктів господарювання та населення до ефективного використання енергоресурсів. Автор робить конкретні пропозиції щодо внесення змін до законів України "Про оподаткування прибутку підприємств". "Про енергозбереження", "Про систему оподаткування", "Про енергоефективність" та ін.

Автор виділяє основні напрями в сфері енергоефективності, які потребують законодавчого забезпечення, зокрема, щодо економічного стимулювання енергозбереження, обліку енергоресурсів, механізмів фінансування та ін.

Автор підкреслює важливість завдання підвищення енергоефективності та робить висновок щодо необхідності підключення до вирішення цієї проблеми науково-технічного потенціалу країни всіх галузевих міністерств та населення.

Інформація про авторів:

ПІБ	Звання, наукова ступінь	Місце роботи
Б. С. Стогній	Академік НАН України	Інститут електродинаміки НАН України, Київ
В. А.Жовтянський	доктор фіз.-мат.наук	Інститут газу НАН України, Київ
М. В. Гнідий	к.е.н.	Інститут загальної енергетики НАН України, Київ
Т. П. Агеєва	к.т.н.	Інститут загальної енергетики НАН України, Київ
І. М. Бондаревська		Інститут загальної енергетики НАН України, Київ
В. Бурлака	к.е.н.	Інститут економіки і прогнозування НАН України, Київ
В. Назарчук		UTPEngineering & Trade AG
Є. Сухін	д.е.н., к.т.н.	Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання ресурсів, Київ

Підготували: Земляний М.Г, Ряузова Т.В.
- відділ паливно-енергетичних стратегій