Червова Л., Кузьменко Л., Дубинина М. и др. Потенциал конкурентоспособности промышленных регионов Украины // Общество и экономика. - 2006. - № 2. - С. 113-135.

Автори визначають параметри конкурентоздатності на рівні регіону, дають наукові підходи до визначення поняття "регіональна конкурнтнозданість" і зазначають індикатори конкурентноздатності регіонів.

Подана характеристика потенційної конкурентноздатності областей України за наступними параметрами економічної поведінки, які характеризують реальний сектор економіки регіону: обсяг і стан заново введених основних фондів, показники інноваційної активності підприємств виробничої сфери, стан регіональних ринків трудових ресурсів стан регіональних інвестиційних процесів. Проведено аналіз порівняльної конкурентноздатності регіонів України, на основі якого всі регіони України розбито на три групи: 1) ті, в яких реальна конкурентноздатність вище оцінки їх потенціалу; 2) ті, виробничий розвиток яких відповідає їх потенціалу; 3) ті, потенціал яких вище їх сучасної конкурентноздатності. Подана також порівняльна оцінка потенційної та реальної конкурентноздатності.

На думку авторів, використання їх підходу до оцінки конкурентноздатності дозволяє зберегти об'єктивність оцінок і з високим ступенем надійності оцінювати як потенційну, так і фактичну конкурентноздатність регіону.

Татаркин А. И. Формирование конкурентных преимуществ регионов // Регион: экономика и социология. - 2006. - № 1. - С. 141-154.

У статті розглядається чинник відсутності конкурентних переваг у всіх учасників економічної діяльності Уральського федерального округу Російської федерації, що негативно впливає на фінансовий результат господарської діяльності регіону. Дослідження конкурентних переваг даного регіону передбачає відповіді на такі запитання: якою мірою виявлені і специфіковані до умов Уральського федерального округу та його базових галузей наявні конкурентні переваги; якою мірою ці перваги використовуються підприємствами базових галузей на міжрегіональному та світовому ринках; на скільки повно та ефективно використовуються підприємствами базових галузей конкурентні переваги на кожному рівні ринку?

На думку авторів, регіональні конкурентні переваги - це сукупність таких параметрів регіонального господарювання, що формують регіональний бізнес-клімат: розвиненість інфраструктурного комплексу регіону, стан навколишнього середовища, якість робочої сили, науково-господарський потенціал та ступінь його реалізації в господарській діяльності компаній, політика регіональних влад в сфері регулювання підприємницької діяльності. Автор досліджує ці параметри відносно до Уральського федерального округу. Вказано, які саме конкурентні переваги має Уральський федеральний округ на сучасному етапі і показано шляхи найефективнішого їх залучення до господарського обороту.

Чижиков Г. Д. Малый бизнес как фактор стабильного роста региона // Меркурий (Всеукраинский деловой журнал). - 2006. - № 3. - С. 12-13.

Автор досліджує розвиток сектору малого та середнього підприємництва як один із складових економічного потенціалу Донецької області, поряд із металургійною, вугільною, енергетичною та ін. галузями промисловості.

Показано, що для активізації розвитку цього сектору необхідно вирішити такі нагальні проблеми: складність і дороговизна дозвільних процедур, велика кількість перевірк контролюючими органами, складність доступу до фінансових та кредитних ресурсів, складність доступу до інформації, технологій та якісним підприємницьким знанням, вади податкової політики, недосконалість регіональної та національної політики в галузі підтримки і розвитку бізнесу. Одночасно автор сам наводить шляхи вирішення цих проблем.

Бабінська О. В. Вплив євроінтеграційних процесів на розвиток підприємництва в прикордонному регіоні: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук; 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - К., 2006.

Дисертаційне дослідження присвячено виявленню впливу сучасного етапу розширення ЄС на розвиток підприємництва в прикордонних регіонах України, а також визначенню механізмів інтегрування прикордонного регіону в європейський економічний простір. Таким чином в єдине дослідження поєднані три стратегічних для економічного розвитку держави завдання - створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, реалізацію євроінтеграційного курсу держави та активізацію транскордонного співробітництва.

Здійснено ґрунтовну систематизацію існуючих підходів до класифікації підприємництва за різними критеріями та доповнено класифікацію підприємництва новими критеріями, що відображають ступінь використання глобальних інформаційних мереж у бізнесі, легітимність підприємницьких структур (що є важливим для України, де донедавна рівень тінізації економіки становив 40%) та критерій цінностей (що відображає участь підприємництва у сприянні вирішенню глобальних екологічних проблем).

Обґрунтовано сутність поняття "прикордонне (транскордонне) співробітництво як ініціативної, самостійної систематичної діяльності, пов'язаної з ризиком і пошуком найкращих способів комбінування факторів виробництва, ефективного використання наявних ресурсів для досягнення найкращих результатів, спрямованої на одержання прибутку, яка передбачає здійснення нововведень з урахуванням особливостей і специфіки розвитку прикордонних регіонів суміжних країн.

Узагальнено світовий досвід розвитку підприємництва у прикордонному регіоні, сформульовано оптимальні шляхи забезпечення конкурентоспроможності національного підприємництва, визначено формат взаємодії бізнесу й держави та можливості використання програм технічного сприяння ЄС, а також визначено найбільш оптимальні форми прикордонного співробітництва.

Здійснено ґрунтовний аналіз причинно-наслідкових зв'язків між розширенням ЄС та розвитком підприємництва в прикордонному регіоні за кількома компонентами: зовнішньоторгівельною, інвестиційною, регуляторною, міграційною. При цьому необхідно наголосити: якщо зовнішньоторговельний, інвестиційний та міграційний аспекти аналізу прикордонного співробітництва є до певної міри розробленими, то виокремлення регуляторної компоненти є важливим внеском здобувача у розвиток методології аналізу прикордонного співробітництва.

Ґрунтовний і всебічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційних та інноваційних процесів у Чернівецькій області дозволив автору виявити головні тенденції, проблеми та перспективи розвитку підприємництва у регіоні на основі ефективного використання економічного й науково-технічного потенціалу.

Важливим науковим результатом, що одночасно має вагоме прикладне значення, є дослідження економічних моделей прискореного регіонального розвитку: транскордонних науково-технічних зон, євроекорегіонів, міжнародних транспортних коридорів з точки зору створення сприятливих умов для розвитку підприємництва. Окреслені перспективи розвитку цих моделей для Чернівецької області.

Рекомендації автора мають практичне значення для формування стратегії розвитку підприємництва та зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону.

Олешко А. А. Прогнозування та державне регулювання промислового розвитку регіону (на прикладі Київської області): Дис. На здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук; 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Рукопис. К. : 2006.

Територіальна (регіональна) структура промислового виробництва є одним із стійких елементів будь-якої економічної системи, що знаходить відображення у регіональному виробництві ВВП і промислової продукції. Формування цієї структури - результат взаємодії складних підсистем: природного-ресурсного потенціалу, особливостей відтворення населення, розміщення господарюючих утворень. Зорієнтованість регіонального розвитку України на підвищення конкурентоспроможності виробничої сфери вимагає продукування нових підходів до державного регулювання промисловості як основної ланки реального сектору економіки.

Опрацювання теоретичних розробок та відповідної статистичної інформації дозволило автору з'ясувати чинники промислового розвитку перехідних економік, визначити тенденції цього розвитку в сучасних умовах господарювання та оцінити їх вплив на розвиток національної економіки (с.14-20). Проведене автором дослідження сучасного стану та практики державного регулювання промисловості дозволило автору виявити перешкоди промислового зростання (с.80-82; 102-104).

До здобутків дисертанта слід віднести розробку системи показників рівня інновативності промисловості, за допомогою яких здійснюється аналіз економічної ефективності промисловості в цілому та передпрогнозні аналітичні розробки (с.70-72; 96-105). Практичне застосування цих показників дозволить визначати вплив нововведень на динаміку промислового зростання. Запропонований автором показник ефективності інноваційних витрат (розраховується як співвідношення приросту доданої вартості промисловості за рахунок інновацій до приросту інноваційних витрат) може використовуватися для аналізу розвитку як регіональної, так і національної економіки.

Шаповалов О. Надамо самостійності, вивільнимо динамізм та енергію // Віче. - 2006. - № 5-6. - С. 39-40.

Автор досліджує такий чинник сприяння інтеграції України в Європу і створення європейської моделі держави, як розвиток місцевого самоврядування. Зазначає проблеми у цій сфері - невідповідність між Конституцією України та Європейською хартією про місцеве самоврядування, не затвердження змін до Конституції України щодо реформи місцевого самоврядування, суперечливі кадрові, майнові, фінансові питання.

Вказано суміжні проблеми місцевого самоврядування - проблеми адміністративно-територіального устрою, міжбюджетних відносин, комунальної власності. Зазначено нагальні проблеми, що потребують законодавчого врегулювання: правосуб'єктність територіальних громад, забезпечення прав територіальних громад, розширення правової бази застосування статутного права в місцевому самоврядуванні, навчання виборних осіб, подальша децентралізація державної влади за рахунок поширення самоврядування на рівень областей та районів. Показано позитивний досвід Харківської області щодо розвитку місцевого самоврядування у Харківській області.