20 березня 2019 р. у Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання круглого столу «Протидія екологічним і техногенним загрозам в зоні військового конфлікту на окремих територіях Донецької та Луганської областей України», організоване відділом енергетичної та техногенної безпеки НІСД. Завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки Суходоля О.М. був модератором дискусії.
Відкрив засідання круглого столу заступник директора НІСД Костянтин Кононенко. Він відзначив, що тематика засідання є вкрай актуальною з огляду на те, що відбувається зростання екологічних загроз у зоні проведення Операції Об’єднаних Сил, спричинених російською агресією на Сході України.
Ситуація характеризується значним погіршенням якості питної води, порушеннями в роботі систем господарського та питного водопостачання, затопленням шахт на окупованій території. В цілому це призводить в тому числі до виходу високо мінералізованих шахтних вод на поверхню і значного забруднення водоносних горизонтів. У зв’язку з військовими діями, руйнацією інфраструктури на тимчасово окупованій території порушено екологічну рівновагу, що призвело до небезпечних змін стану навколишнього природного середовища на території, де проживало біля 5 млн осіб. К. Кононенко звернув увагу, що протягом останніх чотирьох років на території військового конфлікту на Сході України практично відсутня можливість для проведення оцінки пошкоджень природних комплексів та промислових об’єктів, проведення необхідних ремонтних і відновлювальних робіт, а також здійснення державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища. Також К. Кононенко відзначив важливість врахування міжнародного досвіду подолання екологічних наслідків закриття шахт і можливості його імплементації в Україні. Він висловив надію, що протягом засідання учасникам вдасться виробити пропозиції щодо протидії екологічним і техногенним загрозам на Донбасі, що певною мірою сприятимуть поліпшенню екологічної ситуації.
З доповіддю «Актуальні екологічні та техногенні загрози в зоні військового конфлікту на Сході України та шляхи їх подолання» виступив заступник завідувача відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД Сергій Іванюта. Він наголосив, що військовий конфлікт на Сході України відбувається в найбільшому у Європі вугледобувному районі, де розташовано велику кількість потенційно небезпечних об’єктів. До його початку на території Донецької області було зосереджено п’яту частину промислового потенціалу нашої держави, 78 % якого припадає на екологічно небезпечні виробництва. Підприємства саме цих галузей найбільш негативно впливають на довкілля. Негативні тенденції екологічних і техногенних загроз та зміни, якими вони характеризуються, значно погіршують рівень безпеки життєдіяльності населення в зоні воєнного конфлікту на Сході України й прилеглих до неї екологічно пов’язаних територіях Донецької та Луганської областей через забруднення річкових басейнів і басейнів підземних вод, руйнування ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду. Відтак нагальним питанням стає обґрунтування подальшого соціально-економічного розвитку Східного регіону держави з урахуванням впливу екологічних і техногенних загроз, що значно посилюються в умовах воєнного конфлікту. С. Іванюта відзначив, що значну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій природно-техногенного походження становить наявність на території Луганської та Донецької областей великої кількості затоплених і напівзатоплених шахт, що мають постійний гідравлічний зв’язок з діючими шахтами. Незадовільний екологічний стан вугледобувних районів, особливо Донбасу, ускладнюється також високим рівнем концентрації підприємств металургійної та хімічної промисловості, що збільшує техногенне навантаження на навколишнє середовище і формує реальні загрози для здоров’я населення.
Доповідач наголосив, що з урахуванням масштабів прояву і комплексу негативних, в тому числі екологічних, наслідків для східного регіону держави, можна вважати, що проблема забруднення і деградації основних складових довкілля на Донбасі з урахуванням довгострокового впливу техногенних і соціальних наслідків має системний характер і може розглядатися як нова загроза національній безпеці в екологічній сфері. С. Іванюта запропонував провести у 2019 р. з урахуванням повеневого і меженного періодів разом з науковими і виробничими установами України та міжнародними організаціями екологічне обстеження резервних джерел питного та господарського водопостачання Донбасу з урахуванням зростання ризику їх забруднення внаслідок збільшення затоплення вугільних шахт. Крім того, він наголосив на необхідності створення Міжнародного експертно-аналітичного агентства з вирішення проблем еколого-техногенної реабілітації територій Донбасу, постраждалих внаслідок російської агресії на Сході України.
Національний спеціаліст проектів офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні Алла Ющук охарактеризувала питання оцінки екологічної шкоди та пріоритетів відновлення довкілля на Сході України. Вона відзначила, що у 2017р. ОБСЄ проводило оцінку шкоди, завданої довкіллю на Сході України та пріоритети відновлення, у 2018р. здійснювалися роботи із сталого управління та моніторингу басейну Сіверського Дінця і доступу до екологічної інформації.
Протягом 2019р. за підтримки ОБСЄ буде виконуватися проект із покращення доступу до актуальних аналітичних даних щодо екологічних загроз на Сході України. Крім того, для зниження рівня екологічних ризиків з великих джерел необхідно проводити регулярне уточнення і оновлення інвентаризації об’єктів промисловості і комунального господарства. Вкрай важливим є ухвалення першочергових заходів для зниження ризику від найбільших промислових і комунальних джерел екологічної небезпеки, а також реалізація політичних заходів для недопущення бойових дій в районах розташування джерел підвищеної екологічної небезпеки, міжнародного моніторингу ситуації, а також проведення стосовно джерел підвищеної небезпеки необхідних профілактичних заходів. Серед нагальних заходів із відновлення природоохоронної діяльності в регіоні А. Ющук відмітила відновлення та зміцнення організаційної та законодавчої основ природоохоронної діяльності в умовах конфлікту, розширення і автоматизація екологічного моніторингу, відновлення та модернізація системи поводження з відходами, модернізацію використання та організація охорони поверхневих вод регіону на основі басейнового підходу, відновлення і модернізація системи водопостачання та водовідведення, ліквідацію наслідків перерозподілу і погіршення якості шахтних вод, модернізація принципів і практики експлуатації, закриття та рекультивація шахт.
Гуманітарний аспект вирішення проблеми зниження екологічних ризиків на території Донбасу у своїх доповідях висвітлили Пол Джятковєц, проектний менеджер Центру Гуманітарного Діалогу та Євген Шибалов, консультант Центру Гуманітарного Діалогу.
Є. Шибалов відмітив, що наявні у світі приклади врегулювання конфліктів чітко демонструють, що головний гуманітарний вплив, пов’язаний з екологічними аспектами, проявляється після встановлення миру. Є очевидні прояви екологічних проблем, напряму спровокованих війною: техногенні катастрофи, забруднення джерел питної води, лісові пожежі, нелегальний видобуток природних ресурсів у неконтрольованих урядом районах, епідемії тощо. Від цього страждають люди, і ліквідація наслідків таких ситуацій вимагає багато часу та ресурсів. Є. Шибалов відмітив, що в січні 2015 року за підтримки Міністерства екології України в Києві відбувся круглий стіл за участі експертів та представників державних відомств. За результатами дискусії виявилося, що перший вплив, який мав конфлікт для цього регіону, стала інституціональна криза захисних механізмів: моніторингу, реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення роботи критичної інфраструктури. У червні 2017 року за сприяння екологічного комітету Верховної Ради був проведений парламентський круглий стіл, і в той же день в будівлі Ради пройшли брифінги для членів української делегації в Мінській контактній групі та фасилітаторів ОБСЄ. В результаті ця тема увійшла до порядку денного Мінської групи, а в Україні уряд та громадянське суспільство зараз приділяють цьому багато уваги. Важливою ініціативою в цьому питанні стало створення постійної групи з представниками посольств європейських країн. Представники Центру регулярно зустрічаються з ними, за необхідності запрошують експертів або фахівців-практиків з регіону для надання пояснень щодо наявних загроз та тенденцій. Є. Шибалов наголосив, що надалі Центр гуманітарного діалогу планує вивчати й доносити до відповідних офіційних структур випадки, коли брак інформації, відсутність обміну даними збільшує ризики та обмежує можливість вжиття невідкладних заходів для захисту населення, критичної інфраструктури, екологічно небезпечних промислових об’єктів, навколишнього середовища, джерел питної води тощо.
Досвід Німеччини стосовно закриття шахт, пост-майнінгового управління екологічними ризиками та можливості його імплементації в Україні під час свого виступу відзначив незалежний міжнародний експерт Рольф Петрі.
Головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАНУ Євгеній Яковлєв у своєму виступі охарактеризував сучасний комплекс небезпечних змін екологічного стану геологічного середовища Донбасу та шляхи їх зменшення. Він відмітив, що відносна екологічна стабільність геологічного середовища (ГС) Донбасу за умови активного надрокористування переважно базувалася на шахтному водовідливі (до 800 млн м3/рік) та утриманні рівнів підземних вод на безпечних глибинах. За індустріальну історію Донбасу (понад 200 років) було вилучено із надр до 12 млрд т вугілля та створено 9-10 млрд м3 гірничих виробок, що створило регіональну нерівноважну техногенно-геологічну систему ”техногенний комплекс-ГС” загальною площею до 15 тис. км2 і населенням до 5 млн людей. Довгострокове використання вугілля та інших ресурсів в енергетичної, металургійної, хімічної та ін. галузях призвело до критичного забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод та приземного повітря і стійкого погіршення безпеки життєдіяльності. Сучасне скорочення за умови збройного конфлікту водовідливу (у 3-4 рази) і гідродинамічно незбалансоване затоплення шахт активізувало, внаслідок підйому рівнів, небезпечні процеси додаткового осідання поверхні, формування нових шляхів витоку вибухонебезпечних та токсичних газів (метан, радон та ін.), забруднення підземних та поверхневих (до 50-90% питного водопостачання) вод та інші.
Враховуючи регіональний характер вищезазначених небезпечних еколого-геологічних процесів, в т. ч. незворотних змін геологічного середовища як головного підґрунтя безпеки життєдіяльності населення за умови інтеграції Донбасу, є необхідним створення Міжнародного центру еколого-ресурсної реабілітації Донбасу (з урахуванням досвіду пост-майнінгового відновлення вугільних басейнів Німеччини, Англії та ін. держав ЄС); удосконалення системи екологічного моніторингу на основі технологій ДЗЗ, ГІС; спеціалізоване районування регіону Донбасу за рівнем потенціалу екологічної реабілітації; наукове обґрунтування гранично припустимих змін геологічного середовища та інших складових довкілля. Є. Яковлєв наголосив, що за умови реалізації вищезазначених заходів пост-майнінгу регіону Донбас може бути ефективною складовою економіки України.
Пріоритети удосконалення моніторингу довкілля Донбасу шляхом використання сучасних технологій дистанційного зондування Землі були розглянуті під час доповіді директора Наукового Центру аерокосмічних досліджень Землі Михайла Попова. Він відмітив, що за допомогою космічних знімків NPP/VIIRS, зроблених у нічний час, було оцінено економічну ситуацію в регіоні Донбасу. При цьому було застосовано методику Хендерсона, згідно з якою зменшення нічної освітленості промислово-житлових агломерацій на 1% відповідає зниженню економічної активності досліджуваного регіону на 1%. При цьому виявилося, що середня зміна нічної освітленості для окупованих частин Донецької та Луганської областей навесні 2015–2016 рр. становить 54% від рівня березня 2014 р. (до початку бойових дій). Відповідно, економічна активність на Сході України ймовірно знизилася майже вдвічі. Ці показники можуть дати уявлення про збитки, яких зазнала економіка регіону внаслідок воєнного конфлікту, оскільки інформація Держкомстату України щодо цієї території відсутня. М. Попов наголосив на необхідності формування плану із комплексного оцінювання та прогнозування екологічної ситуації на Донбасі з використанням аерокосмічних технологій ДЗЗ. Даний план має забезпечити можливість дослідити вплив військових дій на екологічний стан довкілля на Сході України, а також провести комплексну оцінку безпеки життєдіяльності на основі використання технологій ДЗЗ, ГІС та математичного моделювання.
Проблеми функціонування енергетичної інфраструктури на Донбасі та її вплив на техногенну безпеку регіону у своїй доповіді висвітлила Світлана Голікова, експерт проекту «Енергетична безпека» (ESP) USAID.
Зокрема, серед вагомих проблем Східного регіону держави вона відмітила відсутність стратегічного бачення розвитку енергетичного сектору на Сході України, ескалацію збройного конфлікту на Сході України, міграцію населення з урахуванням близькості до зони конфлікту, критичну ситуацію з інвестиціями як з державного, так і з приватного секторів з 2014 року, недостатність трудових ресурсів, трудову міграція, соціальну та економічну нестабільність.
Пропозиції щодо визначення пріоритетів відновлення та збереження навколишнього природного середовища Донбасу висловили представники Делегації Європейського Союзу в Україні, Міністерства оборони України, Донецької обласної державної адміністрації, Міністерства екології та природних ресурсів України.