Презентовано результати дослідження «Фіскальна безпека держави в умовах гібридної війни»

Поділитися:

П’ятиріччя гібридної війни РФ проти України змушує нас підсумовувати втрати. Для презентації результатів наукового дослідження «Фіскальна безпека держави в умовах гібридної війни» представника Національного інституту стратегічних досліджень, кандидата економічних наук Касперович Юлію Володимирівну, запросили до студії радіо «Голос Донбасу». Online-трансляція прямого ефіру:

 

Ведуча Валентина Білан: Доброго дня, пані Юліє, розкажіть нам, будь ласка, які на даний час існують оцінки?

Експерт Юлія Касперович: Доброго дня! Основні найтяжчі втрати у війні - це втрати людського життя. І вони безцінні. Станом на кінець 2018 р. загинуло та травмовано понад 16 тис. військовослужбовців Збройних сил України та Національної гвардії України. Зазнало численних втрат місцеве населення Донбасу. Решту матеріальних втрат потрібно та необхідно обліковувати. Я хочу виділити п’ять, на мій погляд, найцікавіших оцінок.

Перша оцінка найбільш поширена. З вуст посадових осіб декілька разів лунала сума 50 млрд дол. США. Найбільш ймовірно вона походить з розрахунку втрат ВВП у доларовому еквівалентів у 2014 р. (133,5 млрд дол. США) відносно 2013 р. (182,0). Виходить різниця -48,5 млрд дол. США. Однак, таку оцінку я вважаю вкрай заниженою. 

Другий тип оцінок - відносні оцінки щодо втрат 20% промисловості.

Третьою я би виділила найбільш методично обґрунтовану оцінку на рівні 100 млрд дол. США. Її запропонував А. Аслунд економіст аналітичного центру Atlantic Council у звіті «Ціна агресії Кремля в Україні». Він використав підхід Томаса Піккеті щодо співвідношення активів в 4 рази більше ВВП. Отже, найпростіше і найбільш узагальнене визначення збитків, яких зазнала Україна, полягає у множенні частки втраченого ВВП України на чотири. Донбас був джерелом 10% ВВП України, а Крим – 3,7%. Міжнародний валютний фонд оцінив ВВП України в докризовий 2013 р. на рівні 179,6 млрд дол. Таким чином, загальна вартість активів Криму та Донбасу становила 13,7% з 179,6 млрд дол., помножене на чотири, або 98,4 млрд дол. Найбільшими втратами, за оцінками експерта, стали нафтогазові активи у Криму, запас яких оцінюється у 30-40 млрд дол. США. У банківській системі Україна втратила 1,8 млрд дол. США банківських активів у Криму і 4,4 млрд дол. США на Донбасі.

 Четверта оцінка, яку особисто я вважаю найбільш реалістичною, це оцінка відомого економіста О. Савченка, який з урахуванням втрат людського капіталу нарахував 300 млрд дол. США.

Не можу не згадати ще одну з найбільш оригінальних оцінок. Так один з експертів у своїх підрахунках зіставив втрати із капіталізацією компанії «Apple» на рівні 820 млрд дол. США.

- А чи існує консолідована оцінка?

Вона зараз напрацьовується. Постановою КМУ від 12.12.2018 р. № 1059 утворена Міжвідомча комісія з питань узагальнення правової позиції держави щодо відсічі і стримування збройної агресії РФ та підготовки консолідованої претензії України до РФ щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. Я передбачаю вже найближчим часом комісія оприлюднить результати своєї роботи.

Крім того, Голова Рахункової палати В. Пацкан днями повідомив, що Рахункова палата виходить із пропозицією до своїх колег з міжнародної організації вищих органів державного фінансового контролю INTOSAI (яка налічує 200 країн-членів) створити спеціальну робочу групу з аудиту оцінювання завданих збитків і втрат через воєнний конфлікт і використання коштів на ліквідацію наслідків воєнного конфлікту.

- Я знаю, особисто Ви в НІСД також робили власні розрахунки втрат. Поділіться, будь ласка, із нашими слухачами їх результатами.

Так, я зробила їх минулого року у межах виконання гранту Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених дослідження «Фіскальна безпека держави в умовах гібридної війни». Я оцінювала фіскальні (простіше кажучи, бюджетно-податкові) втрати. Прямі розрахунки тут ускладнені. А тому я оцінювала бюджетно-податкові втрати як похідні від економічних. Такими вони і є за свою природою. Адже саме у бюджети вилучається частка виробленого ВВП, яка потім перерозподіляється для виробництва суспільних благ. Втрата ВВП через війну, відповідно, позначилася втратами доходів бюджетів всіх рівнів.

- Ви зазначили, що прямі розрахунки втрат ускладнені. Що саме Ви мали на увазі?

Як відомо з теорії грошей, їх вартість змінюється у часі. Так само і недоотримані у бюджет доходи. За період гібридної війни на підконтрольній території відбулися численні податкові зміни, передусім зниження ставки ЄСВ вдвічі з 2016 р., та відбувається процес бюджетної децентралізації. Із негативного, зріс податковий борг платників до зведеного бюджету.

Крім того, Донецький регіон традиційно менш чутливо реагував на підвищення мінімальної заробітної плати. Т.зв. «ефект 3200», який мав місце у 2017 р., тут був мало поміченим (на відміну від західних регіонів). Оскільки на Донеччині заробітні плати і так були й залишаються одними із найвищих в Україні.

Значний ефект має також запровадження на підприємствах енергозберігаючих технологій, що позначається зниженням надходжень до бюджету екологічного податку.

І найголовніше - існують особливості обліку платників податків. Так великі бюджетоутворюючі обслуговуються в Офісі великих платників податків (ВПП), а середні та малі - у Головних управліннях Донецької та Луганської областей. До 2016 р. великі платники податків часто обслуговувалися на місцях. Так само з 2016 р. ліквідовані дві спеціалізовані податкові інспекції, які існували у містах Донецьку та Луганську, а платники переведені на обслуговування до Дніпропетровського, Запорізького та Харківського управлінь Офісу ВПП. Підприємства Донецького регіону у минулих роках часто розмитнювалися в митницях інших регіонів через місцями незадовільний експлуатаційний стан доріг та, відповідно, вищі страхові тарифи перевізників. Усі ці численні гіпотетичні припущення складно врахувати в процесі оцінки втрат доходів бюджету за 2014-2018 рр. внаслідок гібридної війни, тож розрахунки я здійснювала непрямим методом.

- Тож якими, на Ваш погляд, були економічні та похідні бюджетні втрати?

Спершу економічні втрати я розподілила на три види: локальні, реальні та потенційні. Локальні втрати слід оцінювати на місцях за балансовою вартістю втраченого юридичними та фізичними особами майна. На це уповноважені державні та місцеві органи, які мають доступ до їх фінансової звітності.

Реальні та потенційні втрати я розрахувала через ВВП за паритетом купівельної спроможності, тобто переведенням у доларовий еквівалент. Так реальні втрати склалися у 2014 р. та 2015 р. у сумі -91,0 млрд дол. США. Зростання ВВП у 2016-2018 рр. на +39,6 млрд дол. США не змогло їх «перекрити». Таким чином, зберігаються непокриті обсяги втрат -51,4 млрд дол. США.

Надалі до економічних втрат слід додати частку, що вилучається державою у централізовані фінансові фонди для виконання функцій. У середньому за попередні роки майже 40% вилучалося для виконання функцій сектору державного управління (бюджет, пенсійний та соціальні фонди), в т.ч. 32,3% у доходи зведеного бюджету, в т.ч. 26,3% у податкові надходження зведеного бюджету. Таким чином, у 2014-2015 рр. втрати доходів сектору державного управління становили -36,3 млрд дол. США. Їх можна конвертувати у гривневий еквівалент за курсом 7,99 грн/дол. США, поточним обмінним валютним курсом минулих років або за курсом 2018 р. 27,2 грн/дол. США. Ці розрахунки детально покроково представлені у статті, яка минулого року опублікована мною у науковому фаховому журналі «Економіка та держава» № 12.

- А якими були потенційні втрати?

Потенційні втрати розраховувалися мною із припущення, що за відсутності гібридної війни ВВП України у доларовому еквіваленті міг би зростати на 5% щорічно. Натомість ВВП скоротився, а гривня декілька хвиль девальвувала. Тож від фактичного ВВП у доларовому я відняла цей потенційно можливий ВВП і вийшло, що Україна недоотримала за 2014-2018 рр. - 495,2 млрд дол. США ВВП. Фактично, пів-трильйона доларів США. Бюджети всіх рівнів та пенсійний фонд недоотримали -197,6 млрд дол. США (близько 200 млрд дол. США) потенційних надходжень.

Потенційні фіскальні втрати України

- Що нам дають підрахунки втрат?

По-перше, це усвідомлення «ціни», яку ми сплатили за незалежність нашої держави. Втратили майно громадяни Донбасу та внутрішньо переміщені особи. Втратив кожен без виключення громадянин України. І навіть ті, кого війна не торкнулася безпосередньо особисто. Насправді втратив кожен, адже недоотримав більш якісних державних соціальних благ. Натомість кошти вимушено були спрямовані на військову оборону від агресії, підтримку сімей загиблих та постраждалих співвітчизників, відновлення пошкодженого агресором майна. Відновлювальні роботи тривають.

По-друге, формування та оприлюднення офіційних оцінок втрат внаслідок гібридної війни РФ матиме широкий політичний резонанс у світі, що посилить міжнародну підтримку України. Зокрема, в частині чергового продовження санкцій проти РФ.

По-третє, правова позиція України у міжнародних судових юрисдикціях стане більш обґрунтованою, прискориться розгляд справ, визначеним стане необхідний обсяг репарації для України з боку РФ.

По-четверте, слабка ймовірність, що за діючого політичного режиму РФ вплачуватиме компенсації, але таке судове рішення існуватиме як вагомий юридичний прецедент для упередження подальших військових дій агресора в Україні та світі.

- Дякую за цікаву розмову!