1. На валютному ринку відбувається зміцнення курсу гривні.
Після послаблення курсу гривні на початку 2019 р. тенденція на валютному ринку України змінилася на протилежну: курс гривні упродовж останніх тижнів зміцнюється під впливом ринкових чинників.
Довідково. Офіційний курс гривні зміцнився з 27,69 грн / дол. США станом на 01.01.2019 р. до рівня 26,36 грн / дол. США на 13.03.2019 р. Сприятлива ситуація на валютному ринку дала можливість НБУ поповнювати міжнародні резерви без суттєвого впливу на динаміку курсу гривні. З початку року станом на 07.03.2019 р. чиста купівля валюти НБУ становила близько 700 млн дол. США, з яких лише за перший тиждень березня – більше 200 млн дол. США.
Коментар. Позитивну динаміку курсу гривні на валютному ринку зумовили, зокрема, наступні чинники:
- сприятлива цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках для товарів українського експорту, у першу чергу – аграрної та металургійної продукції, що забезпечує стабільні надходження експортної виручки;
- наближення терміну сплати річних податків до державного бюджету, що стимулює зростання продажу іноземної валюти юридичними особами;
- перевищення продажу валюти населенням на її купівлею;
- приплив іноземного капіталу в державні цінні папери, що спостерігався від середини січня;
- повільне зростання імпорту товарів.
Сукупна дія наведених чинників забезпечила перевищення пропозиції валюти над попитом на міжбанківському валютному ринку, що і «підштовхує» догори курс національної валюти.
Зміцнення курсу гривні, що спостерігається упродовж останніх тижнів, є закономірною реакцією ринку на позитивну зміну економічної ситуації. Таке зміцнення у перспективі має позитивно вплинути на показники інфляції, що суттєво залежать від імпортної складової, у першу чергу, в частині цін на енергоносії, побутову техніку, окремі позиції продовольства.
2. В Україні спостерігається зниження інфляції.
Згідно даних, дані, опублікованих Державною службою статистики України, споживча інфляція в річному вимірі сповільнилась з 9,2 % у січні до 8,8 % у лютому 2019 р.
Довідково. Зростання цін на непродовольчі товари сповільнилось до 2,8 % у річному вимірі, у першу чергу, завдяки зміцненню курсу гривні, що позначилося на цінах імпортованих товарів та товарах зі значною імпортною складовою. Зокрема, нижчими темпами зростали ціни на побутову техніку, меблі, фармацевтичну продукцію, одяг та взуття, а ціни на комп’ютерну техніку навіть знизилися порівняно з минулим роком.
Річні темпи зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки також знизились до 9,2 % у річному вимірі.
Зростання цін на сирі продукти харчування в лютому прискорилось до 4,6 % у річному вимірі, у першу чергу, за рахунок цін на тепличні овочі. Під впливом зростання цін на зовнішніх ринках та обмежених обсягів якісної сировини також продовжило дорожчати борошно. Річні темпи зростання цін на овочі борщового набору також залишаються високими. Водночас завдяки гарному минулорічному врожаю яблук та нижчим цінам на імпортовані банани та цитрусові продовжували дешевшати фрукти. Через значний приріст продукції в птахівництві суттєво знизилися ціни на яйця.
Темпи зростання цін на послуги також знизились до 14,1 % у річному вимірі. Зокрема, уповільнилось зростання вартості послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, оренди житла, закладів громадського харчування, амбулаторних та страхових послуг.
Ціни на паливо продовжували знижуватись (на 5,9 % у річному вимірі) завдяки зниженню світових цін на нафту в попередні місяці та зміцненню курсу гривні.
Темпи зростання адміністративно регульованих цін залишились незмінними – 18,7 % у річному вимірі. Зокрема, відбувалось зростання тарифів на опалення та постачання гарячої води, а також на проїзд в залізничному транспорті.
Коментар. Послідовна реалізація заходів, запроваджених на державному рівні з 2015 року, в тому числі, перехід до режиму інфляційного таргетування, дало змогу знизити рівень інфляції в Україні з 43,3 % у 2015 р. до 9,8 % у 2018 р. Проте подальше зниження темпів інфляції в Україні у перспективі до «європейського» рівня 2-3 % вимагає здійснення низки взаємопов’язаних кроків, зокрема: заходів з підтримки фінансової стабільності банківської системи, стимулювання активності населення на депозитному ринку, активізації процесу банківського кредитування юридичних осіб, стримування процесу зростання грошової маси, у першу чергу, готівки в обігу, підтримки стабільного курсу гривні, реалізації політики «дорогих грошей», забезпечення реалістичності планування та виконання державного бюджету, зниження рівня боргового навантаження на державу.
3. В Україні запрацював механізм видачі субсидій у готівковій формі.
Статтею 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що з 01.01.2019 р. житлові субсидії виплачуються споживачам у грошовій формі, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З цією метою Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 р. № 62 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» з питань призначення і надання житлових субсидій. Даною Постановою передбачено можливість видачі субсидій «на руки» у готівковій формі з подальшим зобов’язанням субсидіанта самостійно розрахуватися з постачальниками житлово-комунальних послуг. Новий механізм видачі субсидій, що повноцінно запрацював з початку березня поточного року, торкнеться близько 5,5 млн. домогосподарств.
Довідково. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено виділення коштів за двома бюджетними програмами:
виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі – 20 млрд грн. (з них у березні, за даними Міністерства соціальної політики України, планується спрямувати на виплату готівкою 5,7 млрд грн.);
субвенція на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) та вивезення рідких нечистот, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами – 35,1 млрд грн., з яких, за даними ДКСУ, станом на 01.03.2019 р., фактично перераховано до місцевих бюджетів 12,6 млрд грн.
Коментар. Впровадження нового механізму оплати субсидій має на меті:
- забезпечити повноцінне впровадження «цивілізованих» розрахунків в ланцюжку «споживач» – «надавач послуг» – «держава» (перші кроки були зроблені минулого року на рівні «держава» – «надавач послуг», шляхом відмови від так званих «взаємозаліків» та переходу на грошові розрахунки між ними);
- повноцінно включити громадян-субсидіантів до системи розрахунків за надані житлово-комунальні послуги та стимулювати їх до забезпечення ощадливого та ефективного споживання енергоносіїв, оскільки «залишок» субсидії громадяни матимуть змогу використати на власний розсуд.
Незважаючи на оптимістичні очікування від впровадження нового механізму сплати субсидій, існують і потенційні ризики, у першу чергу – можливість використання окремими субсидіантами одержаних коштів не за призначенням, що, як наслідок, може призвести до зростання заборгованості перед постачальниками житлово-комунальних послуг.
Саме тому існує необхідність проведення активної інформаційної кампанії, що має включати докладне роз’яснення роботи нового механізму отримання субсидій готівкою, а також негативних наслідків для громадян, що можуть використати отримані готівкові кошти не за призначенням. Адже Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 р. № 62 органи соціального захисту зобов’язано відмовляти у призначенні субсидій на наступний рік за наявності заборгованості за опалювальний період понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) та терміном більше одного місяця.