Співробітники НІСД взяли участь у фаховій дискусії на тему «Посилення значимості монетарної політики в країнах Центральної та Східної Європи у посткризовий період і рекомендації для України»

Співробітники НІСД Я.А. Жаліло, О.М. Шаров, В.П. Колосова, І.В. Ус, Д.С. Покришка 14 березня 2019 року долучилися до Фахової дискусії на тему «Посилення значимості монетарної політики в країнах Центральної та Східної Європи у посткризовий період і рекомендації для України», що була організована Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.


У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, науковці, державні та незалежні експерти України.


Учасники дискусії обговорили наступні питання:

  • особливості сучасного політичного та економічного середовища в Україні, ризики і складові їх впливу на реалізацію раціональної, результативної та ефективної соціально-економічної політики;
  • практика і досвід успішних висхідних країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) у формуванні економічної політики у посткризовий період, роль і напрями монетарного стимулювання зростання і розвитку в країнах ЦСЄ;
  • можливість і доцільність застосування успішного досвіду країн ЦСЄ для випадку України, завдання інституційної підтримки напрямів економічної політики для прискореного розвитку країни.

У своєму виступі заступник директора НІСД Я.А. Жаліло зазначив, що реалізація стратегії інвестиційно-орієнтованого розвитку критично залежить від стратегічної функціональності грошово-кредитної системи, яка полягає в наявності засобів та інструментів концентрації та перерозподілу капіталів. Слабкість чи відсутність таких інструментів обумовлює нарощування інфляційних тенденцій у разі збільшення грошової пропозиції. Відбувається деформація пріоритетів економічної політики — і міркування макростабілізації поглинають стратегічні.

Дискусія «Посилення значимості монетарної політики в країнах Центральної та Східної Європи у посткризовий період і рекомендації для України»
«Посилення значимості монетарної політики в країнах Центральної та Східної Європи у посткризовий період і рекомендації для України»
​​​​​


На його думку, зниження показників інфляції в Україні в останні роки створює ілюзії ефективності політики інфляційного таргетування. Проте ця ефективність дуже обмежена, а зниження темпів інфляції супроводжується вельми негативними трендами:

  • першочерговим гальмуванням еластичних цін, тоді як товари першої необхідності дорожчають випереджаючими темпами через збереження обмеженої пропозиції;
  • випереджаючим зростанням споживчого кредитування;
  • зниженням ваги банківського кредитування в інвестиціях;
  • спекулятивним припливом інвестицій через «дорогі гроші»;
  • випереджаючим зростанням імпорту через обмеженість інвестування та реальну ревальвацію гривні.

Я.А. Жаліло звернув увагу присутніх на те, що в умовах недієвості процентного важеля задеклароване продовження жорсткої монетарної політики у 2019 р. характеризує її як переважно ситуативно-реагуючу, а не стимулюючу економічне зростання. А отже, необхідно повертати банківській системі роль інструменту стратегічної економічної політики. Для цього мають відбуватися зміни в пріоритетах та інструментах монетарної політики.
Я.А. Жаліло підкреслив, що монетарна стратегія має відбивати послідовність та взаємну узгодженість кроків щодо удосконалення грошово-кредитної системи, з метою забезпечення передбачуваності її динаміки, регульованості, функціональної достатності та інституційної завершеності.


На завершення свого виступу, Я. А. Жаліло визначив доцільні інституційні зміни у банківській системі, що впливатимуть на трансмісійні механізми, а саме:

  • створення мережі спеціалізованих банків (експортного, іпотечного, інвестиційного, інноваційного, мікрокредитування, регіонального та комунального рівнів тощо) для оптимізації цільового спрямування кредитних ресурсів, із застосуванням щодо них диференційованих регуляторних вимог, які враховують закономірності відтворення об’єкта кредитування;
  • формування у співпраці з Мінфіном Державного банку розвитку як спеціалізованого фінансового інституту розвитку, який діє на засадах, визначених для Національних промоційних банків, що діють в європейському просторі.
  • координація з урядом регуляторних вимог щодо діяльності державних банків з огляду на їхні стратегічні функції.