Резюме
Проаналізовано актуальні екологічні й техногенні загрози в зоні військового конфлікту на сході України, що мають тенденцію до загострення і негативно впливають на стан національної безпеки держави. Акцентовано увагу, що у зв’язку з військовими діями, руйнацією інфраструктури на тимчасово окупованій території порушено екологічну рівновагу, що призвело до небезпечних змін стану навколишнього природного середовища на території, де проживало біля 5 млн осіб. При цьому внаслідок військових дій на тимчасово окупованій території знищено, зруйновано та пошкоджено значну кількість об’єктів інфраструктури, що загрожує екологічній безпеці, здоров’ю та безпеці життєдіяльності населення.
Наголошено, що з урахуванням масштабів прояву і комплексу негативних екологічних наслідків для Східного регіону держави, можна вважати, що проблема забруднення і деградації основних складових довкілля на Донбасі з урахуванням довгострокового впливу техногенних і соціальних наслідків має системний характер і може розглядатися як нова загроза національній безпеці в екологічній сфері. Зроблено висновок, що проведення екологічного моніторингу стану території Донецької та Луганської областей із використанням експедиційних обстежень, дистанційних та інформаційних технологій із залученням міжнародних організацій з метою оцінки та прогнозу екологічної ситуації, обґрунтування та виконання першочергових захисних заходів є надзвичайно актуальним.
З урахуванням визначених тенденцій формування та прояву актуальних загроз в зоні військового конфлікту на сході України запропоновано рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству екології та природних ресурсів України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій щодо відпрацювання необхідних заходів із протидії вказаним загрозам.
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ПРОТИДІЇ ЕКОЛОГІЧНИМ І ТЕХНОГЕННИМ ЗАГРОЗАМ В ЗОНІ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ
Військовий конфлікт на сході України відбувається в найбільшому у Європі вугледобувному районі, де розташовано велику кількість потенційно небезпечних об’єктів (ПНО). До його початку на території Донецької області було зосереджено п’яту частину промислового потенціалу нашої держави, 78 % якого припадає на екологічно небезпечні виробництва. Підприємства саме цих галузей найбільш негативно впливають на довкілля.
Східний регіон України завжди вирізнявся широким спектром загроз природного й техногенного походження. Так, з-поміж загроз природного характеру найбільш актуальними є метеорологічні явища, небезпечні екзогенні геологічні процеси, пожежі в природних екосистемах, гідрогеологічні, медико-біологічні загрози. Загрози техногенного характеру зумовлені наявністю ПНО, серед яких значна кількість підприємств металургійної, хімічної, вугільної промисловості, енергетичного та машинобудівного комплексу, мережа продуктопроводів. Наприклад, за загальним рівнем техногенної насиченості та кількістю промислових підприємств Донеччина веде першість не лише в Україні, а й у Європі загалом.
Негативні тенденції екологічних і техногенних загроз та зміни, якими вони характеризуються, значно погіршують рівень безпеки життєдіяльності населення в зоні воєнного конфлікту на сході України й прилеглих до неї екологічно пов’язаних територіях Донецької та Луганської областей через забруднення річкових басейнів і басейнів підземних вод, руйнування ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду. Відтак нагальним питанням стає обґрунтування подальшого соціально-економічного розвитку Східного регіону держави з урахуванням впливу екологічних і техногенних загроз, що значно посилюються в умовах воєнного конфлікту.
Значну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій природно-техногенного походження становить наявність на території Луганської та Донецької областей великої кількості затоплених і напівзатоплених шахт, що мають постійний гідравлічний зв’язок з діючими шахтами. Незадовільний екологічний стан вугледобувних районів, особливо Донбасу, ускладнюється також високим рівнем концентрації підприємств металургійної та хімічної промисловості, що збільшує техногенне навантаження на навколишнє середовище і формує реальні загрози для здоров’я населення.
За оцінкою експертів Програми ООН з довкілля (ЮНЕП), в результаті конфлікту на Донбасі зруйновані екосистеми на території щонайменше 530 тис. га, у тому числі у 18 природних заповідниках загальною площею 80 тис. га[1]. Крім того, від пожеж значно постраждало 150 тис. га лісів на території, прилеглій до зони бойових дій. Дані ООН свідчать, що Донбас перебуває на порозі екологічної катастрофи, причиною якої є забруднення повітря, ґрунту і води унаслідок вибухів великої кількості боєприпасів та затоплення промислових підприємств.
У регіоні зосереджені 5,5 тис. промислових підприємств та об’єктів інфраструктури, які, в разі ушкодження, стануть джерелом значної шкоди для довкілля. Забруднення річок, включаючи Дон, загрожує здоров’ю населення. Зона бойових дій, у тому числі сільськогосподарські угіддя, значно насичена боєприпасами, що не вибухнули, розмінування та ліквідація яких потребуватиме років або навіть десятиліть. За оцінками ООН, необхідно якнайшвидше провести оцінку екологічних збитків, завданих збройним конфліктом, і звести їх до мінімуму.
У гірничодобувних районах Донбасу при несанкціонованій зупинці водовідливу шахт і кар’єрів протягом року виникає загроза катастрофічного підтоплення та затоплення прилеглих міст і селищ, непрогнозованого руху вибухонебезпечних і токсичних газів до районів промислової та житлової забудов, забруднення поверхневих і підземних джерел водопостачання. Тому одним із пріоритетів державної політики щодо зменшення екологічних і техногенних загроз у зоні воєнного конфлікту на сході України є вдосконалення системи екологічного моніторингу, контроль стану об’єктів критичної інфраструктури для попередження надзвичайних ситуацій з масштабними негативними наслідками.
Серед першорядних екологічних загроз у зоні воєнного конфлікту на сході України можна назвати такі: загрози забруднення водних джерел, зниження надійності водопостачання та погіршення доступу населення до питної води. Забруднення води відбувається в результаті виникнення аварійних ситуацій на об’єктах водопостачання і через відсутність контролю за роботою промислових підприємств на тимчасово окупованих територіях. Особливо небезпечними є численні хвостосховища промислових підприємств, руйнування дамб яких загрожує негативними наслідками як населенню, так і довкіллю регіону.
Під час виступу на дебатах Генеральної асамблеї ООН 20 лютого 2019 р. щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України, Президент України зазначив, що біля лінії зіткнення існує низка потенційно небезпечних об'єктів, які через обстріли збройними формуваннями РФ можуть стати епіцентром екологічної та техногенної катастрофи[2]. За словами Глави держави, екологічна ситуація на окупованому Донбасі погіршується, зокрема, через затоплення вугільних шахт, що створює ризик забруднення води.
Гострою залишається проблема забруднення поверхневих і підземних водних об’єктів. Принципово новим чинником погіршення якості води у Східному регіоні стають наслідки глобальних змін клімату, що проявляються в тому числі у підвищенні температури повітря. Так, збільшення середньорічної температури навіть на 1оС призводить до істотного зростання кількості небезпечних мікроорганізмів у водних джерелах, що значно ускладнює процеси очищення води та доведення її якості до необхідного рівня.
Унаслідок бойових дій постраждали не лише поверхневі водні об’єкти, а й інженерні споруди, призначені для подачі населенню питної води. Неодноразово відбувалося руйнування та пошкодження насосних станцій, магістральних і розподільчих мереж каналу «Сіверський Донець - Донбас», що забезпечує водою більшу частину Донецької області. Відновлення систем водопостачання та ліній електропередач у районах бойових дій часто проводиться з великими затримками, через що суттєво знижується якість питної води, яка подається споживачам. Зменшення водності р. Сіверський Донець значно збільшує загрозу неякісного водопостачання, а сповільнення швидкості течії призводить до замулювання річки.
Бойові дії на сході України також стали причиною забруднення земель і значного порушення ландшафтів природно-заповідного фонду. Так, значно постраждали території відділення Українського державного степового природного заповідника «Хомутовський степ», національних природних парків «Меотида» та «Святі гори», регіональних ландшафтних парків і заповідників, а саме: «Донецький кряж», «Слов’янський курорт», «Краматорський», «Зуєвський», «Клебан-Бик», «Провальський степ», «Трьохізбенський степ», «Станично-Луганське». Численні об’єкти природно-заповідного фонду Донбасу постраждали від вирубування лісових насаджень, лісових і степових пожеж.
Серед техногенних загроз у зоні воєнного конфлікту на сході України чи не найбільш актуальною є зупинення водовідливу та вентиляції шахт, багато з яких мають гідравлічний зв’язок. У результаті некерованого затоплення шахт відбуватиметься підтоплення значних територій міст і селищ, масштабне забруднення поверхневих водозаборів шахтними водами, просідання денної поверхні з руйнуванням ПНО, міграція вибухонебезпечного метану з шахт із його виходом на території міст і селищ.
За період військового конфлікту на сході України були зафіксовані численні випадки відключення вугледобувних підприємств від електропостачання. Треба зазначити, що вимкнення вентиляційних систем часто призводило до позаштатних ситуацій і залпових викидів шахтних газів. Порушення електропостачання насосних станцій у системах водовідведення шахтних вод у низці випадків ставало причиною повного затоплення шахт, підтоплення прилеглих територій і значного забруднення підземних вод.
19 березня 2019 р. Луганська обласна військово-цивільна держадміністрація ухвалила рішення звернутися до Ради національної безпеки і оборони України з проханням розглянути ситуацію з можливим знеструмленням шахт у Луганській області[3]. Це рішення ухвалено на засіданні Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Державне підприємство (ДП) «Укрінтеренерго», що постачає електроенергію вугледобувним шахтам на правах постачальника «останньої надії» (ПОН), повідомило про відключення шахт ДП «Первомайськвугілля» та ПАТ «Лисичанськвугілля» з 1 квітня поточного року через завершення тримісячного терміну, протягом якого споживачі можуть користуватися послугами ПОН. Заборгованість зазначених підприємств за електроенергію за січень-лютий 2019 р. становить 77,3 млн грн.
Оскільки ці шахти не мають права на екологічну технологічну броню (мінімально допустимий рівень енергозабезпечення), може статися їхнє повне відключення від електроенергії. Знеструмлення ДП «Первомайськвугілля» може призвести до підтоплення шахти в с. Золотому водами з об’єктів, розміщених на неконтрольованій території. У цілому це може призвести до виникнення надзвичайної ситуації з масштабними екологічними та соціальними наслідками для населення і довкілля.
Загалом треба відзначити, що на території окремих районів Донецької та Луганської областей є багато міст і селищ із пошкодженими та зруйнованими об’єктами критичної інфраструктури, серед них – водоочисні споруди, водопровідно-каналізаційні, теплоенергетичні мережі, що вже призвело і буде призводити в майбутньому до масштабного забруднення повітря, джерел питного водопостачання, ґрунтів.
Так, за даними ЮНІСЕФ, лише за перші три місяці 2019 р. вже зафіксовано 19 атак на об’єкти водної інфраструктури на сході України[4]. При цьому спостерігається дуже тривожне зростання кількості атак і обстрілів на об’єкти водної системи у східних регіонах, коли у 2018 р. об’єкти системи водопостачання зазнавали атак 89 разів. Проблеми, пов’язані з доступом до чистої води, стосуються 3,6 млн людей, адже кожна четверта людина, яка перебуває в регіонах уздовж лінії розмежування, на щоденній основі або щотижня стикається з проблемами, що пов’язані з доступом і забезпеченням чистою водою.
ВИСНОВКИ
У сучасних умовах у зоні військового конфлікту на сході України відбувається зростання екологічних і техногенних загроз, що характеризуються значним погіршенням якості питної води, порушеннями в роботі систем господарського та питного водопостачання, затопленням шахт на окупованій території. У цілому це призводить, У тому числі, до виходу високо мінералізованих шахтних вод на поверхню і значного забруднення водоносних горизонтів.
У зв’язку з військовими діями, руйнацією інфраструктури на тимчасово окупованій території порушено крихку екологічну рівновагу, що призвело до небезпечних змін стану навколишнього природного середовища на території, де проживало біля 5 млн осіб. Внаслідок військових дій на території Донбасу знищено, зруйновано та пошкоджено значну кількість об’єктів інфраструктури, що загрожує екологічній безпеці, здоров’ю та безпеці життєдіяльності населення. Провідними загрозами є затоплення шахт та вихід токсичних шахтних вод на поверхню, загроза потрапляння їх до р. Сіверський Донець та Азовського моря, припинення роботи очисних споруд та пошкодження сховищ токсичних та радіоактивних відходів.
Беручи до уваги масштаби прояву і комплекс негативних, у тому числі екологічних, наслідків для Східного регіону держави, можна вважати, що проблема забруднення і деградації основних складових довкілля на Донбасі з урахуванням довгострокового впливу екологічних і соціальних наслідків має системний характер і може розглядатися як нова загроза національній безпеці в екологічній сфері.
Разом із тим протягом останніх чотирьох років на території військового конфлікту на сході України практично відсутня можливість для проведення оцінки пошкоджень природних комплексів та промислових об’єктів, проведення необхідних ремонтних і відновлювальних робіт, а також здійснення державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проведення екологічного моніторингу стану території Донецької та Луганської областей з використанням експедиційних обстежень, дистанційних та інформаційних технологій із залученням міжнародних організацій з метою оцінки екологічних збитків і прогнозу екологічної ситуації, обґрунтування та виконання першочергових захисних заходів є надзвичайно актуальним.
У цьому зв’язку важливе значення має модернізація матеріально-технічної бази суб’єктів державної системи моніторингу довкілля, що здійснюють свою діяльність на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від № 391-98-п в редакції від 01.01.2019[5].
ПРОПОЗИЦІЇ
Враховуючи тенденцію до зростання масштабів впливу актуальних екологічних і техногенних загроз у зоні військового конфлікту на сході України, уявляється доцільним рекомендувати:
Апарату Ради національної безпеки і оборони України:
- включити до Стратегії національної безпеки і оборони України екологічні наслідки військового конфлікту на сході України в результаті російської агресії до переліку актуальних загроз національній безпеці України в екологічній сфері;
- включити до пріоритетів забезпечення екологічної безпеки у Стратегії національної безпеки України подолання екологічних наслідків військового конфлікту на сході України;
- провести в поточному році засідання РНБО України щодо подолання екологічних наслідків військового конфлікту на сході України, в рішенні якого доручити Кабінету Міністрів України звернутися із запитом до ОБСЄ, ООН щодо проведення міжнародної оціночної місії на Донбасі із оцінки збитків, завданих довкіллю регіону.
Кабінету Міністрів України, Міністерству екології та природних ресурсів України:
- створити експертно-аналітичне агентство з вирішення проблем еколого-техногенної реабілітації територій Донбасу, постраждалих внаслідок російської агресії на сході України;
- звернутися до міжнародних організацій ООН, ОБСЄ із запитом щодо виконання спільних екологічних обстежень критичних районів та реалізації проектів по вдосконаленню та підвищенню інформаційної оперативності та повноти системи екологічного моніторингу довкілля Донбасу;
- провести спільно з науковими і виробничими установами України екологічне обстеження резервних джерел питного та господарського водопостачання Донбасу враховуючи зростання ризику їх забруднення внаслідок затоплення вугільних шахт;
- разом з установами НАН України, Національним космічним агентством України та зацікавленими установами розглянути та виконати заходи щодо удосконалення структури екологічного моніторингу Донбасу на основі використання технологій дистанційного зондування Землі, математичного моделювання та геоінформаційних систем з урахуванням збільшення негативного впливу затоплення шахт;
Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України:
- спільно з ОБСЄ, міжнародними неурядовими організаціями проаналізувати можливість залучення міжнародних експертів для постійного спостереження за станом довкілля на лінії розмежування та на тимчасово окупованих територіях з визначенням умов здійснення таких заходів для обох сторін конфлікту;
- опрацювати питання проведення модернізації матеріально-технічної бази суб’єктів державної системи моніторингу довкілля, що здійснюють свою діяльність на території Донецької та Луганської областей за участі міжнародних організацій ОБСЄ, ООН;
Донецькій та Луганській обласним військово-цивільним адміністраціям:
- активізувати роботи по використанню захищених від забруднення прісних підземних вод з метою зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій водно-екологічного походження із негативними наслідками для населення і довкілля регіону.
С. П. Іванюта
відділ енергетичної та техногенної безпеки
Національний інститут стратегічних досліджень
квітень 2019 р.
[1] Донбас на порозі екологічної катастрофи - експерти ООН. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://news.un.org/ru/story/2018/11/1342192
[2] Президент заявляє про погіршення екологічної ситуації та ризик техногенної катастрофи на Донбасі. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.unian.ua/ecology/10453896-poroshenko-zayavlyaye-pro-pogirsh…
[3]Луганська ОВЦА звернеться до РНБО з приводу можливого знеструмлення вугільних шахт. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://ua.interfax.com.ua/news/economic/573672.html
[4] На Донбасі цьогоріч зафіксували 19 атак на об'єкти водної інфраструктури – ЮНІСЕФ. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2665345-na-donbasi-cogoric-zafiksuv…
[5] Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. N 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля». [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF