ВИСТУПИ У РОЗВИТОК ДИСКУСІЇ

Андрій КРИЖЕВСЬКИЙ,

заступник директора Регіонального філіалу Національного
інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді

Як уже зазначалося у виступах експертів, не 1 січня 2008 року, а вже наприкінці грудня 2007 року заплановано вступ до Шенгенської зони нових держав-членів Європейського Союзу - Латвії, Литви, Естонії, Мальти, Польщі, Словаччини, Словенії, Чехії та Угорщини. Візи для в'їзду до назаних держав видаватимуться на умовах, вироблених державами-учасницями Шенгенської конвенції.

Наразі 15 країн Західної Європи є членами Шенгенської зони - Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Фінляндія та Швеція. Всі вони, крім Ісландії та Норвегії, є членами Європейського Союзу. Всі ці країни видають громадянам України Шенгенські візи, в той час як інші країни-члени ЄС, що порівняно недавно вступили в Євроунію, видають громадянам України так звані національні візи, що не дозволяють їх власникам подорожувати по всіх країнах Європейського Союзу. Серед цих країн і безпосередні сусіди України - Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія. Донині ні вони, ані Шенгенський Союз не були готові до вступу у нову форму візового режиму, тому що для цього їм потрібно було виконати численні необхідні умови. З цього приводу відбулося чимало серйозних дискусій між керівництвом країн, насамперед Вишеградською четвіркою і Брюсселем, тому що очільники цих держав вважали, що вони вже давно готові до нових умов комунікації з країнами Євросоюзу. Наприклад, одне з проблемних питань стосувалося Словаччини, яка донедавна ще не запровадила нову фізичну та технічну системи охорони кордону з Україною. Тендер, який було оголошено на проведення таких робіт, виграв шведський концерн "Еріксон". Та уряд Словаччини довгий час не затверджував документів на їх проведення.

На сьогоднішній день інфраструктура, розміщення прикордонних підрозділів зі словацького боку вже запроваджені. Серйозно розширена смуга фізичної охорони державного кордону, що дає можливість активного маневру силами, а прикордонні наряди не локалізовані виключно біля кордону. Фактично, тут впроваджено таку систему стаціонарних відділень: вони своїми ділянками відповідальності сягають углиб країни до 15 кілометрів. Для цього реформовано й приведено до певних стандартів прикордонну поліцію, силами якої не лише охоронятиметься кордон, але й проводитиметься додаткова перевірка іноземних осіб на головних шляхових артеріях Словаччини.

На контрольно-пропускних пунктах країн, що з кінця цього року приєднаються до Шенгенської візової системи, встановлено технічне оснащення сучасних зразків, в тому числі й у межах "зеленого кордону" працюють різноманітні датчики руху, виявлення скритих предметів, активного електронного та інших видів випромінювання; встановлено стаціонарні термокамери спостереження, працюють біолокатори. Таке устаткування має Словаччина, Угорщина, Польща, наразі активно оснащується ним і Румунія. На це йдуть чималі кошти. Наприклад, на підготовку Румунії до вступу в ЄС та на облаштування її кордонів Євросоюз виділив 560 млн євро. Словаччина на ці цілі отримала 44 млн євро, незважаючи на те, що ділянка її кордону з Україною значно менша. Понад 250 млн євро отримала й використала на ці цілі Угорщина. В результаті, - прийнято рішення про приєднання вже з кінця цього року безпосередніх сусідів України - Угорщини, Словаччини та Польщі до країн Шенгенської візової Конвенції.

Водночас, Україна так само наводить порядок на кордонах. Посилюється протидія нелегальній міграції, контрабанді, переміщенню через кордон засобів терору. Останнє пов'язане з тим, що багато нелегалів, які прагнуть транзитом потрапити через нашу державу (в першу чергу через Закарпаття) в країни Європейської Унії, походять з країн, де дуже поширені сепаратистські та ісламські рухи. В проблемі вчасного виявлення цих людей є вже й певні позитивні зрушення. Кордон став більш контрольованим. Подальше його посилення - справа дуже необхідна, тому що згідно міжнародних домовленостей про реадмісію, мігранти, котрим вдалося потрапити в країни ЄС через нашу державу, депортуються в Україну. Видворення їх в країни свого походження належить провести нашій державі.

Міністерство закордонних справ України проводить роботу з мінімізації негативних наслідків для громадян України, пов'язаних з розширенням Шенгенської зони. З цією метою лише протягом вересня-жовтня цього року проведено кілька переговорів з низкою прикордонних держав-членів Європейського Союзу - Словаччиною, Угорщиною, Польщею. Основна увага приділяється питанням подальшої модифікації двосторонніх міжурядових Угод про умови поїздок українських громадян та їхньої адаптації до вимог Шенгенської зони.

Для Закарпаття перший прояв євроінтеграції стався у 1992 році, коли були відкриті внутрішні кордони сусідніх зарубіжних країн - Угорщини, Словаччини, Польщі, Румунії. Незабаром почали тут діяти і так звані пункти спрощеного переходу. Це стосувалося, в першу чергу, Угорщини, яка за своїми кордонами має багаточисленну діаспору, в тому числі в Закарпатській області, де проживає понад 150 тисяч етнічних угорців.

Наприкінці 2007 року, коли Угорщина, як член ЄС, приєднається до Шенгенських візових домовленостей, для жителів прикордонних районів постає питання, чи не створить це нової "залізної завіси" в цьому ареалі? Зрозуміло одне: Шенген передбачає суттєве посилення прикордонного та митного контролю. В інтересах осіб, які проживають поблизу державного кордону України й Угорщини, після відповідної ратифікації вступає в чинність Угода між Кабінетом міністрів України та урядом Угорської Республіки про правила місцевого прикордонного руху.

Офіційний Будапешт реально демонструє зацікавленість в розширенні та поглибленні співпраці, робить помітні кроки в напрямі мінімізації введення Шенгенських правил для громадян прикордонних територій. З тим, щоб, в першу чергу, десятки тисяч закарпатських етнічних угорців не були обмежені у спілкуванні з населенням "материнської" країни, не були скривджені й обмежені в своїх особистих правах і не почали міграційний процес через річку Тису. Тому, своєрідним рятівним механізмом для Угорщини стала домовленість з Україною про місцевий прикордонний рух, що допоможе продовжити багато програм транскордонної співпраці, дасть можливість країнам-сусідам не згортати співпрацю в галузі торгівлі, продовжувати соціально-культурний обмін, регіональне співробітництво між Україною та Угорською Республікою.

Зі Словаччиною такий процес на сьогодні просувається більш повільно. Але є надія, що до кінця цього року ця Угода буде підписана із Словаччиною і Польщею. На думку експертів, перспектива футбольного Євро-2012 так само вимагає від Польщі чим скорішого відкриття прикордонного переходу на кордоні з українським Закарпаттям.

Україні доречно було б розпочати переговорний процес уже з Румунією, яка планує приєднатись до Шенгенських угод в 2009 році, що значно помякшить численні проблеми, які можуть виникнути в зв'язку з вступом Румунії до Шенгенського простору.