Володимир ПРИХОДЬКО,

генеральний директор Агентства із залучення інвестицій та розвитку територій

Деякі економічні аспекти застосування засад малого прикордонного руху в українсько-словацькому прикордонні. Як показує, досвід попередніх років "малий прикордонний рух", покликаний забезпечити гуманітарні контакти жителів прикордоння України і країн Шенгенської зони, містить в собі ризики порушень учасниками руху митних, міграційних та інших правил обох сторін, що непокоїть словацьку та українську сторони, спонукає у переговорному процесі до звуження сфери застосування принципів малого прикордонного руху, на суміжних територіях Словаччини та України, на які вони будуть поширюватися. Про це свідчить зокрема, розлога "контрабандна" статистика словацьких митних органів, яка традиційно фігурує в такого роду обговореннях, в тому числі і насьогоднішній. Будучи сама по собі об'єктивною, вона, на нашу думку не може бути єдиною підставою для аналізу соціально-економічних явищ в українсько-словацькому прикордонні, що потребують більш широкого погляду.

Насамперед, це пов'язано із суттєвими позитивними змінами економіки України в цілому, заходами щодо зменшення депресивності таких прикордонних районів Закарпаття, як Перечинський, Великоберезнянський, високими темпами розвитку економіки м. Ужгорода і Ужгородщини, де створюються нові робочі місця для молоді, зменшується човникова міграція працездатного населення, підвищується рівень оплати праці і добробуту. Усе це зменшує живильне середовище для масового нелегального прикордонного бізнесу, переорієнтовує населення прикордоння на інше розуміння цінностей малого прикордонного руху.

Реалізація в безпосередній близькості до кордонів з Угорщиною та Словаччиною масштабних інвестиційних проектів українського та іноземного капіталу в сфері виробництва автомобілів ("Євро кар" - "Шкода"), авто комплектуючих ("Ядзакі", "Гроклін-Карпати", "Матяш і Матяш", "Берег кабель", "Ветавтомотів"), електронних процесорів ("Джейбіл", "Флекстронікс") створює високооснащенні і високооплачувані робочі місця, модернізує виробничі площі, мережі і шляхи сполучень, дає роботу десяткам фірм українських, угорських та словацьких підрядників. Можна стверджувати, що в межах території між Ужгородом, Мукачевом, Виноградовим, Загоню, Чієрна над Тисою та Кошіце створилися передумови для кластерного розвитку. Частішають випадки довготривалої роботи на українських підприємствах словацьких та угорських спеціалістів, навчання українських кадрів на кооперованих підприємствах Угорщини та Словаччини.

Інтенсифікація економічної кооперації у вищевказаному мікрорегіоні, якщо хочете Єврорегіоні, продовжуватиметься в рамках анонсованих або вже започаткованих інвестиційних проектів, пов'язаних із створенням "Індустріального парку Соломоново" в 1,5 км від Чієрна над Тисою, Українсько-Угорського логістичного центру Чоп-Загонь, будівництвом українськими інвесторами електростале-плавильного комбінату "Ворскла-стін" в с. Фенєшлітке (Угорщина).

Підсилюючим фактором взаємного інтересу стане відкриття міжнародного пункту переходу Чієрна над Тисою - Страж на українсько-словацькому кордоні, будівництво автобану V-го транспортного коридору на українській території, в 2007-2014рр. модернізації аеропортів Кошіце, Ужгорода та Мукачева, Бескидських залізничних тунелів через Карпати, плановані російські інвестиції в будівництво широкої залізничної колії від Кошіце до Братіслави і Відня, нових ліній електропередач під експорт української електроенергії в Словаччину.

Українськими фірмами із залученням словацьких, французьких і австрійських фірм ведуться активні будівельні та проектні роботи по створенню туристично-рекреаційних гірсько-лижних комплексів в населених пунктах Кострино (Великоберезнянський район), Полонина Руна (Перечинський район) та Синяк (Мукачівський район) в 50 км зоні, прилеглій до кордону із Словаччиною. Значні потоки українських туристів є споживачами послуг словацьких гірськолижних центрів в Кошіцькому та Пряшівському краях Словацької Республіки.