|
|
Іван ПАЛЕШНИК,
начальник Виноградівської митниці Державної митної служби України,
член постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань транскордонного співробітництва
Як відомо, Україна з кожним роком стає дедалі привабливішою для туризму та відпочинку, отже, йде розвиток туристичної галузі, а відтак щороку буде збільшуватися кількість громадян, які перетинатимуть державний кордон. Також останніми роками спостерігається тенденція і до збільшення кількості громадян України, які їдуть відпочивати та з туристичною метою за кордон.
У зв'язку з цим актуальним є питання розвитку туристичної галузі та прикордонної інфраструктури на Закарпатті. В цій площині слід розглядати розвиток мережі невеликих пунктів пропуску, які мають зменшити навантаження на великі пункти пропуску, де здійснюється переміщення значних обсягів зовнішньоекономічних вантажів (наприклад, п/п "Тиса" (Чоп)), та забезпечити обслуговування малого прикордонного руху. За стандартами Євросоюзу пункти пропуску на державному кордоні мають розташовуватися на відстані близько 25 - 30 км один від одного.
На сьогоднішній день одним з основних проблемних питань по темі, винесеній для обговорення на "круглому столі", є нормативна невизначеність власне самого поняття малого прикордонного руху та механізму його реалізації. В цьому контексті також слід розглядати нормативне забезпечення функціонування пунктів пропуску через державний кордон.
Основними категоріями громадян, які підпадають під малий прикордонний рух, є мешканці прикордонних населених пунктів, які мають родичів на прикордонній території суміжної країни, громадяни, які перетинають кордон з метою туризму та відпочинку за кордоном, зокрема так званого "зеленого туризму", студенти, громадяни, які прямують на лікування, та кілька інших категорій громадян.
Ще одним проблемним питанням перетину державного кордону з суміжними державами стало запровадження візового режиму та ускладненого порядку оформлення і видачі віз. За наявності на території Закарпатської області консульських установ Угорської Республіки (в м.Ужгороді та м.Берегово), спостерігається відсутність на території області таких установ Румунії. Найближча консульська установа Румунії знаходиться в м.Чернівці, що не сприяє розвитку малого прикордонного руху.
Як відомо, статус пунктів пропуску та умови їх функціонування визначаються відповідними міжнародними договорами. Зміни до таких договорів, як правило, вносяться шляхом обміну нотами міністерств закордонних справ.
Як приклад, можна навести направлення вербальних нот Міністерством закордонних справ Угорської Республіки до Міністерства закордонних справ України щодо пунктів пропуску зони діяльності Виноградівської митниці, а саме:
- нота МЗС Угорщини від 31.03.2004 року № 9176/Adm/KUM/2004 щодо зміни статусу пункту пропуску "Лужанка - Берегшурань" про можливість пасажирського та вантажного руху з обмеженням загальної маси транспортних засобів 6 тонн для вантажних перевезень, та без обмежень загальної маси для допомоги та гуманітарних перевезень, які здійснюються без дозволів, з цілодобовим режимом роботи;
- нота МЗС Угорщини від 10. 08. 2005 року № 18092/Adm/KUM/2005 щодо зміни статусу пункту пропуску "Вилок - Тісобеч" про можливість пасажирського та вантажного руху з обмеженням вантажопідйомності транспортних засобів до 3,5 тонни, з цілодобовим режимом роботи.
На жаль, через складну процедуру вирішення питання зміни статусу пунктів пропуску та через об'єктивні причини ці питання перебувають в стадії розгляду та погодження.
Також потребує нормативного забезпечення можливість переміщення через пункти пропуску не лише громадян, а також і товарів, що сприятиме розвитку малого прикордонного руху.
Як видно з цього, наявна пропускна спроможність пунктів перетину кордону, умови їх функціонування та обсяг здійснюваних процедур безпосередньо впливають на розвиток прикордонного руху.
На сьогоднішній день митниця готова до пропуску громадян і транспортних засобів через державний кордон в режимі малого прикордонного руху, але, поліпшення ситуації щодо пропуску громадян, товарів і транспортних засобів можливе за наявності відповідної законодавчої та матеріальної бази.
В цьому сенсі немаловажним чинником розвитку малого прикордонного руху є розбудова прикордонно-митної інфраструктури, тобто реконструкція та будівництво пунктів пропуску.
Виноградівська митниця, разом з Державною митною службою України, буде робити все для забезпечення розбудови державного кордону та розвитку митної інфраструктури, і дещо в цьому напрямі на українському кордоні вже зроблено.
Так, на українсько-угорському кордоні вже профінансовано проектні роботи та розроблено проект з реконструкції української частини пункту пропуску "Лужанка - Берегшурань". Він зараз знаходиться на затвердженні Експертно-технічної ради Держмитслужби України (м. Київ).
Отримано кошти на проектування реконструкції української частини пункту пропуску "Вилок - Тісобеч". До кінця поточного року має бути розроблена по ньому проектно-кошторисна документація.
На українсько-румунському кордоні планується провести повну реконструкцію української частини пункту пропуску "Дяково - Халмеу". Наступним етапом буде реконструкція пункту пропуску "Хижа - Тарна Маре".
Серед факторів, які могли б позитивно вплинути на пожвавлення малого прикордонного руху та суттєво покращити ситуацію, навіть незважаючи на запровадження в країнах-сусідах візового режиму перетину кордону, слід назвати такі:
- на українсько-угорському кордоні - надання всім пунктам пропуску на угорській стороні статусу міжнародних з можливістю оформлення:
товарів та транспортних засобів громадян, з використанням експортної ВМД країни-відправника (як Угорщини, так із іншої країни Євросоюзу);
придбаних громадянами транспортних засобів, якщо договір купівлі продажу засвідчений юридичною особою;
товарів громадян, що слідують транзитом через територію Угорщини з використанням транзитного документа (декларація типу Т-1);
повернення заставного мита (Кауціо) при переміщенні товарів територією Угорщини в режимі "транзит";
рахунків, в яких вказується розмір сплаченого ПДВ (до 18 %), який повертається іноземному власнику (AFA);
- на українсько-румунському кордоні - відкриття консульської установи Румунії в м.Тячів або смт. Солотвино або запровадження безвізового порядку перетину державного кордону з Румунією мешканців прикордонних районів в 50 кілометровій зоні, аналогічного тому, що запроваджується на українсько-угорському кордоні. Також доцільно розглянути питання щодо спрощення порядку видачі віз.
Відновлення руху в пункті пропуску "Хижа - Тарна Маре" та зміну його статусу з місцевого на міжнародний, що в свою чергу дасть можливість прискорити розвиток його інфраструктури. На сьогоднішній день митна інфраструктура наявна лише на українській стороні і лише для пропуску пішоходів, за її повної відсутності на території Румунії, через що, власне, румунська сторона і відмовляється відновити пропуск громадян у цьому пункті пропуску, який був призупинений на час ремонту мосту через р.Тур на підступах до нього.
Розвитку малого прикордонного руху також сприятиме будівництво нового сучасного мостового переходу в районі міжнародного автомобільного пункту пропуску "Солотвино - Сігету Мармацієй", оскільки існуючий на сьогоднішній день мостовий перехід був побудований як копія історичного дерев'яного мосту через р.Тиса, і на сьогоднішній день через аварійний стан мосту пропуск громадян і транспортних засобів у пункті пропуску призупинено на невизначений час.
Також з метою розвитку малого прикордонного руху залізничним відомствам України та Румунії було б доцільно розглянути питання оптимізації графіків руху прикордонних залізничних поїздів в пунктах пропуску "Тересва - Кімпулунг ла Тиса" та "Ділове - Валя Вишиулуй", зробити їх зручними для громадян.
|
|