Міхал БОРГУЛА,

директор Бюро прикордонної поліції і поліції у справах іноземців
Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки, доктор юриспруденції, полковник

Іван БЛАГО,

асистент з європейських питань директора Бюро прикордонної поліції і поліції
у справах іноземців Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки, підполковник

Вступ. Словацька Республіка стала членом Європейського Союзу 1 травня 2004 року. Вже з цієї дати спільний словацько-український кордон перетворився у зовнішній кордон Європейського Союзу. Наразі Словаччина робить останні кроки для повної інтеграції країни в Шенгенську зону.

Оскільки експерти Європейського Союзу позитивно оцінили готовність Словаччини до вступу в Шенгенську зону без будь-яких суттєвих зауважень, то можна заявити, що Словаччина повністю готова до приєднання до Шенгенської угоди.

Таким чином, вже з початку 2008 р. словацько- український кордон стає зовнішнім кордоном розширеної Шенгенської зони.

Передбачається, що вже з січня 2008 року спільний кордон по суходолу з Польщею, Чеською Республікою, Австрією і Угорщиною стане внутрішнім кордоном Європейського Союзу.

Згідно з рішенням Ради буде скасований систематичний контроль на кордоні між країнами- членами Союзу. Контроль на словацьких внутрішніх кордонах має бути скасований 1 січня 2008 року, а на повітряних кордонах - 1 квітня 2008 року.

Вже після цього можна буде перетинати внутрішні кордони в будь-якому місці без будь-якого контролю на кордоні (незалежно від громадянства особи).

Оскільки за Шенгенською угодою буде скасований контроль на кордонах та усунуті обмеження для пересування громадян країн-членів Європейського Союзу, то тим самим буде розширена зона гарантування свободи пересування людей, товарів, послуг і капіталу.

Як для будь-якої нової країни напередодні повної імплементації Шенгенської угоди, Словацькій Республіці необхідно, щоб рівень її готовності до вступу був оцінений у кількох сферах, зокрема в законодавстві, в інституційному розвитку та поточному розвитку. Це ж саме стосується і роботи прикордонних служб з точки готовності забезпечення захисту словацько-українського кордону як зовнішнього кордону Європейського Союзу. Всі ці заходи представлені в Шенгенському Плані дій.

Забезпечення контролю на словацько- українському кордоні та його захисту як зовнішнього кордону ЄС є складовою зобов'язань, що приймаються країною з ухваленням Плану Дій.

Словацька Республіка має намір посилити контроль у зеленій зоні кордону, настільки, наскільки вважатиме це доцільним задля інтересів національної та міжнародної безпеки. Цей кордон стає частиною передової лінії захисту ЄС проти напливу нелегальної імміграції та криміналу.

Контроль на кордонах має суттєво змінитися. Це згідно з правилами перевірки осіб при перетині зовнішніх кордонів, викладених у Положеннях (Regulation) (ЄС) за №526/2006 Європейського Парламенту від 13 жовтня 2006 року, та відповідно до рішення Ради Європи від 15 травня 2006 року про запровадження Кодексу Союзу (Community Code) щодо правил, регулюючих пересування громадян через кордони (Scgengen Borders Code - Шенгенський Кодекс кордонів).

Європейський Союз проголосив свою зацікавленість в тому, щоб у розширеному Союзі зовнішні кордони з сусідами не перетворилися в бар'єри для торгівлі, соціального та культурного обміну і регіонального співробітництва. В документі Комісії, названому "В напрямі інтеграції управління зовнішніми кордонами країн-членів Європейського Союзу" ("Towards an integrated managements of the external borders of the Member States of the European union") була визначена нагальна потреба розробити положення про режим місцевого прикордонного руху. Цей факт був підтверджений Радою 13 червня 2002 року ухваленням "Плану забезпечення управління зовнішніми кордонами країн - членів Європейського Союзу" Європейським Союзом в Севільї 22 червня 2002 року.

Згідно з цією декларацією були ухвалені Положення (ЄС) за №1931/2006 Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року, за якими були розроблені принципи впровадження режиму місцевого прикордонного руху на зовнішніх кордонах країн-членів ЄС та внесені зміни в положення Шенгенської Конвенції.

Ключовим елементом цього процесу стає налагодження діалогу та співробітництва між Словаччиною та Україною з метою поліпшення умов для транскордонного співробітництва, зокрема, із Закарпатською областю України.

Словацька Республіка робить все для налагодження діалогу з українською стороною задля укладення словацько-української угоди про режим місцевого транскордонного руху.

Правила гри. Проект цієї угоди, розроблений Міністерством внутрішніх справ Словацької Республіки, у вересні 2007 року був поданий для розгляду уповноваженим державним органам.

Цей проект угоди був розроблений згідно з Положеннями ЄС за №1931 /2006 року Європейського парламенту та Ради Європи від 20 грудня 2006 року, за якими були визначені правила місцевого транскордонного руху на зовнішніх кордонах по суходолу країн-членів, і відповідно внесені зміни в положення Шенгенської Конвенції.

Цей документ був ухвалений владою Словацької Республіки на засіданні в жовтні 2007 року й одразу ж направлений українській стороні.

Словацька Республіка запропонувала розпочати переговори про підписання відповідної угоди наприкінці жовтня 2007 року на словацькій території.

Цей документ, в якому викладені проблеми місцевого транскордонного руху, відрізняється від словацько-польської угоди про режим місцевого транскордонного руху. (Наразі, це єдина двостороння угода з цього питання, підписана Словацькою Республікою).

Основні положення щодо перетину зовнішніх кордонів ЄС в рамках режиму місцевого прикордонного руху для місцевого населення:

1. Перетинати словацько-український кордон в рамках чинності режиму місцевого транскордонного руху буде дозволено лише особам з чинними проїзними документами та спеціальним дозволом, наданим в рамках режиму місцевого прикордонного руху (незалежно від громадянства). Такий дозвіл на перетин кордону замінятиме візу Словацької Республіки.

2. Дозвіл на перетин кордону в рамках місцевого прикордонного руху може бути виданий особі, яка є законним мешканцем прикордонної зони, видаватиметься принаймні на три роки, якщо особа доведе законні причини для частого переїзду через зовнішній кордон в рамках режиму місцевого транскордонного руху.

3. Прикордонна зона визначається як територія завширшки не більше 30 кілометрів від кордону (як місцевий адміністративний район ми пропонуємо встановити муніципальний). Якщо частина цієї території пролягає десь між 30 та 50 кілометром, то вся ця територія вважатиметься прикордонною зоною.

4.Дійсними причинами для регулярного перетину зовнішнього суходільного кордону мають бути соціальні, культурні та обґрунтовані економічні чи сімейні причини.

5. Після перетину державного кордону особі дозволяється перебувати в цій прикордонній зоні не більше 7 днів, з врахуванням загального терміну перебування до 90 днів протягом одного шестимісячного терміну.

6. Контроль за в'їздом та виїздом осіб буде проводитися згідно з правилами режиму прикордонного руху; ніякі печатки в'їзду та виїзду не ставитимуться в документі на дозвіл місцевого транскордонного руху.

8. Вартість такого дозволу щодо місцевого прикордонного руху коштуватиме не більше 60 євро. Ми пропонуємо ціну 30 євро.

9. Перетин словацько-українського кордону в рамках режиму місцевого прикордонного руху дозволятиметься лише через існуючі контрольно - пропускні пункти.

10. Для полегшення перетину кордону, можна:

- відкрити спеціальні контрольно-пропускні пункти, лише для мешканців прикордонної зони (передумовою для таких пунктів буде розбудова на них відповідної інфраструктури);

- зарезервувати відповідні смуги, що будуть призначені лише для мешканців прикордонних зон (а це неможливо з точки зору інфраструктури існуючих котрольно - пропускних пунктів).