Володимир ГОБЛИК,

заступник голови Закарпатської
обласної державної адміністрації

Для нашого краю в серці Європи надзвичайно важливим є європейський вектор зовнішньої політики держави. Закарпатці не можуть не вітати проголошену Президентом України активізацію євроінтеграційного курсу України, завдяки якому наша держава стане повноправним членом великої європейської сім'ї, з достойним рівнем життя, зовсім іншими формами стосунків між людиною і державою, високим рівнем демократії і свободи.

Історія євроінтеграції Закарпаття має кілька століть, протягом яких наші пращури жили в мирі і злагоді в самому центрі Європи, не зважаючи на хід політичних процесів, який диктував той час. Досить лише згадати, що в області ще проживає багато мешканців, яким довелося жити в шести державних утворень.

У зв'язку з інтеграційними процесами в Європі для Закарпаття великого значення набуває діяльність у сфері транскордонного та міжрегіонального співробітництва. В умовах розвитку Закарпатського регіону транскордонне співробітництво - це дійовий засіб зміцнення міждержавних відносин та вирішення регіональних проблем.

Транскордонне співробітництво виступає складовою частиною сучасної концепції європейської інтеграції, його економічні, інституційні та міжнародно-правові засади в ЄС є найбільш вдалими й опрацьованими з теоретичної та практичної сторони. Внаслідок цього досвід ЄС має велике значення для інших держав, у тому числі й для України.

З 1 січня 2008 року сусідні країни-члени Європейського Союзу ввійдуть до так званої Шенгенської зони, що може спричинити для жителів України певні незручності у зв'язку з жорстокішою візовою політикою цих держав.

У зв'язку з цим особливого значення набуває інтенсифікація транскордонного співробітництва на локальному рівні - розбудова сітки малих прикордонних переходів, розширення коопераційних зв'язків між підприємствами з обох боків кордону (насамперед, об'єктів малого і середнього бізнесу), стимулювання невеликих інвестиційних проектів тощо.

Одним з основних завдань на сьогоднішній день є створення необхідної прикордонної та транспортної інфраструктури як невід'ємної складової транскордонного співробітництва.

Загальна протяжність державного кордону в межах Закарпатської області становить 467,2 км, з яких на українсько-польську ділянку державного кордону припадає 32,6 км, на українсько-словацьку - 97,6 км, на українсько-угорську - 133,1 та на українсько-румунську - 203,9 км. На сьогоднішній день налічується 17 фактично діючих пунктів пропуску. Також 1 непрацюючий та 6 перспективних.

Обласна державна адміністрація внесла до Кабінету Міністрів України пропозицію щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 831 "Про затвердження Державної цільової програми облаштування та реконструкції державного кордону на період до 2015 року" шляхом:

перенесення строків здачі в експлуатацію до 2011 року пунктів пропуску, зокрема будівництво міжнародного автомобільного пункту пропуску Соломоново - Чієрна над Тисою, реконструкція пунктів пропуску для міжнародного автомобільного сполучення Малі Селменці - Великі Слеменці та Убля - Малий Березний.

включення до програми будівництва та реконструкції пунктів пропуску Дийда - Берегдароц, Уліч - Забродь, Хижа - Тарна Маре, Тересва - Кімпулунг ла Тиса, Ділове - Валя Вишеулуй, Лубня - Волосате; будівництва нового мосту через р. Тиса у пункті пропуску Чоп - Загонь.

Специфічним аспектом локального співробітництва в умовах введення сусідніми державами візового режиму повинно стати вирішення питання про так званий малий прикордонний рух, який позитивно зарекомендував себе на кордоні ЄС з її сусідами (в тому числі між ФРН та Польщею).

18 вересня 2007 року в м. Ужгороді міністр закордонних справ України А.П. Яценюк провів переговори з міністром закордонних справ Угорської Республіки К. Гёнц щодо підписання Угоди про правила місцевого прикордонного руху.

Угода передбачає здійснення руху громадянами України та Угорщини, які проживають у 50 - кілометровій прикордонній зоні в межах областей не менше 3 років, без віз на підставі дозволів на спрощений перетин кордону та перебування у прикордонній зоні держави іншої договірної сторони.

Ці дозволи видаватимуться консульськими установами обох країн на термін до 5 років, збір за дозвіл становитиме 20 євро і не стягуватиметься з інвалідів, пенсіонерів, дітей віком до 18 років та дітей, що знаходяться на утриманні, віком до 21 року.

Підраховано, що під дію цієї Угоди з української сторони підпадатимуть понад 700 тис. мешканців 385 закарпатських населених пунктів (в тому числі і жителі м. Ужгорода), які матимуть можливість перетинати українсько-угорський кордон без віз.

Закарпатська обласна державна адміністрація підтримала надання Берегівському відділенню Генерального консульства Угорської Республіки в Ужгороді статус самостійної консульської установи, що сприятиме як реалізації Угоди між Україною та ЄС про спрощення візового режиму, так і нової Угоди між Україною та Угорщиною про правила місцевого прикордонного руху.

Слід відмітити, що питання укладання угоди про місцевий прикордонний рух було одним із центральних питань під час візиту Президента України в Словаччину, і ми впевнені, що зазначена угода в недалекому майбутньому буде підписана.

Найближчим часом Україна також готується підписати угоду про спрощений режим перетину кордону з Польщею.

У результаті виконання положень підписаних угод значно поліпшиться ситуація у сфері зовнішньоекономічної діяльності та залучення інвестицій. Так, на сьогодні зовнішньоторговельний оборот з країнами, що межують із Закарпаттям (Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія) за січень - серпень 2007 року склав 814,9 млн дол. США, що більше ніж у 2,3 раза перевищує показник відповідного періоду минулого року. Частка обсягу зовнішньої торгівлі області з сусідніми країнами становила 50,1% у загальному обсязі зовнішньої торгівлі і протягом останніх років стабільно збільшується.

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу з країнами-сусідами за звітний період становить 66,2 млн. дол. США, при цьому сальдо зовнішньої торгівлі з кожною окремою країною, які межують з областю, є позитивним.

Найбільш вагому частку серед цих країн займає Угорщина, на яку припадає 82,3% обсягів торгівлі з країнами-сусідами Закарпаття. Частка інших країн, що межують з областю, розподілена таким чином: Словаччина - 9,7%, Польща - 6,9%, Румунія - 1,1%.

За обсягами прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку Закарпаття:

Угорщина посідає четверте місце (242 українсько-угорських підприємства), обсяг інвестицій в які становить 30,2 млн дол. США (9,8% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених за весь період діяльності);

Польща посідає шосте місце (24 українсько-польських підприємства), обсяг інвестицій в які становить 27,1 млн дол. США (8,8% від загального обсягу);

Словаччина посідає восьме місце (109 українсько-словацьких підприємств), обсяг інвестицій в які становить 13,0 млн дол. США (4,2% від загального обсягу).

На ці три країни Карпатського єврорегіону припадає майже 23,0% загального обсягу прямих іноземних інвестицій.

Окремі фактори, які гальмують розвиток зовнішньоекономічної діяльності в області та потребують вирішення:

- відсутність стимулюючих умов роботи іноземного інвестиційного капіталу;

- неврегульованість системи відшкодування податку на додану вартість;

- високі ставки ввізного мита на комплектуючі і матеріали, які використовуються для виробництва готової продукції, яка у подальшому експортується;

- відсутність сформованого ринку цінних паперів, що є обов'язковою складовою ефективної інвестиційної політики;

- відсутність пільгових режимів та механізмів стимулювання розвитку інвестиційної діяльності у гірських населених пунктах та для розвитку пріоритетних для області галузей економіки.