Інна ОГНІВЕЦЬ,

Надзвичайний і Повноважний
Посол України в Словацькій Республіці

1. Зовнішня політика України по відношенню до суміжних країн-членів Європейського Союзу - є політикою добросусідства та послідовно спрямована на активізацію та поглиблення як транскордонного співробітництва, так і зв'язків між нашими країнами в цілому.

Стоячи на позиціях відкритості, готовності до співпраці по усіх напрямах, Україна вже четвертий рік підтримує ініціативно введений нею в односторонньому порядку безвізовий режим як для громадян ЄС, так і багатьох інших країн світу.

В пакеті з Угодою про полегшення візового режиму Україною підписано з Європейським Союзом і Угоду про реадмісію. Основні положення цієї Угоди, незважаючи на те, що вона ще не набрала чинності стосовно до громадян третіх країн, які становлять абсолютну більшість нелегальних мігрантів, виконуються українською стороною у повному обсязі вже сьогодні.

Постійно контролюючи виконання сторонами вимог Угоди про приймання і передавання осіб через спільний кордон (реадмісію), наше Посольство досягло позитивного результату в цьому процесі, практично знято всі претензії словацької сторони.

В той же час, дієвого полегшення візового режиму для українських громадян, на яке ми сподівалися, не настало. Де-юре нами підписано з Європейським союзом Угоду про полегшення візового режиму, а де-факто, до нас, на жаль, продовжують надходити скарги про багатотижневі черги до консульських установ, необґрунтовані відмови у видачі віз, збільшення кількості документів, які необхідно подати для отримання візи, відмови у пропуску на територію сусідніх країн наших громадян тощо.

Зрозуміло, що певне ужорсточення порядку видачі віз, яке відбувається, як це не парадоксально звучить, на фоні імплементації Угоди Україна - ЄС про полегшення візового режиму здійснюється в рамках

2. Вступ Словаччини та інших суміжних з Україною країн ЄС до Шенгенського простору - процес, який наша країна вітає.

Послідовно дотримуючись курсу на європейську інтеграцію, маючи на меті вступ в Європейський Союз, Україна позитивно сприймає поширення режиму вільного пересування на територію всіх країн ЄС.

В той же час перенесення основних режимних та контролюючих заходів на кордон з нашою країною небезпідставно викликає побоювання наших громадян щодо появи певних ознак "залізної завіси" на кордоні, який протягом багатьох років був взірцем добросусідських відносин.

Про труднощі, з якими доводиться стикатися при отриманні віз у закордонних поїздках, говорять підприємці, які ведуть у суміжних країнах свій бізнес, туристи, прості громадяни, в тому числі ті з них, які мають на території прикордонних районів суміжної країни родичів. Ми очікуємо на прихід нового 2008 року не тільки з радістю за наших найближчих сусідів, але й з певною насторогою: що ж насправді принесе вступ Словаччини, Польщі та Угорщини до Шенгену громадянам України.

Так, за останні 2 роки при збільшенні кількості громадян Словаччини, які відвідують Україну, істотно зменшилася кількість пропущених через кордон громадян України. І навіть в результаті простого спостереження за тими, хто стоїть в черзі на КПП, можна зробити висновок про те, що поменшало не тих осіб, які займалися та займаються перевезенням через кордон пального та цигарок, а простих добропорядних людей, які їхали в Словаччину з метою розвивати підприємницьку діяльність, відпочити, зустрітися з родичами тощо.

3. Малий прикордонний рух - невикористаний резерв транскордонного регіонального співробітництва.

Спрощений пропуск місцевих мешканців через кордон має свою історію. На кордоні з суміжними країнами його було запроваджено з 1979 року, коли жителі прикордонних населених пунктів отримали право на короткочасне відвідання суміжних прикордонних районів на підставі внутрішніх паспортів та вкладишів до них.

Зараз пропонується запровадити більш цивілізовану, сучасну модель. В якості зразка можна розглядати підписану між Україною та Угорщиною Угоду про правила місцевого прикордонного руху. І хоча Україна прагнула б бачити деякі з положень цієї Угоди, наприклад, стосовно терміну постійного проживання у прикордонному районі, більш м`якими, оперативність досягнення цієї домовленості між нашими країнами робить честь угорській стороні.

В результаті завершення переговорного процесу з іншими суміжними з нами країнами ЄС ми хотіли б бачити відпрацьовану, консолідовану позицію наших сусідів. Конструктивний підхід до запровадження місцевого прикордонного руху дозволив би в значній мірі пом'якшити результати введення додаткових режимних обмежень, пов'язаних із вступом сусідніх з Україною країн ЄС до Шенгену.

Завдяки спрощеному пропуску, набагато легше вирішувалися б питання родинних, культурних та підприємницьких контактів - основи регіонального транскордонного співробітництва.

В цьому контексті дуже важливими є два аспекти - невідкладне запровадження місцевого прикордонного руху одночасно із вступом сусідніх країн до Шенгену та його порширення на територію, яка дійсно відповідає вимогам процесу транскордонного співробітництва. До районів, включених до Угоди, повинні потрапити населені пункти - центри транскордонного співробітництва як з української, так і з словацької сторони.

4. Важливою складовою процесу поглиблення співпраці між нашими країнами є розвиток інфраструктури прикордонних пунктів пропуску.

Україною протягом останніх років послідовно проводиться діяльність щодо створення нових та реконструкції старих пунктів пропуску. Прикладом цього є і підписана в ході візиту нашого Президента до Словацької Республіки Угода про будівництво пункту пропуску Соломоново - Чієрна. Також заплановано відкриття ще одного автомобільного пункту пропуску Сторожниця - Загор, який зв'яже в одне ціле IV-й європейський транспортний коридор, який активно будується всіма залученими до проекту сторонами.

Словацька сторона з випередженням графіку провела реконструкцію пунктів пропуску Вишнє Німецьке та Ублі. На часі - реконструкція української частини КПП Ужгород, яке буде здійснене в наступному році.

В той же час, на наш погляд, недостатньо уваги приділяється рівномірному розвитку системи пунктів пропуску на українсько-словацькому кордоні. Так, оцінюючи існуючу інфраструктуру зазначених пунктів та перспективи її розвитку, слід відмітити, що чотири з п'яти функціонуючих КПП розташовані на території Кошицького краю, там же планується будівництво ще двох потужних автомобільних пунктів пропуску. В той же час на території Пряшівського краю в наявності лише один пункт пропуску М.Березний - Убля, та й ним, згідно з його статусом, можна перетинати кордон лише на легковому автотранспорті.