ВСТУПНІ ПРОМОВИ

Світлана МІТРЯЄВА,

голова оргкомітету, директор Регіонального філіалу
Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді,
заслужений діяч науки і техніки України

Останнє масштабне розширення Європейського Союзу (1 травня 2004 р.) за рахунок нових 10 членів, в т.ч. сусідів України, принципово змінило функцію Західного кордону України, який власне з цього моменту став і зовнішнім кордоном ЄС. За цей період країни-сусіди України: Угорщина, Словаччина та Польща зробили важливі кроки в напрямку своєї повної інтеграції в Європейські структури.

Результатом цих кроків є вступ цих країн до Шенгенської зони на прикінці грудня 2007 р., що означає скасування між ними та іншими членами Шенгенської угоди внутрішніх кордонів, розширення зони, гарантованої свободи і вільне переміщення людей, товарів, послуг, капіталів. Це також означає, що зовнішній кордон ЄС (західний кордон України) стає і зовнішнім кордоном Шенгенської зони, що вимагає від наших сусідів Угорщини, Словаччини та Польщі повного беззаперечного виконання ними Шенгенських acguis, викладених в Плані дій щодо запровадження Шенгенських стандартів (Sehengen Action Plan) по зобов'язанню надійної охорони своїх кордонів, як зовнішніх кордонів ЄС, в інтересах національної, регіональної та міжнародної безпеки. Власне, ця ділянка кордону стає частиною "передової лінії оборони" ЄС в боротьбі з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю.

Реалізовуючи проголошену стратегію європейської інтеграції, Україна позитивно сприймає розповсюдження режиму вільного пересування на територію всіх країн ЄС. В той же час, перенесення основних режимних та контролюючих заходів на кордон з нашою країною, небезпідставно викликає побоювання наших громадян щодо появи певних ознак "залізної завіси" на кордоні, який протягом багатьох років був взірцем добросусідських відносин. [Близько 3,5 млн. євро коштує оснащення нового Шенгенського кордону тільки між Словаччиною і Україною спеціальними пристроями для його контролю (сенсорні камери, спеціальні сканери, комп'ютерна система SiSone 4 all, тощо, кількість прикордонного персоналу збільшена майже втричі)].

Україна сподівається, що підвищення безпеки зовнішнього кордону ЄС (з кінця грудня 2007 р. Шенгенського кордону) країн-сусідів України не стане перешкодою для наших добросусідських відносин, а запровадження Інституту місцевого прикордонного руху (the local border traffic), взірцем якого стало підписання Угоди між Україною і Угорщиною, аналогів якій наразі не існує в ЄС (в зону дії Угоди включено 384 українських та 244 угорських населених пунктів, можливість вільного пересування матимуть 750 тис. закарпатських жителів прикордонних територій), і в процесі підписання такі ж Угоди між Україною і Словаччиною, Україною та Польщею, можна розглядати, як реальну умову регіонального розвитку та новий невикористаний резерв транскордонного співробітництва.

Саме тому, в рамках реалізації стратегії євроатлантичної інтеграції України та рішень V-го засідання Міжурядової українсько-словацької комісії з питань транскордонного співробітництва, Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді за сприяння Посольства України в Словацькій Республіці та підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта (Регіональне представництво в Україні та Білорусі) ініціював проведення міжнародного "круглого столу" експертів "Малий прикордонний рух: відповідь на виклики Шенгену". Результатом експертного обговорення стануть рекомендації для української сторони на подальших міждержавних переговорах щодо максимально сприятливих умов перетинання спільного державного кордону мешканцями прикордонних районів України, Словаччини та Польщі.

До обговорення запропоновані наступні питання:

1. Малий прикордонний рух як реальна альтернатива будівництву нової "залізної завіси".

2. Підготовка пунктів пропуску до вимог Шенгену.

3. Малий прикордонний рух: погляд неурядових організацій.

До участі у цьому заході запрошені представники Державної прикордонної та митної служб України, Управління Прикордонної поліції і поліції у справах іноземців Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки, Департаменту митної служби Словацької Республіки, Посольства України в Словацькій Республіці (особисто Надзвичайний та Повноважний Посол України в Словацькій Республіці п. Інна Огнівець), дипломатичних місій Угорщини, Словаччини, та Румунії, акредитованих в західному регіоні України, представники органів державної влади і місцевого самоврядування Закарпатської області, НУО, ЗМІ, студенти факультету міжнародних відносин Закарпатського державного університету та Ужгородського національного університету.

Серед експертів: науковці Національного інституту стратегічних досліджень та його регіонального філіалу в м. Ужгороді, Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України, Ужгородського національного університету, Інституту філософії і євроатлантичних досліджень ЗакДУ, Інституту транскордонного співробітництва, Центру аналізу прикордонних ризиків, Словацької асоціації зовнішньої політики та інші.

Запропонований збірник містить виступи і оцінки присутніх на "круглому" столі експертів.