Нафтовий «презент» для України

Юрій МЕЛЬНИК, завідувач відділу Одеського філіалу НІСД.

"Україна і світ сьогодні", № 12 (412) 19.03.2007 Восени минулого року Молдова провела урочисту церемонію відкриття нафтового терміналу поблизу села Джурджулешти. Які наслідки для України, точніше, для нашого Придунав’я, матиме цей об’єкт?

Нещодавно в Одесі відбувся «круглий стіл» - «Проблемні питання прикордонної співпраці між Україною та Молдовою: пошук оптимальних шляхів розв’язання», організований Одеським філіалом НІСД. Одним із розглянутих питань на ньому була екологічна, технічна та соціально-економічна оцінка проекту будівництва нафтотерміналу в с. Джурджулешти. Ця проблема давно назріла в регіоні, про неї неодноразово писали ЗМІ, в тому числі й «УіСС». На жаль, Україна сама створила її собі через недостатньо жорстке відстоювання національних інтересів. Унаслідок помилок, допущених свого часу при делімітації та демаркації лінії державного кордону між Україною та Республікою Молдова, наша держава втратила частину власної стратегічно важливої території у місці впадання р. Прут у Дунай.

Комплексна характеристика, яка була дана групою експертів на «круглому столі», дає підстави стверджувати, що цей нафтотермінал за жодних умов не те що функціонувати, а навіть розташовуватися в тому місці не може. Для української сторони важливо знати, хто буде нести відповідальність за будь-які надзвичайні ситуації на об’єкті. Адже фактично це буде приватний об’єкт із відповідними правовими та екологічними перспективами, а уряд дружньої Молдови нібито лишається осторонь. До речі, й досі фактично не виконаний один із пунктів Програми комплексного розвитку Українського Придунав’я (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р.), який передбачає проведення аналізу й підготовку висновків щодо можливих економічних, екологічних і правових наслідків для України будівництва нафтотерміналу. За інформацією української сторони, оцінки його впливу на навколишнє середовище (ОВНС) у сусідів немає. Так само не здійснено й спільну екологічну експертизу. Тож бажано було б провести незалежну експертизу проекту. Адже всі факти свідчать, що навіть за сприятливих умов функціонування нафтотерміналу він приховує очевидні загрози.

Достатньо оцінити його розташування. Нафтотермінал буде збудовано вище за течією на відстані всього 1 км від м. Рені (населення — 20 тис. мешканців). Тут же розташований порт, який займається перевалкою пожежонебезпечних вантажів. Порушення технічних, екологічних, будівельних вимог більш ніж очевидні. Місце складне й з гідрологічної точки зору. Тут і впадіння у Дунай р. Прут, і місце повороту Дунаю, і острів, який звужує фарватер, і достатньо велика швидкість течії — більше 2 м/с, що робить неефективними захисні бонові загородження. При цьому технічною умовою проекту є заборона проходження суден під час роботи нафтотерміналу, що є порушенням положень міжнародних конвенцій, зокрема статті 1 Бєлградської конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 1948 р.

Відповідно до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті від 1991 р. (м. Еспо, Фінляндія), Молдова повинна була узгодити з Україною свої дії. Зазначимо, що наша сусідка фактично порушує не тільки міжнародні акти, а й своє внутрішнє законодавство. Адже воно навряд чи дозволяє розміщувати подібні об’єкти на такій малій відстані, без застосування необхідних захисних споруд. Досить одного катастрофічного розливу нафти, і регіон перетвориться на зону екологічного лиха. У разі аварії на об’єкті нафтова пляма сягне Дунайського біосферного заповідника максимум за дві доби за звичайного гідрологічного режиму, під час повені — значно швидше.

Який же вихід? Враховуючи, що Молдова є нашим союзником по ГУАМ та Співдружності демократичного вибору, необхідно активізувати міждержавний діалог із проблемних питань співробітництва. Слід вимагати надання Молдовою ОВНС проекту та гарантій його безпечного існування. До розв’язання проблеми слід підключити міжнародні екологічні організації. Тим більше що міжнародна нормативна база це дозволяє.

Юрій МЕЛЬНИК, експерт Одеської філії Національного інституту стратегічних досліджень