"Пріоритети та механізми міжрегіональної та транскордонної співпраці для реалізації потенціалу розвитку, нагромадженого при підготовці та проведенні Євро-2012". Аналітична записка

Анотація

 

У аналітичній записці висвітлено основні механізми міжрегіонального та транскордонного співробітництва, які доцільно застосовувати для реалізації потенціалу розвитку, нагромадженого при підготовці та проведенні Євро-2012. Обґрунтовано заходи та сформульовано рекомендації щодо практичної реалізації державної регіональної політики сприяння розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва в контексті використання означеного потенціалу.

 

ПРІОРИТЕТИ ТА МЕХАНІЗМИ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ ТА ТРАНСКОРДОННОЇ СПІВПРАЦІ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ, НАГРОМАДЖЕНОГО ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТА ПРОВЕДЕННІ ЄВРО-2012

 

З проведенням в Україні Євро-2012 пов’язувалася низка очікувань щодо розбудови інфраструктури (комунікаційної, спортивної, туристичної, інформаційної, торговельної тощо), поліпшення іміджу України в світі, отримання нових імпульсів та стимулів для модернізації регіональних економічних комплексів. В цілому можна стверджувати, що більшість з цих очікувань справдилися, проте проблемними залишилися питання ефективності вкладених інвестицій і механізмів подальшого використання нагромадженого потенціалу регіонального розвитку, вирішення яких потребує пошуку нових підходів.

 

Враховуючи те, що чемпіонат відбувався у двох сусідніх країнах, що мало, хоча й опосередкований, але значний вплив на активізацію транскордонного співробітництва, доцільно розглянути нові можливості щодо розвитку механізмів міжрегіонального та транскордонного співробітництва в контексті використання нагромадженого потенціалу.

 

Насамперед, це стосується проблем підвищення рівня доступності до кордону і пом’якшення його бар’єрної функції, сприяння розвитку нових форм міжрегіонального та транскордонного співробітництва, а саме: міжрегіональних і транскордонних кластерів, партнерств, проектів, організації цивілізованої прикордонної торгівлі; нових підходів до стратегічного планування розвитку транскордонного регіону та простору; підвищення відповідальності за реалізацію прийнятих рішень, а також поширення сучасних механізмів регіонального розвитку у транскордонний простір.

 

Синергетичні підходи до вирішення проблем розвитку міжрегіонального і транскордонного співробітництва, підвищення ефективності використання нагромадженого потенціалу зумовить підвищення шансів вирішення спільних та ідентичних проблем соціально-економічного розвитку транскордонного регіону та забезпечення підвищення конкурентоспроможності прикордонних територій і водночас, стати «полюсом зростання» для України.

 

Комплексна характеристика проблеми.

1. Використання механізмів транскордонного співробітництва, серед яких – формування його інноваційних форм (транскордонних кластерів, транскордонних партнерств, організація цивілізованої прикордонної торгівлі) для реалізації потенціалу Євро-2012, передбачає, насамперед, необхідність забезпечення доступності  до розбудованої інфраструктури (туристичної, розважальної, спортивної, торговельної). 

 

Довідково. При підготовці до Євро-2012 не були виконані дії, які б могли в подальшому активізувати транскордонне співробітництво та забезпечити ефективне використання інфраструктури, а саме:

- не відкрито жодного з запланованих контрольно-пропускних пунктів;

- не реалізовано концесійний проект побудови ділянки міжнародного транспортного коридору № 3 «Краковець-Львів» (проект повністю готовий до будівництва – вирішені питання відведення землі, завершені підготовчі роботи, але з боку держави не були підтверджені гарантії для концесіонера і проект в односторонньому порядку був призупинений);

- не були реалізовані заплановані проекти щодо комунікаційних об’єктів (дорога до КПП Смільниця - Кросцєнко (найкоротший шлях з півдня Німеччини через Чехію, Словаччину в Україну);

- не побудовані під’їзні шляхи до пунктів перепуску Угринів та Грушів (Україна), в той час, коли на польській стороні, відповідно в Долгобичуві та Будомєжі, були споруджені сучасні пункти перепуску).

 

2. Проблема підвищення рівня доступності до державного кордону України та покращення процедур перетину через кордон залишається актуальною протягом двадцяти років існування держави.

 

Європейські стандарти щодо віддалі між пунктами перепуску в межах 20 км не дотримуються, а відтак, черги на кордонах не зникають і час проходження кордону все ще є достатньо тривалим.

 

В офіційних звітах прикордонників і митників подається час проходження кордону легковими автомобілями протягом 5 хвилин. Проте реальний час становить не менше 15-20 хв. Введення зеленого коридору полегшило ситуацію, але проблему не вирішило. Використання системи спільного прикордонного і митного  догляду під час Євро-2012 показало свою ефективність – час перетину кордону був значно зменшений. Однак, таке функціонування КПП було відповідно організовано та контрольовано протягом часу проведення чемпіонату і одразу припинено після його завершення на всіх основних КПП. У середньому для проходження кордону необхідно резервувати час мінімально 1,5–2 год.

 

Довідково. Ще на початку 90-х років було прийнято рішення про відкриття 20 пунктів перепуску через українсько-польський кордон. Проте, на сьогодні ця ділянка кордону, як до речі і українсько-румунського, мають понад 88 км віддалі на один КПП, що у 4 рази більше від європейських норм (Додаток 1).

 

Окрім того, на українсько-польському кордоні діють лише міжнародні КПП, хоча для забезпечення місцевих потоків в рамках малого прикордонного руху достатньо було б відкрити КПП міждержавного чи місцевого рівнів. Наприклад, між Чехією та Польщею до вступу у ЄС було 87 пунктів перепуску, значна кількість яких була місцевого значення і призначалась для туристів (кожні 8-10 км, так звані туристичні шляхи). Використання створеного туристичного потенціалу вимагає  збільшення обсягів туристичних потоків, який можна отримати за рахунок  місцевих мешканців. Достатньо багато туристичних маршрутів можна організувати за умови гарантованого часу проходження кордону туристичними групами. Так, багато мешканців Підкарпатського та Люблінського воєводств могли б приїжджати у Львівський оперний театр, філармонію, розважальні центри, на футбольні матчі чи концерти на стадіоні «Арена-Львів», але труднощі проходження кордону роблять такі маршрути занадто ризикованими для туристичних фірм.

 

Без вирішення проблеми збільшення кількості пунктів перепуску через кордон (а не потужності існуючих) надзвичайно важко очікувати підвищення обсягів туристичних потоків, і, відповідно,  використання туристичної інфраструктури; розвиток прикордонної торгівлі; створення інноваційних форм транскордонного співробітництва, у т. ч. транскордонних кластерів чи партнерств, а, особливо, для транскордонних промислових зон, де коопераційні зв’язки відбуваються всередині обмеженої промислової зони.

 

Лише підвищення інтенсивності зв’язків у транскордонному просторі дозволить забезпечити ефективне використання потенціалу регіонального розвитку, нагромадженого під час підготовки та проведення Євро-2012, отримати нові конкурентні переваги і, тим самим, підвищити  конкурентоспроможність прикордонних та транскордонного регіонів, а відтак – зменшити ризики відпливу  ресурсів з країни.

 

3. Використання нагромадженого потенціалу регіонального розвитку надзвичайно важливе у контексті забезпечення транскордонної конвергенції регіонів – поступового зближення параметрів суміжних прикордонних регіонів сусідніх країн, яке відбувається в процесі запозичення, відтворення чи формування спільних методів, способів, інструментів підвищення конкурентоспроможності (конвергенція механізмів конкурентоспроможності), що сприяє зменшенню диспропорцій (асиметричності) соціально-економічного розвитку в транскордонному просторі[1].

 

Слід відзначити, що транскордонний простір України та ЄС формують регіони з приблизно однаковим економічним потенціалом, які не належать до найбільш розвинутих у своїх країнах. Це створює сприятливі умови для взаємовигідної міжрегіональної взаємодії та інтеграції у порівнянні з регіонами із значною асиметрією у розвитку.

 

Довідково. Міжрегіональні диспропорції економічного розвитку в транскордонному просторі України характеризуються різною динамікою на різних ділянках кордону з суміжними державами. Наприклад, на українсько-польському кордоні регіональні диспропорції зменшились, хоча й залишаються доволі значними. Незважаючи на те, що східні прикордонні території Польщі порівняно із західними, які межують з країнами ЄC, слабше розвинуті, вони значною мірою випереджають розвиток західних прикордонних територій України. Окрім того, польське прикордоння, яке є більш розвиненим, у 2008-2010 роках розвивалося ще динамічніше, ніж українське. Певну роль у таких тенденціях відіграла більш активна реалізація польською стороною проектів Євро-2012 в процесі його підготовки і проведення протягом всього періоду.

 

Натомість на українсько-російському кордоні за останні роки диспропорції регіонального розвитку лише наростають. Незважаючи на те, що східні області України показують кращу динаміку економічного зростання, ніж в середньому по Україні, російські суміжні регіони розвиваються ще швидше. Особливо різке збільшення диспропорцій в українсько-російському транскордонному регіоні відбулося в 2008 році, причиною якого був спад ВРП в Україні, обумовлений фінансовою кризою[2].

 

Виходячи із визначення та основної мети конвергенції –вирівнювання диспропорцій між регіонами та країнами і підтримки слаборозвинутих регіонів, можна стверджувати про щільний зв’язок між процесом конвергенції регіонів та підвищенням їх конкурентоспроможності.

 

Якщо під транскордонною конвергенцією механізмів конкурентоспроможності розуміти зближення механізмів, які використовуються сусідніми країнами і їх регіонами для підвищення конкурентоспроможності в транскордонному просторі, то доцільно оцінити конкретні механізми, які використовуються суміжними регіонами сусідніх країн з тим, щоб використовувати не менш ефективні з української сторони.

 

Серед механізмів, які активно застосовуються у світовій практиці, є актуальними для сучасних глобалізаційних тенденцій та можуть бути застосовані в українських реаліях, є різноманітні форми транскордонного співробітництва (кластери, партнерства, промислові парки, технопарки, проекти, єврорегіони та європейські угрупування територіальної співпраці).

 

Довідково. Регіональна політика Росії щодо підвищення конкурентоспроможності територій конкретизована у регіональних стратегіях розвитку прикордонних областей і передбачає використання різноманітних механізмів, а саме: щодо Брянської області – створення чотирьох ключових регіональних кластерів: транспортного машинобудування, виробництва дорожньо-будівельної, сільськогосподарської техніки і устаткування; електронної та електротехнічної промисловості; промисловості будівельних матеріалів; лісової і деревообробної промисловості, а також передбачено формування зони випереджаючого розвитку. Щодо Воронезьської області - створення та розвиток індустріальних парків, зон випереджаючого розвитку, промислових кластерів. У Ростовській області - формування кластерів у агропромисловому секторі, сільгоспмашинобудуванні, легкій промисловості, туризмі, виробництві будівельних матеріалів, технологічна модернізація великих підприємств оборонно-промислового комплексу, машинобудування, вугільної промисловості, створення високотехнологічних виробництв[3].

 

Слід звернути увагу на те, що всі завдання та проекти, які передбачаються російськими регіонами у своїх стратегіях, для досягнення поставлених цілей враховують можливість використання потенціалу суміжних територій з української сторони, а зволікання з реалізацією проектів однією із сторін буде означати підвищення асиметрії розвитку транскордонного регіону.

 

Довідково. Аналогічна ситуація на українсько-польському прикордонні – використання механізмів підвищення конкурентоспроможності в напрямі інноваційного розвитку, реалізація кластерних підходів, механізмів спеціальних економічних зон, розбудови технополісів, технопарків – сприяє розвитку малого і середнього підприємництва, а відтак – забезпечує підвищення  життєвого рівня  мешканців. Реалізація такої політики протягом останнього десятиліття вже засвідчила очікувану ефективність, що підтверджується обсягом ВРП на душу населення, який в обох польський воєводствах в декілька разів перевищує даний показник в українських областях. Така ж ситуація спостерігається і у динаміці середнього рівня зарплати. Станом на 2010 рік цей показник по Люблінському воєводству становить 926,7 дол. США, Підкарпатському – 839,1 дол. США Натомість у Львівській області – 214 дол. США, Волинській – 183,2 дол. США, Закарпатській – 200,5 дол. США.

 

 

Слід зауважити, що в Польщі чітко реалізуються розроблені стратегії регіонального розвитку на всіх рівнях управління. При цьому спільні стратегії розвитку транскордонних регіонів реалізуються через механізм функціонування еврорегіонів і в рамках спільної регіональної політики ЄС, а саме програм та ініціатив ЄС.

 

4. Ефективному використанню нагромадженого потенціалу при підготовці та проведенні Євро-2012 заважають недооцінка механізму стратегічного планування у розвитку транскордонних регіонів і значний суб’єктивізм у реалізації запланованих завдань та проектів.

 

Довідково. Заплановані наприкінці минулого століття проекти не втратили своєї актуальності і нині, про що свідчить, наприклад те, що до сьогоднішнього дня не побудована автомагістраль на ділянці міжнародного транспортного коридору №3 Берлін/Дрезден-Краков-Львів/Київ «Краковець-Львів», концесійна угода про що була укладена ще у 1998 р.

 

Будівництво планувалося завершити у 2006 р. Водночас, з польського боку побудова ділянки цього ж коридору, Жешув-Корчова, тобто до місця сполучення на українсько-польському кордоні, згідно з «Державною транспортною політикою Польщі до 2020 р». була запланована на 2015 р.

 

Нині ситуація наступна: Підкарпатське воєводство, користуючись нагодою, пов’язаною із Євро-2012, завершує будівництво своєї ділянки автомагістралі на півтора року швидше запланованого, а на Львівщині будівництво залишилося на рівні 1999 року. При цьому надзвичайне стратегічне значення цієї автомагістралі для України безсумнівне – досі немає жодної сучасної автомагістралі до кордону з ЄС, а транзитні вантажі вже давно обирають шляхи в обхід України.

 

Майже аналогічна ситуація з рішеннями, які приймалися в рамках діяльності міжурядових комісій щодо модернізації та відкриття нових пунктів перепуску через кордон, які не виконувалися, насамперед, українською стороною (прикладом є у т.ч. невиконання взятих зобов’язань з побудови під’їзних шляхів в Угриневі та Грушеві до Євро-2012).

 

Таким чином, лише ефективне функціонування системи стратегічного планування, підвищення відповідальності, моніторинг та контроль за виконанням запланованих завдань і проектів можуть сприяти використанню нагромадженого потенціалу регіонального розвитку без втрат.

 

5. Велике значення для активного запровадження системи стратегічного планування для транскордонних регіонів, використання потенціалу транскордонного співробітництва та потенціалу, нагромадженого протягом підготовки і проведення чемпіонату, має удосконалення системи інституційного забезпечення транскордонного співробітництва.

 

До інституційної бази транскордонної співпраці належать система нормативно-правового забезпечення, регламентація механізмів взаємодії між органами влади різних рівнів, а також створення достатньої кількості дієвих інституцій, що сприяють реалізації транскордонних проектів із залученням суб’єктів підприємництва, громадських організацій, навчально-освітніх закладів, наукових установ тощо. До цих інституцій слід, насамперед, віднести торговельно-промислові палати, агенції регіонального розвитку, бізнес-центри, а також різного роду галузеві асоціації. Саме вони є серцевиною середовища, в якому формуються громадські ініціативи, спрямовані на удосконалення регуляторної політики у сфері транскордонного співробіт­ництва, а також готуються відповідні проекти та заявки на отримання грантових ресурсів за відповідними програмами, що фінансу­ються з бюджету ЄС. Крім того, ці інституції мають здійснювати ефективну інформаційно-консультаційну діяльність в сере­довищі  органів місцевого самоврядування, неприбуткових організацій та підприємницьких структур щодо організаційних і фінансових можливостей, які відкриває перед ними участь в системі транскордонного співробітництва.

 

Нині в Україні сформувалась уніфікована система управління транскордонним простором – єврорегіони, які охоплюють всі прикордонні області по периметру державного кордону. В системі регіонального управління вони повинні повністю взяти на себе координацію розвитку транскордонних регіонів і забезпечити їх конкурентоспроможність не лише у внутрішньодержавному, а й у глобальному просторах.

 

Розвиток транскордонного коопераційного простору веде до розширення ринку праці, товарів, послуг, інвестицій. Інтеграція також забезпечує додаткову синергію та соціально-економічну доповнюваність.

 

Така діяльність повинна спиратися на відповідну систему мотивації та належне кадрове забезпечення. У цьому контексті актуалізується роль регіональних органів державної влади, які спроможні виступити ініціатором розвитку інституційного середовища, спрямованого на формування ефективного міжрегіонального та транскордонного співробітництва. Адже, з одного боку, ці органи, на відміну від центральних інститутів державної влади, значно краще обізнані з проблематикою, можливостями та перспективами розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва, а також тими потенційними перевагами, які воно дає в контексті оптимізації зовнішньоекономічної діяльності регіонів. З іншого боку, повноваження, кадрове забезпечення і вплив цих органів на центральну владу є суттєво вищим ніж у самоврядних інституцій.

 

Паралельно із цим, має відбуватися посилення впливу інститутів громадянського суспільства на центральні органи державної влади з метою усвідомлення останніми всіх тих переваг та системних ефектів, які несе у собі транскордонне співробітництво в контексті активізації зовнішньоекономічної діяльності регіонів, а в ширшому сенсі – в процесі європейської інтеграції України загалом. Адже у транскордонній сфері зароджується ціла низка підприємницьких ініціатив, які згодом спроможні переростати в серйозні інвестиційні проекти.

 

Довідково. Нинішні учасники прикордонної торгівлі формують сприятливі умови для розвитку місцевого підприємництва в Україні, яке, набуваючи цивілізованих форм, створить підґрунтя для започаткування транскордонних інвестиційних проектів стратегічного характеру (будівництво та експлуатація нових виробничих та інфраструктурних об’єктів, у т.ч. доріг, готелів, виставкових центрів, аеропортів тощо). Саме учасники прикордонної торгівлі, тісно взаємодіючи з європейськими партнерами на локальному рівні, сьогодні отримують той необхідний ринковий досвід підприємницької діяльності, якого далеко не завжди вистачає вітчизняним підприємцям. Крім того, багато хто із них є кваліфікованими фахівцями, що вимушено залишили свою професійну кар’єру, проте високий рівень освіти дозволяє їм швидше опановувати нові технології та сучасні види підприємницької діяльності, що в майбутньому дозволяє сподіватися на те, що саме вони стануть стратегічним кадровим ресурсом формування в Україні підприємницького середовища європейського типу.

 

Від створення цивілізованих умов для прикордонної торгівлі значною мірою залежить ефективність використання нагромадженого потенціалу розвитку при підготовці та проведенні Євро-2012.

 

Конкретні орієнтири дій у сфері державної політики, які має бути вжито для вирішення проблеми.

З огляду на доцільність задіяння основних механізмів міжрегіонального та транскордонного співробітництва для реалізації потенціалу розвитку, нагромадженого при підготовці та проведенні Євро-2012 на рівні державної регіональної політики слід реалізувати наступне:

 

1. Забезпечити рівень доступності до західного кордону України відповідно до європейських стандартів. Для цього доцільно провести інвентаризацію технічного рівня під’їзних шляхів до існуючих і планованих КПП. Слід актуалізувати рішення Українсько-польської міжурядової Координаційної Ради міжрегіонального співробітництва (яка створена у 1993 р.), опрацьовані в складі її трьох Комісій: з питань транскордонного співробітництва; з питань розбудови пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури; та з питань просторового планування щодо подальшої розбудови КПП на відповідних ділянках кордону і створити умови/розробити механізми їх відповідальної реалізації і наступництва. Розглянути можливості використання моделей державно-приватного партнерства для розбудови прикордонної інфраструктури, підвищення ефективності освоєння бюджетних коштів.

Довідково: міський бюджет м. Трієста (Італія) понад триста років наповнюється за рахунок концесійних платежів від суб‘єктів господарювання, які розміщені на міських землях в зоні порту. Тобто, землі громади поблизу кордону, вздовж автомагістралей чи значних інфраструктурних об’єктів міст доцільніше віддавати в концесію, а не продавати у приватну власність.

 

2. Удосконалити інституційну базу транскордонного і міжрегіонального співробітництва, забезпечити розробку відповідних нормативних документів щодо діяльності і взаємовідносин між окремими інституціями, зокрема, щодо ієрархії виконання прийнятих рішень, визначити рівень компетенції органів місцевого самоврядування в реалізації завдань міжрегіональних та транскордонних проектів. Завершити розробку нормативних документів для врегулювання співфінансування проектів з різних джерел. Використати досвід реалізації великих проектів, отриманий в часі підготовки та проведення Євро-2012 і врахувати при цьому виявлені труднощі.

 

3. Сприяти підвищенню ефективності використання нагромадженого потенціалу при підготовці до Євро-2012 шляхом розвитку системи інституційного забезпечення регіонального розвитку та впровадження нових форм співробітництва, а саме: європейських угрупувань територіальної співпраці, транскордонних кластерів та партнерств, організації цивілізованої прикордонної торгівлі.

Довідково. За дослідженнями статистичного управління Підкарпатського воєводства (Польща) прикордонна торгівля в структурі валового регіонального продукту займає 13 %, що зумовило впровадити окремі спостереження за розвитком різноманітних явищ у транскордонному регіоні, облік обсягів прикордонної торгівлі і використання її потенціалу для прискорення підвищення життєвого рівня мешканців прикордоння. Розбудова центру прикордонної торгівлі «Корчова Доліна» та введення шопінг-віз і безкоштовних багаторазових національних віз – це завдання регіональної стратегії соціально-економічного розвитку воєводства і приклади узгодження дій влади національного та регіонального рівнів. За даними Генерального консульства РП у м. Львові на кінець 2011 року було оформлено 100 тис. дозволів на 800 тис. мешканців[4].  Важливість розвитку малого прикордонного руху відображена у статистичному щорічнику з МПР Східної Польщі (Росія, Білорусь, Україна), який публікується Головним управлінням статистики (Варшава)[5]. Для спостереження за ситуацією щодо малого прикордонного руху, діяльності транскордонних ринків та за їхнім впливом на соціально-економічний розвиток прикордонних територій доцільно такий щорічник видавати і в Україні.

 

4. Сприяти розвитку уніфікованої системи координації транскордонного і міжрегіонального співробітництва шляхом приведення структури єврорегіонів до структур самоорганізації суб’єктів господарювання і представницьких органів громад прикордонних територій з включенням їх до системи регіонального управління України з відповідними системами фінансового, кадрового та інформаційного   забезпечення.

Рекомендації

 

Для впровадження вищеозначених пріоритетів використання механізмів транскордонного та міжрегіонального співробітництва в контексті використання нагромадженого потенціалу при підготовці і проведенні Євро-2012 доцільно:

 

1. Забезпечити завершення з використанням нових управлінських рішень розпочатих проектів в рамках виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення Євро-2012, у т.ч. за рахунок задіяння переваг державно-приватного партнерства, поширення концесії, розвитку нових форм транскордонного і міжрегіонального співробітництва, зокрема, європейських угрупувань територіального співробітництва, транскордонних кластерів та партнерств.

 

2. Для розвитку регіональних транскордонних кластерів та транскордонних промислових зон в Україні доцільно завершити формування відповідного інституційного середовища розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва, прийняти державну стратегію розвитку та підтримки кластерів в Україні і конкретизувати її в окремих секторальних програмах і відповідних стратегіях розвитку регіонів. Забезпечити актуалізацію регіональних стратегій соціально-економічного розвитку, включаючи транскордонні та міжрегіональні аспекти.

 

3. Удосконалити існуючу систему стратегічного планування розвитку регіонів України. Для регіонів, зокрема прикордонних, у стратегіях соціально-економічного розвитку передбачити блок щодо міжрегіонального та транскордонного співробітництва з узгодженням і координацією реалізації програм/проектів між відповідними партнерськими регіонами.

В системі стратегічного планування передбачити розробку і реалізацію спільних стратегій розвитку транскордонних регіонів з врахуванням положень Закону України «Про генеральну схему планування території України». Розробити механізми щодо підвищення відповідальності за реалізацію стратегічних планів, посилити блок моніторингу та контролю за виконанням намічених/поставлених завдань.

 

Удосконалити існуюче нормативно-методичне забезпечення функціонування системи стратегічного планування в Україні і створити умови для ознайомлення з ним всіх представників владних структур, наприклад, в рамках діяльності новоствореного кластеру в системі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування України.

 

4. Ввести в систему статистичного обліку транскордонну статистику відповідно до норм Євростату для спостереження за ситуацією щодо малого прикордонного руху, діяльності транскордонних ринків та їх впливом на соціально-економічний розвиток прикордонних територій.

 

5. Створити умови для кадрового, фінансового, інформаційного та нормативно-методичною забезпечення функціонування єврорегіонів та передбачити механізм узгодження загальноєвропейських, національних та регіональних інтересів шляхом включення органів транскордонного співробітництва в систему регіонального управління України. 

Регіональний філіал у м. Львові

(Н.А. Мікула)

 

Додаток 1

Характеристика транскордонної інфраструктури України станом на 2012 р.