Ракетно-космічна галузь займає особливе місце серед стратегічних наукоємних галузей України. Вона формує імідж України на світовій арені як технологічно розвиненої держави, яка має в своєму арсеналі інтелектуальний потенціал, недоступний багатьом країнам. Україна входить в клуб космічних держав світу, що налічує не більше 10 країн, серед яких США, Російська Федерація, країни ЄС, Китай, Індія та інші.
У зв’язку з підготовкою до підписання «Програми військово-технічного співробітництва до 2017 року» актуальними є не лише питання вибору напрямів співробітництва України та РФ, але й завдання розвитку міжнародної діяльності ракетно-космічної галузі України в більш широкому плані, що обумовлює актуальність даної записки.
Спільно з провідними ракетобудівними компаніями світу вітчизняна галузь створює конкурентоспроможні на світовому ринку космічних послуг ракетно-космічні комплекси. У арсеналі галузі також проекти щодо вирішення глобальних проблем людства, серед яких створення космічної системи прогнозування сейсмічної активності Землі, системи швидкого реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, системи астероїдного захисту Землі, систем використання сонячної енергії на базі космічних апаратів та інших.
Сьогодні перед ракетно-космічною галуззю України стоять два пріоритетні державні завдання:
- створення і реалізація космічних та ракетно-космічних проектів відповідно до «Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України», орієнтованих на вирішення народно-господарчих завдань та підвищення економічної віддачі від використання космічної продукції (супутникова інформація, що отримується від національних апаратів спостереження за Землею, супутниковий зв’язок, телекомунікаційне віщання, навігаційні послуги, наукові дослідження та експерименти);
- створення сучасного ракетного озброєння для потреб Збройних Сил України з орієнтацією на забезпечення окупності вкладених державних інвестицій за рахунок можливого послідуючого його експорту.
Вирішення цих завдань з огляду на хронічну нестачу бюджетних коштів та прогнозні дані щодо економічного розвитку держави на найближчу та подальшу перспективу при традиційному підході досить проблематично. Можливим виходом з цієї ситуації є розширення міжнародного комерційного співробітництва організацій і підприємств галузі з іноземними компаніями. Такий підхід, по-перше, відповідає прийнятому зовнішньополітичному курсу (відповідно до нової Стратегії національної безпеки України – пункт 4.2.2 та нової Воєнної доктрини України – розділ 4, пункт 23, абзац 8, де одним з пріоритетних напрямів підготовки держави в сфері оборони визначено «…створення наукоємної високотехнологічної продукції військового та подвійного призначення з урахуванням необхідності забезпечення раціонального балансу між міжнародною кооперацією, експортом озброєнь та державним оборонним замовленням…»). По-друге, розширення міжнародної співпраці забезпечить зменшення бюджетного навантаження на країну при виконанні вітчизняних і міжнародних проектів.
Досвід створення ракетно-космічних комплексів у міжнародній кооперації. На сьогодні Україна має неабиякий досвід у створенні ракетних комплексів у міжнародній кооперації. У відносно короткий термін було створено комплекси «Морський старт», «Наземний старт» та «Дніпро». В стадії розробки знаходяться українсько-бразильський комплекс «Алкантара – Циклон-4» та американо-українська ракета-носій «Таурус – II». В міжнародній кооперації завершено перший етап проектування сімейства ракет-носіїв «Маяк» з модульною схемою формування варіантів ракет-носіїв.
Реалізація перелічених проектів забезпечила надходження до економіки України валютних коштів по контрактам з іноземними замовниками в обсязі $ 50-70 млн на рік. За останні п’ять років загальний обсяг валютних надходжень склав біля $ 280 млн. Обсяг надходжень до бюджету України у формі податків, відрахувань і платежів від ДП «КБ «Південне» та підприємств кооперації складає до 280 млн грн щорічно.
Основні напрями діяльності та поточний стан справ в галузі. Сьогодні основними напрямами діяльності організацій і підприємств галузі є створення нових і модернізація існуючих зразків РКТ підвищеної конкурентоспроможності, розширення міжнародного співробітництва у сфері спільного їх створення, розширення обсягів експорту продукції і послуг на зовнішніх ринках та створення продукції загальногосподарського призначення. До основних слід віднести роботи з створення національної супутникової системи зв’язку, удосконалення РН «Зеніт» різних модифікацій (для запусків КА на високі орбіти з плавучої платформи «Морський старт» та наземного старту «Байконур»), з розробки українсько-бразильського ракетно-космічного комплексу «Алкантара» на базі українського носія «Циклон-4», американсько-української РН «Таурус-2» та удосконалення РН «Дніпро».
Левова частка перелічених робіт виконується ДП «КБ «Південне» і ДП «ВО «Південний машинобудівний завод». Незважаючи на чисельні проблеми розвитку, ДП «КБ «Південне» в останні роки демонструє стабільну динаміку зростання обсягів виробництва і реалізації продукції. Наприклад, за результатами діяльності у 2010 році збільшення обсягу реалізації продукції ДП «КБ «Південне», у порівнянні з 2009 роком, склало 145 %. Отримано з бюджету 53,6 млн грн, а внесено коштів у бюджет та державні цільові фонди 105,7 млн грн. Обсяг реалізації продукції у 2010 році склав 510 млн грн, у тому числі на експорт – 261 млн грн. Оборот ДП «ВО «Південний машинобудівний завод» у 2010 році склав 1,295 млрд грн.
Підсумки діяльності галузі у 2011 році є також достатньо показовими: реалізовано продукції на 3,4 млрд грн, виконано 430 міжнародних контрактів на суму приблизно 4 млрд грн, здійснено шість успішних запусків космічних апаратів що забезпечило збереження позиції України серед п’яти найбільш успішних ракетно-космічних держав світу. В серпні 2011 року здійснено запуск вітчизняного космічного апарату моніторингу земної поверхні «Січ‑2», який вже працює на замовлення міністерств і відомств України. Забезпечено суттєвий вклад в позитивне сальдо зовнішньоекономічної торгівлі країни.
Однією з ключових передумов розширення міжнародного співробітництва у сфері спільного створення комерційних зразків РКТ в сучасних умовах є забезпечення ефективного маркетингу. Головною метою маркетингових досліджень є організація діяльності галузі на базі об’єднання інтересів організацій і підприємств-розробників РКТ з інтересами замовників, та орієнтація проектів зі створення РКТ на потреби ринку.
Вибір стратегії проведення маркетингу має проводитись, виходячи з орієнтації системи менеджменту на попит замовників й сформульованих короткострокових та довгострокових цілей присутності розробників РКТ на ринку.
За прогнозом компанії «Форкаст інтернешнл» у наступні десять років (2011-2020 роки) буде виготовлено більше ніж 690 ракет-носіїв на суму $ 53 млрд.
На найближчий період прогнозується певне зростання конкуренції серед розробників ракет-носіїв через дію наступних зовнішніх чинників:
- зменшення кількості комерційних супутників (певна кількість операторів комерційних супутників у наступні декілька років підійдуть до завершення своїх програм запусків космічних апаратів);
- поява на ринку нових гравців, таких як Японія, КНР, Індія та Ізраїль, та збільшення їх впливу на ринок (не можна виключати появи з часом інших гравців, таких як Казахстан, Іран та Північна Корея);
- залучення до створення ракет-носіїв приватних компаній: ключовою подією на ринку може стати використання ракет-носіїв Falcon-1 (легкого класу) і Falcon-9 (важкого класу) приватної американської компанії Space X, для яких ціна виведення корисного вантажу на орбіти призначення очікується значно менше ціни запуску існуючими носіями.
За прогнозами в цей період головним виробником РН стане компанія EADS Actrium, яка виготовляє ракету-носій «Аріан-5». Іншими основними гравцями на ринку будуть: спільне підприємство Boeing та Lockheed Martin, яке виробляє РН «Атлас-5» та «Дельта-4»; Державний науково-виробничий ракетно-космічний центр «ЦСКБ-Прогресс», який виготовляє РН сімейства «Союз», Державний космічний центр ім. Хрунічева з ракетою-носієм «Протон»; компанія Sea Launch, яка успішно пройшла реорганізацію та розпочала успішні комерційні запуски КА, а також китайська компанія «Чайна грейт уоллс індастріз» з сімейством ракет «Лонг марч».
Внаслідок загострення конкуренції зростатимуть вимоги до підвищення якості пускових послуг. Серед основних напрямів покращення послуг слід відзначити:
- зниження собівартості пускових послуг завдяки переходу на нову методологію створення ракетно-космічних комплексів, у тому числі за рахунок об’єднання провідних компаній у створенні більш досконалих РН та використання модульного принципу побудови сімейства РН;
- підвищення надійності ракетно-космічних комплексів, рівня автоматизації передпускових операцій та пуску РН і забезпечення можливості виводити одним пуском носія групи КА на цільову орбіту або навіть на різні орбіти;
- орієнтації технології підготовки РН до пуску на міжнародну систему стандартів якості ISO 9000, яка передбачає поставку РН на космодром у високому ступені заводської готовності та скорочення часу на підготовку до пуску;
- створення стандартизованих типорозмірних інтерфейсів та перехідних систем РН–КА, а також стиків у системі «ракета-носій – пускова установка».
В таких умовах для розширення міжнародного співробітництва вітчизняної галузі необхідні не тільки державна підтримка, але й власні зусилля та реформування самої галузі.
Проблемні питання галузі з розширення міжнародної ракетно-космічної діяльності. Не зважаючи на світовий рівень технічних характеристик раніш розроблених вітчизняних зразків ракетно-космічної техніки, певний досвід галузі у створенні сучасних РКТ у міжнародній кооперації та позитивні результати діяльності галузі на поточний час, подальше розширення міжнародної діяльності наштовхується на необхідність вирішення проблем системного характеру. Серед основних з них слід відзначити:
- нестачу бюджетних коштів для проведення необхідних обсягів робіт в інтересах підтримки та розвитку галузі (середній щорічний обсяг державного фінансування галузі на протязі багатьох років складає 40 % від загального обсягу, який планується та затверджуються у відповідних програмах);
- неприйнятно низькі темпи структурної перебудови системи управління галуззю (на сьогодні вибір більш ефективної системи управління знаходиться на рівні дискусій);
- недостатні зусилля відповідальних структур щодо впровадження механізмів державно-приватного партнерства в інтересах розширення міжнародної ракетно-космічної діяльності галузі;
- залежність від поставок сировини, матеріалів та комплектуючих з інших країн, в першу чергу з Російської Федерації, у тому числі стратегічних алюмінієвого та титанового прокату, вуглець-вуглецевих та наноструктурних матеріалів;
- неприйнятний знос дослідного, технологічного та виробничого обладнання, який перевищує 50 %, а для деяких підприємств досягає 80 %; середній термін функціонування випробувальних засобів експериментальної та експериментально-промислової бази перевищує 35 років, що є неприпустимим;
- відсутність планового технологічного оновлення інфраструктури організацій і підприємств галузі;
- скорочення чисельності працюючих у сфері розробки нових технологій та галузевій науці (більш ніж у два рази у заводському секторі та майже в 1,6 рази у галузевому ) ;
- неприйнятний стан технологічної та виробничої бази галузі.
Проблемні питання реформування системи управління галуззю. В першій половині 2012 року на всіх рівнях виконавчої влади розпочато активні дискусії щодо необхідності реформування існуючої системи управління галуззю. У зв’язку з цим зазначимо щонайменше чотири чинники, які необхідно враховувати, змінюючи систему управління такої стратегічної галузі як ракетно-космічна:
- проводячи будь-які зміни в системі управління, не можна породжувати чинники, що негативно впливатимуть на успішно функціонуючу конкурентоспроможну галузь;
- апріорі виключати варіанти зміни системи управління, якщо вони потребують перегляду чинних державних та міждержавних контрактів, які на сьогодні забезпечують 97 % обсягів зовнішньоекономічної діяльності галузі;
- за будь-якого прийнятого варіанту управління має своєчасно забезпечуватись виконання міжнародних зобов’язань України в рамках ООН та інших організацій, а також міжнародного режиму нерозповсюдження ракетно-космічних технологій;
- має бути забезпечено виконання міжнародних зобов’язань щодо міждержавного договору з створення ракетно-космічного комплексу «Алкантара-Циклон-4», а також своєчасне виконання підприємствами галузі зовнішньоекономічних контрактів в межах проектів «Морський старт», «Наземний старт», «Таурус-ІІ», «Дніпро» та інші.
На сьогодні найбільш активно обговорюються три варіанта реформування системи управління галуззю.
- Передати найбільш успішні виробничі підприємства ДКА України, які мають відношення до оборонно-промислового комплексу, до концерну «Укроборонпром».
- Перенести ДКА України в м. Дніпропетровськ, як центр галузевого управління кооперацією ракетно-космічних підприємств України, при збереженні офісу ДКА України в м. Київ з оптимальною кількістю персоналу.
- Створити вертикально-інтегровану науково-виробничу галузеву структуру у формі холдингу, що об’єднує підприємства у межах існуючої кооперації на чолі з підприємствами галузі: ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля та ДП «ВО «ПМЗ» ім. О.М. Макарова.
Перший варіант, на думку його ідеологів, дозволить подолати накопичену в «Укроборонпромі» розбалансованість в управлінні оборонними підприємствами концерну і таким чином підвищить ефективність його діяльності та науково-технічний, виробничий і експортний потенціал. Запропонований підхід – об’єднання всіх підприємств, що мають відношення до оборонної промисловості, в одне господарське об’єднання (концерн) без їх галузевого структурування – не відповідає світовій практиці і призведе до неприйнятного його розбалансування. Певним доказом цього є спроби концентрації підприємств оборонної промисловості в Російської Федерації, які провалилися, і тепер відбувається зворотній процес дезінтеграції раніш утворених структур (Указ Президента РФ від 21.05.2012 р.).
У другому варіанті – розміщення ДКА у безпосередній близькості до ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО «ПМЗ», – які відповідають перед агентством за системну інтеграцію і управління національними і міжнародними проектами на рівні кооперації організацій і підприємств, дозволить забезпечити постійний контроль за ходом виконання поточних проектних та виробничих завдань та посилить координацію діяльності. Офіс ДКА в м. Києві буде забезпечувати оперативну взаємодію з відомствами і організаціями державної влади, а також координацію з провідними іноземними компаніями та структурами, з якими галузь співпрацює або планує співпрацювати. Такий підхід до реформування управління галуззю забезпечить певну економію коштів та посилить функції контролю та управління.
В третьому варіанті – створення Державного підприємства «Ракетно-космічний концерн «Південний» (ДП «РКК «Південний»), – при збереженні господарської самостійності учасників концерну, об’єднає їх стратегією довгострокового розвитку в рамках Державних космічних програм та прийнятої Концепції космічної діяльності України до 2032 року. Управління державною власністю ДП «РКК «Південний» забезпечуватиметься Кабінетом Міністрів, як суб’єктом управління через свою структуру – Державне космічне агентство України (Указ Президента України від 13.04.2011 р.), що відповідає чинній практиці. Такий варіант реформування управління галуззю відповідає світовому досвіду: організації і підприємства ракетно-космічної галузі підпорядковуються окремому державному органу на кшталт ДКА. Саме така схема управління ракетно-космічною галуззю прийнята в Російській Федерації, США, Німеччині, Індії, КНР, Японії та Бразилії.
Висновки та пропозиції
Враховуючи світові тенденції розвитку ракетно-космічної сфери та обмежені можливості державного бюджету України, доцільно вжити наступні заходи з активізації міжнародної діяльності галузі та підвищення її конкурентоспроможності.
1. За основу державної політики України в сфері ракетно-космічної діяльності прийняти розширення міжнародної співпраці з провідними космічними та ракетобудівними компаніями світу та виконання першочергових економічно доцільних національних проектів в межах можливого фінансового забезпечення.
2. Для підвищення ефективності управління галуззю створити вертикально інтегроване Державне підприємство «Ракетно-космічний концерн «Південний» у формі холдингу, управління державною власністю якого забезпечується Кабінетом Міністрів через Державне космічне агентство України. Такий варіант відповідатиме світовій практиці управління організаціями і підприємствами ракетно-космічної галузі, зокрема в Російській Федерації, США, Німеччині, Індії, КНР, Японії та Бразилії.
3. Враховуючи нагальну необхідність найшвидшої адаптації ракетно-космічної галузі до умов ринкової економіки, доопрацювати Закон України «Про державно-приватне партнерство», передбачивши в ньому наступні зміни:
- відносинам між державою та її приватними партнерами в ракетно-космічній галузі надати статус державної політики;
- сформулювати чіткий прозорий механізм взаємодії організацій і підприємств галузі з приватними партнерами, передбачивши максимальну мотивацію їх залучення до практичної діяльності (державно-приватне партнерство в ракетно-космічній сфері має стати привабливим для бізнесу);
- передбачити право створення в ракетно-космічній галузі України юридичних структур за участю державних та приватних партнерів, частка державної власності яких може використовуватися для реалізації бізнес-ідей, що сприятимуть розширенню міжнародної діяльності України у цій сфері;
- при створенні структур державно-приватного партнерства передбачити запобіжники для приватних партнерів щодо обов’язкового збереження у складі виробництв ракетно-космічної техніки та їх підтримку, незважаючи на зміни менеджменту, потреби консолідації активів з їх подальшим розділенням на сегменти за новими бізнес-стратегіями зі зміщенням акцентів у бік створення більш прибуткової продукції тощо.
4. Розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів України окрему довгострокову Державну цільову програму забезпечення галузі стратегічними матеріалами для створення сучасних зразків РКТ, передбачивши, зокрема, організацію виробництва прокату та заготовок з алюмінієвих і титанових сплавів, металевих та вуглець-вуглецевих матеріалів теплозахисту космічних апаратів і ракет-носіїв, розробку перспективних технологій створення нових композиційних і наноструктурних матеріалів на основі вугле-, базальто-, скло-, органопластиків, а також нових видів з’єднань різнорідних металевих матеріалів.
5. Забезпечити модернізацію наявної та підготовку і створення нової технологічної, експериментально-промислової і виробничої бази галузі, насамперед:
- наявних випробувальних та промислових потужностей ДП «КБ «Південне» та ДП «ВО «ПМЗ», що мають забезпечувати розробку і виробництво рідинних ракетних двигунів широкого діапазону тяг;
- виробництв ефективних за масою вузлів, виготовлених з полімерних композиційних матеріалів, у тому числі тришарової стільникової структури для головних обтічників, адаптерів, перехідних відсіків, каркасів сонячних батарей зі зниженням їх питомої маси до 0,6 кг/м, терморозміростабільних вуглепластикових конструкцій КА, корпусних панелей з тепловими трубами тощо;
- виробництв сумішевих твердих палив ДП «ВО «ПХЗ» та баліститних твердих палив ХКО ім. Петровського;
- виробництв корпусів і соплових блоків на ДП «ВО «ПМЗ», виробничих потужностей для збирання і випробувань на ДП «ВО «ПХЗ», а також стендової бази для випробувань ракетних двигунів на твердому паливі.
6. Продовжити реалізацію проекту ОТРК, який має стратегічну значимість для забезпечення обороноздатності України, а також перспективи успішного просування експортного варіанту на міжнародний ринок озброєнь і військової техніки.
7. Забезпечити науковий супровід питань моделювання теплових, газодинамічних і міцностних розрахунків турбін, газогенераторів, насосів, камер згоряння, балонів, вузлів автоматики тощо та створення зразків РКТ у цілому провідними українськими інститутами.
8. Забезпечити своєчасне надходження коштів, передбачених держбюджетом, недопущення зменшення реального фінансування, а також безперервність фінансування, виключивши практику надходження коштів наприкінці року.
9. Забезпечувати державну підтримку виконанню міжнародних ракетно-космічних проектів шляхом надання державних гарантій під необхідні інвестиції.
10. Передбачити збільшення держзамовлення до вищих спеціалізованих навчальних закладів за спеціальностями ракетно-космічної техніки.
Регіональний філіал у м. Дніпропетровську
(А. Шевцов, В. Шеховцов, О. Шевченко)