"Механізми ОЧЕС у стимулюванні розвиткутранзитних можливостей та господарчої складової морських портів." Аналітична записка

Поділитися:

 Анотація

 

Аналітична записка присвячена особливостям регулювання господарчої діяльності морських портових комплексів у рамках співробітництва в ОЧЕС. Визначено особливості участі України в посиленні транзитності та розбудові транспортної інфраструктури Чорноморського регіону.

 

 

МЕХАНІЗМИ ОЧЕС У СТИМУЛЮВАННІ РОЗВИТКУ ТРАНЗИТНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ГОСПОДАРЧОЇ СКЛАДОВОЇ МОРСЬКИХ ПОРТІВ

 

Одним із пріоритетів діяльності Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) є розвиток транспортної інфраструктури чорноморського регіону. Географічне розташування обумовлює пряму залежність соціально-економічного стану країн-членів ОЧЕС від рівня розвитку морського транспортного сполучення. Унікальність можливостей виходу до басейнів Чорного та Азовського, Каспійського, Середземного, Егейського, Адріатичного і Мармурового морів надає значні переваги для розвитку міжнародних торговельних відносин як у межах Чорноморського регіону, так і з огляду можливостей виходу торговельних потоків до транспортного коридору між Азією та Європою.

 

Тенденції зростання частки морських і сухопутних перевезень в країнах регіону посилюють необхідність дослідження та використання переваг ОЧЕС і для України. Адже загальний вантажообіг портів у Болгарії, Грузії, Румунії, Росії за останні роки збільшився більш ніж удвічі.

 

Довідково: У рамках співробітництва з ОЧЕС Україна зацікавлена у використанні потенціалу організації для збільшення обсягів транзиту, стимулювання розбудови транспортної інфраструктури. Основні пріоритети такої співпраці полягають у модернізації морської інфраструктури, відновленні флоту, покращенні якості послуг у морських портах, удосконаленні діючого законодавства стосовно розвитку морської галузі). Враховуючи потужний потенціал портів, які забезпечують вихід на міжнародні транспортні коридори, Україна має реальні можливості за рахунок участі у ОЧЕС посилити рівень конкурентоспроможності. Досягнення цього завдання напряму пов’язане із значними інвестиціями на потреби технологічного та технічного оснащення, модернізації морських портів та портової інфраструктури.

Потужності морських торговельних портів України у транспортних послугах Чорноморського басейну дозволяють переробляти 163,7 млн т вантажів на рік. Вантажообіг усіх морських портів і терміналів Чорноморсько-Азовського басейну оцінюється у 445,8 млн т. Дані охоплюють 96 портів і терміналів басейну (у тому числі 65 - з вантажообіг 100 тис. т і більше). Найбільша частка з них припадає на порти Росії - 172,8 млн т (38,8 % від всього обсягу вантажообігу басейну), на другому місці морські порти і термінали України - 155,5 млн т (34,9 %), наступними є порти Румунії -
45,9 млн т (10,3 %), Болгарії - 27 млн т (6,1 %), Грузії - 22,2 млн т (5,0 %), Туреччини - 22,1 млн т (5,0 %), Молдови - 0,32 млн т (0,1 %)[1].

 

Роль механізмів ОЧЕС у стимулюванні розвитку морських портів України

1.Стимулювання транзитних можливостей морських портів 

    Ключові принципи та механізми розвитку морських портів у регіоні з метою забезпечення додаткових транспортних можливостей для торговельних потоків між державами-членами Чорноморського економічного співробітництва, Європою й Азією, зосереджені у «Меморандумі про взаєморозуміння з питань розвитку морських торгових шляхів у регіоні Чорноморського економічного співробітництва», 2007 р. м. Белград та «Спільній декларації про співробітництво у сфері транспорту в регіоні ОЧЕС», 2008 р. м. Одеса.

    Перспективним напрямком розвитку співробітництва України з країнами ОЧЕС є покращення показників транзитності.

     

    Довідково: Територією України проходять чотири Пан’європейські транспортні коридори, чотири Трансконтинентальні транспортні коридори (TСTС: TRACECA, «Європа-Азія», «Балтика-Чорне море», Чорноморське транспортне кільце); Україна входить в одну з 4 Пан’європейських транспортних зон (PETRA), а саме в Чорноморську транспортну зону (Black Sea PETRA).


    Одним із ефективних механізмів ОЧЕС у системі регулювання транзиту є діяльність Транзитно-транспортної координаційної ради, яка забезпечує діалог країн-учасниць з метою спрощення дозвільних процедур перетину кордонів, перевезення й оформлення транзитних вантажів у Чорноморському регіоні. Зокрема, з лютого 2010 р. впроваджено пілотний проект здійснення перевезень з використанням дозволів ОЧЕС, до реалізації якого залучилися сім держав-членів ОЧЕС: Албанія, Вірменія, Грузія, Молдова, Румунія, Сербія і Туреччина. У рамках проекту було розподілено 1400 дозволів, які надають права перевезення транзитних вантажів через країни-партнери без додаткового оформлення. У перспективі система транзитних дозволів ОЧЕС буде набувати статусу регіональних ліцензій ОЧЕС що дозволить створити єдиний транзитний простір для держав-членів.

     

    Дієвим механізмом ОЧЕС у розбудові транспортної інфраструктури є впровадження проектів за рахунок державно-приватного партнерства. У структурі профільних органів ОЧЕС створено: Керівний комітет Організації Чорноморського економічного співробітництва по розробці і впровадженню перспективної і оптимальної транспортної мережі регіону, Керівний комітет з проектування і побудови кільцевого транспортного коридору навколо Чорного моря, Робочу групу з транспорту ОЧЕС. Діяльність цих структур забезпечує впровадження двох проектів на основі державно-приватного партнерства, які мають сприяти збільшенню транзитних потоків через порти Чорноморського регіону і повній модернізації транспортного сполучення в межах регіону, і забезпечити вихід на міжнародні шляхи: формування системи Трансчорноморських магістралей «sea motor ways» та будівництва «Чорноморського транспортного кільця» (загальною довжиною 7140 км, який забезпечить швидкісний рух між Росією, Туреччиною, Грузією, Молдовою, Болгарією, Румунією, Грецією, Україною).

     

    Довідково: У рамках розвитку співробітництва ОЧЕС визначено перелік найважливіших морських портів чотирьох країн регіону, що стануть ключовими опорними пунктами системи «sea motor ways»: у Болгарії – м. Варна (8 терміналів з різними власниками) і м. Бургас; у Греції – м. Александрополіс, м. Корфу, м. Єлефсина, м. Геракліон, м. Ігуменіца, м. Кавала, м. Лавріон, м. Патрас, м. Пірей, м. Рафіна, м. Салоніки, м. Волосся; у Румунії – м. Констанца; у Туреччині – м. Дериндже, TCDD Портове управління, м. Самсун, м. Джерисун, м. Мерсин, м. Трапзон, м. Хопа, м. Раіз, м. Ізмір; в Україні – м. Бердянськ, м. Іллічівськ, м. Ізмаїл, м. Керч, м. Херсон, м. Маріуполь, м. Миколаїв, м. Одеса, м. Рені, м. Південний.


    Покращення транспортного сполучення за рахунок реалізації зазначених програм сприятиме і вирішенню проблем функціонування пан’європейської транспортної зони басейну Чорного моря (ТЗ БЧМ) з точки зору налагодження ефективного транзиту каспійської, а у перспективі – близькосхідної нафти до Європи. Найбільшим нафтоекспортним портом зазначеного басейну є м. Новоросійськ (Росія), у якому сходяться нафтопроводи із м. Самари (Росія), м. Тенгіза (Казахстан) і м. Баку (Азербайджан). Перспективні обсяги експорту нафти досягатимуть 150-170 млн т на рік. У зв’язку з жорсткими обмеженнями проходу танкерів через Босфор, цей потік нафти може бути спрямований до Європи і Північної Америки: 1) через м. Бургас (Болгарія) і далі нафтопроводом у м. Александрополіс – нафтовий порт Греції на Егейському морі; 2) через м. Констанцу (Румунія) Дунайським водним шляхом; 3) через м. Одесу – нафтопроводом Одеса – Броди – Гданськ (Польща) і Одеса – Броди – Омишаль (Хорватія).

     

    2. Збільшення обсягів вантажоперевезень у системі співробітництва ОЧЕС

    Структура використання морських шляхів динамічно розвивається, у першу чергу – за рахунок розвитку комплексних інтермодальних перевезень. Особлива увага приділяється динамічному розвитку контейнерних перевезень, що обумовлено сумісністю транспортних засобів (на всіх етапах транспортування) з наявними можливостями транспортної інфраструктури.

     

    Одним із ключових механізмів розвитку вантажоперевезень у регіоні є співробітництво ОЧЕС із структурами ЄС. Зокрема, використання вже діючих фінансових та інвестиційних механізмів у межах проекту ТРАСЕКА (міжнародний транспортний коридор «Європа-Кавказ-Азія»). У наслідок співпраці до проекту ЄС включені нові маршрути контейнерних і ро-ро перевезень через автомобільно-залізничну поромну переправу Болгарія-Україна-Грузія; передбачено запуск нового ро-ро залізнично-поромного сполучення на Чорному морі за маршрутом Одеський порт – порт Самсун – порти Грузії.

     

    Важливим механізмом співробітництва в ОЧЕС є система двохсторонніх та багатосторонніх договорів між країнами-членами організації. У 2011 році в рамках ОЧЕС було підписано протокол щодо приєднання до системи комбінованих транспортних перевезень контейнерних вантажів «Вікінг» у напрямку Балтійське море - Чорне море. Розширення кола учасників проекту дозволить подовжити маршрут контейнерних перевезень «Вікінг» – через Грузію, в Азербайджан, до країн Центральної Азії, що буде сприяти залученню додаткового потоку вантажів і підвищенню транзитного потенціалу. На сучасному етапі триває робота щодо залучення до проекту Болгарії та Туреччини.

     

    Важливим механізмом є діяльність Міжнародної Асоціації портів Чорного та Азовського морів BASPA (функціонує з 2000 року, має статус секторального діалогового партнерства при ОЧЕС), яка надає можливість ключовим морським портам Чорноморського регіону брати участь у виробленні та прийнятті дієвих рекомендацій щодо розробки напрямків транспортної політики ОЧЕС, ООН, ЄС у регіоні.

     

    На сучасному етапі спільні зусилля країн-членів ОЧЕС сприяли активізації  вантажоперевезень через чорноморські порти. Визначені головні інтермодальні транс-чорноморські лінії проходять через основні порти: Іллічівськ, Одеса, Ізмаїл, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Бердянськ і Керч (Україна), Констанца (Румунія), Варна і Бургас (Болгарія), Новоросійськ і Кавказ (Російська Федерація), Поті й Батумі (Грузія), Стамбул, Деринг, Зонгулдак і Самсун (Туреччина). Ключовими портами, які з’єднують головні контейнерні відправлення і поромні перевезення, є Іллічівська, Одеси, Констанци, Варни, Стамбула, Деринга, Поті, Батумі.

     

    Важлива складова інтермодальних перевезень належить розвитку саме поромних перевезень. У Чорноморському регіоні поромами забезпечуються транспортно-економічні зв’язки причорноморських держав у напрямку північ- південь (Росія – Україна – Туреччина) і захід-схід (Румунія – Болгарія – Україна – Росія – Грузія). При цьому, у регіоні задіяні 23 поромних сервіси (з них – п’ять залізничних і вісім пасажирських). У регіоні пороми з’єднують 11 країн і 17 портів. 

     

    Довідково: У 2011 році у вісімнадцяти морських портах України було перероблено 113,7 млн т вантажів – це на 5,6 % перевищує аналогічний показник 2010 року. Загальний обсяг переробки транзитних вантажів зріс на 20,4 % – з 33,1 млн т у 2010 році до 39,9 млн т у 2011 році. Порівняно з 2010 роком спостерігається зростання і обсяг переробки імпортних вантажів – на 4,7 % (у січні-грудні 2011 року українськими портами було перероблено 11 млн т імпортних вантажів). Серед лідерів за зростанням обсягів переробки вантажів за результатами минулого року (січень-грудень 2011 р. порівняно з аналогічним періодом 2010 р.) порти:

    Ялтинський – зростання на 61,3 %;

    Євпаторійський – зростання на 47,5 %;

    Керченський – зростання на 29,1 %;

    Серед лідерів за зростанням рівня переробки транзитних вантажів (січень-грудень 2011 р. порівняно з аналогічним періодом 2010 р.) - порти:

    Керченський – зростання на 191,8 %;

    «Южний» – зростання на 35,4 %;

    Євпаторійський – зростання на 33,6 %[2].

    За підсумками 2011 року Україна, переробивши на своїх контейнерних терміналах 772307 TEU, посіла перше місце серед країн Чорноморського регіону. Найбільший рівень зростання за підсумками I кварталу 2012 р. спостерігається в Іллічівському морському порту - 294, % (до 9877 TEU), Маріупольському морському торговельному порту на 12,4 % (до 2156 TEU)). Також у 2011 році в Україні почали працювати три нових сервіси судноплавних контейнерних компаній: MAERSK LINE, ARKAS LINE, EVERGREEN.

     

    Водночас у діяльності вітчизняних морських портів зберігаються негативні тенденції, які заважають зростанню обсягів перевезень, зокрема:

    - високі портові тарифи обслуговування вантажів;

    - низький рівень технічного розвитку, застарілі фонди об’єктів портової інфраструктури;

    - тривала процедура обслуговування контейнерів (оформлення одного контейнеру у вітчизняних портах займає від 10 годин до декількох діб, а у портах Європейського Союзу – лише 2 години);

    - недостатня кількість поромного флоту;

    - висока вартість поромних морських перевезень (вартість поромних перевезень в Україні на 35 – 40 % перевищує вартість перевезень наземним транспортом).

     

    З метою удосконалення тарифної політики, країни-члени ОЧЕС (у межах діючого законодавства) вдаються до використання гнучкої системи тарифоутворення (яку порт може самостійно контролювати (самостійно регулює порт) без державного втручання). 

     

    Довідково: Портові тарифи у Румунії та Росії у 2 - 3 рази нижчі ніж в українських портах. У середньому суднозахід стандартного контейнеровоза до порту Констанци (Румунія) становить 19 тис. дол. США, до Новоросійську (РФ) – 21 тис. дол. США, у Одеському морському порту – 48 тис. дол. США.

     

    3. Забезпечення екологічної безпеки акваторії морів в процесі господарчої діяльності портів

    Стратегія ОЧЕС з зазначеної проблеми регулюється правовими документами: у 1994 році прийняті Рекомендації 5/1994 «Оздоровлення навколишнього середовища». У 2001 році на Генеральній Асамблеї ОЧЕС у Баку прийняті Доповідь «Захист навколишнього середовища Чорного Моря: нові вимоги» та Рекомендація 49/2001. Створено координаційну Чорноморську екологічну програму та центри екологічної діяльності в кожній країні-члені, Центр координації Програми у Стамбулі. Серед пріоритетних завдань щодо забезпечення екологічної безпеки ОЧЕС є (визначено):

    -      моніторинг забруднення повітря, водного простору і ґрунту;

    -      усунення екологічних наслідків, викликаних промисловими катастрофами і настанням природного лиха;

    -      розвиток екологічного туризму.

     

    Одним із механізмів співробітництва в ОЧЕС є створення спеціалізованої Робочої групи з охорони навколишнього середовища, яка відстежує дотримання країнами-членами плану заходів щодо захисту навколишнього середовища та заходи із реалізації «Стратегічного плану по реабілітації і захисту Чорного моря», прийнятого в 2009 році.

    Іншим механізмом є співробітництво країн-учасниць у рамках ОЧЕС з неурядовими організаціями (Союз Дорожніх і Транспортних Асоціацій, Асоціація суднобудівників і судноремонтників Чорноморського регіону, Асоціація портів Чорного й Азовського морів, Міжнародна чорноморська асоціація судновласників, Конференція по периферійних морських регіонах Європи). У зазначеному форматі особливо важливим є співробітництво щодо запобігання випадків техногенних катастроф, пов’язаних з викидами небезпечних речовин, очищенням баластових вод і утилізацією морських судів. 

     

    Важливим механізмом екологічного захисту моря є співпраця ОЧЕС з ЄС. Зокрема, у рамках реалізації програми ЄС «Чорноморська синергія» з березня 2010 р. почав функціонувати центр Екологічного партнерства Чорноморської синергії з метою надання підтримки зусиллям ЄС на основі конкретних проектів, таких як якість води, інтегроване використання прибережної зони, переробка твердих відходів і каналізаційних стоків.

     

    Проте на практиці зберігається високий рівень техногенного навантаження на акваторію моря. Враховуючи замкненість басейну Чорного моря, забруднення відбувається за рахунок діяльності декількох держав: України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії і Румунії. Серед головних джерел забруднення лідерами є господарча діяльність морських портів (насамперед, за рахунок забруднення нафтою і нафтопродуктами внаслідок морських вантажоперевезень). Щорічно у Чорне море потрапляє від 80 до 100 тис. т нафтових відходів. Вкрай негативно на екологію моря впливають днопоглиблювальні роботи портів, судноконтейнерні звалища, відходи, внаслідок діяльності металургійних і хімічних підприємств.

     

    Екологічна складова співробітництва країн ОЧЕС вимагає посилення діючих механізмів з метою перегляду практики застосування спільного моніторингу забруднення акваторії через промислову діяльність та міжнародне судноплавство.

     

    4. Модернізація інфраструктури морських портів за рахунок інвестиційної діяльності у структурі ОЧЕС

    Стан інфраструктури портів не забезпечує всіх потреб судноплавства та вантажоперевезень, негативно позначається на ефективності їх діяльності, що обумовлено: фізичним та моральним зношенням обладнання, застарілістю технічного обладнання причалів, низьким рівнем автоматизації, відсутністю комп’ютерного забезпечення, недостатнім розвитком контейнерної бази.  

    З метою розширення інвестиційної діяльності між країнами-учасницями ОЧЕС був створений Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР), діяльність якого спрямована на розвиток міжрегіональної торгівлі, надання допомоги у інвестуванні проектів в економічній і соціальній сферах ОЧЕС. Серед найбільших акціонерів ЧБТР – Греція, Росія і Туреччина, частка яких у статутному капіталі становить по 16,5 %), а також Болгарія, Румунія та Україна (частка яких у статутному капіталі становить по 13,5 %).

     

    Суттєвим механізмом залучення інвестицій є співпраця з фінансовими інститутами (у т.ч. структурними фондами) Європейського Союзу. Зокрема, у прийнятій програмі розвитку ЄС на 2007-2013 рр. Болгарія і Румунія отримують 26521 млн євро від різних європейських структурних фондів (що становить 7,6 % від загального обсягу їх фінансування). Така фінансова допомога сприятиме оптимізації співробітництва цих країн з іншими країнами ОЧЕС, надаючи їм вихід до ресурсів Євросоюзу.

     

    Незважаючи на доволі активну участь України у Організації Чорноморського економічного співробітництва, рівень залучення через механізми ОЧЕС ресурсів до модернізації транспортної інфраструктури морських портів, темпи збільшення обсягів транзиту залишаються низькими. Такий стан обумовлюється збереженням негативних тенденцій системного характеру на державному рівні щодо реформування морської галузі в цілому, у т.ч. йдеться про:

    • Неврегульованість питань права власності на портові комплекси. Домінування державної власності через брак інвестицій не дозволяє ефективно оновлювати судноплавний парк портів, проводити інфраструктурні роботи. Морська галузь потребує реорганізації системи власності та передачі частини інфраструктурних об’єктів портів приватним інвесторам.
    • Збереження проблем технологічного відставання у забезпеченні основних портових операцій, переважно через застарілість портового комплексу, невідповідність пропускної спроможності інфраструктури морських портів України міжнародним стандартам.
    • Збереження високих тарифних ставок на обслуговування контейнерних перевезень у морських портах України.
    • Невирішеність питань гарантування екологічної безпеки. Зокрема, у системі інфраструктури портів не вистачає належних портових споруд для складування та обробки екологічно небезпечних вантажів.
    • Збереження низької якості внутрішньої транспортної мережі, обмеженість швидкості транзитних перевезень.

    Орієнтири дій щодо використання потенціалу механізмів ОЧЕС для подальшого стимулювання розвитку транзитних можливостей та покращення функціонування господарчої складової морських портів в Україні через активізацію вантажних та пасажирських перевезень полягають у наступному.

    Стимулювання транзитних контейнерних перевезень. Відповідно до «Декларації про співробітництво в сфері транспорту в регіоні ОЧЕС» в Україні активізується діяльність щодо збільшення пропускної здатності морських портів для підвищення обсягів перевезень усієї системи Чорноморського регіону. З 2010 року для залучення нових контейнерних вантажопотоків і обслуговування контейнеровозів у морських портах України було запроваджено механізм трансшипменту, що спростив процедуру оформлення контейнерів у транзитному потоці, які прибувають і відвантажуються водяним транспортом. Запровадження цього механізму сприятиме зростанню конкурентоспроможності українських морських портів у Чорноморському регіоні.

     

    Важливою складовою розвитку контейнерних перевезень є модернізація технологічних умов їх прийняття і обробки. У цьому напрямку розпочато реалізацію проекту із будівництва нового терміналу у м. Одесі на основі державно-приватного партнерства з залученням іноземних інвесторів. Введення терміналу в експлуатацію дозволить збільшити річний обсяг прийому контейнерних вантажів, які переробляються у Одеському порту, до 1,3 млн TEU. Новий термінал дозволить Одеському морському порту конкурувати з контейнерними портами Чорного моря – Констанцою і Новоросійськом.

     

    Довідково. Глибоководний термінал „Карантинний мол” будують ДП „Одеський морський торговельний порт” і компанія-інвестор ДП „ГПК-Україна” (оператор контейнерного терміналу на Карантинному молі). Компанія „ГПК-Україна” – дочірня структура німецького концерну HLLA. У вересні 2011 р. було підписано договори про кредитування на 46 млн доларів першого етапу будівництва терміналу. Кредит надали Міжнародна фінансова корпорація IFG та Німецьке товариство інвестицій і розвитку DEG. У свою чергу Одеський порт інвестував у проект 870 млн грн. Планується збудувати додатково 650 м причальної лінії з глибиною 15 м, що відкриває можливість обробляти сучасні судна-контейнеровози підвищеної місткості (до 8000 TEU).


    Розвиток інтермодальних перевезень, які визначені як один із базових пріоритетів транспортної політики країн-членів ОЧЕС. У 2011 році Херсонський морський торговельний порт увійшов до системи базових портів ОЧЕС з розвитку інтермодальних перевезень, що дозволило розпочати модернізацію контейнерного терміналу порту.

     

    Важливим напрямком розвитку інтермодальних перевезень є розширення транспортного сполучення комбінованого потягу «Вікінг», який почав перевезення у 2003 році. Маршрут проходить по території України, Білорусії і Литви: з’єднує порти Іллічівськ, Одеса на Чорному морі та Клайпеду на Балтійському морі. З 1 лютого 2012 року встановлена 20 % знижка до тарифів на експортно-імпортні перевезення контейнерів по території України у складі потягу «Вікінг», що сприяло збільшенню перевезень.

     

    За перший квартал 2012 року у складі потягу комбінованого транспорту «Вікінг» залізницями України перевезено 1,991 TEU – це у 4,3 разу більше, ніж за аналогічний період 2011 р. Збільшилися обсяги перевезення територіями інших держав. За 2011 р. по території Білорусії було перевезено 8,7 тис. TEU (на 6,9 % більше, ніж у 2010 році); по території Литви в 2011 році «Вікінг» перевіз 56,0 тис. TEU (на 34 % більше, ніж у 2010 році).

     

    Стимулювання круїзного судноплавства. У країнах-членах ОЧЕС круїзне судноплавство є одним із джерел зростання прибутків морських портів. За 2011 рік тільки один Одеський морський порт прийняв 73 морські лайнери з 50 тисячами пасажирів на борту (за оцінками експертів, у середньому, один пасажир круїзного лайнеру залишає під час туристичної зупинки у порту від 50 до 300 дол США, що у загальному обсязі становить вагомі інвестиційні вливання). Незважаючи на збереження за м. Одесою лідерства у цій сфері, порівняно із більшістю крупних портів Чорного моря (м. Ялта, м. Сочі, м. Батумі, м. Варна, м. Констанца) українська круїзна галузь лише починає набирати обертів.

     

    Довідково: м. Стамбул у 2011 році відвідало близько 400 круїзних судів, з яких у Чорне море зайшли лише 75.  

    У напрямку підвищення конкурентоспроможності поромних перевезень та розвитку круїзного туризму в рамках ОЧЕС розпочато підготовку програми розвитку круїзного судноплавства. З цією метою розробляються інвестиційні проекти будівництва поромів класу РО-РО. За попередніми оцінками, вартість програми складатиме понад
    2,5 млрд дол. США.

     

    Регулювання тарифної політики морських портів. З метою збільшення числа контейнерних операторів в українських морських портах з лютого 2012 року розпочала діяти постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у Порядок переміщення товарів у пунктах пропуску через державний кордон, розташованих на території морських портів України, під час контейнерних перевезень у прямому змішаному повідомленні», яка спрощує процедуру оформлення, зменшуючи час обслуговування і вартість контейнерних перевезень.

    Активізації вантажоперевезень сприяє і запровадження системи знижок в українських портах залежно від виду діяльності та вантажообороту.

     

    Довідково: так, знижку у розмірі 50 % встановлено за обробку в Усть-Дунайському порту (варіант «борт-борт») зерна та насіння навалом; продукції хімічної промисловості навалом; металів кольорових у болванках, зливках, чушках, металу не в роботі (у пачках, листах, кругах до та понад 250 кг тощо). Знижка у розмірі 18 % надається при сплаті (застосовуватиметься до плати) за обробку наступних транзитних вантажів: у Маріупольському порту – зерна та насіння навалом (варіант «борт-борт»); у Усть-Дунайському порту (варіант «борт-борт») – важковагових вантажів в ящиках і не упаковані 3001 кг та більше.

    20 % знижки на оплату за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт встановлено: за обробку мінерально-будівельних вантажів навалом у Бердянському порту; тарно-штучних вантажів в пакетах, вугілля навалом та металів чорних не в роботі – в Білгород-Дністровському порту; вугілля навалом – в Ренійському порту; продукції хімічної промисловості навалом – в Херсонському порту.

     

    Розпочаті ініціативи потребують подальшої систематизації та вироблення на державному рівні комплексного підходу до запровадження переваг механізмів ОЧЕС для підвищення транзитності та активізації господарчої діяльності українських морських портів. Для цього необхідно:

     

    1.  Удосконалити нормативно-правову базу щодо регулювання розвитку морської галузі в Україні з метою реалізації регіональних та міжнародних зобов’язань в рамках договірної бази ОЧЕС:

    -    внести зміни до Закону України «Про транзит вантажів», з метою впровадження в українських контейнерних портах режиму трансшипменту з урахуванням каботажного плавання між морськими і річковими портами усередині країни; зняття обмежень дії трансшипмента для небезпечних і підакцизних вантажів;

    -    забезпечити розробку й прийняття Закону України «Про контейнерні перевезення в Україні» з метою розвитку та залучення додаткових обсягів контейнерних вантажопотоків у портову галузь України.

     

    2.  Підготувати комплексну Стратегію розвитку морських портів України з урахуванням досвіду країн-членів ОЧЕС, визначивши перспективи підвищення транзиту через чорноморську транспортну мережу, кільцевий транспортний коридор навколо Чорного моря, сприяти транспортному розвитку міжрегіональних інтермодальних систем.

     

    3.  Започаткувати, враховуючи прийняття Закону України «Про морські порти», роботу контролюючого органу (із залученням міжнародної громадськості) щодо моніторингу проведення приватизації, оренди і концесії портового господарства в рамках співробітництва ОЧЕС.

     

    4.  Активізувати інформаційну діяльність щодо висвітлення інвестиційних можливостей ОЧЕС для України. Зокрема, створити  «інвестиційні карти» портових інвестиційних проектів.

     

    5.  Ініціювати засідання в рамках ОЧЕС, присвячені обговоренню проблеми зменшення промислового навантаження на екосистему Чорного моря (у т.ч. питанням, присвяченим підвищенню ефективності екологічного контролю за судноплавством і діяльністю портів).

     

    6.  Сприяти покращенню співпраці державних транспортних установ із представниками Міжнародної Асоціації портів Чорного й Азовського морів (BASPA) з метою створення умов для активної участі державних і приватних транспортних підприємств з організації розробки рішень щодо транспорту та забезпечення прямого контакту через Асоціацію з робочими групами ОЧЕС.

     

    7.  Впровадити квотування перевезення на суднах небезпечних вантажів, стимулювати будівництво і модернізацію очисних споруд у портах.

     

    8.  З метою покращення транзитного потенціалу морських портів України посилити роботу щодо інформаційної підтримки розвитку та розбудови портової інфраструктури. Доцільною є розробка проекту щодо створення на засадах державно-приватного партнерства єдиного інформаційно-диспетчерського центру, до повноважень якого слід віднести координацію перевезень (пасажирських та вантажних) в усіх портах України та налагодження співпраці у сфері транспортно-транзитних перевезень з портами країн-членів ОЧЕС.

     

    РФ НІСД у м. Донецьку

    Макогон Ю.В.

     



    [1] Все порты и терминалы Черноморско-Азовского бассейна [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://portsukraine.com/node/2531

    [2] У 2011 році українськими морськими портами перероблено майже 114 млн. тонн вантажів [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://portovik.wordpress.com/2012/01/26/у-2011-році-українськими-морськими-порта/

    3 Стратегія розвитку морських портів до 2015 року. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ameu.org.ua/index.php?id=38&L=2&tx_ttnews[pointer]=8&tx_ttnews[tt_news]=419&tx_ttnews[backPid]=7&cHash=147a262f52

    4. Макогон Ю.В. Состояние и возможности развития торгового флота Украины в зоне Черноморского экономического сотрудничества // Проблемы и перспективы развития сотрудничества  между странами Юго-Восточной Европы в рамках  Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ . Сборник научных трудов. – Донецк, 2011. – Т.2. - с.440- 453