"Щодо забезпечення ефективного використання туристичного потенціалу регіонів України після проведення Євро-2012". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

Розглянуті основні проблеми та обґрунтовані заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання туристичного потенціалу України після проведення Євро-2012, зокрема збільшення кількості іноземних туристів, підвищення завантаженості об’єктів готельного господарства, активізацію внутрішнього туризму та інформаційно-рекламної діяльності на міжнародному і національному рівнях. Запропоновані заходи узгоджено з досвідом європейських країн – лідерів за показниками розвитку міжнародного туризму.

 

ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЄВРО-2012

 

Підготовка до проведення в Україні Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році (далі – Євро-2012) стала значним поштовхом для розвитку туризму. Наявний природний і культурний та набутий під час підготовки до футбольного чемпіонату інфраструктурний потенціал виводить Україну на новий рівень розвитку туристичної індустрії. Основними здобутками процесу підготовки туристичної індустрії до Євро-2012 є реконструкція аеропортів, залізничних вокзалів та транспортної сфери, істотна розбудова готельного господарства та альтернативних засобів розміщення туристів, поява систем вуличного і туристичного ознакування у містах, розвиток інформаційного та рекламного забезпечення туристичної галузі. Проте актуалізується проблема ефективного використання туристичного потенціалу України безпосередньо після проведення Євро-2012.

 

Комплексна характеристика проблеми

Проблема ефективного використання туристичного потенціалу регіонів України після проведення Євро-2012 полягає в таких аспектах:

 

1. Необхідність забезпечення збільшення кількості іноземних туристів та доходу від надання туристичних послуг не лише на період, але й після проведення Євро-2012.

    Так, за час проведення Євро-2012 Україну може відвідати до від 800 тис. до 1,5 млн іноземних туристів (оцінка експертів спирається на дані щодо продажу квитків на матчі чемпіонату). Для порівняння, за 2011 р. з туристичною метою Україну відвідало близько 1,2 млн іноземних туристів [[1]]. Представники Державного агентства України з туризму та курортів відзначають, що Чемпіонат надасть можливість збільшити в'їзний потік в Україну як мінімум на 30-40 %, спираючись на окремі публікації, в яких відзначено, що після Євро-2004 в’їзний туристичний потік до Португалії збільшився на понад 50 %, а в Австрію і Швейцарію після Євро-2008 – на 30 %. Більше того в усіх європейських країнах, де відбувалися світові та європейські чемпіонати з футболу, спостерігається активне збільшення обсягів туристичних потоків і дотепер (Додаток1).

     

    Підставами щодо збільшення кількості іноземних туристів в Україну під час та після Євро-2012 є й реклама країни на іноземних телеканалах, у Інтернеті, трансляції матчів з приймаючих міст. Втім, вирішальне значення матиме враження туристів від різних аспектів організації чемпіонату. Від цього залежатиме попит на вітчизняні туристичні послуги після проведення Євро‑2012. Як показав досвід Австрії та Швейцарії 2008 року, важливими чинниками є гостинність, безпека, інформація та умови проживання. Україні особливо важливо врахувати аспект розміщення туристів, оскільки тривожною ознакою є незадоволеність туристів проживанням у Австрії – країні туризму, що володіє розвинутою мережею готелів з високою якістю обслуговування (Додаток 2).

     

    Проте, якщо ймовірність істотного збільшення припливу туристів до України під час проведення Євро-2012 висока, то після чемпіонату - досить низька, що потребує реалізації ефективних промоційних заходів вже зараз.

     

    Довідково: У європейських країнах, де проводилися світові та європейські чемпіонати з футболу, туристичний імідж країн покращився. Але, наприклад, в Німеччині у 2006 р. для цього було проведено 48 мистецьких та культурних заходів на футбольну тематику з метою популяризації Німеччини та її культурної спадщини. Багато з цих проектів було проведено за кордоном, що забезпечило істотне покращення міжнародного іміджу країни. Так, 61 % відвідувачів чемпіонату, згідно з опитуванням, рекомендували Німеччину як країну для туристичних поїздок. В результаті сумісних зусиль державного та федеральних урядів, міст та громад імідж Німеччини значно покращився [[2]].

     

    Активна комунікація Португалії, господаря Євро-2004, дозволила покращити туристичне сприйняття країни на 74 %. Більше трьох чвертей туристів, які приїхали до Португалії на Євро-2004, відвідали країну вперше й висловили готовність зробити це  ще раз [[3]].

     

    Євро-2008 став значним промоційним заходом туризму в Австрії. Іміджева промоція Австрії проводилася на всіх рівнях і різних сферах суспільно-політичної діяльності: візити представників австрійської влади до закордонних партнерів, промоція окремих міст Австрії, генеральна аудієнція у Папи римського Бенедикта XVI, активна робота дипломатичного корпусу, інтернет-промоція, робота з журналістами.

     

    У звіті Швейцарії щодо економічного впливу проведення Євро-2008 відзначається, що найбільш значний економічний ефект отримала саме туристична галузь (темпи приросту доходу становили близько 50 % або 161 млн швейцарських франків) (Додаток 3).

     

    2. Недостатні розвиток та очікування щодо активізації внутрішнього туризму в Україні після проведення Євро-2012.

      Так, незважаючи на значний туристичний потенціал регіонів України, починаючи з 2009 р. спостерігається зменшення обсягу внутрішнього туристичного потоку. Якщо у 2007 р. порівняно з 2006 р. кількість внутрішніх туристів зросла у 2 рази і становила 2155,3 тис. осіб, то у 2009 р. кількість внутрішніх туристів становила 1094,2 тис., а у 2010 р. ще майже на 50 % менше – 649,3 тис. осіб. Негативною тенденцією є те, що зменшення обсягу внутрішнього туризму у 2010 р. порівняно з 2009 р. відбулося за рахунок скорочення туристів, метою яких було дозвілля, відпочинок та спортивно‑оздоровчий туризм (табл. 1).

       

      Регіонами України, які найбільше охоплені внутрішнім туризмом та екскурсійною діяльністю, є: АР Крим (144,1 тис. туристів та 414,8 тис. екскурсантів), Волинська (відповідно 40,3 тис. та 27,5 тис.), Дніпропетровська (55,5 тис. та 25,8 тис.), Донецька (75,3 тис. та 30,9 тис.), Запорізька (46,2 тис. та 55,1 тис.), Івано-Франківська (40,3 тис. та 646,5 тис.), Львівська (41,7 тис. та 56,1 тис.), Одеська (31 тис. та 84,2 тис.), Харківська (50,3 тис. та 29,2 тис.), Херсонська (84,6 тис. та 25 тис.), Хмельницька (46,8 тис. та 50 тис.) області (Додаток 4). Таким чином, майже половина території України охоплені активним внутрішнім туризмом. Втім, його обсяги зменшуються, що пов’язане з:

      - поступовою лібералізацією візового режиму і доступністю туристичних поїздок за кордон;

      - підвищенням матеріального добробуту громадян України;

      - нижчим рівнем сервісу в Україні порівняно з європейськими країнами;

      - розвитком транспортної системи та нових напрямів, що створює додаткові можливості для здійснення подорожей за кордон.

       

      Таблиця 1

      Розподіл туристів за категоріями та метою відвідування у 2009-2010 рр. [[4]]

      (За даними Міністерства інфраструктури України) 

      Показники

      Загальна

      кількість туристів

      Особи, охоплені внутрішнім туризмом

      2009

      2010

      2009

      2010

      Усього туристів, осіб

      2290097

      2280757

      1094170

      649299

      У тому числі за метою відвідування

       

       

       

       

      - лужбова, ділова,  бізнес, навчання

      осіб

      343010

      290795

      142816

      175936

      %

      15,0

      12,8

      13,0

      27,0

      -  дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий  туризм

      осіб

      1791501

      1823224

      856905

      374426

      %

      78,2

      79,9

      78,3

      57,7

      -  лікування

      осіб

      110557

      119401

      72072

      74270

      %

      4,8

      5,2

      6,6

      11,4

      - спеціалізований туризм

      осіб

      6450

      6332

      1012

      996

      %

      0,3

      0,3

      0,1

      0,2

      - інші

      осіб

      38579

      41005

      21365

      23671

      %

      1,7

      1,8

      2,0

      3,7

       

      Ймовірно (згідно досвіду країн, що приймали чемпіонати Європи та світу з футболу) проведення Євро-2012 активізує внутрішній туризм за напрямами:

      - вболівальники та прихильники футболу приїжджатимуть у приймаючі міста з метою відвідати матчі. Зокрема, згідно з дослідженням «Імідж України та чотирьох приймаючих міст Євро-2012», здійсненого за сприяння Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH у лютому 2011 р., 17 % українців налаштовані відвідати матчі в Україні особисто, ще 19 % українців не виключають такої можливості («можливо, відвідуватиму») [[5]];

      - населення приймаючих міст виїжджатиме в інші регіони України або за кордон з метою відпочинку.

       

      Проте збільшення обсягів внутрішнього туризму необхідне і після завершення Євро-2012. Оскільки саме за рахунок внутрішнього туризму, в тому числі соціального та інвентивного, можна забезпечити завантажуваність закладів розміщення та реалізувати нагромаджений туристичний потенціал.

       

      3. Завантаженість номерного фонду після завершення чемпіонату та необхідність подальшого розвитку готельного господарства в Україні.

        Позитивний вплив підготовки до Євро-2012 в Україні можна відзначити у сфері готельного господарства та його інфраструктури. Так, на ринок України вийшли всесвітньо відомі готельні мережі (Sheraton, Hilton, Ibis, Reikartz, Ramada Worldwide, Radisson, Inter-Continental, Hyatt International, Marriott International, Accor Group, Magic Life, Rixos, Kempinski Hotels&Resorts, Fairmont Raffles Hotels International, Continent Hotels & Resort, Park Inn, Orbis, Rival Hotels, Comfort Green Hotels Holiday Inn), пожвавилися українські готельєри, активувався хостелний рух.

         

        Відповідно до змін, внесених у Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», спрямованих на допомогу розвитку готельного господарства, з 01.01.2011 р. готельні підприємства звільняються від оподаткування прибутку підприємств, отриманого ними від надання готельних послуг у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» та «три зірки», якщо вони (у тому числі новозбудовані чи реконструйовані або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд) були введені в експлуатацію до 1 вересня 2012 року [[6]].

         

        На виконання постанови КМУ від 06.07.2011 р. № 760 «Деякі питання відшкодування відсотків за користування кредитами, наданими банками для будівництва, реконструкції та переоснащення об’єктів інфраструктури розміщення в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» за результатами роботи комісії на конкурсних засадах визначила 8 власників готельних об’єктів, яким будуть частково відшкодовані відсотки за користування кредитами, наданими банками для будівництва, реконструкції та переоснащення таких об’єктів в рамках підготовки країни до чемпіонату.

         

        В цілому це забезпечило істотне збільшення номерного фонду готелів, майже повною мірою задовольнивши вимоги УЕФА (табл. 2).

         

        Таблиця 2

        Вимоги УЄФА, які має виконати Україна при підготовці до Євро-2012

        щодо наявності кількості номерів у готелях  

        Категорії  готелів

        Кількість номерів, од.

        Всього

        Київ

        Донецьк

        Львів

        Харків

         

        5*

        1 950

        1 420

        1 020

        1 240

        5 630

        4*

        4 950

        1 315

        1 315

        1 315

        8 895

        3*

        400

        210

        210

        210

        1 030

        Всього

        7 300

        2 945

        2 545

        2 765

        15 555

         

        У підсумку до Євро-2012 в Україні має бути підготовлено 372 заклади розміщення, в тому числі 306 готелів. Загалом підготовка готельного господарства відбувається успішно.

         

        Довідково: Львівська область успішно виконала план підготовки готельного господарства до Євро-2012 згідно вимог УЄФА. Станом на січень 2012 року компанія TUI (туроператор УЄФА) уклала угоди з 47 діючими готелями Львова, області, а також міст Івано-Франківська, Луцька, Ужгорода та Тернополя на загальну кількість номерів – 2 725, з необхідних 2 545. На основі підписаних угод сформовано базу даних готелів, які було запропоновано для розміщення сім’ї УЄФА [[7]].

         

        Київська область. Станом на середину січня 2012 р. компанією TUІ укладено з діючими готелями 64 угоди на 6314 номерів. Зокрема у готелях категорії 5 зірок – 791 номер (5 готелів), готелях категорії 4 зірки – 1 537 номерів (25 готелів), готелях категорії 3 зірки – 3 986 номерів (34 готелі). У Києві ще планується відкрити 12 готелів на 2 043 номери: три 5-зіркові готелі на 705 номерів, шість 4-зіркових готелів на 843 номери та три 3-зіркових готелі на 495 номерів. За рахунок вищезазначених закладів профіцит номерів складе 956 номерів, що забезпечить виконання вимог УЄФА у повному обсязі. Станом на середину січня 2012 р. туркомпанія «Гамалія», яка займається розміщенням вболівальників Євро-2012 у Києві, уклала 72 угоди, згідно яких заброньовано 8229 номерів на 20 795 місць [[8]].

         

        Харківська область готує 65 готелів для розміщення гостей турніру з загальною кількістю 3855 номерів, з яких понад третина будується та реконструюється. Таким чином регіон зможе виконати вимоги УЄФА і забезпечити 2765 номерів для розміщення цільових груп. Станом на жовтень 2011 р. між 42  готелями й офіційним туроператором чемпіонату підписані угоди на 2 096 номерів. Дефіцит складає 669 номерів, який покриють за рахунок готелів, що будуються. Станом на листопад 2011 р. туроператори «TUI Ukraine» і «Гамалія» підписали угоди з 51 об'єктом розміщення вболівальників у Харкові та області на 11 437 місць [[9]].

         

        У Донецькій області компанія TUI підписала договори з 55 існуючими готелями на 2 071 номер, а також із 24 готелями, що будуються та реконструюються, на 1 892 номери. Покриття дефіциту планується за рахунок об’єктів готельної інфраструктури інших обласних центрів та організації доставки гостей чартерними рейсами з Києва (для забезпечення доставки гостей з Києва на півфінальний матч ведуться перемовини з авіакомпаніями щодо надання 15-20 «Аеробусів») [[10]].

         

        Офіційне агентство з розміщення вболівальників Євро-2012 в Донецьку TUI Ukraine та Іліташ-тур підписали контракти на розміщення 13 294 вболівальників. З них 11 189 місць розташовується в гуртожитках, 916 – в санаторіях-профілакторіях, а решта – в малобюджетних готелях.

         

        Втім, охарактеризована істотна та широкомасштабна розбудова і підготовка готельного господарства України до Євро-2012 формує нові проблеми та виклики для цього сектора національної економіки:

        - низький рівень сервісу та кваліфікації обслуговуючого персоналу внаслідок поспішності введення в експлуатацію реконструйованих та нових готельних об’єктів;

        - завищені ціни внаслідок опортуністичного ціноутворення та бажання швидкого покриття витрат, пов’язаних з ремонтом чи будівництвом, а також невідповідність завищених цін нижчому рівню сервісу;

        - укладення невигідних для місцевих готелів угод з офіційним агентством з розміщення цільових груп УЄФА компанією TUI Travel, яка викуповує місця для розміщення за помірними цінами, а на ринку реалізує за цінами, завищеними у 3-4 рази;

        - низька завантажуваність готелів під час чемпіонату при значних сподіваннях на прибуття істотної кількості туристів, а також після його проведення, особливо у готелях категорій 4 та 5 зірок;

        - ефект витіснення туристів, що приїжджають з метою культурного відпочинку або санаторно-курортного лікування туристами-вболівальниками (ефект витіснення істотно може проявитися: у Львівській області, зокрема у містах, що спеціалізуються на санаторно-курортному лікуванні – Трускавці, Моршині та ін., заклади розміщення яких задіяні для розселення вболівальників та гостей Євро-2012; у містах Львів та Київ, які є центрами культурно-пізнавального туризму зі значною кількістю історичних пам’яток – у період проведення Євро-2012 вони можуть втратити потенційних туристів – поціновувачів культури, історії та архітектури). 

         

        Довідково: Під час проведення Євро-2008 у Австрії було виявлено, що: із пропозиції нічлігу скористалися менше, ніж половина вболівальників (48,4 %) і кожен третій відвідувач фан-зони (30,2 %), 36 % з-поміж осіб, які мали квитки на матчі, провели в Австрії 1,6 дня. Більшість осіб, які прибули до Австрії з нагоди Євро-2008, або взагалі не ночувала (одноденні туристи), або ночувала у «диких» кемпінгах, у знайомих чи у родичів. У м. Каринтія у зв’язку із Євро-2008 кількість нічлігів зменшилася на 5000. У м. Зальцбург і околицях подібні втрати становили 10 000 нічлігів. Одноденні туристи витрачали зазвичай більше (256 € щоденно), ніж ті, які залишалися на ніч (176 € щоденно) [[11]]. В Австрії і Швейцарії спостерігався ефект витіснення. Десятки тисяч туристів, які в «нефутбольний час» відвідували ці країни, відмовлялись від поїздок, бо не мали бажання «штовхатися» серед натовпу фанатів. Для Відня, наприклад, спричинений цим спад становив 42 % загальної кількості звичайних туристів або втрату 90 млн євро.

         

        4.  Недостатність рекламно-інформаційного забезпечення реалізації туристичного потенціалу регіонів України.

         

        Україна володіє значним туристично-рекреаційним потенціалом, проте на державному рівні відсутня маркетингова стратегія та програма його ефективного використання і просування на зовнішньому та внутрішньому ринку.

         

        4.1. Відсутність туристичних представництв України за кордоном.

         

        Досвід багатьох європейських країн, які отримують значні доходи від міжнародного туризму, свідчить про доцільність створення туристичних представництв за кордоном, що пропагують національні туристичні продукти.

         

        В Україні основними організаціями з питань розвитку туристичної інфраструктури, просування туристичного продукту, популяризації туризму та захисту прав туристичних підприємств є Державне агентство з туризму та курортів (Держтуризмкурорт) при Міністерстві культури України, Всеукраїнська громадська організація «Туристична асоціація України» (ТАУ), Державне підприємство «Національний туристичний офіс» та Всеукраїнська Федерація роботодавців в сфері туризму України (ФРТУ). Жодна з цих організацій не має представництв за кордоном або мережі у регіонах держави.

         

        Згідно з низкою законодавчих актів та програм і стратегій розвитку туризму передбачено створення національних туристичних представництв за кордоном, проте регулярні реорганізації в системі управління туристичною галуззю, відсутність фінансування за статтею створення туристичних представництв та й загалом щорічне зменшення бюджетного фінансування на розвиток туризму перешкодили відкриттю таких представництв навіть в країнах, які є найбільшими генераторами в’їзного туризму в Україну. Зокрема створення туристичних представництв України за кордоном було передбачено:

        - Законом України «Про туризм» № 324/95-ВР від 15 вересня 1995 року;

        - Указом Президента України «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року» № 973/99 від 10 серпня 1999 року;

        - Програмою розвитку туризму в Україні до 2005 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 28 червня 1997 р.);

        - Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 29 квітня 2002 р.);

        - Указом Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні» № 136/2007 від 21 лютого 2007 року.

         

        Актуальність створення туристичної представницької структури зумовлюється і можливістю залучення більшої кількості іноземних туристів в Україну, забезпечення захисту прав та інтересів українських туристичних підприємств і вітчизняних туристів за кордоном, залучення іноземних інвестицій у туристичну галузь нашої країни. Відтак в Україні немає належної системи інформаційного просування національних ресурсів та розвитку галузі; стратегією розвитку туризму і курортів (схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1088-р від 6 серпня 2008 р.) не визначено необхідність розробки державної програми розвитку туризму в країні взагалі та створення туристичних представництв за кордоном зокрема.

         

        В умовах підготовки до проведення Євро-2012 в Україні також не було прийнято рішень щодо відкриття туристичних представництв, хоча позитивним аспектом підготовки до Євро-2012 стала щільна співпраця Національного туристичного офісу з Польською туристичною організацією, зокрема за напрямами:

        - організація подорожей до міст-господарів чемпіонату Євро-2012 для представників міжнародних ЗМІ в рамках комплексних піар-заходів щодо формування позитивного іміджу країн-господарів чемпіонату;

        - проведення туристичних семінарів-практикумів за участю чотирьох областей, які прийматимуть Євро-2012;

        - підписання Меморандуму про співпрацю між Національним туристичним офісом України та Польською туристичною організацією (11 лютого 2010 р.), яким визначено  можливість представлення України у 6-7 Польських осередках туристичної інформації в провідних країнах Європи [[12]; [13]; [14]; [15]].

         

        Довідково: В Польщі функції просування та розвитку туризму на внутрішньому й закордонних ринках виконують Польська туристична організація (далі – ПТО), яка є однією зі ста світових національних туристичних організацій. Значною конкурентною перевагою ПТО є сформована мережа регіональних (в усіх воєводствах) та локальних відділень, а також Польських осередків туристичної інформації (ПОТІ) за кордоном, які реалізують статутні завдання організації. ПОТІ розміщені в 14 країнах світу, в т.ч. в Україні (м. Київ), охоплюють діяльністю 17 країн, у т.ч. 14 країн ЄС, США, Японію. ПОТІ розміщені в країнах, які є найбільш перспективні для Польщі з точки зору генерування в’їзних туристичних потоків.

         

        Ефективність функціонування польських туристичних організації пов’язана з кількома істотними чинниками: між організаціями існує чіткий розподіл функцій, які виконує кожна з них; діяльність організацій взаємопов’язана та взаємоузгоджена; фінансування діяльності організацій здійснюється повною мірою; організаційна структура не обмежена лише головним офісом, а має розгалужену мережу як в країні, так і за кордоном.

         

        4.2. Нерозвиненість та безсистемне розміщення всеукраїнської мережі туристичних інформаційних центрів.

         

        Одним з основних елементів національного інституційного забезпечення сфери туризму в економічно розвинених державах, в т.ч. в тих, що приймали чемпіонати Європи та світу з футболу є мережа туристичних інформаційних центрів (ТІЦ). Такі структури можуть в мінімально короткі терміни надати туристові необхідну інформацію (наявність місць в готелях, екскурсії, заклади харчування, розклад руху транспорту і т.д.). Особливістю ТІЦ є переважна частка безоплатних послуг, водночас саме ці організації є «обличчям» регіонального чи місцевого туристичного центру, формують позитивний імідж територій. ТІЦ як важливий елемент туристичної інфраструктури стимулює розвиток внутрішнього неорганізованого туризму, а також істотно спрощує перебування іноземних туристів.

         

        У приймаючих Євро-2012 регіонах України туристичних інформаційних центрів в тому розумінні, до якого звикли європейські туристи, немає. За недостатньої уваги держави до питань розвитку сучасної туристичної інфраструктури вирішити проблему розвитку центрів туристичної інформації намагаються керівники окремих міст. За рахунок місцевих бюджетів в різних містах України вже відкриті такі центри, де туристи можуть отримати інформацію, придбати сувеніри і буклети, навести довідки про ліцензовані турфірми і сертифіковані готелі. Загалом в Україні ТІЦ є вже в усіх областях, проте їх кількості ще недостатньо.

         

        В Україні при створенні ТІЦ виникають проблеми щодо юридичного статусу, виділення місця та фінансування їх діяльності. Серед існуючих в Україні організаційно-правових форм, які використовуються на практиці і прийнятні для ТІЦ – комунальне підприємство, приватне підприємство, підприємство, засноване на зміщаній формі власності, державне підприємство та громадська організація. Внаслідок відсутності державної зацікавленості, науково-обґрунтованої програми розвитку мережі та відповідного фінансування, ТІЦ в Україні створюються хаотично, їх кількість недостатня, а діяльність малоефективна.

         

        Основними перешкодами створенню та функціонуванню туристичних інформаційних центрів в приймаючих Євро-2012 регіонах України є: відсутність державної програми розвитку мережі ТІЦ та її фінансування; відсутність приміщень для розміщення ТІЦ; відсутність кваліфікованого персоналу; пріоритет маркетингової та комерційної діяльності над наданням безкоштовної туристичної інформації для відвідувачів міст.

         

        Довідково: В умовах підготовки до Євро-2012 питання створення ТІЦ в приймаючих Євро-2012 регіонах знайшло часткове вирішення за рахунок створення мережі мобільних центрів інформації, комерційних та тимчасових ТІЦ. Так, збільшення туристичного потоку у м. Львів та необхідність допомоги іноземним туристам з питань транспорту, розміщення, культурної програми тощо зумовили відкриття двох тимчасових центрів туристичної інформації на вокзалі та у аеропорту. Кількість працівників центру туристичної інформації у центральній частині м. Львова також планують збільшити за рахунок волонтерів. Протягом Євро-2012 в місті працюватимуть 22 інформаційних пункти, які знаходитимуться у місцях прибуття людей, центральній частині міста, зокрема, у фан-зоні, а в дні матчів також і вздовж дороги до стадіону та зупинках для шатл-басів. У них працюватимуть по двоє-четверо волонтерів, залежно від того, чи в цей день відбуватимуться матчі, або це міжматчевий період. Загалом по місту у період з 7 до 19 червня діятиме 2 таких пункти в аеропорту, 2 – на залізничному вокзалі, 1 – на приміському вокзалі, 1 – на автовокзалі, 2 – у фан-зоні. «Мобільні» пункти будуть також розташовані біля автостанцій та у місцях значного скупчення туристів [[16]; [17]].

         

        У м. Києві в межах програми підготовки до Євро-2012 буде відкрито 23 туристичних інформаційних центри та 41 туристичний інформаційний пункт. Інформаційні центри та пункти планують розмістити в центральній частині міста: у фан-зонах, на транспортних зупинках, а також в аеропортах та на залізничних і автовокзалах. В кожному інфоцентрі працюватиме до трьох осіб, в інфопункті по одній особі, які надаватимуть необхідну інформацію. Прибуття значної кількості туристів, які потребують інформаційних послуг, також зумовило необхідність пошуку альтернативних варіантів створення ТІЦ в умовах браку і високої вартості площі для розміщення ТІЦ. У м. Києві почав роботу перший в Україні туристичний мобільний інформаційний центр. Компанія Open Kiev запустила цей проект в рамках соціальної програми з розвитку туристичної інфраструктури столиці за підтримки Інформаційного Туристичного Центру на Хрещатику. Основним завданням центру є протестувати модель малих інформаційних центрів [[18]; [19]].

         

        У м. Харкові створюються інформаційно-туристичні пункти, де туристи зможуть отримати всю необхідну інформацію для перебування в Україні, зокрема, в місті і області під час проведення Євро-2012 і в будь-який інший час. В якості альтернативи розміщення ТІЦ розглядаються бібліотеки [[20]].

         

        Донецька міськрада спільно з Інститутом бізнесу і туризму створила КП «Туристичний інформаційний центр міста Донецька». Під час турніру в м. Донецьк додатково працюватимуть 40 інформаційних наметів, до роботи в яких буде залучено 260 студентів-волонтерів. Вони розташовуватимуться в центрі міста, фан-зоні, готелях. В аеропорту м. Донецька до Євро-2012 планують відкрити Туристичний інформаційний центр. При чому, він буде працювати в новому аеровокзалі не тільки під час чемпіонату, але й після нього [[21]].

         

        4.3. Організаційні недоліки процесу планування і промоції туристичних та культурних подій.

         

        В країнах світу з високим рівнем розвитку туризму формують календарі подій, які публікуються у журналах, розповсюджуються у літаках; розміщуються на значній кількості інтернет-сторінок пов’язаних з організацією туристичних подорожей, сайтах туристичних підприємств, державних та місцевих органів влади; на національних та міжнародних туристичних виставках та ярмарках.

         

        В Україні навіть у приймаючих Євро-2012 регіонах України складно знайти календар туристичних та культурних подій. Існуючі календарі містять лише часткову інформацію, обмежену одним або кількома регіонами. Відсутність календаря подій стримує розвиток і внутрішнього, і міжнародного туризму.

         

        4.4. Низька активність реклами туристичного потенціалу України у інформаційному просторі інших країн, участі у міжнародних виставкових заходах (виставки, салони, ярмарки, форуми).

         

        Реалізація нагромадженого в регіонах України при підготовці до Євро‑2012 туристичного потенціалу потребує подальшої інтеграції у міжнародний ринок туристичних послуг. Це своєю чергою потребує вкладання значних коштів у просування туристичних продуктів України за кордоном, зокрема шляхом участі у міжнародних виставках, салонах, форумах. Українська туристична галузь уже нагромадила певний досвід щодо цього, зокрема через участь у найбільших туристичних виставках у Мадриді, Берліні, Дубаї, Лондоні, Йоганнесбурзі, Москві, Орландо, Парижі. Втім, у більшості на таких великих міжнародних виставках Україна представлена національним об’єднаним стендом найбільших туристичних операторів та операторів туристичних регіонів України (Крим, Київ, Львівська, Одеська, Івано-Франківська, Закарпатська області). Хоча позитивно, що останні 4 роки в промоції туристичного потенціалу України на національному рівні на регіональних та міжнародних туристичних виставках та закордоном використовувалося проведення Євро-2012 як інструмент приваблення іноземних туристів з акцентом на туристичних ресурсах приймаючих міст та регіонів.

         

        Водночас участь у таких заходах має носити регулярний характер, спрямований на формування у потенційних туристів уявлення про Україну як туристичну країну, яка може запропонувати широкий спектр туристичних послуг, різні види спеціалізованого туризму, туризм для різних вікових груп та у різні пори року.

         

        Важливим елементом просування туристичної України за кордоном є рекламні ролики про туризм в країні. Під час підготовки до Євро-2012 було підготовлено низку роликів, які транслювалися на відомих іноземних каналах з широкою глядацькою аудиторією, а рекламно-інформаційна кампанія була розроблена достатньо профес