"Щодо прогнозування наслідків запровадження загальнообов'язкової накопичувальної пенсійної системи для економіки України в довгостроковій перспективі". Аналітична записка



Анотація

 

Розроблено сценарний прогноз соціально-економічного розвитку України до 2050 р. за оптимістичним та песимістичними сценаріями, що відповідає світовим трендам довгострокового хвилеподібного розвитку, для аналізу впливу різних факторів на розмір пенсій та дефіцит бюджету ПФУ в умовах запровадження загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи.

 

ЩОДО ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКІВ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОЇ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ДОВГОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

 

Пенсійне забезпечення є основним складником системи соціального захисту населення. Існує побоювання, що наявна в Україні система пенсійного страхування вже в найближчому майбутньому перестане справлятися з покладеними на неї функціями. Тому одним із найважливіших завдань пенсійної реформи є запровадження накопичувальної системи (НПС) загальнообов’язкового державного пенсійного страхування з метою збереження пенсійних накопичень шляхом інвестування в економіку України, що сприятиме підвищенню темпів економічного зростання та фінансової стабільності пенсійної системи[1].

 

Обов’язкова накопичувальна система повинна створити механізми формування індивідуальних пенсійних заощаджень громадян, а кошти на індивідуальних пенсійних рахунках будуть власністю застрахованої особи, через механізми інвестування нарощуватимуться і захищатимуться від впливу інфляційних процесів, використовуватимуться винятково на виплату пенсій та успадковуватимуться.

 

Разом з тим, в умовах відсутності необхідного досвіду запровадження такого складного та нового для українських реалій механізму неминуче тягне за собою появу низки додаткових ризиків та загроз. Внаслідок дії сукупності економічних та інших факторів існує ймовірність, що система ІІ рівня не виправдає очікувань, які на неї покладаються, й індивідуальні пенсійні накопичення не стануть суттєвим додатком до державної пенсії з розподільчої системи.

 

Поряд з можливими позитивними очікуваними результатами (наявність власних пенсійних рахунків, захищених від державного втручання, зацікавленість отримання більшої офіційної заробітної плати, забезпечення вищої прибутковості пенсійних накопичень внаслідок приватного управління інвестиціями, збільшення інвестицій в економіку України та ін.), існує низка ризиків, які можуть зменшити, або навіть нівелювати позитивний вплив запровадження НПС. Система другого рівня є вразливішою для різного роду додаткових ризиків порівняно із солідарною. До них належать і негативні тенденції динаміки макроекономічних показників, і відсутність гарантованості значущих накопичень для низькооплачуваних категорій робітників, і багато інших чинників. Система другого рівня сама по собі, усупереч заявам певної частини експертів, не гарантує заможне майбутнє всім без винятку потенційним учасникам.

 

Основні ризики запровадження обов’язкової НПС другого рівня можна поділити на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх ризиків можна віднести макроекономічні ризики, пов’язані з фінансово-економічними кризами, що обумовлює низькі темпи економічного зростання та, відповідно, низький рівень заробітних плат та пенсій, високий рівень інфляції, що може знецінити пенсійні заощадження, а також протиправні дії третіх осіб: ризик втрати пенсійних активів унаслідок дій контрагентів за угодами, наприклад, непоставка активу на умовах передплати чи навпаки, банкрутство банку, в якому розміщено депозит, комп’ютерне шахрайство тощо.

 

Деяким компенсатором зовнішніх ризиків може бути розроблення механізму забезпечення гарантій збереження коштів пенсійних накопичень, якій застосовує страхування як механізм забезпечення відповідальності компаній з управління активами (КУА), створення фонду гарантування як механізму забезпечення відповідальності застрахованих осіб та запровадження гарантій як механізму забезпечення відповідальності держави.

 

До внутрішніх ризиків відносяться наступні:

- ринковий: ризик зменшення накопичень унаслідок дії ринкових чинників: падіння вартості окремого емітента, дія фінансових криз тощо. Певним чином це також можна кваліфікувати як ризик несвідомого неналежного управління;

- неналежне управління грошовими коштами: свідомі дії посадових осіб компанії з управління активами, внаслідок яких відбувається зменшення вартості пенсійних активів;

- демографічний: ризик збільшення «коефіцієнта системного навантаження» – відношення кількості пенсіонерів до кількості платників пенсійних внесків. Згідно з оцінками Аналітично-дорадчого центру «Блакитна стрічка», в Україні у 2011 році він дорівнює 88 %[2]. За прогнозом протягом 2012-2013 років відбувається незначне зниження показника до 87 %, після чого він починає стало зростати та сягне у 2050 році 125 %. Тобто, за умови збереження існуючих демографічних тенденцій четверо працівників повинні будуть утримувати п’ятьох пенсіонерів. Причинами цього явища є низький рівень народжуваності та збільшення тривалості життя. В пенсійному контексті це означає, що кількість працездатного населення для створення суспільного продукту, стало зменшуватиметься, отже й зменшуватиметься рівень споживання майбутніх пенсіонерів;

- тіньова зайнятість та тіньові доходи: тіньова зайнятість в умовах трансформаційної економіки є абсолютно очевидним фактом, а її нелегальність обумовлена слабкістю соціально-економічних інститутів. Припускається, що тіньові доходи – це доходи, які формуються в процесі тіньової діяльності некримінального характеру. За деякими оцінками, в Україні «прихована» зарплата, на яку не нараховуються податки, становить 9-11 % ВВП країни[3]. Те, що на таку значну частку доходів не нараховуються внески до Пенсійного фонду, є прямою загрозою фінансовій безпеці держави;

- низький рівень заробітної плати: низька продуктивність праці по відношенню до економічно розвинених країн обумовлює низьку заробітну плату (або навпаки), підвищення цих показників неможливе без модернізації виробництва. Разом з тим модернізація виробництва, яка тягне за собою підвищення заробітної плати, сама по собі не є панацеєю для пенсійної системи, оскільки супроводжується вивільненням частини працівників. Іншими словами, підвищення обсягів відрахувань пенсійних внесків за рахунок збільшення заробітної плати компенсується звуженням кола платників. Тому для країн з високим рівнем безробіття чиста інтенсифікація виробництва в пенсіонному контексті може обернутись зворотним ефектом;

- збільшення дефіциту бюджету ПФУ: запровадження обов’язкової НПС за рахунок зменшення надходжень коштів до системи соціального страхування збільшує дефіцит державних фінансів, що при невмілому регулюванні може спричинити інфляцію та інші негативні наслідки;

- низький рівень довіри населення до НПС: опитування засвідчило, що державним фінансовим установам довіряють більше, ніж приватним, проте навіть до них довіра є низькою. Приватним банкам довіряють близько 15 % громадян України, за ними йдуть страхові компанії (11 %) та інвестиційні фонди (6 %). Недержавним пенсійним фондам довіряють лише 5 % респондентів. Тобто переважна більшість респондентів не вважає інвестування в НПС безпечним, хоча недовіра продиктована насамперед необізнаністю – більшості респондентів не відомий жоден суттєвий негативний факт щодо діяльності НПС (банкрутство, повна чи часткова втрата ліквідності тощо).

 

Логічним можливим наслідком дії перелічених ризиків є недостатність накопичень громадян в межах НПС для забезпечення гідної старості.

 

Згідно з прогнозними розрахунками, за різними сценаріями обсяги пенсійних активів Накопичувального фонду можуть сягати від 5,7 млрд грн у 2014 р. до 1,8-9,5 трлн грн у 2050 р. Це становить вельми відчутний фінансовий ресурс, який може бути використаний як джерело додаткових інвестицій у реальний сектор економіки.

 

У зв’язку викладеним набуває особливої актуальності питання: як вплине у кількісному вимірі додаткове інвестування економіки за рахунок пенсійних накопичень на економічні та соціальні показники, у тому числі на заробітні плати, пенсії та дефіцит бюджету ПФУ. В жодній з відомих публікацій1,2 немає відповіді на це запитання. Відповідь можна отримати за допомогою економіко-математичного моделювання. Тому розроблення прогнозу довгострокового зростання економіки є необхідною передумовою визначення можливих наслідків запровадження НПС другого рівня.

 

У зв’язку з тим, що структура економіки України значною мірою орієнтована на міжнародну торгівлю, про що свідчить високий рівень відкритості економіки, можна стверджувати, що стабільність ситуації на світових ринках має ключове значення для розвитку нашої країни. Тому головним сценарним припущенням довгострокового прогнозу соціально-економічного розвитку України є її залежність від світових трендів. Узагальнення аналітичних оглядів міжнародних організацій[4] дозволяє дійти висновку щодо усереднених прогнозів світового економічного зростання у двох фазах розвитку (до 2025 та 2050 р.), які наведені на рис.1.

 

pensЗбільшити

 

Рис. 1. Усереднені прогнози економічного зростання на період до 2055 р.

 

Враховуючи, що країни, що розвиваються, випереджають за темпами зростання розвинені країни та світ в цілому приблизно у 1,6-2 разу, для України, яка належить до країн, що розвиваються, можна припустити темпи економічного зростання у висхідний хвилі 6,0 та 4,0 % для оптимістичного та песимістичного сценаріїв відповідно; у низхідний хвилі – 5,5-4,5 та 3,5 % відповідно. В якості інструменту довгострокового прогнозування використано складову макроекономічної моделі загальної економічної рівноваги «Альфа», а саме – модель функції сукупної пропозиції[5], головним елементом якої є модифікована виробнича функція Кобба–Дугласа.

 

В якості вхідних даних використовувались розрахунки Інституту демографії та соціальних досліджень[6], НДІ праці і зайнятості населення[7], прогнозні розрахунки Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки[8] та власні прогнози. Використовуючи зроблені припущення, необхідні прогнозні дані в моделі сукупної пропозиції, отримано соціально-економічні показники для подальших розрахунків наслідків впровадження НПС для базових сценаріїв, які відрізняються динамікою ВВП, дефлятора ВВП, інвестицій, заробітних плат (часткою оплати праці у випуску) та, відповідно, пенсій (табл. 1-4, додаток).

 

Для кожного з базових сценаріїв досліджувалось 4 варіанта інвестування пенсійних накопичень в реальний сектор економіки, а саме: однорівнева пенсійна система (відсутність інвестування); дворівнева пенсійна система (відсутність інвестування, 50-відсоткове та 100-відсоткове інвестування).

 

Аналіз динаміки ВВП за чотирма варіантами функціонування пенсійної системи дозволяє стверджувати наступне. Спрямування активів Накопичувального фонду у повному обсязі до держбюджету з метою ліквідації дефіциту бюджету ПФУ (покриття «випадаючих доходів») позбавляє пенсійну реформу ефективності як чинника прискореного зростання ВВП. Цілком логічно динаміка ВВП для однорівневої пенсійної системи та дворівневої при відсутності інвестування співпадають (додаток, табл. 5, 6). Натомість підвищення частки пенсійних активів Накопичувального фонду, спрямованих на інвестиції до реального сектору економіки, здатне забезпечити мультиплікативне зростання ВВП порівняно з однорівневою пенсійною системою.

 

Отже, збільшення обсягів активів Накопичувального фонду, спрямованих на інвестиції до реального сектору, веде до прискорення економічного зростання. Збільшення інвестицій збільшує номінальний, реальний ВВП та дефлятор. Підвищення темпів економічного зростання дає змогу збільшувати номінальну заробітну плату, відрахування у фонд соціального страхування та, відповідно, пенсії. Крім того, перевищення дохідності інвестування на 1 в.п. понад інфляцію забезпечує зростання пенсій у 2050 році до 34,4 в.п. при 100-відсотковому та до 18,0 % при 50‑відсотковому інвестуванні у реальний сектор економіки.

 

Цілком очікувано в усіх випадках дефіцит бюджету ПФУ та його питома вага у ВВП зростають (рис. 2, а).

 

pensЗбільшити

 

Рис. 2. Динаміка відношення дефіциту ПФУ до ВВП без використання

одаткових доходів зведеного бюджету (а ) та з їх використанням (б).

 

Для однорівневої та накопичувальної систем за відсутності інвестування внаслідок зменшення чисельності пенсіонерів (через підвищення пенсійного віку для жінок) на початкових етапах запровадження НПС у 2014-2022 рр. відбувається зменшення дефіциту бюджету ПФУ (під дефіцитом бюджету ПФУ розуміється різниця між видатками та власними доходами). Проте при здійсненні інвестування коштів НПС дефіцит бюджету зростає внаслідок того, що частина пенсійних надходжень не йде на виплату пенсій, а спрямовується на додаткові інвестиції, які можуть принести позитивний ефект з деяким запізненням.

 

Разом зі зростанням ВВП внаслідок додаткового інвестування активів Накопичувального фонду збільшується дохідна частина зведеного бюджету. Отже, можна розрахувати додатковий дохід бюджету за рахунок інвестування пенсійних накопичень та використати його для покриття дефіциту бюджету ПФУ (рис. 2, б). Як слідує з розрахунків, запровадження НПС II рівня має суттєвий економічний ефект: починаючи з 2023 р., частка непокритого дефіциту бюджету ПФУ починає значно зменшуватися; при 50,0 % інвестування пенсійних накопичень непокритий дефіцит ПФУ не перевищує 5,0 % від ВВП та у 2050 р. майже у 2 рази меншій, ніж для однорівневої системи й має подальшу тенденцію до зниження; при 100,0 % інвестуванні – непокритий дефіцит ПФУ не перевищує 3,5 % та у 2050 р. майже у 4 рази менший, ніж для однорівневої системи й має подальшу тенденцію до зниження.

 

Незначне перевищення дефіциту бюджету ПФУ при інвестуванні у 2014-2022 рр. (0,22 % при 50,0 % та 0,38 %) може бути компенсовано виключенням невластивих ПФУ функцій, зменшенням практики дострокового виходу на пенсію та переглядом системи пільгових пенсій, запровадженням професійних пенсійних систем тощо.

 

Позитивний ефект зменшення непокритої частини бюджету ПФУ пояснюється тим, що темпи зростання додаткових доходів зведеного бюджету перевищують темпи зростання дефіциту бюджету ПФУ (рис. 3).

 

pensЗбільшити

 

Рис. 3. Порівняльна динаміка додаткових доходів зведеного бюджету та дефіциту бюджету ПФУ

при 50 % (а) та 100 % (б) інвестуванні активів Накопичувального фонду.

 

Згідно з розрахунками, врахування гіпотетичного оподаткування тіньових заробітних плат на середньому рівні 10 % від ВВП дає змогу зменшити дефіцит бюджету ПФУ майже на 2 % ВВП для всіх сценаріїв. Аналогічні позитивні дані маємо при збільшенні частки оплати праці у випуску до середнього рівня економічно розвинених країн (з 0,22 до 0,28), що можливо у разі ефективності заходів щодо детінізації економіки при зменшенні частки тіньових заробітних плат до 5 % від ВВП. Причому, заробітна плата та середня пенсія збільшуються більш ніж у 1,8 разу.

 

Практично всі ключові макропоказники у оптимістичному сценарії більш ніж у 5 разів перевищують аналогічні показники песимістичного сценарію (див. додаток, табл. 5-6).

 

ВИСНОВКИ

1. Солідарна пенсійна система не здатна вирішити проблеми пенсійного забезпечення громадян України. Згідно розробленого сценарного прогнозу соціально-економічного розвитку України до 2050 року, збільшення чисельності пенсіонерів при зменшенні чисельності працюючих призводить до неухильного зростання дефіциту бюджету ПФУ (від 3,3 % у 2020 до 9,0 % у 2050 р.), що ставить під загрозу фінансову стабільність країни. Одним з альтернативних варіантів є запровадження накопичувальної пенсійної системи з інвестуванням пенсійних накопичень у реальний сектор економіки.

 

2. Запровадження пенсійної системи ІІ рівня за умови інвестування пенсійних накопичень у реальний сектор економіки здатне прискорити зростання ВВП та є суттєвим чинником для часткової компенсації негативного впливу можливих ризиків та підвищення стійкості економіки для всіх сценаріїв розвитку. При цьому забезпечується зростання заробітних плат та пенсій (від 16 до 46 %) для усіх без винятку категорій працівників, включаючи осіб, які не беруть участі у накопичувальній системі.

 

3. Використання пенсійних накопичень в якості інвестицій в економіку України дає значний економічний та соціальний ефект, якій стає відчутним після 2022 р. Це пояснюється тим, що у початковому періоді інвестиційний ресурс Накопичувального фонду є незначним. Його суттєвий вплив на економічні процеси починає виявлятись після кумулятивного накопичення, коли частина додаткового інвестиційного ресурсу сягає понад 5 % базових інвестицій.

 

Починаючи з 2023 р., спрямування додаткових доходів зведеного бюджету на покриття дефіциту бюджету ПФУ значно зменшує непокриту частину порівняно з однорівневою пенсійною системою. Так, у 2050 р. непокрита частина дефіциту бюджету ПФУ майже у 2 та 4 рази менша при 50,0 % та 100,0 % інвестуванні відповідно у порівнянні з однорівневою системою.

 

4. Незначне підвищення дефіциту бюджету ПФУ у перехідний період запровадження НПС (2014-2022 рр.) на рівні 0,22-0,38 % ВВП може бути компенсовано виключенням невластивих ПФУ функцій, зменшенням практики дострокового виходу на пенсію та переглядом системи пільгових пенсій, запровадженням професійних пенсійних систем тощо.

 

5. Зменшення негативного впливу ризиків від впровадження загальнообов’язкової НПС II рівня можливе за рахунок інституційних та економічних важелів та може мати значний ефект. Так, врахування оподаткування тіньових заробітних плат на середньому рівні 10 % від ВВП дає змогу зменшити дефіцит бюджету ПФУ майже на 2 % ВВП для всіх сценаріїв.

 

6. З урахуванням проведених розрахунків та аналізу можливих ризиків можна стверджувати, що впровадження загальнообов’язкової НПС II рівня дає позитивний ефект, проте має супроводжуватися запровадженням системи гарантування їх збереження.

 

Відділ макроекономічного прогнозування

та досліджень тіньової економіки

Відділ соціальної політики

(Ю. Харазішвілі, О. Коваль)

 

Додатки

Таблиця 1

Соціально-економічні показники оптимістичного сценарію* ()*

Показник

2014

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Ном. ВВП, млрд грн

2142,6

6006,1

13264,3

27465,5

54041,4

101024,7

183780,5

324846,1

Реальний ВВП, % до п.п.

106,0

106,0

106,0

105,5

105

104,5

104,5

104,5

Дефлятор ВВП, % до п.п.

112,9

111,3

110

109,4

108,8

108,2

107,6

107

Інвестиції, млрд грн

506,5

1635,0

3265,0

5680,0

10260,0

16650,0

30100,0

48600,0

Інвестиції до ВВП, %

23,6

27,2

24,6

20,7

18,9

16,5

16,4

14,9

Номінальна ЗП, грн

4109,5

11090,3

24904,4

52745,4

108866,6

211088,2

401889,5

749849,1

Середня пенсія, грн

2136,9

5 766,9

12950,3

27 427,6

56 610,6

109765,9

208982,5

389921,5

Дефіцит ПФУ до ВВП, %

3,84

3,3

3,89

4,47

5,51

6,46

7,71

8,96

 

Таблиця 2

Соціально-економічні показники песимістичного сценарію ()*

Показник

2014

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Ном. ВВП, млрд грн

2059,6

4585,0

7570,5

11475,4

17402,4

26378,4

39989,3

60618,9

Реальний ВВП, % до п.п.

104,0

104,0

104,0

103,5

103,5

103,5

103,5

103,5

Дефлятор ВВП, % до п.п.

112,2

108,3

105

105

105

105

105

105

Інвестиції, млрд грн

419,0

808,0

1573,0

2200,0

3270,0

4520,0

6770,0

9300,0

Інвестиції до ВВП, %

20,3

17,6

20,8

19,2

18,8

17,1

16,9

15,3

Номінальна ЗП, грн

3953,9

8501,2

14303,4

22201,9

35309,5

55468,7

87915,7

140538,7

Середня пенсія, грн

2056,0

4420,6

7437,8

11545,0

18360,9

28843,7

45716,2

73080,1

Дефіцит ПФУ до ВВП, %

3,84

3,31

3,91

4,5

5,55

6,50

7,75

9,0

 

 Таблиця 3

Соціально-економічні показники оптимістичного сценарію ()*

Показник

2014

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Ном. ВВП, млрд грн

2148,0

6169,2

13995,0

29998,0

61567,4

120967,5

233150,2

440258,5

Реальний ВВП, % до п.п.

106,0

106,0

106,0

105,5

105

104,5

104,5

104,5

Дефлятор ВВП, % до п.п.

113,3

112,1

110,7

110,2

109,8

109,4

108,9

108,5

Інвестиції, млрд грн

511,8

1715,0

3520,0

6240,0

11820,0

20800,0

38400,0

65000,0

Інвестиції до ВВП, %

23,8

27,8

25,2

20,8

19,2

17,2

16,5

14,8

Номінальна ЗП, грн

4156,2

12102,0

29104,2

66433,3

148674,8

314538,1

657721,3

1357119,2

Середня пенсія, грн

2161,2

6293,0

15134,2

34545,3

77310,9

163559,8

342015,1

705702,0

Дефіцит ПФУ до ВВП, %

3,87

3,51

4,31

5,16

6,61

8,04

9,95

11,96

 

Таблиця 4

Соціально-економічні показники песимістичного сценарію ()*

Показник

2014

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Ном. ВВП, млрд грн

2064,9

4701,0

7982,1

12619,8

20002,6

31934,7

51387,8

83325,2

Реальний ВВП, % до п.п.

104,0

104,0

104,0

103,5

103,5

103,5

103,5

103,5

Дефлятор ВВП, % до п.п.

112,5

108,7

105,7

105,8

106

106,2

106,3

106,5

Інвестиції, млрд грн

424,0

893,5

1693,0

2910,0

3675,0

5410,0

8660,0

12450,0

Інвестиції до ВВП, %

20,5

19,0

21,2

23,0

18,4

16,9

16,9

14,9

Номінальна ЗП, грн

3998,9

9258,5

16694,7

28125,1

48581,8

83433,5

145504,8

257571,8

Середня пенсія, грн

2079,4

4814,4

8681,2

14625,1

25262,5

43385,4

75662,5

133937,3

Дефіцит ПФУ до ВВП, %

3,88

3,52

4,33

5,19

6,64

8,08

9,99

11,99

* а – частка оплати праці у випуску.

 

Таблиця 5

Ступень впливу запровадження системи ІІ рівня

на макроекономічні показники до 2050 року1 (а = const)

Показник

Оптимістичний сценарій

Песимістичний сценарій

Однор. система

Дворівнева система

Однор. система

Дворівнева система

І=0%

І=50%

І=100%

І=0%

І=50%

І=100%

ВВП, млрд грн

324846,1

324846,1

376762,3

432728,2

60618,9

60618,9

71088,4

82139,5

Приріст, %2

0

0

16,0

33,2

0

0

17,3

35,5

ЗП, тис грн

749,8

749,8

869,6

998,7

140,5

140,5

164,7

190,2

Приріст, %2

0

0

16,0

33,2

0

0

17,2

35,3

Середня пенсія, тис грн

389,9

393,3

452,1

515,7

73,1

81,7

94,0

107,2

Приріст, %2

0

0,9

16,0

32,2

0

11,8

28,7

46,6

Питома вага

П/ВВП, %

20,0

20,26

20,04

19,95

20,19

22,56

22,14

21,85

Дефіцит бюдж. ПФУ, млрд грн

29027,1

25371,4

33594,5

43372,0

5453,5

4755,2

6362,3

8259,3

Приріст, %2

0

-12,6

15,7

49,4

0

-12,8

16,7

51,5

Дефіцит бюдж. ПФУ, % до ВВП

8,96

7,81

8,92

10,02

9,0

7,84

8,95

10,06

 

Таблиця 6

Ступень впливу запровадження системи ІІ рівня

на макроекономічні показники до 2050 року1 (а = var)

Показник

Оптимістичний сценарій

Песимістичний сценарій

Однор. система

Дворівнева система

Однор. система

Дворівнева система

І=0%

І=50%

І=100%

І=0%

І=50%

І=100%

ВВП, млрд грн

440258,5

440258,5

515882,8

607815,7

83325,2

83325,2

98585,0

118076,5

Приріст, %2

0

0

17,2

38,1

0

0

18,3

41,7

ЗП, тис грн

1357,1

1357,1

1590,1

1873,3

257,6

257,6

304,6

364,6

Приріст, %2

0

0

17,2

38,0

0

0

18,3

41,5

Середня пенсія, тис грн

705,7

690,9

803,4

939,5

134,0

141,3

164,8

194,5

Приріст, %2

0

-2,1

13,8

33,1

0

5,5

23,0

45,2

Питома вага

П/ВВП, %

26,8

26,16

26,04

25,8

26,92

28,39

27,98

27,6

Дефіцит бюдж. ПФУ, млрд грн

52661,6

45918,6

61430,6

81360,0

9994,8

8715,0

11767,1

15836,4

Приріст, %2

0

-12,8

16,7

54,5

0

-12,8

17,7

58,5

Дефіцит бюдж. ПФУ, % до ВВП

11,96

10,43

11,91

13,39

11,99

10,46

11,94

13,41

1 Розрахунки НІСД відповідно до моделі «Альфа».

2 До однорівневої системи.

 



[1] Комітет Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності. Круглий стіл з обговорення питань щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування (другого рівня) 16 вересня 2010 р.: [Електронний ресурс].  Режим доступу: http://www.capitalmarkets.kiev.ua/structure/pension-reform/events_ua.php#2; Коваль О.П. Проблеми становлення накопичувальної складової пенсійного забезпечення в Україні: аналіт. доп. – / О. П. Коваль. К.: НІСД. -2011. -96 с.; Пищуліна О.М. Криза розподільчої пенсійної системи в Україні та напрямки диверсифікації «пенсійного портфеля» : аналіт. доп. / О.М. Пищуліна, О.П. Коваль, А.М. Авчухова. – К.: НІСД, 2010. –104 с.; Пенсійна реформа в Україні: напрями реалізації (колективна монографія) / за ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 2010. – 270 с.

[2] Програма розвитку Організації Об‘єднаних Націй в Україні. Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки. Демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні: прогноз – 2050 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://brc.undp.org.ua/ua/press/news/134

[3] Харазішвілі Ю.М. Тіньова зайнятість та тіньова оплата праці в Україні: оцінки та прогнози / Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): наук. журн. – К.: НАУ, 2011. - № 4.Т 1.- С. 171-182.; Ангелко І. Тіньова діяльність як джерело доходу: основні форми вияву / І.Ангелко // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 2(27). - С. 108-115.

[4] Мировая экономика: Прогноз до 2050 года. Статьи-анализ [Електронний ресурс] // Экономический портал. – 2012. – Режим доступу: http://Institutiones.com/general/1030-mirovaya-ekonomika-prognoz-2050-goda.html; World Data. Long-term Forecasts on EIU Country Data and Market Indicators & Forecasts [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: www.alacra.com/cgi-bin; Мир па рубеже тысячелетий (прогноз развития мировой экономики до 2015 г.) / ИМЭМО РАН. М.: Новый век, 2001; Мировая экономика: прогноз до 2020 г. / Под ред. А. А. Дынкина. М.: Магистр, 2007. С. 197; Мир в 2050 глазами аналитиков Price Waterhouse Coopers [Електронний ресурс] // Центр стратегических оценок и прогнозов. – 04. 03.2011. – Режим доступа: http://www.csef.ru/studies/politics/projects/russia_future/articles/1281/; Мировая экономика. Экономическая картина мира в 2050 [Електронний ресурс] //HSBC. – 2011. – Режим доступа: iee.org.ua; Перспективы развития мировой экономики. Подъем, риск и перебалансирование [Електронний ресурс] // Washington, DC: МВФ (обзоры мировой экономики и финансов). – Октябрь 2010. – Режим доступа: economy.govrb.ru›external_relations/MVF.pdf; Стратегический глобальный прогноз 2030 //М.: ИМЭМО РАН, под ред. А. Дынкина. – 2011.

[5] Харазішвілі Ю. Класична модель функції сукупної пропозиції в контексті кейнсіанської теорії / Харазішвілі Ю. // Статистика України. – 2006. – № 1. – С. 42−48.

[6] Комплексний демографічний прогноз України до 2050 р. / Лібанова Е.М. та ін. За ред.чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е.М. Лібанової. – К.: Український центр соціальних реформ, 2006. – 138 с.

[7] Основні показники однорівневої пенсійної системи [Електронний ресурс] // НДІ праці і зайнятості населення. – 2010. – Режим доступу: http://pension.kiev.ua/files/okotsyuba_16sep2010

[8] Свєнчіцкі М. Демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні: прогноз - 2050 / М. Свєніцкі, Л. Ткаченко, І. Чапко /. – К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2010. - 72 с.




читайте також:


«Вплив підвищеної мінімальної заробітної плати на формування доходів від зайнятості найманих працівників». Аналітична записка
«Щодо вдосконалення системи соціальних послуг в Україні». Аналітична записка
«Сучасні імперативи розвитку соціально-трудової сфери в Україні». Аналітична записка
«Трудова міграція громадян України за кордон: виклики та шляхи реагування». Аналітична записка
«Щодо запровадження загальнообов’язкової державної накопичувальної системи». Аналітична записка