"Щодо вдосконалення соціального захисту дітей трудових мігрантів". Аналітична записка



Анотація

 

Аналітична записка присвячена проблемам соціального захисту неповнолітніх дітей, які залишаються в Україні без батьківського догляду та виховання внаслідок трудової міграції українців за кордон, що призводить до низки негативних проявів в їхньому розвитку. Надані пропозиції щодо можливих шляхів подолання проблем, з якими стикаються діти трудових мігрантів, для забезпечення запобігання порушення прав дитини, визначених конвенцією ООН.

 

ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ

 

Явище міжнародних міграційних процесів, спричинене багатьма соціально-економічними чинниками, набуло вагомого значення та впливу на сучасний стан українського суспільства. Трудова міграція має низку позитивних та негативних наслідків. Одним із негативних наслідків стало поповнення категорії дітей «соціальні сироти[1]». Виїжджаючи із країни на заробітки, батьки (один чи обоє) залишають вдома дітей, тим самим позбавляючи їх постійної уваги та опіки. Сім’я є осередком первинної соціалізації дитини, чинником її розвитку, а тому відіграє провідне значення у формуванні особистості дитини, її фізичного та психологічного здоров’я, моделей спілкування з оточуючими, життєвих цінностей. Залишаючись без батьків, діти позбавляються повного батьківського виховання, уваги, що може призвести до суттєвих психологічних змін в їх поведінці. Тому проблема дітей трудових мігрантів заслуговує окремої уваги, оскільки веде до появи низки наслідків, які потребують розв’язання.

 

1. У психоемоційній сфері від’їзд одного з батьків (переважно матері) негативно впливає на дитину, що проявляється в:

- порушенні психоемоційного стану здоров’я дитини (погіршенні комунікативного спілкування з оточуючими; появі дратівливості, агресивності, тривожності, недовіри до оточуючих[2]; відчуття самотності та власної неповноцінності; втраті емоційного зв’язку дорослих із дитиною[3]; виникнення синдрому емоційної депривації[4]), що призводить до девіантної поведінки (розвиток алкогольної, наркотичної, ігрової залежності[5]);

- ускладненні процесу соціалізації та якості виховання дитини (відсутність належного контролю за поведінкою дитини дорослими[6]; порушення шкільної дисципліни, поява проблем у навчанні), що веде до порушення формування особистості у дітей трудових мігрантів;

- деформації ціннісних орієнтацій щодо сім’ї як такої (викривлене уявлення про позитивну модель сім’ї; складності у формуванні поняття про повноцінну сім’ю), що у більших масштабах означає зародження такого явища як національне сирітство**,[7];

- комунікативних проблемах після повернення трудових мігрантів додому (ускладнення в спілкуванні та порозуміння дітей та батьків; незнання батьками своєї дитини тощо).

 

2. Для міграційної сфери проблема дітей трудових мігрантів означає формування нового покоління трудових мігрантів. Окрім того, що діти беруть приклад зі своїх батьків і, ще навчаючись у школі, мають намір виїхати з України після закінчення школи або ВНЗ, вони стають прикладом для оточення однолітків в тому, що належний заробіток може бути отриманий винятково за кордоном[8]. Це може виступити дієвим чинником трудової міграції.

 

3. У адміністративно-територіальній сфері спостерігається загроза вимирання сільської місцевості. У випадку, коли батьки забирають із собою неповнолітню дитину, часто настає ситуація при якій в селах до першого класу з 18-25 дітей можуть піти не більше 5-6, оскільки решта перебуває разом з батьками за кордоном[9]. Нерідко дітей вивозять нелегально через складну процедуру збору документів для вивезення дитини до країни призначення.

 

4. Трудова міграція у сімейній сфері стає однією з причин підвищення рівня розлучень. Тривале перебування одного з батьків за кордоном призводить до віддалення батьків один від одного, що веде до непорозумінь та погіршення стосунків. Це, в свою чергу, є причиною розпаду сімей, що в кінцевому рахунку позначається на вихованні та психоемоційному здоров’ї дитини[10].

 

5. Для трудової сфери діти трудових мігрантів формують нову соціальну групу працездатних утриманців. Дорогі подарунки, якими батьки намагаються компенсувати відсутність батьківської уваги, відчуваючи свою провину перед дітьми, а також гроші, які вони переказують на ведення домогосподарства та особисті потреби, роблять їх більш матеріально забезпеченими порівняно з однолітками. У дитини таке благополуччя формує враження відсутності необхідності працювати, й після повноліття, маючи змогу самостійно себе забезпечувати, вони віддають перевагу отримувати кошти від батьків з-за кордону.

 

Отже, проблема дітей трудових мігрантів має не тільки суб’єктивні (психоемоційні проблеми у дітей та проблеми соціалізації), а й об’єктивні соціально-економічні наслідки.

 

Для реалізації державної політики у сфері соціального захисту питанню трудових мігрантів приділяється увага на державному рівні, що, зокрема, засвідчили парламентські слухання з питань «Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції» (від 17 листопада 2004 року)[11], «Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці» (від 14 жовтня 2009 року)[12]. На засіданні Уряду прийнято рішення про утворення Ради з питань трудової міграції громадян України при Кабінеті Міністрів України (20 січня 2010 р.)[13]. Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин провів слухання «Сучасний стан та шляхи врегулювання проблем у сфері захисту прав трудових мігрантів – громадян України»[14].

 

Проблема дітей трудових мігрантів на нормативно-правовому рівні відображена в Наказі Міністерства науки та освіти України «Про проведення соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми трудових мігрантів» від 28 грудня 2006 року № 865, крім того, у 2005 та 2008 рр. ця проблема обговорювалося на засіданнях Верховної Ради України. Проте проблемою трудових мігрантів в більшій мірі займаються громадські організації[15], які і надають мігрантам та їхнім сім’ям соціальні послуги. Також недержавні організації проводять емпіричні дослідження становища дітей трудових мігрантів, які викликають сумніви через неможливість перевірити репрезентативність цих досліджень. Громадські організації зазначають необхідність державного врегулювання проблеми дітей трудових мігрантів. Найбільш плідним рішенням цієї проблемної ситуації є взаємозв’язок державних органів соціального захисту населення (обласні, районі, міські, сільські соціальні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді) та недержавних громадських організацій, оскільки останні мають значний практичний досвід допомоги дітям трудових мігрантів.

 

Наразі можна виділити наступні вади адміністративно-методичного забезпечення соціального захисту дітей трудових мігрантів:

 

1. Труднощі із віднесенням дітей трудових мігрантів до соціальної групи «особи (сім’ї), що опинилися в складних життєвих обставинах». Нормативно-правовим актом, яким керується центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у своїй роботі, є Закон України «Про соціальні послуги» у новій редакції, в якому «складні життєві обставини» визначаються таким чином, що під них не підпадає така категорія населення як діти. Таке положення справ, тим самим, робить неможливим надання цій категорії соціальних послуг. Натомість у попередній редакції закону визначення «складних життєвих обставин» охоплювало більше категорій населення, в тому числі неповнолітніх.

 

2. Відсутність навчально-методичного посібника щодо допомоги дітям трудових мігрантів, розробленого для психологів та соціальних педагогів та прийнятого на державному рівні й схваленого Міністерством соціальної політики України. Існують різні подібні методичні посібники[16],[17],[18],[19], які вказують на необхідність такого документу у роботі із дітьми, чиї батьки працюють за кордоном. Зазначений посібник міг би виступити в якості основи для курсів перепідготовки та/або підвищення кваліфікації для соціальних працівників.

 

3. Відсутність постійного цільового дослідження трудових мігрантів державними установами та єдиної методології вимірювання цієї соціальної групи. Питаннями трудових мігрантів в більшій мірі займаються громадські організації, які ініціюють проведення досліджень стану та потреб трудових мігрантів (в тому числі і їхніх дітей). Репрезентативність таких досліджень є сумнівною, проте це єдині дані, які є в наявності, і які відображають сукупність проблем в цій сфері. Неможливість визначити точну чисельність дітей трудових мігрантів ускладнює розуміння масштабності проблеми, що прямо впливає на визначення об’єму заходів, необхідних для її вирішення.

 

4. Відсутність паритетного розподілу кількості діючих центрів соціальних служб для сімей, дітей та молоді в регіонах відповідно до потреби в них. За даними МОМ, в Україні найбільше трудових мігрантів зафіксовано в Західному регіоні, а саме у Волинській, Хмельницькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Львівській областях, а лідерами є Чернівецька та Закарпатська області[20]. Проте кількість діючих соціальних служб у справах сімей, дітей та молоді в цих областях є значно меншою, ніж в тих областях, де питання трудової міграції не стоїть так гостро (навіть з урахуванням інших проблемних обставин, на які спрямована діяльність служб). Так, наприклад, в Чернівецькій та Закарпатській областях таких служб 13 та 37, відповідно, на противагу лідерам – Одеській та Рівненській областям, де соціальних служб 149 та 164, відповідно[21].

 

5. Невизначеність щодо того, хто залишається неофіційним опікуном після від’їзду батька(ків) за кордон з метою працевлаштування. Цим питанням активно опікується Міжнародний правозахисний цент «Ла Страда-Україна», який ініціює організацію в Україні інституту тимчасової опіки над дітьми трудових мігрантів та на законодавчому рівні змушувати батьків офіційно оформляти опікунство над дитиною на час їхньої відсутності[22]. Проте такі дії найімовірніше призведуть до підвищення нелегальної трудової міграції громадян, оскільки ускладнять їм від’їзд до країни призначення, а також до підвищення корупції на місцях оформлення необхідних для від’їзду трудового мігранта документів. Тому такі дії, хоча і спрямовані на захист прав дітей, не вирішують проблему.

 

Орієнтири державної політики

Зважаючи на негативні аспекти та тенденції трудової міграції за кордон існує об’єктивна необхідність вироблення перспективних напрямів удосконалення державної політики  відповідно до потреб соціального захисту неповнолітніх дітей, які залишаються в Україні без батьківського догляду, зокрема за такими напрямами:

 

1. З метою розв’язання зазначеної комплексної проблеми розробити Концепцію соціального захисту дітей трудових мігрантів. Метою такої Концепції має стати визначення основних напрямків створення ефективної системи допомоги дітям трудових мігрантів, які тимчасово залишилися без батьків, шляхом створення закладів відповідного спрямування, які надаватимуть соціальні послуги. Основними завданнями Концепції мають бути:

 

1) запровадження ефективних форм:

- відновлення та/або підтримання психологічно-емоційного стану дітей трудових мігрантів в межах норми;

- включення дитини в соціальне середовище;

- адаптації до нових життєвих умов;

- соціалізації (тих функцій, які сім’я з трудовим мігрантом (особливо при відсутності обох батьків) не може виконувати);

- корекції уявлень про позитивну модель родини.

2) створення умов для опосередкованого технічними засобами спілкування дітей трудових мігрантів та батьків;

3) створення на базі вже існуючих соціальних служб структури, яка займатиметься справами сімей трудових мігрантів, в яких є діти;

4) проведення підготовки та перепідготовки відповідних фахівців;

5) створення методології вивчення стану дітей трудових мігрантів.

Реалізація Концепції дасть змогу: 1) оптимізувати мережу соціальних служб; 2) створити ефективну систему допомоги сім’ям трудових мігрантів, в яких є неповнолітні діти; 3) зменшити негативний вплив трудової міграції батьків на дитину; 4) забезпечити дотримання прав дитини за Міжнародною Конвенцією ООН; 5) створити статистичну звітність про дітей трудових мігрантів, яка буде репрезентативною та валідною.

 

Фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист дітей трудових мігрантів, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Додаткове фінансування може здійснюватися за рахунок коштів об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, благодійних організацій, фізичних осіб та інших джерел. Органи місцевого самоврядування мають самостійно визначати обсяг коштів, які можуть бути виділені з місцевих бюджетів для здійснення зазначених заходів. До надання послуг дітям трудових мігрантів передбачається залучення громадських організацій та благодійних фондів та волонтерів.

 

2. Розробити єдину методологію визначення кількості трудових мігрантів та їх якісних характеристик, в тому числі і обліку залишених вдома дітей, для цього необхідні:

2.1. врахування  успішного досвіду інших країн у цій сфері;

2.2. встановлення співпраці у здійсненні  кількісного та якісного обліку трудових мігрантів та їх дітей за єдиною процедурою з:

- представниками українських діаспор;

- шкільними представниками (дирекція, викладачі, соціальні психологи), в тих регіонах, де фіксується найбільша трудова міграція;

- громадськими організаціями, діяльність яких спрямована на допомогу сім’ям трудових мігрантів.

 

3. Внести зміни до законодавства з метою визнання дітей трудових мігрантів як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах, зокрема викласти статтю 1, розділ І Закону України «Про соціальні послуги» у такий редакції: «складні життєві обставини – обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, сирітством, психологічним чи психічним розладом, тимчасовою відсутністю батьківського піклування, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа об’єктивно не може вести нормальну життєдіяльність та брати участь у суспільному житті».

 

4. Створити на основі існуючих соціальних служб для сімей, дітей та молоді сектор допомоги дітям трудових мігрантів, зокрема з метою розбудови структури, відповідальної за справу сімей трудових мігрантів, в яких є діти, необхідне створення на базі існуючих соціальних служб допомоги[23] групи фахівців, які опікуватимуться виключно цією проблематикою та надаватимуть соціальні послуги дітям трудових мігрантів, їх батькам та тимчасовим опікунам у питаннях, пов’язаних із соціалізацією, вихованням та спілкуванням з дитиною.

 

5. Розробити навчально-методичний посібник для фахівців з соціальної роботи щодо допомоги дітям трудових мігрантів, зокрема з питань соціальної адаптації, профорієнтації, унормування мотивації тощо.

 

6. З метою формування позитивного уявлення моделі сім’ї ввести до роботи соціальних педагогів, психологів (на шкільному, міському рівнях) курс, який коригуватиме сформоване та формуватиме позитивне уявлення про модель повноцінної сім’ї, яка складається із двох батьків та дитини(дітей), що допоможе останнім у майбутньому створити повну родину.

 

7. Для подолання формування нового покоління трудових мігрантів (переважно серед підлітків) ввести в школах, особливо в районах, де фіксується найбільше трудових мігрантів, позакласні курси ознайомлення з негативними проявами трудової міграції, які зазвичай є прихованими та/або не поміченими для підлітків, та формування позитивного уявлення свого майбутнього в Україні.

 

8. Для подолання проблем внутрісімейних відносин в родині, що стосуються питань розвитку та виховання дитини, розробити проект надання допомоги у формі психолого-педагогічного консультування сім’ї, що дозволить попереджати помилки у сімейному вихованні та дитячо-батьківські конфлікти.

 

9. Для подолання комунікативних проблем після повернення батьків додому (на короткий чи тривалий період) розробити рекомендації для батьків, які допоможуть зняти напруженість у безпосередньому спілкуванні з дитиною, розповсюдити їх серед українських діаспор та передати в кожну родину, де є трудовий мігрант.

 

10. Для запобігання зростанню рівня розлучень з причини трудової міграції одного з батьків дитини запровадити обов’язкове відвідування курсів тими, хто оформляє документи з метою працевлаштування за кордоном та членами їхніх сімей, на яких соціальні робітники/психологи ознайомлять їх із можливими наслідками та складностями тривалого від’їзду одного з батьків, які так чи інакше негативно впливають на родину в цілому та дитину, зокрема, а також надання практичних рекомендацій, як усунути цей негативний влив. Такі курси мають проводитися соціальними службами допомоги. В регіонах, де трудова міграція є найбільш поширеним явищем, провести рекламну кампанію про існування таких курсів та запросити всіх бажаючих, для того, щоб охопити тих, хто виїжджає на заробітки нелегально.

 

11. Провести перепідготовку та/або підвищення кваліфікації кадрів (соціальних педагогів, шкільних психологів, працівників соціальних служб) з акцентом на роботі з дітьми трудових мігрантів, для цього:

11.1. З метою виявлення проблем дітей трудових мігрантів, втручання у кризові ситуації, надання консультативної допомоги, порад, супроводу в складних життєвих обставинах, корекції негативних емоційних проявів, гармонізації психологічного стану дитини необхідні:

- розроблення єдиної програми підвищення кваліфікації у роботі із дітьми трудових мігрантів для психологів, соціальних педагогів, педагогічних працівників загальноосвітніх закладів та соціальних служб допомоги;

- введення обов’язкового проходження шкільними психологами практикуму щодо здійснення постійного нагляду та психоемоційної допомоги дітям трудових мігрантів, залишених вдома;

- впровадження практики відряджень з установленою фахівцями необхідною періодичністю з групи кваліфікованих соціальних педагогів та психологів з місцевих соціальних служб допомоги до шкіл для перевірки та опрацювання «складних випадків» дітей трудових мігрантів;

- створення гуртків дозвілля різного роду групової діяльності (і з різними віковими групами за необхідністю), до яких направлятимуться діти трудових мігрантів, в яких працюватимуть педагоги та психологи відповідної кваліфікації для корекції соціальної поведінки дітей, покращення їх комунікативних навичок та формування почуття потрібності та не самотності в проблемах, з якими вони стикаються після від’їзду батьків на рівні шкіл, або населених пунктів;

- забезпечення регулярного зв’язку дитини, яка не має такої можливості, з батьками, за допомогою комунікативних технологій (Інтернет-листування, Skype-зв’язок, телефонні розмови), для цього необхідні: співпраця з українською діаспорою, яка, зі свого боку, могла б узяти на себе зобов’язання створити місця для спілкування трудових мігрантів із дітьми та їх забезпечення комунікаційними технологіями для відповідного зв’язку; обладнання місць для опосередкованого спілкування відповідними технічними засобами (комп’ютером, телефоном, Інтернет-з’єднанням) в Україні та за кордоном.

11.2. З метою забезпечення якості виховання дітей трудових мігрантів шляхом виявлення опікуна дитини (якщо вона залишилася без догляду жодного з батьків) та встановлення належності догляду за дитиною необхідні:

- здійснення щільної співпраці між дирекцією школи, її соціальним психологом та працівником соціальної служби щодо виявлення дітей трудових мігрантів, в яких опікун (не обов’язково формально закріплений) неналежним чином виконує свої обов’язки щодо виховання, контролю та догляду за дитиною;

- у разі виявлення таких дітей: 1) закріплення за ними соціальних педагогів із соціальної служби допомоги, які працюватимуть з дітьми з необхідною частотою та/або 2) приділення додаткової уваги з боку шкільного соціального психолога.

 

Відділ соціальної політики

(К. Ковязіна)



[1] «Соціальні сироти» - соціальне явище, обумовлене наявністю в суспільстві дітей, які мають батьків, проте залишилися без їх піклування

[2] Гевчук Н. С. Соціально-психологічні проблеми виховання дітей трудових мігрантів [Електронний ресурс] // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка. Серія соціально-педагогічна. – 2009. – Вип.11. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkp/Sp/2009_11/3.pdf

[3] Загарницька І. Сучасне дитинство в контексті міграційних процесів: українські реалії [Електронний ресурс] // Вісник Інституту розвитку дитини Збірник наукових праць. – 2011. – Вип. 17. - Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Vird/2011_17/Pdf/32.pdf

[4] Лизун І. Ф. Соціальні потреби дітей трудових мігрантів [Електронний ресурс] // педагогічний альманах. – 2011. – Вип. 11. - Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/soc_gum/pedalm/texts/2011_11/042.pdf

[5] Пігіда В. М. Аналіз стану та проблем дітей трудових мігрантів в Україні [Електронний ресурс] // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 9 (196). – с. 113. - Режим доступу до журн. : http://alma-mater.lnpu.edu.ua/magazines/visnyk/2010/9_2010_ped.pdf#page=113

[6] КАРІТАС УКРАЇНИ Звітні матеріали соціального дослідження «Діти трудових мігрантів: особливості соціальної поведінки» [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://caritas-ua.org/index.php?option=com_content&task=view&id=220&Itemid=23

** Національне сирітство – це ситуація, в якій опинилися не лише діти, що виїхали за кордон разом з батьками і позбавлені звичного соціального середовища, національної освіти та виховання, але й їхні батьки, які працюють за межами України і для яких не створені належні умови для повернення на Батьківщину.

[7] За результатами проекту «Діти емігрантів про себе» [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://miok.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=513:-l-r&catid=20:q-q&Itemid=16

[8] Кирчів А. Трудова міграція і національна безпека України [Електронний ресурс] / Доповідь на круглому столі 7 жовтня 2004 р., Львів, ЛНУ ім. І.Франка. – Режим доступу : http://www.ji-magazine.lviv.ua/kordon/migration/2004/kyrchiv07-10.htm.

[9] Гевчук Н. С. Соціально-психологічні проблеми виховання дітей трудових мігрантів [Електронний ресурс] // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка. Серія соціально-педагогічна. – 2009. – Вип.11. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkp/Sp/2009_11/3.pdf

[10] Гордієнко Н. В., Ізотова А. Ю. Соціально-педагогічні засади профілактики деформацій у соціалізації дітей з сімей трудових мігрантів [Електронний ресурс] // Вісник Черкаського університету. Науковий журнал. – 2008. - № 123. – с. 50. - Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N123/N123p048-051.pdf

[11] Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=10277745&cat_id=34989

[12] Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=243114144

[13] Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=243250570

[14] Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=228124&cat_id=37486

[15] Найбільш помітною діяльність є фонда Open Ukraine, Карітас, Ла-Страда Україна, Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК).

[16] Організація соціально-психологічної допомоги дітям, батьки яких перебувають за кордоном: Метод. посібник для психологів, соціальних педагогів, педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів. – Хотин, 2005

[17] Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів: Навч.- метод. посібник./ За редакцією К. Б. Левченко, І. М. Трубавіної, І. І. Цушка. – К.: ФОП «Купріянова», 2007. – 240 с.

[18] Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів : навч.-метод. посіб. / Андрєєнкова В.Л., Веретено Т.Г., Дорошок Т.О. та ін. / Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи; Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда – Україна» / за заг. ред. Левченко К. Б.. – Х. : Чальцев, 2008. – 384 c.

[19] Самарська М. В. Профілактика та корекція депресивних станів дітей трудових мігрантів [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/psychology/14045/

[20] Міграція в Україні: факти і цифри [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://iom.org.ua/ua/pdf/Facts&Figures_b5_ua_f.pdf

[21] Аналітично-інформаційна довідка про діяльність мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів соціального обслуговування у 2011 році [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=138977

[22] В Украине создадут институт опеки над детьми трудовых мигрантов [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http://24.ua/news/show/id/16838.htm

[23] Тут і далі під соціальною службою допомоги розуміються центр соціальних служб для сім’ї, дітей и молоді.




читайте також:


"Щодо державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів". Аналітична записка
"Політика повернення мігрантів на батьківщину та їхньої реінтеграції в суспільство як складова міграційної політики держави: міжнародний досвід та ситуація в Україні". Аналітична записка
"Ризикогенні фактори соціальної напруженості в Україні". Аналітична записка
"Щодо організаційно-адміністративної побудови системи обов‘язкового медичного страхування". Аналітична записка
"Раптова бідність: постановка проблеми, шляхи вирішення". Аналітична записка