29 березня 2012 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулось П’яте сесійне засідання робочої групи «Україна – ЄС: на шляху до політичної асоціації» на тему: «Культурний вимір євроінтеграційної стратегії України».
Обговорення відбулося у рамках проекту «Національний конвент України щодо ЄС». Проект розроблено Національним інститутом стратегічних досліджень за підтримки Українського незалежного центру політичних досліджень у партнерстві з Дослідницьким центром Словацької асоціації зовнішньої політики та Словацьким агентством міжнародного розвитку (Slovak AID). Проект здійснюється за підтримки Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. В рамках Конвенту створено чотири Робочі групи, в тому числі, Робоча група «Україна – ЄС: на шляху до політичної асоціації».
До участі у дискусії були запрошені представники органів державної влади, керівники закладів культури та представники наукових, громадських організацій, дипломатичних установ, акредитованих в Україні, провідні експерти з питань європейської інтеграції та культури, ЗМІ.
Для обговорення учасниками Робочої групи були запропоновані такі питання:
1. Статус культури у загальній стратегії розвитку: погляд з ЄС та України:
- Модернізаційний вимір культурної політики в стратегії розвитку;
- Завдання культурної політики.
2. Моделі управління в культурній політиці: стан та перспективи:
- Концепт New Public Management;
- Інтегральна модель управління культурно-інформаційним простором.
У засіданні взяли учать:
- Богатирьова Р.В., віце-прем’єр-мінстр України – міністр охорони здоров’я,
- Єрмолаєв А.В., директор Національного інституту стратегічних досліджень,
- Кулиняк М.А., міністр культури України,
- Богуцький Ю.П., заступник міністра культури України,
- Мітряєва С., директор регіонального філіалу НІСД у м. Ужгород,
- Лупацій В. С., радник директора НІСД,
- Мельничук О.В., завідувач відділу культурної політики Національного Інституту стратегічних досліджень,
- Щербина В.М., заступник директора з наукової роботи Інституту культурології Національної академії мистецтв України,
- Гомольська Л., директор департаменту мистецтв та культурної політики Міністерства культури України,
- Яценківський В.В., директор департаменту зв’язків із закордонним українством та культурно-гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України,
- Гриценко О.А., директор Українського центру культурних досліджень,
- Дулеба О., директор Дослідницького центру Словацької асоціації,
- Островська-Люта О., керівник проектів Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»,
- Глур Лучано, керівник проекту Бюро моніторингу та інституційного розвитку Програм Східного партнерства «Культура»,
- Дауел Мартін, директор Британської Ради в Україні,
- Марфі Крістіна, аташе Посольства Угорської Республіки в Україні,
- Сандел Террі, директор коледжу Св.Антонія, Оксфорд, експерт з питань культурної політики країн Східного партнерства,
- Шульга Т., координатор сектору Програм добросусідства Представництва Європейського Союзу в України,
- Ільіних С., Представник центру «Демократія через культуру»,
- Беліцер Н., член Громадської експертної ради Інституту демократії ім. Пилипа Орлика,
- Странник В., керівник Криворізької міської організації Всеукраїнської громадської організації «Ліга культури»,
- Олійник Л., Секретар правління з міжнародних зв’язків Національної спілки композиторів України,
- Гуцал А., радник директора НІСД,
- Представники ЗМІ: телеканали ТВі, УТР, Прес-ТВ, UBR, тижневик «Дзеркало тижня», агентства «Інтерфакс-Україна» та «ЛІГА-БІЗНЕС інформ».
За результатами виступів учасників та дискусії передбачено вироблення Рекомендацій щодо розширення культурної складової Порядку денного Асоціації Україна-ЄС.
Матеріали засідання:
1. Виступ Р.В. Богатирьової.
Віце-прем’єр-мінстр України – міністр охорони здоров’я, Богатирьова Р.В. наголосила на тому, що ті процеси, які наразі відбуваються в суспільстві, дозволяють ще раз переконатися: гуманітарне ядро, тобто людина, є основою розвитку суспільства, є основою суверенності держави, і саме головне – є основою розвитку будь-якого суспільства та будь-якої країни. Рухаючись в Європу, говорячи про модернізацію країни, можна говорити про труднощі політичного й економічного характеру, які в нас є, але в нас є важливий ресурс, - це співпраця в культурному напрямку, в напрямку гуманітарних програм, проектів, обміну досвідом, обміну нашими традиціями, знаннями в цьому секторі. Віце-прем’єр-мінстр України висловила переконання, що Європа збагатиться, коли буде тісніше і ближче з нами спілкуватися, як і ми матимемо можливість більш глибоко вивчати європейські культурні практики. Попри всі складнощі, що є між Україною та ЄС, ми хочемо говорити, що наше стратегічне бачення входження в Європу, наше поглиблення економічного і політичного діалогу, можливо, в першу чергу, через поглиблення нашого розуміння і нашої відкритості в культурному і гуманітарному спектрі. І тут ми можемо випереджати всі інші пропозиції: щодо економічного та політичного співробітництва. Саме культура і гуманітарна сфера можуть випереджальним кроком дати зрозуміти і здобути той статус локомотивного руху нашої спільноти до Європи. Саме культурний вимір євроінтеграційної стратегії України може бути сьогодні основою того, щоб Українська держава стала самодостатньою і незамінною складовою європейського простору та європейської історії.
2. Виступ А.В. Єрмолаєва.
Директор НІСД Єрмолаєв А.В. у своєму виступі наголосив на тому, що за сучасних обставин швидкої глобалізації, міграції, тотальної інформатизації традиційне тлумачення культурної політики держави як політики збереження, політики утримання виявляє свою неефективність. Як свідчать процеси, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті, культурна складова безпосередньо пов’язана з формуванням образу та стилю діяльності майбутнього. І за цих умов культурна політика набуває виключного значення – це формування власного майбутнього, формування спільноти майбутнього. Настав час вироблення добре продуманої та адекватної часу культурної стратегії, що охопить і ті сфери, котрі ми традиційно вважаємо втіленням культури. Але культурна складова має бути присутньою і в економічній політиці, і в структурній політиці, і в політиці інфраструктурній і т.д. Саме в цьому масштабі наші пропозиції, наші напрацювання будуть ефективними.
3. Доповідь Міністра культури України про статус культури та перспективи Євроінтеграції.
4. Доповідь В.М. Щербини про цивілізаційні трансформації в українському суспільстві.
6. Доповідь Л. Гомольської про модернізацію системи державного управління закладами культури.
Виступ Гриценко О.А. був присвячений процесу інституційної трансформації культурної сфери, реформуванню державної культурної політики та адаптації європейського досвіду до українських умов.
Террі Санделл розповів про результати дослідження, що були проведені Радою Європи в Україні у 2007 році та рекомендації міжнародних експертів.
Богуцький Ю.П. сконцентрував увагу на проблемах запровадження рекомендацій експертів щодо культурної політики та шляхах їх розв’язання.
Мартін Дауел освітив вплив державної культурної політики на розвиток її економічної складової та вплив культурної індустрії на розвиток міст Великобританії.
Дулеба О. наголосив на необхідності активної роботи робочої групи в рамках Конвенту з метою вироблення відповідних рекомендацій.
Учасники засідання взяли активну участь в обговоренні доповідей та дискусії.
Підводячи підсумки засідання робочої групи, радник директора НІСД Лупацій В.С. подякував усім присутнім за активну участь у роботі. Відмітив, що на засіданні розглядались питання загального статусу культури. Наголосив на тому, що культуру необхідно позиціонувати на політичному рівні (в тому числі і на рівні законодавчих ініціатив), а не лише вирішувати конкретні проблеми окремих її складових. Лупацій В.С. також висловив сподівання на продовження діяльності робочої групи і звернувся з пропозицією надсилати рекомендації та пропонувати теми для дискусій щодо питань модернізації культурної політики з огляду на співробітництво з ЄС. Запропонував розподілити проблематику обговорення на окремі блоки.