"Досвід і перспективи використання технологій краудсорсингу у надзвичайних ситуаціях". Аналітична записка



Протягом останніх років розвиток інформаційно-комунікаційних технологій зумовив виникнення та швидке поширення у світі нових засобів та форм кризового менеджменту в галузі оповіщення, інформування, самоорганізації населення в умовах надзвичайних ситуацій (далі в тексті – НС). Зокрема, у багатьох країнах на даний момент накопичений чималий досвід використання у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного, техногенного або суспільно-політичного характеру можливостей онлайн‑комунікації: веб-сайтів, соціальних медіа і спеціальних інтерактивних краудсорсингових* платформ типу Ушахіді[1]– розробленої в 2007 році в Кенії системи агрегації та менеджменту інформації, що дозволяє обробляти повідомлення, отримані з найрізноманітніших джерел/каналів комунікації (соціальні медіа, електронна пошта, телефонний зв’язок, SMS, RSS-стрічки, ЗМІ, дані геолокації і т.п.) і репрезентувати весь комплекс готових даних онлайн, в режимі реального часу, – і на спеціальній карті, де кожна подія візуально «прив’язана» до географічної точки, де вона відбулася (див. Додаток 2).

 

Архітектура «класичної» Ушахіді передбачає досить активну участь людей в обробці даних. Структурно вона складається з веб-сайту і координаційного центру – команди людей (модераторів), які за допомогою відповідного програмного забезпечення виконують такі функції:

− моніторинг джерел, збір повідомлень, перевірка достовірності інформації;

− підтримка роботи сайту «карти допомоги»;

− організація роботи «гарячої лінії»;

− координація надання допомоги на основі бази даних «Карти допомоги»;

− підтримка масових SMS-оповіщень на базі онлайн-карти.

 

У більш сучасній The SwiftRiver Platform, що теж належить до сімейства Ушахіді, вже реалізована функція «подвійного фільтру» отримуваної інформації. Крім модераторів, її аналіз, сортування і, найголовніше, – верифікацію здійснює сама програма. До того ж, ця платформа оптимізована для обробки необмежених масивів повідомлень. Але будь-який продукт, базований на технології Ушахіді дозволяє отримати максимально оперативну, повну та цілісну картину подій з одного боку й уможливлює динамічну перехресну комунікацію між їх учасниками та зацікавленими особами – з іншого. В основі платформи лежить технологія краудсорсинга, яка передбачає добровільну і зазвичай безоплатну участь всіх бажаючих у наданні інформації.

 

Загалом такі засоби довели свою високу ефективність як альтернативний/додатковий ресурс в частині оперативного оповіщення та інформування населення та рятувальних служб, а також координації їх дій в умовах НС. 

 

Це актуалізує необхідність вивчення накопиченого в цій галузі міжнародного досвіду, а також можливостей його застосування в Україні в умовах надзвичайних станів різних видів та рівнів. Така постановка питання є тим більш доречною, що: а) ідеться про використання технологій, інфраструктур та сервісів, які вже достатньо широко імплементовані в Україні і мають сталу тенденцію до подальшого поширення на її території (мобільний зв’язок, дротові та бездротові засоби підключення до Інтернет, електронна пошта, соціальні медіа тощо); б) онлайн-технології краудсорсингу можуть виявитися ефективними у нейтралізації ризиків та загроз (інфраструктурних, житлових, транспортних, соціальних), виникнення яких не виключене під час проведення в містах України Євро-2012.

 

Більш докладно щодо світового досвіду впровадження систем на базі платформ типу Ушахіді – див. Додаток 1.

 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Онлайн-технології краудсорсингу в надзвичайних ситуаціях є відносно новими («класичне» програмне забезпечення для платформи «Ушахіді» було розроблене в 2007 році), проте вони активно розвиваються і застосовуються в різних країнах як ефективний громадський (недержавний) ресурс інформування, самоорганізації, взаємодопомоги та координації дій населення в умовах НС. Наявний на сьогодні досвід дозволяє зробити висновок про високу вірогідність виникнення у найближчому майбутньому нової моделі цивільного захисту населення, базованої на системній взаємодії державних служб оповіщення, інформування та порятунку і громадського сектору, озброєного означеними технологіями.

 

2. Основними перевагами технологій, що розглядаються, є:

− множинність каналів отримання повідомлень, простота доставки повідомлень до пункту їх збору (достатньо телефону);

− здатність швидко залучити до зони своєї дії значні території (аж до загальнонаціонального чи трансдержавного охоплення);

− миттєве оновлення інформації, її комплексна багаторівнева візуалізація;

− достатньо легка – в усякому разі, для українських умов – доступність ресурсу для споживачів інформації (платформа розміщена онлайн, тобто потрібне лише фіксоване чи мобільне підключення до Інтернет);

− надзвичайно низька вартість технологій і можливість їх постійного вдосконалення на основі того ж краудсорсингу.

 

3. До найсуттєвіших недоліків онлайн-технологій краудсорсингу в надзвичайних ситуаціях треба віднести:

− обмежені можливості перевірки отриманих повідомлень, що, в свою чергу, дещо звужує спектр НС, де можна застосовувати такі технології;

− відносно низький рівень захищеність від наслідків НС або інших чинників самих технологій комунікації, що найбільше використовуються в платформах типу Ушахіді – мобільного зв’язку та Інтернету.

 

4. Водночас, існує значний досвід ефективного використання потенціалу кризового краудсорсингу державними відомствами як для моніторингу одиничних НС та ліквідації їх наслідків (землетруси в Гаїті, Чілі, землетруси та повені в Новій Зеландії), так і для постійного комплексного моніторингу різних джерел інформації (система «Нула» в Гаїті, онлайн-проект по відслідковуванню НС в Колумбії). Ефективною також виявилася практика об’єднання можливостей традиційних медіа і краудсорсингових платформ в умовах НС (снігові шторми 2010 року в США, повені 2011 року в новозеландському штаті Квінсленд).

 

5. Загалом, світовий досвід свідчить, що об’єднання зусиль держави і краудсорсингових платформ в умовах НС підвищує продуктивність та скоординованість дій рятувальних служб і відомств на місцях, забезпечує своєчасне реагування на виникнення нових проблем, мінімізує руйнування та людські жертви, сприяє залученню громадськості та недержавних організацій до ліквідації наслідків НС.

 

6. В Україні краудсорсингові онлайн-платформи для надзвичайних або кризових ситуацій на сьогодні відсутні, але їх запровадження є доцільним, оскільки: а) вони є перспективною і дешевою технологією зі значним ресурсом використання вже у найближчому майбутньому; б) на даний момент в Україні з усіх передбачених законодавчо засобів централізованого оповіщення та інформування населення у випадку НС*, виключаючи хіба що локальні системи оповіщення на об’єктах господарювання, жоден не здатний гарантовано і повною мірою виконати свої функції, головним чином з технічних причин (застарілість, ненадійність, часткова демонтованість); в) процес модернізації та реконструкції цих систем на даний момент не завершений, що дає можливість вчасного врахування позитивного досвіду та внесення коректив; г) краудсорсингові платформи типу російських «карт допомоги» здатні стати засобом профілактики та/або нейтралізації ризиків і загроз для українських та іноземних громадян, пов’язаних з проведенням Євро-2012, зокрема вирішення інфраструктурно-побутових проблем (медицина, послуги, аренда житла, шляхи, геолокація тощо).

 

7. З метою створення в Україні засобів на базі платформи Ушахіді та забезпечення їх координації з відомчими (державними) системами реагування, Громадській раді при МНС України, відповідно до її головної мети «забезпечення дієвої участі громадян у формуванні та реалізації державної політики з питань безпеки людини та захисту від надзвичайних ситуацій»[2], доцільно розглянути питання проведення консультацій з громадськістю щодо можливостей розвитку в Україні Інтернет-спільнот та краудсорсингової платформи (низки платформ) для моніторингу кризових та надзвичайних ситуацій. У даному разі, очевидно, найбільш продуктивними будуть контакти з представниками ІТ-індустрії, профільних неурядових організацій, експертами-волонтерами з інших країн (зокрема, з Російської Федерації), діячами українських церков, блогерами, журналістами тощо.

 

8. У разі запровадження подібних ресурсів в Україні – розглянути можливість координації їх діяльності з системою екстреного виклику 112 (http://112.gov.ua/uk/home), яка зараз знаходиться на етапі введення в експлуатацію, і об’єднання доступу до них за принципом «єдиного вікна» (наприклад, на одному веб-порталі).

 

9. Територіальним органам управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій принаймні в місцях Євро-2012 (міста Київ, Львів, Харків, Донецьк) – на час проведення чемпіонату розглянути питання запровадження локальних «карт допомоги» для вирішення можливих критичних питань.

 

Відділ досліджень інформаційного суспільства

та інформаційних стратегій

(С. Гнатюк)

 

 

Додаток 1

 

1. Сучасні технології краудсорсингу в надзвичайних ситуаціях

З моменту виникнення у 2007 році платформи «Ушахіді» – концептуальної та програмної основи таких технологій – вони використовувалася в десятках різних надзвичайних ситуацій, що вимагають складного моніторингу різних джерел інформації.

 

Суттєвого розвитку концепція та технології Ушахіді дістали в зв’язку з землетрусом в Гаіті 2010 року в рамках міжнародного Ushahidi Haiti Project (http://haiti.ushahidi.com/). Вже протягом перших годин роботи проект довів свою високу ефективність: було отримано близько 40 000 повідомлень з різних джерел, на основі яких вдалося зафіксувати й описати понад 4000 подій, пов’язаних зі стихійним лихом[3]. Цього ж року, але місяцем пізніше ці ж технології й настільки ж продуктивно було застосовано у Чілі, де також стався великий землетрус (http://chile.ushahidi.com/)[4]. Ще один яскравий приклад масштабного застосування платформи сімейства Ушахіді – Crowdmap – тимчасовий портал Christchurch Recovery Map, утворений для збору та моніторингу інформації для ліквідації наслідків землетрусу в Новій Зеландії[5].

 

Особливий інтерес викликає досвід використання Ушахіді в Російській Федерації, де 2010 року в зв’язку з черговою хвилею лісових пожеж групою ентузіастів-учасників Інтернет-спільноти «Пожар_ру» (pozar_ru) було запроваджено першу в історії Рунету платформу Ушахіді «Карта допомоги» (http://russian-fires.ru/).

 

Статистика засвідчила надзвичайно швидке зростання інтересу до ресурсу. Тільки протягом першого місяця «Карту» відвідали більше 150 тисяч унікальних користувачів. Було отримано близько півтора тисяч повідомлень. Разом з тим, аналіз аудиторії платформи показує, що більшість користувачів були з крупних міст[6]. Тут треба підкреслити, що повноцінне задіяння користувачів з віддалених населених пунктів залишається відкритим питанням не лише для «Карти», але й для краудсорсингових платформ у всьому світі. Безумовно, для таких респондентів майже завжди є можливість надати інформацію за допомогою мобільного телефону, але залишається проблема «зворотного зв’язку».

 

Ще декілька прикладів краудсорсинговых платформ в Росії в кризових ситуаціях. Це «Карта радіації» (https://radiation.crowdmap.com/), створена після землетрусу і цунамі в Японії й призначена для збору інформації про виміри радіаційного фону на базі персональних дозиметрів на Далекому Сході. Платформа показала, що рівень радіації нормальний і таким чином зробила свій внесок до уникання паніки серед населення. За свідченням авторів, створення платформи на базі crowdmap.com зайняло біля півгодини.

 

Проект «Карта допомоги в холоди» (http://holoda.info) є більш експериментальним, оскільки на відміну від «Карти Допомоги» під час пожеж, він займається ситуацією, яка не є національною кризою. Оскільки це не криза, на якій сфокусовано увагу через ЗМІ, то, звичайно, рівень участі в платформі і мобілізації крауда був набагато нижчий. Разом з тим, оскільки з ідеєю проекту до авторів «Карти допомоги» звернулася «Нова Газета», у проекту був певний рівень інформаційної підтримки.

 

Останній краудсорсинговий проект, над яким працює команда «Карти Допомоги», – це «Віртуальна Ринда: Атлас Допомоги в надзвичайних ситуаціях» (rynda.org). Мета платформи – це координація взаємодопомоги, причому визначення кризи дуже широке. Мова йде не обов’язково про національну кризу, а про будь-яку ситуацію, в якій людині потрібна допомога. Завдання платформи - дати людині можливість дізнатися, якщо десь поряд з ним комусь потрібна допомога і в тій формі, в якій він може допомогти. Тобто краудсорсинг використовується як ресурс взаємодопомоги. Цікаво, що це нова платформа, яка створюється «з нуля» і включає декілька елементів, які неможливо реалізувати в рамках тієї ж Ушахиді. Перш за все це персоналізація інформації. Користувачі платформи зможуть визначати, в якому районі, в якій формі і в який час вони можуть допомогти, і отримувати інформацію, яка відповідає тільки цим критеріям. Також буде можливе створення персональних профілів, що крім персоналізації дозволить підвищити рівень достовірності інформації. В рамках платформи також існуватимуть декілька спеціальних карт, на яких агрегується інформація з певної теми (наприклад, «Карта донорства» або «Карта пошуку дітей»). На даний момент в Мережі працює бета-версія, і робота над платформою продовжується. Також йде робота над розробкою програми для мобільних телефонів, яка буде свого роду «Компасом допомоги». Пересуваючись по місту, користувач, якщо він цього захоче, зможе отримати повідомлення, якщо комусь, наприклад, в ста метрах від нього потрібна допомога. Подібна практика вже існує в США, де створене спеціальне ПЗ для надання першої допомоги. Наприклад, якщо у людини серцевий напад, людина який знаходиться в сусідній будівлі і уміє надавати першу допомогу отримує повідомлення, і опиняється на місці до прибуття «швидкої допомоги».

 

Платформа досить часто використовується традиційними медіа задля більш повного та оперативного висвітлення надзвичайних подій (і не в останню чергу – для якнайшвидшого надання населенню зони НС необхідних відомостей). Так, під час снігових штормів 2010 року в США газета «Вашингтон Пост» спільно з компанією PICnet використала програмне забезпечення Ушахіді для створення відповідного веб-ресурсу[7]. Роком пізніше, в період повені у Квінсленді (Австралія) платформа була використана національним громадським мовником Australian Broadcasting Corporation (АВС) для створення на порталі ABC ресурсу QLD Floods Crisis Map (http://queenslandfloods.crowdmap.com/), що позиціонувався компанією як прототип постійно діючого веб-порталу для інтерактивного моніторингу надзвичайних ситуацій[8]. Телеканал «Аль-Джазіра» застосував Ушахиді для висвітлення бойових дій в секторі Газа[9].

 

Нині платформа взята на озброєння міжнародними організаціями та громадськістю цілої низки країн, причому, подекуди відповідні ресурси працюють постійно й у загальнонаціональному масштабі. Таким, наприклад, є японська Japan Recovery Map (http://www.sinsai.info/). У Колумбії на базі Ушахіді запущений проект по відслідковуванню надзвичайних ситуацій (http://inundaciones.colombiassh.org/). У Гаїті ж тимчасовий ресурс, що первісно був створений для ліквідації наслідків землетрусу, нині трансформувався у постійно діючу платформу з моніторингу кризових ситуацій «Нула» (noula.ht), – своєрідну громадську службу 911. На відміну від тимчасових «кризових ресурсів», основним завданням «Нули» є надання краудсорсингової інформації для рятувальних служб. Платформа існує у формі некомерційної організації, але активно співробітничає з державою і профільними міжнародними установами.

 

На даний момент, порівняно з 2007 роком, програмне забезпечення платформи є достатньо досконалим та апробованим, а доступ до нього для всіх бажаючих – максимально спрощеним. Крім власне програми «The Ushahidi platform» на даний момент розроблений також альтернативний софт. Передусім це «The SwiftRiver Platform» – програмний продукт, що, крім збору та візуалізації краудсорсингової інформації, здійснює її автоматичну верифікацію, аналіз та фільтрування і встановлює ступінь достовірності повідомлень, а також «Crowdmap» – «легка» версія Ушахіді, простіша та швидкіша в інсталяції та використанні. Крім того, існує й постійно поповнюється колекція програмних доповнень (http://apps.ushahidi.com/). Для запровадження власної платформи відповідне ПЗ з відкритим кодом (open source software), випущене під Стандартною суспільною ліцензією обмеженого застосування GNU (GNU Lesser General Public License[10]) можна вільно й безкоштовно завантажити з офіційного сайту Ушахіді (http://ushahidi.com/products).

 

На думку фахівців, безпосередньо пов’язаних з забезпеченням кризового краудсорсингу, його розвиток у майбутньому пов’язаний насамперед з мобільним доступом до Інтернету та зв’язку. Тобто ідеться про використання технологій, інфраструктур та сервісів, що вже достатньо широко імплементовані в Україні, мають стовідсоткове територіальне покриття і демонструють сталу тенденцію до подальшого поширення і популяризації. Крім того, триває проникнення фіксованого доступу до Інтернет. 

 

Разом з тим, до цього моменту в Україні мала місце лише одна громадська ініціатива щодо запровадження подібного ресурсу. Недержавна організація «Всеукраїнська асоціація екологічної допомоги» (http://ecofacilitation.ucoz.com/) приблизно рік тому виступила з пропозицією обговорити ідею онлайн-проекту «Національна платформа взаємодопомоги в Україні»[11], проте не знайшла підтримки серед громадськості.

 

Разом з тим, Україна має можливість створити власний ресурс кризового краудсорсингу, використовуючи апробовані вже технології і досвід, накопичений у світі щодо їх застосування. Створення української «платформи Ушахіді» доцільно розпочати вже зараз, до виникнення значущих НС, що дасть змогу створити не просто одиничний екстрений сайт, а комплексний, добре розроблений ресурс, функціональність якого може виходити за межі власне надзвичайних ситуацій і поширюватись також на актуальні кризові питання – медицина, послуги, оренда житла, шляхи, геолокація тощо (за зразком  російських «карт допомоги»).

 

2. Поточний стан автоматизованих систем централізованого оповіщення населення в Україні

Згідно з діючим законодавством України, «оповіщення та інформування населення в разі НС здійснюється дистанційно за допомогою електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляції та телебачення»[12].

«Для забезпечення роботи систем оповіщення використовуються:

  • місцеві мережі зв’язку;
  • мережі проводового (ефірного) радіомовлення та телебачення;
  • (канали звукового супроводження);
  • постійно діючі мережі радіозв’язку;
  • системи пейджерного зв’язку;
  • електросирени і технічні засоби оповіщення.»[13]

 

«Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і постійне інформування населення про них забезпечуються шляхом […] централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв’язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.»[14]

 

Станом на 2009 рік в Україні функціонувало 16735 потенційно небезпечних підприємств та інших об’єктів, аварії на 955 з яких могли призвести до виникнення надзвичайної ситуації державного та регіонального рівня. Після 2000 року проблеми у сфері цивільного захисту розв’язувалися у межах 14 державних та регіональних програм соціально-економічного розвитку, проте більшість з них не виконано у повному обсязі через обмеженість фінансування*. На 2009 рік понад 80 % одиниць техніки, якою були оснащені підрозділи оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС, експлуатувалися більш як 20-30 років. Наявність сучасних видів техніки та засобів оперативного реагування становила лише 3 %, а індивідуального спорядження та засобів захисту – 20 % потреби[15].

 

Складовими єдиного комплексу оповіщення в Україні є загальнодержавна (шифр – Сигнал УМ), територіальна (шифр – Сигнал ВО), автоматизовані системи централізованого оповіщення населення, системи оповіщення на об'єктах господарювання. Згідно з офіційними даними МНС України, за результатами аналізу актів проведення комплексної перевірки Міністерства у 2011 році, територіальні системи «Сигнал ВО» перебувають у задовільному стані й готові до використання за призначенням[16].

 

Водночас, за оцінками фахівців, функціонуючі в Україні регіональні системи оповіщення та інформування населення за умов надзвичайних ситуацій потребують суттєвої реконструкції, причому відновлення, наприклад, регіональної автоматизованої системи централізованого оповіщення «Сигнал-ВО» вимагає розробки нової програми та проекту її відновлення[17]. Подібні висновки цілковито корелюють з такою інформацією, офіційно наданою МНС України: на поточний момент ресурс експлуатації та можливості ремонту апаратури, що використовується в обох (загальнодержавній і територіальній) системах централізованого оповіщення ще з 1989 року, повністю вичерпано, саму ж апаратуру знято з виробництва. Заходи з переоснащення цих систем на місцевому рівні практично не проводяться через брак коштів. Щодо загальнодержавної системи «Сигнал УМ», то нині вона існує лише на модельному рівні і зараз проводиться її дослідна експлуатація на окремих ділянках між Києвом і Львовом[18].

 

Згідно з законодавством України, одним з основних засобів оповіщення та інформування населення в умовах НС залишається мережа проводового радіомовлення[19]. Але об’єктивно на даний момент воно вже не може розглядатися як повноцінний загальнонаціональний ресурс, придатний для таких потреб: станом на квітень 2011 року кількість радіоточок в Україні становила 2,7 млн (проти 19 млн у 1991 році) і продовжує скорочуватися[20].

 

Таким чином, треба констатувати, що нині в Україні відсутня надійна система оповіщення та інформування населення про надзвичайні ситуації.

 

На даний час діє Державна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 156. Нею, зокрема, передбачена «модернізація загальнодержавної, територіальних, спеціальних та об’єктових автоматизованих систем централізованого оповіщення», а також «створення системи моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям» і цілої низки допоміжних і локальних систем. За умови успішної реалізації цих завдань в Україні буде створене технологічне підґрунтя для сучасної та ефективної системи оповіщення і зв’язку, проте в найкращому разі це станеться не раніше кінця наступного року.

 

На цей час МНС завершено опрацювання проекту Закону України «Про загальнодержавну цільову соціальну програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки», в якому визначено заходи щодо остаточного виконання завдань «Комплексної програми…» в частині модернізації систем зв’язку, оповіщення та інформування. Нині проект знаходиться на розгляді у комітетах Верховної Ради України. Крім того, Міністерством підготовлений проект змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 192 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях», які стосуються головним чином запровадження оповіщення населення за допомогою мобільного зв’язку[21].

 

На початку поточного року в Україні було розпочате введення в дію Системи екстреного виклику 112 (http://112.gov.ua/uk/home). За офіційною інформацією МНС України, «єдиний номер» створюється для «забезпечення особистої та громадської безпеки, збереження життя, здоров’я та майна громадян, протидії загрозам техногенного та природного характеру, терористичним актам, а також гармонізації способу виклику оперативних служб екстреної допомоги населенню із законодавством Євросоюзу». Фахівці МНС вважають найбільш ефективним організаційним рішенням щодо побудови Системи 112 в Україні буде її створення як складової частини ЄДСЦЗ з обов’язковою інтеграцією до Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС)[22]. Проте, система 112 поки що також знаходиться на етапі введення в експлуатацію і на даний момент не охоплює всю територію країни.

 

Викладене вище спонукає зробити висновок про доцільність запровадження в Україні краудсорсингових платформ відповідного призначення, – особливо враховуючи поточний стан державної системи зв’язку і оповіщення цивільного захисту України при надзвичайних ситуаціях, достатньо високий ступінь техногенної небезпеки в країні, а також весь спектр ризиків і загроз для українських та іноземних громадян, пов’язаний з проведенням Євро-2012. Відтак, бажаним є ініціювання профільними відомствами держави відповідних консультацій з громадськими та експертними колами і пошук можливих шляхів створення подібних ресурсів.

 

Додаток 2. 

 

klaudsorsingЗбільшити

 

 

Приклад краудсорингової онлайн-платформи на базі Ушахіді:

Скріншот веб-ресурсу «Карта помощи пострадавшим от пожаров»

(http://russian-fires.ru/). Російська Федерація, 2010-2012 рр.



* Краудсорсинг (англ..: croudsourсing): в широкому сенсі – передача певних виробничих функцій невизначеному колу осіб на підставі публічної оферти, без укладення трудового договору. Сучасні ІТ значно розширили межі застосування й ефективність краудсорсингу, вможлививши реалізацію масштабних проектів глобального охоплення, базованих на об’єднанні та координації зусиль великої кількості людей в режимі реального часу. Приклади: «Wikipedia» — пропонує користувачам самим створювати та редагувати статті; «Microsoft» — використовує метод краудсорсинґу, залучаючи користувачів свого ПЗ залишити пропозиції щодо поліпшення розробок компанії на корпоративному сайті, а також проводить опитування громадської думки; «OpenStreetMap» — відкрита для редагування карта світу онлайн; користувачам пропонується створювати карти/схеми міст, вулиць і доріг, ґрунтуючись на даних, отриманих із супутникових знімків, або використовуючи GPS-треки. Також серед компаній, що застосовують краудсорсинг – Fiat, Starbucks, Nokia, Procter & Gamble, Coca-Cola, Harley-Davidson та багато інших. Окремим перспективним напрямом застосування технологій краудсорсингу в сучасному світі є моніторинг надзвичайних ситуацій та ліквідація їх наслідків.

[1] «Ушахіді» (латинська транслітерація – ushahidi) в перекладі з суахілі – «свідчення».

* До таких належать: загальнодержавна (Сигнал УМ) і територіальна (Сигнал ВО) автоматизовані системи централізованого оповіщення населення (сигнальні сирени), проводове радіо, можливість перехвату частот для доведення до населення сигналів і повідомлень через телебачення та радіо на всіх частотах і модуляціях.

[2] Див.: Положення про Громадську раду при Міністерстві надзвичайних ситуацій України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/files/2011/12/13/polojennay.pdf

[3] N. Morrow, N. Mock, A. Peppendieck, N. Kocmich. Independent Evaluation of the Ushahidi Haiti Project.. 8 April, 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.crowdsourcing.org/document/independent-evaluation-of-the-ushahidi-haiti-project/3691

[4] BBC News. Net puts Kenya at centre of Chile rescue efforts [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/8543671.stm

[5] Social media plays key role after New Zealand earthquake [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.khou.com/news/Social-media-plays-key-role-after-New-Zealand-earthquake--116676449.html; The Sydney Morning Herald. Web acts as virtual crisis centre for Christchurch quake victims [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.smh.com.au/technology/technology-news/web-acts-as-virtual-crisis-centre-for-christchurch-quake-victims-20110223-1b4iq.html

[6] Асмолов, Г. Карты помощи. Как работает краудсорсинг в кризисных ситуациях  [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://lenta.ru/photo/2011/11/11/crowd/#pic019

[7] Giridharadas, Anand (12 March 2010). "Africa's Gift to Silicon Valley: How to Track a Crisis". New York Times. Retrieved 16 March 2010.

[8] ABC's crowdsourced flood-mapping initiative [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.abc.net.au/technology/articles/2011/01/13/3112261.htm

[9] «Ушахиди» спасает людей. Теперь – и в России [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.novayagazeta.ru/society/2340.html

[10] Докладніше про ліцензію див.:  http://www.gnu.org/licenses/lgpl-2.1.html

[11] Див.: http://ecofacilitation.ucoz.com/index/nacionalnaja_platforma_vzaimopomoshhi_v_ukraine/0-21

[12] Кабінет Міністрів України. Постанова. Положення від 15.02.1999 № 192. Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=192-99-%EF

[13] Там само.

[14] Верховна Рада України. Закон від 08.06.2000 № 1809-III «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1809-14/page

* Зокрема, за інформацією МНС, Комплексна програма розвитку системи зв’язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки, прийнята розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 109-р, була профінансована з бюджету лише на 31,2 % (див.: Лист МНС України № 03‑1385/181 від 17.02.2012 р.).

[15] Кабінет Міністрів України. Постанова від 25.02.2009 № 156 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show?nreg=156-2009-%EF&page=1#o92

[16] Лист МНС України № 03-1385/181 від 17.02.2012 р.

[17] Кочін І., Гелдаш С. та ін. Організація cучасної системи оповіщення населення України при надзвичайних ситуаціях [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zounb.zp.ua/node/1283

[18] Лист МНС України № 03-1385/181 від 17.02.2012 р.

[19] Верховна Рада України. Закон України від 08.06.2000 № 1809-III «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1809-14/page; Кабінет Міністрів України. Постанова. Положення від 15.02.1999 № 192 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=192-99-%EF

[20] «Укртелеком» хоче відмовитися від проводового радіо  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.telekritika.ua/news/2011-04-20/62130

[21] Лист МНС України № 03-1385/181 від 17.02.2012 р.

[22] Міністерство надзвичайних ситуацій України. У МНС України відбулось засідання міжвідомчої робочої групи з питань створення та впровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 під головуванням т.в.о. Міністра МНС Михайла Болотських [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/news/17171.html




читайте також:


"Фактори виникнення енергетичної бідності та пріоритетні напрями її подолання". Аналітична записка
"Проблеми і перспективи створення в Україні нафтового та енергетичного резервів". Аналітична записка
"Енергоефективність регіонів України: проблеми оцінки та наявний стан". Аналітична записка
"Щодо змісту ухвалених 19 липня 2017 року Державною Думою Російської Федерації змін до Федеральних законів "Про громадянство Російської Федерації" та "Про правове положення іноземних громадян в Російській Федерації". Аналітична записка
"Роль планування у забезпеченні захисту та стійкості критичної інфраструктури". Аналітична записка