"Підвищення ефективності інституційного середовища як чинник детінізації економіки". Аналітична записка

Анотація

 

Недостатня ефективність інституціональних реформ протягом періоду незалежності України є передумовою високого рівня тінізації економіки, що в посттрансформаційний період потребує обґрунтування пріоритетних напрямів та засобів раціоналізації інституційного середовища національної економіки.

 

 

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ЧИННИК ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

 

Високий рівень тінізації економіки (39,0 % у відношенні до ВВП на поч. 2011 р.[1]) є наслідком недосконалої структури та недостатньо ефективного реформування інституційного базису вітчизняної економіки.

 

У інституційному розрізі до найсуттєвіших передумов високого рівня тінізації економіки належать такі.

1. Недостатня ефективність регулювання підприємницького середовища, що підтверджується погіршенням глобального індексу конкурентоспроможності[2], умов здійснення підприємницької діяльності[3] та зниженням конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Недостатня ефективність діяльності законодавчих, виконавчих органів влади, судової системи та складність регуляторних процедур спричинюють корупцію у сфері державних послуг та тінізацію окремих видів економічної діяльності.

 

2. Непослідовне, нецільове та несистемне здійснення структурних реформ[4] та недостатня цільова орієнтація заходів Програми економічних та соціальних реформ на 2010-2014 рр. на детінізацію економіки. Це призводить до негативних ефектів навіть у тих секторах та сферах, у яких реформи здійснюються. Тіньова економіка стає своєрідним «амортизатором» перехідного процесу і, у короткостроковій перспективі, підвищує ефективність функціонування суб’єктів господарювання. Програмою не передбачені механізми посилення контролю над вітчизняними фінансовими та капітальними активами, розташованими в офшорних юрисдикціях. До країн, що за різними рейтингами відносяться до класичних офшорів, належать Кіпр, Віргінські Британські острови, Антильські Нідерландські острови, Швейцарія, до умовних офшорів - Австрія, проте ці країни не містяться у переліку офшорних юрисдикцій, затвердженому Кабінетом Міністрів України, що створює можливість їх використання для мінімізації оподаткування та відмивання коштів суб’єктами господарювання України.

 

3. Суперечливість та дублювання законодавчої та нормативно-розпорядчої бази в окремих секторах, що підтверджується зниженням показників структурних складників індексу економічної свободи[5]. Прогалини та суперечності законодавства породжують безкарність при здійсненні господарської діяльності поза легальним сектором, зумовлюють проблеми щодо функціонування правоохоронних органів, що знижує ефективність протидії тінізації суспільно-економічних відносин.

 

4. Недієвість організаційно-інституційних механізмів антикорупційного законодавства. За оцінками експертів GRECO, неефективність дій української влади щодо протидії корупції пов’язана з недостатнім законодавчим забезпеченням боротьби з корупцією.

 

Узагальнюючи отримані у наших дослідженнях аналітичні регресійні оцінки[6], найважливішими інституційними чинниками тінізації на посттрансформаційному етапі розвитку економіки маємо вважати поширення корупції, неефективність функціонування судової системи, неефективне адміністрування податків, ускладненість доступу до земельних ресурсів, високий рівень злочинності, істотну бюрократизацію регулювання підприємницької діяльності та низьку ефективність діяльності митної служби.

 

Враховуючи зазначене, пріоритетні напрями інституціональних реформ у контексті детінізації економіки полягають у наступному.

1. Удосконалення антикорупційного законодавства з урахуванням рекомендацій GRECO та ООН щодо:

- перегляду системи відповідальності за корупційні порушення таким чином, щоб корупція однозначно визнавалася кримінальним злочином;

- забезпечення незалежності прокуратури від політичного впливу та уточнення її повноважень;

- запровадження відповідальності юридичних осіб[7] за корупційні порушення, яка передбачає ефективні, пропорційні та дієві санкції;

- створення загальнодоступної бази даних юридичних осіб, які притягувалися до відповідальності (реєстру компаній, причетних до корупційної діяльності);

- прийняття модельного кодексу поведінки державних службовців;

- врегулювання питання конфлікту інтересів чиновників, пов’язаних спільними родинними або діловими інтересами у бізнесі;

- захисту прав інформаторів – чиновників, які повідомляють контролюючим органам про підозрілі та, можливо, корупційні діяння своїх колег;

- прийняття нових правил конфіскації та арешту доходів, одержаних злочинним шляхом, які б на відміну від існуючих, створювали можливість застосовувати ці заходи не лише до прямих, але й до непрямих (конвертованих) доходів, здійснювати еквівалентну конфіскацію та конфіскацію доходів третьої особи відповідно до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією.

 

2. Внесення змін до податкового законодавства:

- визначення чітких нормативів щодо оподаткування операцій з об’єктами права інтелектуальної власності, зокрема перелік об’єктів інтелектуальної власності, з яких сплачується роялті, необхідно доповнити винаходами, корисними моделями, промисловими зразками, компонуваннями інтегральних мікросхем, раціоналізаторськими пропозиціями, сортами рослин, породами тварин, витратами за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари та послуги чи торгової марки, дизайну;

- запровадження обов’язкового декларування доходів при купівлі товарів, робіт, послуг, що належать до розкоші, з чітким окресленням товарів, робіт і послуг, які належать до розкоші.

 

3. Вдосконалення нормативної бази з державних закупівель, приведення Закону України «Про державні закупівлі» у відповідність з «Типовим законом ЮНсІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж» в частині громадського контролю над процесом державних закупівель, зокрема широкого висвітлення підготовчого процесу, процедури та результатів здійснення державних закупівель на офіційній веб-сторінці Фонду Державного майна[8].

 

4. Забезпечення дотримання прав підприємців при реалізації принципу «єдиного вікна». З цією метою необхідне прийняття Закону України «Про встановлення відповідальності посадових осіб, контролюючих органів за недотримання ними процедур контролю та збитки, завдані суб‘єкту господарювання».

 

5. Вдосконалення процесу державного регулювання на ринку державної та комунальної нерухомості шляхом підвищення ефективності практики аукціонної торгівлі з відкритим та прозорим доступом усіх громадян України до інформації щодо проходження аукціонів та результатів їх проведення на сайтах Фонду державного майна України та обласних державних адміністрацій.

 

6. Розробка Державної концепції запобігання контрабандним потокам та зловживанням у митній сфері, яка б передбачала вирішення таких завдань: запровадження принципів «електронного уряду»; вдосконалення змістовного наповнення офіційної веб-сторінки Державної митної служби України; розширення прав митних органів у частині доступу до інформації, що міститься в базах даних інших органів державної влади, зокрема, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України; підвищення якості технічного та інфраструктурного оснащення кордону та інституцій Державної митної служби України з окресленням чітких пріоритетів подальшого облаштування державного кордону України; ініціювання створення спільних митних постів з сусідніми країнами, що має знизити рівень корупції у цій сфері; забезпечення умов для ширшого застосування принципів «постаудитконтролю» у здійсненні митного контролю та поступове усунення практики повного фізичного огляду товарів при перетині кордону України.

 

7. Запровадження практики тестування пропонованих законодавчих та нормативно-розпорядчих ініціатив представниками незалежних науково-дослідних інституцій на предмет ймовірності збільшення рівня тінізації економіки та поширення корупції внаслідок їх запровадження.

 

Регіональний філіал у м. Львові

(А. Мокій, М. Флейчук)