"Щодо державної допомоги діяльності технопарків в Україні". Аналітична записка

Анотація

В аналітичній записці розглянуто політику держави щодо надання державної допомоги для реалізації інноваційних проектів технологічними парками в Україні. Визначено її вплив на соціально-економічні результати діяльності технологічних парків. Запропоновано законодавчі зміни щодо надання державної допомоги як чинника подальшого підвищення ефективності діяльності технологічних парків в Україні.

ЩОДО ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕХНОПАРКІВ В УКРАЇНІ

В Стратегії економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки», Законі України «Про основи національної безпеки України» та Програмі економічних реформ Президента України на 2010-2014 рр. визначено утвердження інноваційної моделі розвитку України як один з пріоритетних національних інтересів. Для реалізації цього пріоритету держава має стимулювати спрямування інвестиційних потоків в інноваційну сферу за визначеними середньо- та довгостроковими напрямами шляхом застосування економічних стимулів (державної допомоги) для інноваційно-активних підприємств. Організаційними формами елементів інноваційної інфраструктури, яка наразі в формується в Україні, є інноваційні центри, наукові парки, центри трансферу технологій, технопарки, регіональні інноваційні кластери, інноваційні бізнес-інкубатори тощо. Одним з ключових елементів інноваційної інфраструктури є технологічні парки (ТП), які мають організаційно забезпечити виконання інноваційних проектів з виробничого впровадження наукоємних розробок у сфері високих технологій і промисловий випуск конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

З 2000 р. держава надає ТП низку прямих (фінансування з державного бюджету) та непрямих (певні податкові пільги або інші преференції) видів державної допомоги (додаток А). Непряма державна допомога використовується переважно для залучення прямих іноземних та приватних інвестицій, сприяє розширенню інноваційної діяльності ТП, оскільки законодавчо передбачене обов’язкове перерахування вивільнених від оподаткування сум на спеціальні рахунки ТП та керівного органу ТП з подальшим вкладанням їх у виробничий процес. Це дозволяє гарантовано і швидко отримати визначену суму коштів для реалізації інноваційних проектів практично без навантаження на витратну частину бюджету. У випадку ТП пряма державна допомога надається для часткової компенсації відсотків за кредитами. Для отримання державної допомоги всі проекти ТП проходять складну процедуру відбору на відповідність законодавчо затвердженим стратегічним довго- і середньостроковим напрямам інноваційної діяльності.

За понад десятирічну історію функціонування ТП в Україні в рамках встановленого законом спеціального режиму інноваційної діяльності загальний обсяг державної допомоги їм склав 762,0 млн грн, з яких 697,1 млн грн надійшли у вигляді непрямої державної допомоги[1]. Реалізація проектів в ТП формує можливості для створення потенційних точок зростання і оновлення економіки, що проявляється в таких напрямах:

- залучення інвестицій в інноваційну сферу, обсяг яких в 1999‑2009 рр. склав 529,8 млн грн;

- реалізація інноваційних проектів у сфері новітніх технологій, які належать до VI технологічного укладу[2];

- створення нових робочих місць – в Україні завдяки діяльності ТП було створено 3529 робочих місць, тобто держава заощадила 247,0 млн грн на створенні нових робочих місць з урахуванням вартості створення одного робочого місця в науковій галузі 70 тис. грн[3];

- зниження потреби в імпорті сировини в окремих виробництвах (зокрема, дуплекс-процес випуску високоякісних зварювальних флюсів дозволив на 50 % замінити дефіцитну імпортну сировину шлаковими відходами металургії, а 70 % продукції експортується);

- зниження енергетичних і ресурсних витрат виробництва (виробництво збагаченої залізорудної сировини з вмістом в концентрації заліза до 70 % замість 63 % значно знизило енерговитрати технологічного процесу в металургії);

- реалізація інноваційної продукції – в Україні суб’єктами господарювання в ТП створено інноваційної продукції на суму 7760 млн грн, що дозволило досягти значного показника економічної ефективності інноваційної діяльності – 1 гривня державної допомоги супроводжувалася створенням інноваційної продукції в середньому на рівні 10,5 грн[4];

- покращення структури експорту та зміцнення експортного потенціалу (зокрема 75 % сучасного енергозберігаючого устаткування для дугового зварювання експортується, машини для контактного зварювання високоміцних рейок швидкісних залізниць посідають лідируючі позиції на світовому ринку);

- сплата коштів до бюджетів та державних цільових фондів – обсяг платежів до бюджетів та цільових фондів в 2000-2009 рр. від суб’єктів ТП склав 943,6 млн грн;

- створення стабільно діючих виробництв, які в подальшому після закінчення п’ятирічного терміну дії спеціального режиму інноваційної діяльності продовжували випуск конкурентоспроможної продукції (за підрахунками експертів, лише в рамках Технопарку ІЕЗ ім. Є.О. Патона за період 2005-2009 рр. в такий спосіб було реалізовано інноваційної продукції на суму 6,0 млрд грн та сплачено до бюджету і позабюджетних та інших фондів близько 2,1 млрд грн[5]).

Таким чином, аналіз ключових показників діяльності ТП з урахуванням застосування чинних форм і обсягів державної допомоги показує, що вирішальну роль у досягненні позитивних результатів діяльності ТП відігравали саме заходи щодо надання непрямої державної допомоги, а результати реалізації інноваційних проектів в рамках спеціального режиму інноваційної діяльності могли бути значно вищими.

Так, за період 2000-2004 рр., що характеризується відносною стабільністю умов діяльності ТП, була досягнута позитивна динаміка таких ключових економічних показників як реалізація інноваційної продукції (зростання в 10,1 разу), частка ТП в обсягах реалізованої інноваційної продукції (зростання в 20 разів), кількість створених нових робочих місць (зростання в 2,6 разу), обсяги платежів до бюджетів (зростання в 16 разів), показника економічної ефективності державної допомоги (зростання з 4,3 грн до 7,3 грн). В цей час в порівнянні з періодом 2005-2009 рр. ТП отримано 74 % державної допомоги, зареєстровано 90 % інноваційних проектів ТП, залучено 85 % інвестицій, реалізовано 50 % інноваційної продукції із загального обсягу, створено 67 % робочих місць.

Різке скорочення, починаючи з 2005 р., обсягів наданої ТП державної допомоги призвело до значного падіння ключових показників їх діяльності. Зокрема, обсяг реалізації інноваційної продукції в 2009 р. в 5,2 разу менший відповідного показника у 2004 р., частка ТП в обсягах реалізованої інноваційної продукції в Україні знизилася в 6,3 разу, кількість створених нових робочих місць – в 4,4 разу, обсяги платежів до бюджетів – в 3,1 разу тощо. В 2005-2006 рр., за рахунок проектів, прийнятих в 2000-2004 рр., була досягнута позитивна динаміка лише за одним показником – платежі до бюджету та державних цільових фондів. Проте з 2007 р. і цей показник різко знизився, майже зрівнявшись в 2009 р. з показником 2002 р. Внаслідок інерційного характеру розвитку економіки такий ключовий показник діяльності ТП, як обсяги реалізації інноваційної продукції був в 2005‑2007 рр. найвищим за весь період діяльності ТП, а в 2008 р. почали різко знижуватися. Тим не менше, саме в 2004 р. частка ТП в обсягах реалізованої інноваційної продукції в промисловості в Україні була найвищою – 10 %, а до 2009 р. знизилася до 1,1 %. З наведених даних (додаток В) видно, що ТП, які були створені з 2004 р., в умовах нестабільності законодавства щодо ТП та погіршення умов їх функціонування не змогли ефективно розвинути свою діяльність.

На позитивній динаміці соціально-економічних показників діяльності ТП негативно позначилася втрата довіри інвесторів (особливо у цій сфері економіки, де комерційні ризики одні з найвищих) спричинена нестабільністю державної політики щодо застосування державної допомоги ТП для реалізації ними інноваційних проектів, невиконання державою взятих на себе зобов’язань, порушення гарантій.

Так, державою не забезпечено:

• виконання низки положень щодо надання задекларованої державної допомоги ТП, а саме:

- пріоритетність у залученні іноземних кредитів під державні гарантії та коштів Державного інноваційного фонду[6];

- повне або часткове безвідсоткове кредитування, а повна (часткова) компенсація відсотків здійснювалася лише у 2007-2008 рр.;

- пільга зі сплати ПДВ податковим векселем при імпорті нових устаткування, обладнання та комплектуючих (в 2008-2010 рр.).

• стабільність спеціального режиму інноваційної діяльності режиму в частині застосування державної допомоги:

- неодноразово здійснювалося блокування дії низки видів державної допомоги ТП – надання пільги зі сплати податку на додану вартість та ввізного мита у випадку ввезення на митну територію України обладнання, аналогічного тому, що виробляється вітчизняними підприємствами, та у випадку ввезення сировини та комплектуючих (з липня 2004 р.)[7], а також сплати ПДВ податковим векселем при імпорті нового обладнання, устаткування та комплектуючих (в 2008-2010 рр.)[8];

- звужено рамки спеціального режиму ТП лише до їх інноваційної діяльності і «надання державної підтримки … при реалізації проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків» (з 31 березня 2005 р.)[9];

- не були  чинні з квітня 2005 р. по лютий 2006 р. державні гарантії щодо стабільності спеціального режиму інноваційної діяльності ТП[10];

- неодноразово змінювався перелік видів державної допомоги а саме: 

31 березня 2005 р.[11] скасовано дію чотирьох видів непрямої державної допомоги (звільнення від сплати податку на прибуток, податку на додану вартість з продажу в Україні, ввізного мита та податку на додану вартість при імпорті сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих на інших товарів);

2 лютого 2006 р.[12] з переліку заходів підтримки ТП видалено пріоритетність у залученні іноземних кредитів під державні гарантії, відновлено два з попередньо скасованих непрямих видів державної допомоги (звільнення від сплати податку на прибуток та ввізного мита) та запроваджено два нові (застосування податкового векселя при імпорті нових устаткування, обладнання і комплектуючих, та застосування прискореної амортизації задіяних у проекті технологічного парку основних фондів і встановлюється щорічна 20 % норма прискореної амортизації основних фондів груп 3 та 4), а також запроваджено нові види прямої державної допомоги – повне або часткове (до 50 %) безвідсоткове кредитування проектів технологічних парків, а також повну або часткову компенсацію відсотків, сплачуваних комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам виконавцями за кредитування проектів технологічних парків;

1 січня 2011 р.[13] скасовано звільнення від сплати податку на прибуток та сплату ПДВ податковим векселем при імпорті.

Зазначимо, що в основі згаданих рішень лежав фактично один аргумент - щодо наявного перевищення обсягів державної допомоги для ТП над платежами до бюджетів та цільових фондів. Проте детальний аналіз державної допомоги ТП дає підстави стверджувати, що такий аргумент ґрунтується на некоректній оцінці результатів діяльності ТП. Це проявляється в таких позиціях:

- співставлення обсягів прямої державної допомоги і платежів до бюджетів та цільових фондів показує, що перевищень не було (Додаток А і Б). Самі ж обсяги прямої державної допомоги ТП (64,9 млн грн за 2000‑2010 рр.) та їх частка у обсязі фінансування технологічних інновацій за рахунок Державного бюджету є мізерними (6 %);

- співставлення обсягів непрямої державної допомоги (тобто звільнення від сплати податку на прибуток, ПДВ та ввізного мита) з платежами до бюджетів та цільових фондів не є коректним:

o по-перше, така допомога не передбачала прямого фінансування з бюджету і фактично була основним стимулом для інноваційної діяльності ТП, який дозволяв збільшити фінансові ресурси ТП шляхом зарахування їх на спеціальні рахунки ТП і подальшого використання виключно на розширення науково-технічної та інноваційної діяльності;

o по-друге, впродовж семи років функціонування ТП бюджетна ефективність не була визначена в переліку критеріїв оцінки діяльності ТП. Лише з липня 2007 р.[14] була обумовлена обов’язковість позитивної динаміки бюджетної ефективності проекту ТП не пізніше, ніж за рік до закінчення терміну дії спеціального режиму інноваційної діяльності;

- інші соціально-економічні результати діяльності ТП (зокрема обсяги реалізованої інноваційної продукції, кількість створених і збережених робочих місць) не розглядалися як показники результативності застосування державної допомоги.

Аналіз показників діяльності ТП дає підстави вважати, що застосування заходів непрямої державної допомоги може бути ефективним стимулом для спрямування іноземних та приватних інвестицій в інноваційні проекти ТП, які відповідають визначеним державою пріоритетам. Обсяги державної допомоги та ключові соціально-економічні показники діяльності ТП знаходяться в прямій залежності один від одного. Крім того, на бажання інвесторів вкладати кошти в інноваційні проекти ТП значно впливає і забезпечення державою стабільності умов, виконання взятих на себе зобов’язань та гарантій. Часткове відновлення в 2006 р. попередньо ліквідованих в 2005 р. видів державної допомоги та запровадження нових не відновило довіри інвесторів і не стримало згортання діяльності ТП. Після прийняття Податкового кодексу України з повторним порушенням державних гарантій стабільності спеціального режиму інноваційної діяльності ТП через ліквідацію для них практично всіх видів непрямої державної допомоги у вигляді податкових пільг ці елементи інноваційної інфраструктури опинилися в ситуації можливого повного занепаду. Те, що спеціальний режим оподаткування ТП не був включений до переліку спеціальних податкових режимів Податкового кодексу України (Розділ ХIV), суперечить Програмі економічних реформ Президента України на 2010‑2014 рр., якою передбачені розширення та підтримка діяльності ТП та розвиток науково-технічної та інноваційної сфер.

Саме редакція закону щодо ТП від 1999 р. з передбаченим переліком заходів непрямої державної допомоги та стабільністю умов діяльності в цей період забезпечили створеним першим чотирьом ТП активний розвиток цього ключового і нового для України елементу інноваційної інфраструктури. Вбачається, що для стабілізації ситуації щодо ТП необхідно здійснити низку першорядних кроків, зокрема:

- включити спеціальний режим оподаткування технологічних парків до переліку спеціальних податкових режимів Податкового кодексу України (Розділ ХIV) і для кожного проекту ТП терміном на 5 років (під час дії спеціального режиму інноваційної діяльності) відновити непрямі форми державної допомоги, які застосовувалися до 31 березня 2005 р. Для продовження реалізації ТП інноваційних проектів необхідним є якомога швидше відновлення хоча б двох видів непрямої державної допомоги, а саме звільнення від оподаткування прибутку підприємств, отриманого ТП, та зарахування вивільнених від оподаткування сум на спеціальні рахунки учасників ТП та спеціальний рахунок керівного органу відповідного ТП, а також застосування податкового векселя на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за умови імпорту нового устаткування, обладнання та комплектуючих до нього із строком погашення на 180 або 360 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю;

- забезпечити стабільність умов діяльності ТП в частині застосування державної допомоги впродовж всього терміну дії спеціального режиму інноваційної діяльності, а в разі їх порушення в бік погіршення, передбачити компенсаційні механізми для ТП, їх учасників та спільних підприємств.

Регіональний філіал НІСД в м. Ужгороді

(О. Єгорова)

Додаток А

Державна допомога ТП в 2000-2011 рр. (млн грн)

«-» - застосування відповідного виду державної допомоги не передбачене чинним законодавством у вказаний період; «0» - застосування відповідного виду державної допомоги передбачене чинним законодавством, але не здійснювалася у вказаний період часу; «+» - застосування відповідного виду державної допомоги передбачене чинним законодавством і здійснювалося, однак статистична інформація щодо результатів застосування відповідного виду державної допомоги відсутня; «д/н» - застосування відповідного виду державної допомоги передбачене чинним законодавством, однак інформація щодо практичного застосування та обсягів відповідного виду державної допомоги відсутня.

Додаток Б

Результати діяльності ТП в Україні в 2000-2009 рр.[16]

Додаток В

Результати діяльності технологічних парків

в розрізі окремих функціональних одиниць в 2000-2010 рр.

Загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції 

(млн грн)