15 листопада 2011 року відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Проблеми становлення недержавних суб’єктів сектору безпеки в Україні» організоване Національним інститутом стратегічних досліджень спільно з Українським союзом промисловців і підприємців та Науково-дослідним центром правової політики НАПрН України.
Метою заходу було обговорення ризиків економічній діяльності підприємств, розгляд основних тенденцій та проблем становлення і розвитку недержавних суб’єктів сектору безпеки, а також систем безпеки підприємництва в Україні.
У засіданні «круглого столу» взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, представники неурядових організацій, посадові особи органів державної влади, незалежні експерти.
Засідання «круглого столу» відкрив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. Він відзначив, що тема, винесена на обговорення, є непересічною. Активна позиція громадських організацій до вивчення проблеми безпеки розвитку держави є очевидною. В сучасних умовах, коли жодна соціальна інституція не існує окремішньо, а є інтегрованою в широку систему зв’язків, як локального, так і глобального характеру, на перше місце виходить проблема налагодження комунікацій між державою та недержавним сектором з метою забезпечення розвитку економічних, соціальних та інших зв’язків. «Напрацювання, що виносяться на розгляд і, які стали результатом співпраці науковців та експертів недержавних організацій, є надзвичайно важливими. На них вже є реакція, іноді критична, іноді позитивна, але сам факт того, що цей діалог вже почався є надзвичайно важливим», - підкреслив А. Єрмолаєв.
Зі вступним словом до учасників заходу звернувся віце-президент Національної академії правових наук (НАПрН) України Олександр Петришин. Він відзначив, що на загальнодержавному рівні, за участі провідних вітчизняних експертів, такого роду захід, на якому обговорюються питання становлення недержавних суб’єктів сектору безпеки, відбувається вперше. В сучасних умовах роль держави, інститутів громадянського суспільства в подоланні глобальних загроз і забезпечення сталого розвитку державної та недержавної складових національної безпеки значно зростає. Вказані процеси вимагають подальшого розвитку наукових досліджень в галузі державознавства і права, а також потребують напрацювань щодо вдосконалення національного законодавства. На думку О. Петришина, сьогоднішній «круглий стіл» може стати вагомим кроком у розвитку недержавного сектору безпеки та подальшого співробітництва між Українським союзом промисловців і підприємців та Національною академією правових наук України, між якими вже погоджено проект відповідної угоди, що створить відповідні умови для плідної співпраці.
Віце-президент Української спілки підприємців та промисловців Василь Крутов та директор Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України Володимир Пилипчук ознайомили учасників «круглого столу» з матеріалами підготовленої ними аналітичної доповіді: «Проблеми становлення недержавних суб’єктів сектору безпеки в Україні».
Василь Крутов у своєму виступі зосередив увагу на проблемах сталого функціонування українського бізнесу. Ним було підкреслено, що сучасна державна політика в галузі організації безпеки господарюючих суб’єктів є відносно слабкою, вітчизняне законодавство із зазначеного питання – недосконалим, а участь інститутів громадянського суспільства в цьому процесі – мінімальною. На сьогодні в Україні відсутня ефективна, високоорганізована система безпеки бізнесу, яка б відповідала інтересам національної економіки, міжнародним стандартам та задовольняла потреби кожного суб’єкта підприємницької діяльності. В. Крутов, наголосив на актуальності створення національної системи захисту підприємництва в Україні, визначення ідеології та стратегії її розвитку. Практичним прикладом реалізації цієї ідеї стали ініціативи Української спілки промисловців і підприємців, яка на сьогодні об'єднує понад 38 тисяч підприємств різних галузей економіки та форм власності. На думку В. Крутова, важливим базисом ідеології недержавної системи безпеки, має стати нова архітектура системи національної безпеки на основі цивілізованого співвідношення її державної та недержавної складових. Головний внутрішній механізм функціонування такої системи підприємництва повинен будуватися на основі соціально-партнерських угод, що укладаються між державними інституціями і суспільством, відповідними громадськими організаціями і підприємцями. Доповідач також відзначив, що до цього часу в Україні специфічний ринок недержавних безпекових послуг формується і розвивається хаотично і, в першу чергу, через відсутність необхідного організаційно-правового забезпечення. Тому одним із основних напрямів формування майбутньої вітчизняної системи безпеки бизнесу, на думку В. Крутова, є формування правової бази її діяльності. Разом з тим, для забезпечення повного циклу організації безпеки суб’єктів господарювання є нагальним та необхідним створення системи підготовки фахівців безпекового напрямку. Підсумовуючи свій виступ В. Крутов наголосив на тому, що недержавна система безпеки підприємництва має великий позитивний потенціал, спрямований на виконання важливих державних соціальних функцій, однак на сьогодні в Україні він залишається нереалізованим.
Володимир Пилипчук свій виступ присвятив висвітленню питання системно-правових проблем становлення недержаних суб’єктів сектору безпеки. Зокрема, ним було виділено ряд політико-правових аспектів формування недержавного сегменту безпекового сектору в Україні. Серед яких: членство України у Світовій організації торгівлі та визнання міжнародною спільнотою нашої держави як країни з ринковою економікою; приналежність 90 % суб’єктів економічної діяльності до приватної сфери; можливість, відповідно до діючого українського законодавства, створювати інформаційно-аналітичні, охоронні та інші приватні структури у сфері безпеки бізнесу; існування низки зовнішніх та внутрішніх загроз підприємницькій діяльності, які стимулюють розвиток недержавних суб’єктів сектору безпеки. В. Пилипчук зазначив, що активізація України на зовнішніх ринках і формування власних дієздатних ринків супроводжується поступовим зростанням економічних ризиків та загроз, що виникають перед вітчизняними виробниками. Перша група ризиків і загроз, пов’язана із зовнішнім впливом та рівнем економічної безпеки держави (вразливість з боку глобальних впливів, стабільність фінансової ситуації; забезпечення темпів економічного зростання, розвитку науково-технічного потенціалу та інформатизації; ефективності політики держави по забезпеченню якості життя в суспільстві тощо). Друга група ризиків і загроз виникає на рівні взаємовідносин між підприємством і державою (проблеми регулювання ринку). Третя група – це внутрішні загрози й дестабілізуючі фактори, залежні від самого підприємства (некваліфіковане ведення справ, неефективне використання інформаційних ресурсів, недотримання правил безпеки). До четвертої групи ризиків було віднесено протиправну діяльність конкурентів, організованих злочинних структур і приватних осіб (промислове шпигунство, шахрайство, рейдерство, інші протиправні дії). На думку В. Пилипчука, успішне подолання наявних загроз на шляху розбудови вітчизняної економіки потребує вирішення надзвичайно складних зовнішньоекономічних та внутрішньо економічних завдань. Це можливо зробити лише за умови створення та функціонування ефективної системи безпеки підприємництва в Україні, яка б гарантувала повноцінний захист недержавного сектору національної економіки в умовах жорсткої і зростаючої конкуренції. До першочергових заходів на шляху розвитку недержавних суб’єктів сектору безпеки, доповідач відніс: 1.) корегування моделі забезпечення національної безпеки і розвиток недержавних суб’єктів сектору безпеки; 2.) врахування досвіду європейських та інших держав у сфері недержавного сектору безпеки (активне використання послуг недержавної системи безпеки для вирішення завдань національної та міжнародної безпеки; створення громадського об’єднання працівників недержавного сектору безпеки; формування інформаційної бази; розвиток системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для недержавних суб’єктів сектору безпеки); 3.) прийняття необхідних законів та інших нормативно-правових актів для врегулювання діяльності недержавних суб’єктів сектору безпеки (законів «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про основи національної безпеки», «Про охоронну діяльність», «Про детективну діяльність», «Про зброю», «Про комерційну таємницю», «Про протиправне поглинання та захоплення підприємств», «Про службу безпеки суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб»); 4) розроблення загальнонаціональної програми організації безпеки підприємництва в Україні.
Директор департаменту безпеки Акціонерного Товариства «МЕТАЛ ЮНІОН» Сергій Худобін зробив короткий екскурс в історію питання формування основ недержавної системи безпеки підприємництва в Україні. Також ним було виокремлено основні проблеми сучасних структур безпеки суб’єктів господарювання. Серед яких - відсутність нормативно-правової бази; висококваліфікованих професійних кадрів, які б мали всебічну сучасну підготовку у сфері забезпечення комплексної безпеки підприємництва; спеціалізованих інформаційних масивів з безпеки (списків боржників банків, несумлінних партнерів та клієнтів, страхувальників, фірм та осіб, пов’язаних із кримінальними структурами або випадками шахрайства з фінансовими ресурсами тощо), авторитетного професійного всеукраїнського громадського об’єднання, яке б поєднало фахівців служб безпеки суб’єктів господарювання.
Директор навчально-наукового інституту менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК» Павло Пригунов у своєму виступі торкнувся питання сучасних складових забезпечення розвитку недержавних суб’єктів сектору безпеки України. А саме – організаційної, правової, освітньої та наукової. Спираючись на досвід співпраці з провідними зарубіжними науково-освітніми закладами, П. Пригунов робить висновок, що для формування недержавної системи безпеки та оцінювання її діяльності доцільно застосовувати методи індикаторної оцінки. Адже існування такої системи – це індикатор стану розвитку громадянського суспільства в державі, можливість вибору громадянином альтернативного варіанту захисту власних інтересів та показник демократичності держави. На думку П. Пригунова, обов’язковими умовами процесу становлення недержавного безпекового сектору мають стати: політична воля керівництва країни, достатні фінансові ресурси і джерела фінансування (в тому числі й через бюджет), дієві комунікаційно-інформаційні зв’язки, креативні та авторитетні керівники.
Народний депутат України Олександр Рябека зосередив увагу учасників «круглого столу» на одній з основних проблем сучасного розвитку недержавних суб’єктів сектору безпеки – відсутності механізмів правового регулювання їх діяльності. Він закликав присутніх до активних і злагоджених дій у виробленні пропозицій щодо формування вітчизняного законодавства у зазначеній сфері та у створенні чіткого механізму взаємодії недержавних охоронних структур з правоохоронними органами. Запорукою успіху у прийнятті необхідних законів, на думку О. Рябеки, має стати тиск громадськості та авторитет експертного співтовариства.
Завідувач відділу стратегій реформування сектору безпеки НІСД Оксана Маркєєва наголосила на тому, що питання становлення недержавних секторів безпеки України органічно пов’язано з вирішенням проблеми протидії корупції та з процесом реформування самого сектору безпеки, зокрема органів внутрішніх справ. На сьогодні Міністерство внутрішніх справ є монопольним надавачем певного комплексу послуг з озброєної охорони, одночасно воно надає державні послуги з ліцензування цієї діяльності, а також виконує роль регулятора цього ринку. Така ситуація сприяє виникненню конфлікту інтересів. Як вважає О. Маркєєва, цю монополію МВС необхідно поступово демонтувати. Це допоможе подолати певну інерцію у сприйнятті недержавних служб сектору безпеки як некерованої стихії. Таке сприйняття гальмує нормопроектування у цій сфері. Оксана Дмитрівна висловила сподівання, що в наступному році Національний інститут стратегічних досліджень стане у фарватері наукових розробок з цих проблем.
Юрій Лавренюк, голова Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, відзначив, що недержавні суб’єкти сектору безпеки покликані забезпечувати своїми послугами не лише приватний сектор, але й державу. Він підкреслив, що успіх проведення Євро – 2012 залежить від активного залучення служб недержавного сектору безпеки. Однак, Ю. Лавренюк зауважує, що до досконалості у цій сфері Україні ще досить далеко. Підтвердженням цьому став матч збірних України та Німеччини (11 листопада 2011 року), що продемонстрував низький рівень етичної поведінки представників недержавного сектору безпеки, вульгарність і хамство. Ця та ряд інших причин, зокрема відсутність законодавчого підґрунтя діяльності недержавних безпекових структур, випадки шахрайства тощо, відображає низький рівень довіри комерційних структур до недержавних суб’єктів сектору безпеки.
Президент міжнародної організації «Міжнародна антитерористична єдність» Олександр Дічек у своєму виступі зупинився на питаннях виникнення недержавних структур безпеки в Україні, їх ролі та місця в системі національної безпеки, перспективах подальшого розвитку. Зокрема, він виокремив зовнішні та внутрішні передумови створення недержавної системи безпеки. До зовнішніх чинників віднесено: нездатність держави самостійно, без участі громадських організацій, протидіяти міжнародному тероризму; посилення кореляції глобальної безпеки, регіональної, національної, а також безпеки особистості та підприємництва; прагнення України інтегруватися в ЄС, що вимагає приведення національного законодавства у відповідність до європейських норм. Внутрішньою передумовою створення (узаконення) недержавної безпекової системи, на думку О. Дічека, є здатність всієї індустрії безпеки не тільки платити податки і залучати інвестиції, але й вирішувати важливе соціальне завдання - адаптувати звільнених у запас співробітників силових структур.
Проректор Європейського університету, директор Навчально-наукового інституту права і безпеки підприємництва Олена Тимошенко зосередила увагу учасників «круглого столу» на питанні кадрового потенціалу недержавних суб’єктів сектору безпеки. Вона наголосила, що це відносно нова галузь науки, що потребує ґрунтовних методичних розробок. Крім цього, існує ряд проблем із розвитком цієї професії та підготовки кадрів у даній сфері, основна з яких - відсутність законодавчої бази, регламентуючої діяльність недержавних безпекових структур. На даний момент країна отримала перший Закон України «Про охоронну діяльність», вступ якого в дію тільки передбачає розробку питань про відповідну освіту. Досить повільно також в життя входять і Європейські стандарти безпеки, а їх адаптація, поширення в практику та контроль за виконанням також в значній мірі залежить від рівня кадрової освіти співробітників з питань безпеки. Таке становище, на думку О. Тимошенко, не сприяє популяризації професій, пов’язаних з безпекою і, як наслідок, підготовка нових спеціалістів не має масового характеру.
Професор кафедри банківської справи Національного торгово-економічного університету Микола Зубок вважає, що нагальною потребою вирішення сучасних проблем становлення недержавного сектору безпеки є концентрація зусиль над створенням спеціального органу для лобіювання інтересів безпеки підприємництва. Найдоцільніше такий орган було б створювати при Кабінетів Міністрів України в якості Координаційної ради чи Комітету. Діяльність такого органу має зосереджуватися на наступних завданнях: правового регулювання недержавної безпекової системи; лобіювання питання визнання недержавної складової системи безпеки суб’єктом національної безпеки держави; просвітницької діяльності населення у сфері безпеки; пропаганди престижності професії працівника недержавної системи безпеки; підготовки кадрів у цій сфері.
Генеральний директор видавництва «Академпрес» Віталій Андрейчук у своїй доповіді «Моделювання взаємодії державного та недержавного секторів системи забезпечення національної безпеки України» продемонстрував вирівнювання потенціалів впливовості державного і недержавного секторів безпеки та встановив вірогідну тенденцію підвищення ролі останнього в найближчому майбутньому. Стійкий, безконфліктний формат взаємовідносин між державною та недержавною складовими системи безпеки можна досягнути завдяки: кооперативній моделі співробітництва, успішному завершенню реформування сектору безпеки держави, формуванню повноцінної системи недержавних суб’єктів безпеки, законодавчому закріпленню прав, обов’язків, функцій та повноважень недержавних суб’єктів безпеки.
Радник директора НІСД Анатолій Качинський наголосив, що рівень демократизації суспільства є прямо пропорційним розвиткові недержавної системи безпеки. На сьогодні відсутні теоретичні напрацювання у цій сфері. Показовим у цьому контексті є плутанина із термінами та їх двозначне трактування. Згідно чинного законодавства ми можемо говорити про складову недержавної системи безпеки як системи забезпечення національної безпеки, де об’єктами захисту є особа та суспільство. Небезпечним явищем може стати факт захисту недержавними безпековими структурами безпеки держави. Підсумовуючи, А. Качинський наголосив, що в умовах відсутності правового поля для існування недержавних суб’єктів сектору безпеки передача функцій захисту безпеки як внутрішньої, так і зовнішньої приватним фірмам може становити серйозну загрозу демократії держави.
Віталій Цимбалюк, в. о. завідувача наукового відділу теорії та історії інформаційного права Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України, у своєму виступі зупинився на питанні інформаційно-правового аспекту проблеми. В порядку пропозиції висунув наукову парадигму: перейменувати недержавний сектор безпеки у приватний сектор національної системи безпеки. При цьому державні і приватні структури мають взаємодіяти в рамках одного правового поля, спираючись на Закон України «Про основи національної безпеки» та Конституцію України.
Ключові питання конференції викликали жваву дискусію серед учасників засідання. Зокрема, до обговорення долучилися начальник науково-організаційного відділу Апарату президії Національної академії правових наук України Олександр Ярмиш, заступник генерального директора компанії ТММ з питань безпеки Олександр Дульський, голова політичного клубу «Київська школа сценування» Віктор Циганов, професор Львівського державного університету внутрішніх справ України Василь Франчу, радник директора НІСД Анатолій Гуцал.
Підводячи підсумки засідання, директор Науково-дослідного центру правової інформатики Національної академії правових наук України Володимир Пилипчук, узагальнив усі висловлені думки учасників «круглого столу» та виокремив їх у конкретні рекомендації. Зокрема, ним було озвучено пропозицію звернутися з клопотанням до Президента України з приводу наступних питань:
1) необхідності формування недержавної системи безпеки як складової громадянського суспільства, складової системи національної безпеки, небюджетної правоохоронної системи безпеки України;
2) внесення змін до законів України, які були озвучені;
3) встановлення професійного свята працівників недержавної системи безпеки.
Клопотати перед Кабінетом Міністрів України щодо:
1) утворення Координаційної ради з питань безпеки підприємницької діяльності та відповідних рад при зацікавлених центральних органах виконавчої влади;
2) прийняття необхідних актів КМУ та актів відповідних центральних органів державної влади;
3) розвитку системи підготовки та перепідготовки кадрів для недержавної системи безпеки.
Забезпечити наукове опрацювання проблеми становлення та розвитку недержавних суб’єктів сектору безпеки: визначити пріоритетні напрямки дослідження у цій сфері; залучити до відповідних досліджень можливості Національну академію правових наук; створити відповідну групу в Національному інституті стратегічних досліджень; організувати висвітлення наукових здобутків і проблем у відповідних фахових наукових виданнях.
Створити Всеукраїнське громадське об’єднання працівників недержавної системи безпеки.
Підводячи підсумки засідання, віце-президент Української спілки підприємців та промисловців Василь Крутов, подякував усім присутнім за висловлені цікаві ідеї щодо вирішення проблем становлення недержавних суб’єктів сектору безпеки в Україні, а також надання змістовних пропозицій до проекту рішення «круглого столу».
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко у заключному слові виділив ряд важливих висновків, що стали результатами плідної дискусії. По-перше, було наголошено на тому, що експертне обговорення підтвердило існування серйозної проблеми у нормуванні недержавної сфери сектору безпеки. Втім, проведений «круглий стіл» зробив суттєвий крок у формуванні спільного бачення цього питання. О. Литвиненко запевнив учасників засідання у тому, що в наступному році на основі відділу Національного інституту стратегічних досліджень буде створено Робочу групу з питань нормування діяльності недержавних структур сектору безпеки, із залученням потенціалу усіх зацікавлених сторін.
За результатами «круглого столу» планується видання збірника матеріалів.