27 жовтня 2011 р. в Національному інституті стратегічних досліджень відбулась науково-практична конференція «Пріоритетні напрями та завдання розвитку ядерної енергетики та атомної промисловості». Її метою було обговорення проблемних питань розвитку галузі у світлі подій на АЕС «Фукусіма-Даїчі» та визначення пріоритетних напрямів та завдань з урахуванням реальних ресурсних можливостей держави.
У конференції взяли участь вчені Національної академії наук України, експерти науково-технічних центрів, фахівці проектних інститутів, викладачі НТУУ «КПІ», НУ «Острозька академія», представники органів державної влади та державних компаній, громадських організацій.
У вступному слові на відкритті конференції, заступник директора НІСД О.Литвиненко зазначив, що для України, на АЕС якої виробляється близько 47 % вітчизняної електроенергії, реальної альтернативи ядерній енергетиці немає. Саме завдяки роботі українських АЕС у складні 1990-ті роки забезпечувалася життєдіяльність економіки та задовольнялися потреби громадян країни. На даний час розвиток вітчизняної ядерної галузі ускладнюється низкою проблем, які через їх тривалу невирішеність можна віднести до розряду хронічних. Перш за все, це тарифна політика держави стосовно електроенергії, що виробляється на АЕС. Існують також організаційні проблеми, проблеми координації та контролю за виконанням державних цільових програм у цій галузі. Недостатня увага приділяється підтримці власних науково-технічних розробок в ядерній галузі та участі представників України у міжнародних проектах. Завершуючи свою промову, О.Литвиненко підкреслив, що завдяки унікальному статусу НІСД, його публічні заходи є дискусійними майданчиками, де можна обговорювати найгостріші проблеми розвитку галузей та спільно шукати шляхи їх розв’язання, та запропонував учасникам взяти активну участь в обговоренні доповідей та доопрацюванні проекту рекомендацій конференції.
Провідний науковий співробітник відділу енергетичної та ядерної безпеки НІСД О.Кошарна у своїй доповіді «Світові тенденції в ядерній енергетиці та атомній промисловості після аварії на Фукусіма-Даїчі» зазначила, що загальновизнаними викликами для світової енергосистеми на сьогодні є глобальне потепління клімату, забезпечення надійного енергопостачання, високі та нестабільні ціни на види палива органічного походження. Саме виходячи з цього провідні держави світу розробляли свої енергетичні стратегії на довгострокову перспективу, а у розвитку ядерної енергетики до останнього часу спостерігалися такі тенденції: підвищення потужності діючих ядерних енергоблоків шляхом їх модернізації; подовження експлуатації енергоблоків поза проектний термін; диверсифікація ресурсної та виробничої бази для ядерної енергетики.
Трагічні події на японській АЕС «Фукусіма-Даїчі», безумовно, вплинули на реалізацію планів розвитку ядерної енергетики у світі. Найрадикальніший крок зробила Німеччина, практично одночасно зупинивши роботу 7 ядерних енергоблоків, які були збудовані до 1980 р. Швейцарія також заявила про виведення з експлуатації своїх енергоблоків до 2034 р. У всьому світі, у тому числі в Україні, проводиться позачергова переоцінка безпеки діючих АЕС з урахуванням наслідків подій на Фукусіма-Даїчі.
Разом з тим, ступінь впливу японської аварії на перспективи розвитку ядерної енергетики у світі виявився значно меншим, ніж після Чорнобильської аварії. Саме тому низка держав, які до цього часу не експлуатували АЕС, підтвердили наміри реалізації своїх планів будівництва АЕС (Туреччина, Республіка Білорусь, Польща, ОАЕ, Йорданія).
Враховуючи неоднозначне ставлення світової спільноти до подальшого розвитку ядерної енергетики, в коротко- та середньостроковій перспективі очікується уповільнення темпів розвитку ядерної енергетики. За останніми прогнозами МЕА ОЕСР, до 2035 р. встановлені потужності АЕС будуть складати близько 550 ГВт (за попереднім прогнозом – 706 ГВт). Таке скорочення пов’язується з можливою зупинкою енергоблоків першого покоління за результатами переоцінки безпеки. Більш жорсткі вимоги органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки висуватимуться до вибору майданчиків для нового будівництва та подовження експлуатації поза проектний термін. З огляду на існуючу кризу довіри з боку громадськості, особливі вимоги також висуватимуться до операторів АЕС, насамперед у частині підвищення прозорості їх діяльності та більш активної співпраці з населенням.
У доповіді заступника директора департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості Міненерговугілля Д.Хали, присвяченої перспективам розвитку ядерно промислового комплексу України, зроблено наголос на тому, що для забезпечення енергетичної безпеки та енергетичної незалежності держави є усі необхідні можливості, у тому числі сировинні, науково-технічні та промислові потужності щодо створення власного виробництва ядерного палива в Україні.
З метою забезпечення сталого розвитку ядерної енергетики та атомної промисловості, раціонального використання наявного науково-технічного потенціалу для створення в Україні власного виробництва ядерного палива Указом Президента України від 23.02.1994 № 64/94 затверджено невідкладні заходи щодо розвитку атомної енергетики та формування ядерно-паливного циклу в Україні. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.1995 № 267 «Про створення ядерно-паливного циклу» затверджено основні напрями та показники Комплексної програми створення національного ядерно-паливного циклу. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2001 № 634-8 затверджено скореговані показники Комплексної програми з урахуванням результатів міжнародного тендера з вибору партнера для створення спільного підприємства з виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000. У 2009 р. була прийнята Державна цільова економічна програма «Ядерне паливо».
Проте головною проблемою залишається відсутність необхідних коштів та хронічне недофінансування заходів прийнятих програм з боку державного бюджету.
Директор Інституту проблем Чорнобиля В.Токаревський у своїй доповіді окреслив комплекс проблем, які існують у сфері поводження з РАВ і запропонував створити національну організацію з поводження з РАВ як комерційну структуру, яка б координувала всю роботу в державі в цій галузі.
Головний геолог КП «Кіровгеологія» В.Карли у доповіді «Стан мінерально-сировинної бази урану та торію України та проблеми і перспективи їх промислового видобутку» зазначив, що загальний стан уранової мінерально-сировинної бази здатний забезпечити потреби ядерної енергетики України до 2030 р. Україна по ресурсах і кількості запасів входить у першу десятку країн світу й займає провідне місце в Європі. Серед основних результатів роботи останніх років ним були відзначені наступні: зроблена оцінка потенціалу урану України, який значно перевищує 300 тис. т; завершена розвідка родовища, за результатами якої запаси Новокостянтинівського гірничовидобувного комплексу збільшені більше чим на 40 %; виділено ряд перспективних ділянок з оціненими перспективними і прогнозними ресурсами на флангах Ватутінського і Новокостянтинівського родовищ, в зонах тектоно-магматичної активізації розломів і в зоні ріфейської структурної незгоди. На даний час завершується робота з оцінки торієвого потенціалу України і з’ясування можливостей створення сировинної бази цих корисних копалин. В.Карли підкреслив, що для вирішення завдань, поставлених «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року» в частині забезпечення України ураном необхідно довести щорічні об'єми буріння на геологорозвідувальних роботах до рівня 200 тис. м на рік при відповідному технічному і технологічному переоснащенні. Це виводить на перший план пошук нових організаційних форм здійснення інвестиційної діяльності, включаючи кредитування геологорозвідувальних робіт.
Керівник служби ВП НТЦ ДП НАЕК «Енергоатом» С.Краснуха зазначив, що практично з початку аварії на АЕС «Фукусіма-1» Україна вжила необхідні заходи з організації та проведення позачергової цільової оцінки стану безпеки енергоблоків АЕС і ознайомив учасників конференції з попередніми результатами цільової переоцінки безпеки українських АЕС, відзначивши, зокрема, наступне:
- У проектах діючих АЕС України враховано всі можливі зовнішні екстремальні природні дії. Безпеку АЕС за проектними значеннями дій обгрунтовано у матеріалах Звіту з аналізу безпеки. Результати виконаних додаткових перевірок і обходів не виявили наявність будь-яких додаткових чинників, що впливають на працездатність обладнання, яке забезпечує безпеку АЕС;
- Діючі в Україні АЕС мають запас безпеки по відношенню до зовнішніх екстремальних природних дій, характеристики яких перевищують проектні значення, що підтверджується попередніми результатами виконаних робіт;
- Для забезпечення тривалого тепловідведення в умовах екстремальних дій на майданчиках АЕС існують додаткові можливості забезпечення електропостачання в умовах знеструмлення та реалізовано окремі заходи для тривалого аварійного відведення тепла. Потрібна реалізація додаткових заходів;
- Крім того, у рамках робіт з управління тяжкими аваріями визначено напрями подальших дій НАЕК «Енергоатом», включаючи необхідні дослідження:
- управління концентрацією водню у гермооб’ємі (ГО);
- скидання середовища з ГО;
- забезпечення цілісності корпусу реактора.
Директор Дніпропетровського філіалу НІСД А.Шевцов у своїй доповіді «Проблемні питання ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу» зазначив, що найбільш важливими завданнями на сьогодні залишаються: визначення механізмів фінансового забезпечення ядерної енергетики, зокрема, довгострокових програм будівництва нових ядерних реакторів; подовження термінів експлуатації діючих ядерних енергоблоків; забезпечення ядерним паливом, включаючи диверсифікацію його постачання; подальше підвищення ядерної безпеки. При цьому найбільші проблеми виникають з пошуком фінансових ресурсів для реалізації планів розвитку ядерної енергетики. Для вирішення цієї проблеми, на думку А.Шевцова, нагально необхідною є зміна цінової і тарифної політики на ринку електроенергії. Серед пріоритетних напрямків роботи доповідачем також було виокремлено необхідність продовження взаємодії з розробниками перспективних технологій ядерних реакторів, прискорення початку будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, забезпечення ефективної роботи українських підприємств ядерно-паливного циклу, максимально можливе підключення вітчизняних підприємств до будівництва нових ядерних потужностей та інфраструктури; оновлення матеріальної бази дослідницьких і проектних організацій, збереження їх кваліфікованого персоналу.
Викладач економічного факультету Національного університету «Острозька академія» В.Ковальчук презентував результати соціологічного дослідження «Оцінка факторів впливу на позицію населення щодо добудови блоків ХАЕС», за якими було відзначено основні особливості та визначальні чинники формування ставлення громадськості до ядерної енергетики і перспектив добудови третього, четвертого блоків ХАЕС, а також проблеми інформованості населення.
Після кожної зробленої доповіді відбувалася активна дискусія. На завершення учасники науково-практичної конференції доповнили та схвалили рекомендації, проект яких був підготовлений організаторами конференції.
Рекомендації науково-практичної конференції.