Круглий стіл "Економіка України: модернізаційна стратегія у післякризовий період"

Поділитися:

Модернізація – наш стратегічний вибір

 

Uchast19 квітня 2011 р. в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) в рамках загальної фахової дискусії «Послання Президента України: пріоритети модернізації держави» відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Економіка України: модернізаційна стратегія у післякризовий період».

У заході взяли участь посадові особи органів державної влади, експерти, представники наукових установ та неурядових організацій.

 

YermolayevВідкрив засідання директор НІСД А. В. Єрмолаєв. Пропонуючи дискусію він наголосив на тому, що цей захід покликаний вивірити економічні питання, проблеми та оцінки порушені в Посланні Президента України до Верховної Ради України (далі – Послання). Зокрема, він зупинився на нагальності розгляду підґрунтя формування економічної політики, відмові від обмеження її виключно аспектами посткризових реформ. А. В. Єрмолаєв підкреслив необхідність побудови взаємозалежності між програмою реформ та формуванням довгострокових цілей розвитку України.

У цьому контексті А. В. Єрмолаєв зазначив, що в Посланні викладені загальні підсумки року, що минув, та основні засади для вибудовування національного плану реформ на поточний період і довгострокову перспективу як орієнтирів для повсякденної діяльності державних службовців щодо реалізації процесу модернізації країни.

Окремо він звернув увагу на потенційні загрози виникнення «другої хвилі» економічної кризи, що раз у раз загострюються за існуючих негативних тенденцій в економіках країн світу, відзначивши формування ризиків на аграрних ринках, на ринках енергоносіїв, емісійних небезпек у світовому масштабі та руйнування моделі корпоратизованої держави як технології управління. Серед основних складових внутрішніх загроз посткризовому відновленню він виділив низьку виконавчу дисципліну, наголосивши на необхідності якісного оновлення виконавчої машини та безумовності завдання з оновлення виконавської гілки влади як запоруки здатності країни реалізовувати модернізацій курс в майбутньому.

 

ZhaliloІз доповіддю виступив перший заступник директора НІСД Я. А. Жаліло, який окреслив основну спрямованість та результати здійсненної роботи, покладеної в основу економічного блоку Послання Президента України до Верховної Ради України.

Зокрема, було зазначено, що порушені в Посланні питання покликані активізувати пошук шляхів реалізації завдань модернізації, надати системності різнонаправленим науково-аналітичним напрацюванням кризового та посткризового періоду – розблокувати аналітичну роботу з реалізації економічних реформ в Україні.

Я. А. Жаліло акцентував увагу на параметрах посткризового економічного відновлення та симптомах потенційно виникаючих загроз в контексті існуючих тенденцій розвитку економіки України. Так, він констатував збереження істотної зовнішньої залежності національної економіки: зростання економічної динаміки завдяки зростанню експортних секторів при продовженні падіння внутрішнього попиту на товари та послуги.. За його висновками, відновлення економіки країни залишається екстенсивним, що вказує на те, що реалізація завдань модернізації так і не розпочалася. Позитивним залишається досягнення лише певної макроекономічної стабільності та встановлення відносної грошово-фінансової стабільності, зокрема сповільнення приросту державного боргу, гальмування інфляційних процесів та відновлення довіри до національної грошової одиниці і банківського сектора. Така ситуація, як підкреслив Я. А. Жаліло, дає підстави констатувати незначну ймовірність настання «другої хвилі» кризової дестабілізації в Україні. Проте переважання спонтанних чинників пожвавлення економіки, спрямовуючи її розвиток у напрямі відновлення традиційної моделі, відтворює також високий рівень її залежності від коливань світової економічної кон’юнктури та передумови жорсткої «шокової» реакції в період наступної циклічної рецесії світової економіки.

Я. А. Жаліло наголосив на встановленні двоєдиного завдання реформ: формування стійкого конкурентного середовища в Україні та забезпечення зростання добробуту громадян вже в короткостроковому періоді. Наголошено, що досягнення цих завдань за відсутності цілісної стратегії розвитку перебуває під постійною загрозою, незважаючи на позитивні напрацювання минулого року. Тому гостро постають такі проблеми, як використання наявних конкурентних переваг та стимулювання набуття нових, формування структурної зміни економіки (інституційні реформи), дерегуляція фіскальної системи, використання нових немонетарних інструментів макроекономічного регулювання та реформування земельних відносин.

 

Тези за матеріалами Послання Президента України

Презентація виступу Я. А. Жаліла


PischulinaВажливі акценти в соціально-економічному становищі країни 2010 року та посткризового періоду, відображені в Посланні Президента, відображені у доповіді завідувача відділу соціальної політики НІСД О. М. Пищуліної. Вона наголосила на симптомах та тенденціях соціальної сфери, пов’язаних з прискоренням зниження рівня людського капіталу в Україні – фактично відсутності будь-якого позитивного впливу макроекономічної стабілізації на поліпшення соціальних показників. У зв’язку з цим, О. М. Пищуліна подала презентацію ключових тез висновків щодо соціальних викликів. Серед них відзначено загострення становища на ринку праці, різке падіння рівня доходів працюючого населення, нівелювання соціальної роботи. Все це, за її висновками, чітко перегукується з існуючою застарілою моделлю зайнятості та консервуванням традиційного малопродуктивного ринку праці. Як наслідок, в кризовий і посткризовий період зростає часка людей, які потребують державної підтримки. При цьому збільшення державного ресурсного забезпечення залишається не структурованим та безадресним, що сприяє неефективному використанню коштів у системі соціального захисту та нерівномірному втіленню соціальних стандартів. О. М. Пищуліна наголосила, що чинна модель суперечить модернізаційному напряму розвитку та призводить до зростання бідності. Вона з пересторогою підкреслила, що такий стан речей може призвести до модернізаційного зриву і цивілізаційного відставання в розвитку України, оскільки у суспільстві немає повної картини формування модернізаційного процесу.

Поміж тим, було наголошено на розпочатій розбудові соціального інституційного базису (скасування пільг, перегляд пенсійної системи тощо) з метою збереження та використання існуючого в країні потенціалу до підвищення конкурентоспроможності робочої сили, трансформації суспільних груп і пошуку нових джерел доходів громадян. Його реалізація, як зазначила О. М. Пищуліна, може бути забезпечена шляхом оновлення соціальних груп, перегляду системи бюджетування соціальних видатків та стимулювання розвитку середнього класу. Тож, в підсумку, на 2011 рік головним завданням запропонована оптимізація використання бюджетних соціальних видатків: формування нової солідарної системи; перегляд медичного обслуговування за окремими пілотними проектами; оптимізація послуг у житлово-комунальному господарстві та коригування трудового законодавства.

 

Презентація виступу О. М. Піщуліної

 

BilaПродовжила дискусію завідувач відділу регіонального розвитку НІСД С. О. Біла, яка у власній доповіді звернулась до огляду стану економічних процесів у регіональному розрізі. Вона констатувала прямий зв'язок загальнонаціональних макроекономічних тенденцій з регіональними. Однак не оминула ключові відмінності, що за підсумками досліджень на фоні економічної кризи та посткризового періоду оголили ключові проблеми саме регіонального розвитку: існування гострих диспропорцій між регіонами та їх хронічний характер; фактична відсутність ключових точок зростання на всій території України; повсюдний екстенсивний розвиток господарства областей, міст Києва та Севастополя; стрімке зростання диспропорційності між урбанізованими територіями та сільською місцевістю, а також консервування внутрішньорегіональних зв’язків поряд з практичною відсутністю міжрегіональної кооперації. Як наслідок, підкреслила С. О. Біла лише 5 % територіальних громад можуть самотужки забезпечити власний розвиток.

Посилення цих проблем внаслідок «ручного» управління породжує безсистемність виходу з кризи в регіонах та призводить до втрати посткризової динаміки відновлення в масштабах країни. Як дієві засоби попередження перерахованих проблем в майбутньому, запропоновано широкий набір умов концентрації розвитку. Зокрема, формування інвестиційних карт регіонів, розвиток комунікацій (транспорт) для створення кластерної системи, формування індустріальних парків, моделей управління, побудова міжрегіональних міжгалузевих заходів та інше. Крім того, наголошено на необхідності задіяння потенціалу мультиплікаційного резерву розвитку за використання нефіскальних джерел запозичень та бюджетної децентралізації розвитку регіонів, а також залучення громадськості, перегляду і уточнення стратегій на регіональному рівні, використання програмно-цільового методу управління та формування системи наукового моніторингу державно-управлінських рішень.

 

Презентація виступу С. О. Білої

 

ShumiloДиректор Генерального економічного департаменту Національного банку України І. О. Шумило у своєму виступі подякував колективу Інституту і зазначив на важливості відновлення такої аналітичної роботи. Проте він звернув увагу на загальний характер документу, потребу його додаткового тлумачення, а також наголосив на необхідності чіткішого визначення прикладного інструментарію за вказаними напрямами формування державної економічної політики. І. О. Шумило висловив сподівання, що в подальшому подібні аналітичні розробки набуватимуть якомога більшого прикладного характеру.

 

SugonyakoПрезидент Асоціації українських банків О. А. Сугоняко провів порівняльну констатацію запропонованих у Посланні пропозицій для банківського сектору в кризовий та посткризовий період з міжнародним досвідом. Він висловив пересторогу, що в умовах збереження тенденцій докризової моделі країна мимоволі прямує до наступної кризи чи повторення останньої. О. А. Сугоняко виокремив низку загроз, пов’язаних із зростанням негативних залежностей при консолідації банківської системи, збереження валютного кредитування та в цілому споживчої спрямованості кредитування в Україні.

 

KruchkovaЗаступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України І. В. Крючкова нагадала в межах дискусії, що запропонована аналітична розробка обов’язково буде використовуватись в більш технічних документах. Водночас вона погодилася, що практично всі позиції Послання, зберігаючи загальний характер, залишаються актуальними вже не перший рік і докризового, і тим більше посткризового періоду. І. В. Крючкова висловила думку, що в існуючих умовах на перший план виходить питання соціальної відповідальності держави і широкого кола суб’єктів господарювання (особливо великих підприємств). Формування такої відповідальності, на її переконання, потребує макроекономічної стабільності і покрокових дій, визначення яких можливе завдяки локалізації певних загрозливих процесів у економіці України. Відтак І. В. Крючкова наголосила на очікуванні подальших акцентованих аналітичних розробок Інституту.

 

PaskhaverПрезидент Центру економічного розвитку О. Й. Пасхавер продовжив обговорення міркуваннями про загальну техніку реалізації реформ та висловив побоювання, що очікувані на кінець минулого року результати так і не були досягнуті. Особливо, коли вести мову про боротьбу з корупцією, запровадження нової податкової політики та розпочату адміністративну реформу. В свою чергу, звертаючись до Послання та тону запропонованої директором Інституту дискусії, він зауважив на необхідності пошуку механізмів реалізації реформ поза існуючою бюрократичною системою України, що потребує побудови дієвого зворотного зв'язку з громадянами, формування довіри до влади, до реформ.

 

RogovyyГолова Наглядової ради Всеукраїнського депозитарію В. В. Роговий, коментуючи позиції, викладені в Посланні, вказав на нього як на позитивне явище в сучасному аналітичному середовищі України. Поміж тим, розглядаючи Послання як змістовий документ, В. В. Роговий запропонував цілеспрямованіше враховувати в майбутніх розробках інструменти мотивації при формуванні напрямів реформування в економічній сфері. Він висловив стурбованість з приводу повторення докризових тенденцій розвитку української економіки, перебіг яких пов’язав із збереженням попереднього формату механізму держави, перманентного виборчого процесу, відсутністю сприятливого інвестиційного клімату та партнерських відносин між бізнесом і державою. В. В. Роговий закликав до пошуку конкретної слабкої ланки в сукупності перерахованих ним причин та вироблення адекватних висновків у подальшій реалізації Послання.

 

Підсумовуючи засідання Я. А. Жаліло подякував присутнім за висловлені зауваження та готовність співпрацювати з Інститутом, запевнив в продовженні аналітичної роботи щодо фокусування на конкретних інструментах реалізації реформ та повноцінному відображені Послання Президента України в загальній картині стратегічних документів.