Круглий стіл "Проблеми становлення накопичувальної складової пенсійного забезпечення в Україні"

Поділитися:

Uchast12 квітня 2011 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання «круглого столу» «Проблеми становлення накопичувальної складової пенсійного забезпечення в Україні», в ході якого було розглянуто структурні проблеми запровадження обов‘язкової та вдосконалення добровільної складових пенсійного забезпечення в Україні. В дискусії взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, представники органів державної влади, саморегулівних організацій учасників ринку фінансових послуг та засобів масової інформації.

 

Список учасників.

 

Фахівці НІСД представили підготовлену ними аналітичну доповідь з викладом основних проблем, винесених на обговорення.

 

Текст доповіді.

 

В ході дискусії учасники обмінялися думками щодо змісту презентованої доповіді, стану законодавчої бази та перспектив запровадження обов‘язкової накопичувальної пенсійної системи, висловили своє бачення загроз та ризиків початкового етапу функціонування системи, а також надали пропозиції щодо засад вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

 

Засідання відкрив Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав ЖАЛІЛО. У вступному слові він привітав учасників “круглого столу” та підкреслив значущість обговорюваної теми. Я. Жаліло зазначив, що тема пенсійного забезпечення є надзвичайно соціально чутливою. На жаль, питання пенсійної реформи досить часто розглядається у вузькому сенсі як реформування І-го рівня та зводиться здебільшого до підвищення пенсійного віку. Тоді як насправді реформа є комплексним поняттям, яке включає в себе разом з реформуванням І-го рівня також запровадження ІІ-го та вдосконалення ІІІ-го рівнів. Тому НІСД намагається подивитись далі реформування І-го рівня та, зокрема, запропонувати своє бачення суміщення економічної та соціальної ролей обов‘язкової накопичувальної складової.

 

PischulinaЗавідувач відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ольга ПИЩУЛІНА зосередилась на необхідності впровадження накопичувальної складової пенсійного забезпеченні, проте звернула увагу та те, що чисельні соціальні ризики  закладені в саму концепцію накопичувальної системи. У виступі наголошувалось, що накопичувальна система більш пристосована для заможних країн з потужним середнім класом і вельми проблематична для країн з високою дохідною поляризацією, до того ж,  накопичувальна система не забезпечує внутріпоколінного механізму перерозподілу та не запобігає бідності. Також ефективність накопичувальної системи в значній мірі залежить від суб’єктивних та загальноекономічних факторів. О.Пищуліна зазначила, що наразі очевидна необхідність переходу до формування довгострокових цільових орієнтирів розвитку пенсійної системи, проте часто на практиці стратегічну мету реформування підміняють завданнями реформ, такими як подолання дефіциту бюджету ПФ, залучення довгострокових ресурсів від населення для реалізації державних проектів, розвиток ринку капіталів тощо. Такий підхід може свідчити лише про те, що урядом втрачаються соціальні орієнтири реформ.

 

KovalСтарший науковий співробітник відділу соціальної політики Олександр КОВАЛЬ представив основні тези доповіді «Проблеми становлення накопичувальної складової пенсійного забезпечення в Україні», наголосивши на необхідності скорочення переліку інструментів, дозволених до інвестування, їх вдосконаленні, а також додаткової регламентації їх обігу. На думку О. Коваля, гарантування збереження пенсійних накопичень громадян є неодмінною умовою та запорукою успішності проведення цього аспекту пенсійної реформи. Окремо було зазначено, що науковцям, урядовцям та учасникам ринку фінансових послуг слід звернути особливу увагу на запобігання виникненню недобросовісної конкуренції між фінансовими посередниками та розробці об‘єктивних та простих у застосуванні критеріїв відбору недержавних пенсійних фондів для роботи з коштами другого рівня пенсійної системи. Наприкінці доповідач окреслив перелік можливих заходів мотивації роботодавців та працівників до участі у системі недержавного пенсійного забезпечення.

 

FedorenkoВіце-президент ПрАТ «Кінто» Анатолій ФЕДОРЕНКО зосередився на інвестуванні пенсійних активів ІІ-го рівня, зазначивши, що у випадку інвестування лише на первинному ринку може виникнути проблема недостатньої ліквідності, та висловив впевненість, що цінні папери повинні потрапляти в портфель через фондові біржі. Але при додатковій емісії пенсійний фонд повинен мати право придбати відповідну долю додаткового випуску для того, щоб зберегти статус-кво перед акціонерами.

 

LeonovГолова Ради Української асоціації інвестиційного бізнесу, ректор Українського інституту розвитку фондового ринку Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана Дмитро ЛЕОНОВ висловив пропозицію щодо застосування для пенсійних облігацій механізму рефінансування з боку НБУ замість інституту маркет-мейкерів з метою забезпечення гарантованої ліквідності. А ось інститут маркет-мейкерства буде доцільним при організації обігу акцій та облігацій корпоративних емітентів. Як механізм такого співробітництва може бути використано середньостроковий договір маркет-мейкера з емітентом. Це б дало впевненість пенсійному фонду щодо ліквідності фінансового активу. Крім того, доцільно ставити питання про підвищення вимог до забезпеченості боргових цінних паперів додатковими заставами або гарантіями третіх осіб. Промовець запропонував більш детально проаналізувати питання інвестування в вітчизняні цінні папери, номіновані в іноземній валюті. Також було проголошено думку щодо доцільності запровадження окремих критеріїв для облігацій місцевих запозичень.

Окремо було наголошено на необхідності більш детальної розробки засад функціонування фонду гарантування пенсійних накопичень, оскільки діяльність аналогічних установ не завжди оцінюється як достатньо ефективна.

 

NechayПрофесор Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Ю. Бугая Ганна НЕЧАЙ зазначила, що обов‘язкова участь підприємств державної та комунальної форми власності у недержавному пенсійному забезпеченні жодним чином не порушує принципу добровільності системи. Разом з тим, викликала певний сумнів пропозиція щодо обов‘язкової участі ліцензіатів та суб‘єктів ЗЕД у недержавному пенсійному забезпеченні.

Відносно страхування відповідальності КУА  Г.Нечай зазначила, що його можна застосовувати вже сьогодні. Натомість запровадження гарантій держави вона вважає недоцільним, тоді як створення фонду гарантування є доволі складним питанням, оскільки має місце спроба ті самі ризики захистити тим самим інструментом.

 

Анатолій ФЕДОРЕНКО додав, що аналогічний фонд гарантування вкладів фізичних осіб в кризовий момент не зміг покрити усі зобов‘язання внаслідок недостатньої кількості активів та висловив сумнів щодо доцільності гарантування пенсійних накопичень.

 

Олександр КОВАЛЬ у відповідь зазначив, що, по-перше, система гарантування повинна існувати, по-друге в доповіді представлено лише бачення авторів, й вони чекають на пропозиції щодо можливих підходів та інструментів. Крім того, додатковою гарантією повинно бути існування декількох портфелів з різною структурою активів.

 

Ганна НЕЧАЙ зауважила, що в середині 90-х років відбувались спроби розробити систему гарантій, але вони ні до чого не привели. Не можна гарантувати виплати, а лише процес накопичення та управління. Й в цьому контексті слід звернути увагу на роль державних регуляторів, які на сьогодні погано справляються з обов‘язками.

 

LitvinПерший заступник Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Андрій ЛИТВИН погодився з необхідністю гарантувати механізм накопичення. Крім того, він зазначив, що незадовільний рівень нагляду з боку регулятора є наслідком його недостатньої інституційної спроможності. Насамкінець промовець запевнив, що Національний банк в принципі погодився  перенести право вимоги пенсійних фондів в черзі задоволення вимог кредиторів у третю чергу, відразу після виплат заробітної плати, шкоди тощо.

 

Дмитро ЛЕОНОВ додав, що  тема фонду гарантування викликала найбільш жвавий інтерес серед присутніх та зазначив, що учасники дискусії дійшли висновку, що рано чи пізно це стане проблемою державного бюджету. Але лише на етапі накопичення. На етапі виплат, які здійснюються страховими компаніями, повинні діяти інші механізми, зокрема, перестрахування. Тобто абсолютної гарантії все одно не існує.

 

Директор департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Владислав МАШКІН наголосив, що у більшості громадян пенсійна реформа асоціюється не з створенням трирівневої системи, а з підвищенням пенсійного віку. Іншими аспектами пенсійної реформи громадяни не цікавляться. Відносно питання популяризації реформи можна писати багато програм, але під них потрібні кошти. В результаті роз‘яснювальної роботи людина буде сама наполягати на легалізації зарплат.

 

Професор Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Іван ГНИБІДЕНКО  запитав у А. Федоренка, чи існують розрахунки переваг розвитку економіки у разі запровадження другого рівня над можливими ризиками та висловив припущення, що надалі люди будуть усе менше розраховувати на державу, а більше на самих себе та вкладати гроші у ІІІ-й рівень чи в інші фінансові інституції. Разом з тим переважна більшість питань пенсійної реформи незрозумілі для пересічних громадян, і тому спеціалістам треба шукати прості та зрозумілі пояснення щодо запровадження обов‘язкової накопичувальної складової.

 

Ганна НЕЧАЙ зауважила, що проблема не лише в простих людях з вулиці, а й в політиках, які самі не розуміють, навіщо потрібна накопичувальна складова, а відтак роблять необачні зауваження, які наносять велику шкоду. Отже, правильна поведінка політиків відіграє неабияку роль.

 

Анатолій ФЕДОРЕНКО наголосив, що критика повинна бути конструктивною, а не негативістською і висловив свою незгоду з тим, що третій рівень не виправдав сподівань. Що дійсно не витримало сподівань, так це державна політика  щодо третього рівня, оскільки склалась хибна думка, що третій рівень не є предметом опікування держави.

У відповідь на питання п. Гнибіденка промовець зазначив, що світова глобальна пенсійна система відновила показники до кризового рівня і навіть перевищила їх.

 

AlyoshinВалерій АЛЬОШИН запропонував докладно описати зв‘язок між 1-м та 2-м рівнями пенсійної системи, оскільки залежно від того, з якого віку починаються пенсійні внески, змінюється навантаження на солідарну систему. Також виступаючий погодився з необхідністю правильного адміністрування та інвестування коштів другого рівня. В.Альошин також запропонував переходити до державного нагляду на підставі оцінки ризиків.

 

Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав ЖАЛІЛО підбив підсумки роботи "круглого столу" та подякував присутнім за плідну дискусію.

 

Наостанок  Ольга ПИЩУЛІНА також подякувала присутнім і запросила до співпраці та спільної роботи, а також запропонувала надати більш конкретні пропозиції до рекомендаційної частини доповіді.