2 лютого 2011 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Ризики світової продовольчої кризи та виклики для України", в ході якого були розглянуті наявні проблеми світового продовольчого ринку, а також стратегічні напрями розвитку аграрного потенціалу України та проблеми його реалізації в умовах глобалізації. У дискусії взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, представники органів державної влади та засобів масової інформації.
Фахівці НІСД представили аналітичну записку з викладом основних проблем, винесених на обговорення, а також ознайомили присутніх з матеріалами аналітичної доповіді «Розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні».
У ході дискусії учасники обмінялися думками щодо змісту презентованої записки, а також сучасних тенденцій на світовому продовольчому ринку, проблем реалізації аграрного потенціалу України і шляхів підвищення конкурентоспроможності українського агровиробництва.
Засідання відкрив Директор Національного інституту стратегічних досліджень Єрмолаєв Андрій Васильович. У вступному слові він привітав учасників "круглого столу" і зазначив, що основними чинниками, які спричинили загострення світової продовольчої кризи, є фінансово-економічна нестабільність у світі, вияви соціальних конфліктів і посилення конкуренції геоекономічних гравців. При цьому, внаслідок недореформованості власного аграрного сектору, Україна не може використати потенціал у цій сфері. Наголошено на необхідності здійснення цілеспрямованої державної політики щодо забезпечення продовольчої безпеки України, пріоритетами якої відмічено необхідність створення ринку земель сільськогосподарського призначення (з урахуванням принципу, що земля - не лише товар, а й виробничий комплекс з унікальними властивостями); пошуку не лише фінансових, а й технологічних інвесторів для аграрного сектору; формування геополітичних та геоекономічних пріоритетів щодо залучення іноземних інвестицій до аграрного сектору; формування державної демографічної та міграційної політики; реалізації політики у сфері екології (що передбачає, зокрема, екологічну реабілітацію забруднених територій з метою забезпечення виробництва екологічно чистої аграрної продукції). Доповідач також застеріг від застосування в Україні економічної політики «ринкового фундаменталізму».
Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Жаліло Ярослав Анатолійович наголосив на суперечливих наслідках, які матиме для України світова продовольча криза. Він зазначив, що з однієї сторони, це шанс використати аграрний потенціал держави, а з іншого – небезпека негативних соціальних наслідків у результаті зростання цін на продовольство в умовах низьких доходів населення України. Відзначено важливість усвідомлення завдань, які стоять перед державою – ефективного використання можливостей для розвитку агарного сектору, і водночас, запобігання негативним проявам світової продовольчої кризи. На думку Я. А. Жаліла, головною суперечністю сучасної ситуації в Україні є те, що малореформований аграрний сектор України стикається із викликами дуже лібералізованого і конкурентного світового ринку продовольства.
Завідувач відділу секторальної економіки Собкевич Оксана Володимирівна представила основні положення аналітичної записки «Ризики світової продовольчої кризи та виклики для України», в якій продемонстровано сучасну динаміку цін на продовольство на світовому ринку та в Україні, охарактеризовано причини зростання цін на продовольство, представлено сучасний стан розвитку вітчизняного АПК. Зазначено, що Україна має потужний потенціал виробництва сільськогосподарської продукції, який на сьогодні використовується недостатньо; констатується погіршення переважної більшості показників продовольчої безпеки держави. О. В. Собкевич наголошено на необхідності здійснення заходів з метою реалізації потенційних можливостей, які надає Україні зростання світових цін на продовольство, та запобігання його негативним наслідкам.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Леонідович Устенко зазначив, що зростання цін на сільськогосподарську продукцію з 2007 р. відображає загальносвітову тенденцію зростання цін на всі ресурси, що пов’язано з дією фінансової кризи. Він зауважив, що пікове зростання цін у 2009-2010 рр., згідно із законами ринку, має призвести до їх коригування у бік зниження у середньостроковій перспективі.
У своєму виступі Директор департаменту розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України Розгон Анатолій Васильович наголосив на тому, що причина продовольчої кризи полягає не стільки у нестачі продовольства, скільки у низькій купівельній спроможності значної частини населення світу, зростанні кількості населення та зменшенні посівних площ під дією кліматичних змін. Іншим чинником ризику названо політичну нестабільність у країнах Північної Африки – експортерів нафти й газу. Це може призвести до зростання цін на вуглеводні, відобразитись на цінах на продовольство, і згодом спричинити переростання продовольчої кризи у глобальну системну кризу. А. В. Розгон зауважив, що сучасна складна ситуація на світовому ринку продовольства є шансом для України стати одним з лідерів експорту сільськогосподарської продукції у світі за умови здійснення необхідних реформ. Констатовано, що з цією метою Міністерство аграрної політики та продовольства України підготувало три національні проекти: “Зерно України”, “Тваринництво України” та “Розвиток інфраструктури аграрного ринку”, які мають залучити приватні й державні інвестиції та забезпечити зростання аграрного ринку України.
Директор ННЦ “Інститут аграрної економіки” Саблук Петро Трохимович у своєму виступі висловив думку, що фінансова криза стала наслідком ігнорування світом проблем аграрної сфери. Він зауважив, що Україна має величезний незадіяний потенціал виробництва сільськогосподарської продукції через неефективне законодавство та применшення ролі аграрного сектору в економіці. Одним з найважливіших завдань для України на сучасному етапі названо затвердження дієвого алгоритму формування ціни на сільськогосподарську продукцію, а також створення законодавчої бази для здійснення необхідних реформ. Він наголосив на тому, що земельну реформу в Україні не можна зводити до купівлі-продажу землі; її метою має бути вирішення проблем економіки села, селянина та сільської території, а також визнання землі активом.
На думку Народного Депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Кириленка Івана Григоровича, у сучасній ситуації, коли загроза голоду у світі стала очевидною реальністю, а сільське господарство стає вигідним бізнесом в усьому світі, Україна має унікальну можливість зайняти належне місце на світовому ринку сільськогосподарської продукції. Одним з чинників, які заважають розвитку сільського господарства в Україні, І. Г. Кириленко назвав той факт, що впродовж усіх років незалежності України сільське господарство залишається поза ринковою економікою, постійно застосовується жорстке адміністративне регулювання цін на сільськогосподарську продукцію, у той час як ресурси для розвитку сільського господарства купуються за ринковими цінами. Тому найголовнішим завданням для розвитку вітчизняного аграрного сектору в Україні має стати зняття адміністративних обмежень при встановленні цін на сільськогосподарську продукцію.
Директор Науково-дослідного економічного інституту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України Манцуров Ігор Германович виступив з презентацією, яка продемонструвала негативні тенденції у сфері продовольчої безпеки України, такі як: суттєве підвищення цін на продовольчі товари, зменшення виробничої бази, випереджаюче зростання роздрібних цін над оптовими, штучний диспаритет роздрібних цін між регіонами України, падіння споживання якісних харчових товарів внаслідок їх витіснення дешевими замінниками та ін. Доповідач відзначив негативну тенденцію, коли більшість населення (особливо багатодітні домогосподарства) значну частку доходів витрачають на придбання їжі; відповідно, найменш соціально захищені прошарки населення недоїдають.
Генеральний Директор Української аграрної конфедерації Стоянов Сергій Васильович звернув увагу присутніх на низькі прибутки та високу кредитну заборгованість вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Доповідачем відмічено, що важливим інструментом захисту населення від наслідків світової продовольчої кризи має бути впровадження системи продовольчого субсидування.
Директор консалтингового агентства “ААА” Наливка Сергій Григорович зауважив, що основним ризиком для продовольчої безпеки держави є заборона експорту зернових. Доповідач зазначив, що сільськогосподарські холдинги не в змозі погашати кредити внаслідок відсутності доходів від експорту зерна, що призводить до переходу їх активів у власність банків, скорочення засіяних територій, зменшення виробництва сільськогосподарської продукції. С. Г. Наливка наголосив на важливості надходження інвестицій у сільськогосподарський сектор, які забезпечуватимуть впровадження високої культури агротехнологій і підвищуватимуть продуктивність праці.
Генеральний директор Міжнародного інституту безпеки та якості продуктів харчування Миронюк Геннадій Іванович акцентував увагу учасників «круглого столу» на необхідності всебічного підходу до аналізу ризиків, їх оцінки та управління. На його думку, впровадження в Україні системи управління безпекою харчових продуктів може підвищити конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках та створюватиме умови для розвитку виробництва товарів з підвищеною доданою вартістю.
У своєму вступі Генеральний директор Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» Шліхта Валентин Михайлович відмітив проблеми розвитку вітчизняної тваринницької галузі, а також негативні тенденції зниження виробництва власної плодоовочевої продукції та її імпорт з інших країн світу.
Завідувач кафедри аграрної економіки імені професора І.Н. Романеска Національного університету біоресурсів і природокористування України Збарський Василь Кузьмич зазначив ключову роль сільського господарства у забезпеченні продовольчої безпеки держави. Він відмітив негативну тенденцію щодо імпорту продуктів харчування низької якості з інших країн світу, нерозвиненість промислових потужностей щодо переробки, пакування і консервування, а також доставки продуктів харчування до споживача.
Головний науковий співробітник ННЦ “Інститут аграрної економіки” Власов Володимир Іванович зауважив, що продовольча криза приваблює інвестиції в сільське господарство; все більш активно створюються компанії, які організовують виробництво продовольства на території інших держав. При цьому, на думку В. І. Власова, Україна й досі не навчилася торгувати і отримувати вигоди у конкурентному ринковому середовищі.
Завідувач відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України” Бистряков Ігор Костянтинович зазначив, що продовольча криза носить системний характер, тому необхідно прийняти комплекс управлінських рішень, впроваджувати інноваційні технології управління. Слід зосередитись, на думку доповідача, на визначенні права власності на природні ресурси, у т.ч. земельні; забезпеченні підвищення рівня капіталізації земельних ресурсів; здійсненні корпоратизації економічного простору; забезпеченні активної взаємодії державних та бізнесових структур шляхом створення інвестиційних центрів; підвищенні соціально-економічної активності населення.
Завідувач відділу сталого землекористування ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України” Дацій Олександр Іванович відмітив, що поряд із заходами щодо підвищення конкурентоспроможності агровиробництва, необхідно приділити увагу питанням підвищення конкурентоспроможності агровиробників, їх захисту на зовнішніх ринках. При цьому державі слід здійснювати пошук не фінансових, а технологічних інвесторів, а також проводити постійний моніторинг зовнішніх та внутрішніх загроз для попередження продовольчих криз.
Насамкінець, Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Жаліло Ярослав Анатолійович подякував всім, хто взяв участь у «круглому столі», та висловив впевненість в необхідності проведення наступних зустрічей з цього питання.