«Проблеми функціонування режиму інфляційного таргетування в Україні». Аналітична записка

Поділитися:

Резюме


Внаслідок комплексу негативних обставин рівень інфляції в Україні у 2014 р. склав 24,9 %, а у 2015 р. зріс до неприйнятної позначки 43,3 %, що створило загрози для фінансової стабільності держави. Одним із заходів, впроваджених у відповідь на серйозні виклики у фінансовій сфері, став перехід НБУ до режиму інфляційного таргетування. Проте його реалізація в Україні стикається з низкою труднощів, що ускладнили досягнення мети щодо зниження рівню інфляції до однознакового (менше 10 %) показника протягом 2016-2018 рр.

 

Подальші дії держави щодо підвищення ефективності функціонування режиму інфляційного таргетування мають включати: для досягнення цілей інфляційного таргетування щодо забезпечення цінової стабільності: обмеження прихованої грошової емісії; мінімізація обсягів рекапіталізації державних банків; накопичення міжнародних резервів до планового рівня; збереження відносно високої вартості гривні; реалізація виваженої бюджетної політики; усунення квазіфіскальних дисбалансів; обмеження продажу банкам державних цінних паперів; поступове зниження облікової ставки як орієнтира для здешевлення кредитних ресурсів; для створення необхідних внутрішніх та зовнішніх умов, що забезпечують успішне функціонування режиму інфляційного таргетування: у валютно-курсовій сфері: згладжування лише надмірних коливань курсу; стимулювання повернення валюти експортерами; у бюджетно-податковій сфері: розвиток середньострокового бюджетного планування;  підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів; дотримання принципу стабільності податкового законодавства; проведення комплексу заходів щодо детінізації економіки; імплементація правил BEPS; у борговій сфері: розширення системи оцінки боргових ризиків; скорочення частки валютної складової суверенного боргу; унеможливлення державних запозичень понад бюджетні показники; збільшення частки внутрішніх інструментів у структурі державного боргу; подовження строку обігу державних цінних паперів; посилення прозорості щодо спрямування залучених коштів;  залучення заощаджень населення у боргові інструменти; у банківській сфері: приведення нормативів капіталу у відповідність до вимог Базеля ІІІ; реформування державних банків з подальшою частковою їх приватизацією; активізація продажу майна проблемних банків; підвищення гарантованої суми вкладів населення; заходи щодо зниження ризиків кредитування бізнесу.

 

Практична реалізація цих заходів має підвищити ефективність функціонування режиму інфляційного таргетування, наслідком застосування якого має бути зниження рівня інфляції, що є необхідною передумовою прискорення економічного зростання та забезпечення конкурентоспроможності України.