Моніторинг відділу фінансової безпеки за 12-19 грудня 2018 року

Поділитися:

1. ПОЗИТИВНІ ДЛЯ УКРАЇНИ ФІНАНСОВІ НОВИНИ ВІД МФО ДО ДНЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

 

За повідомленням Міністерства фінансів України[1], 18.12.2018 р. Рада директорів Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні ухвалила рішення про відкриття для України нової 14-місячної програми підтримки економічної політики stand-by (SBA) загальним обсягом 3,9 млрд дол. США, яка стала десятою програмою з початку співпраці України та МВФ. Перший транш у сумі 1,4 млрд дол. США має надійти в Україну до 25 грудня поточного року. Питання щодо подальших траншів будуть вирішуватись у травні та в листопаді 2019 р. за результатами перегляду виконання умов та досягнення структурних «маяків», передбачених Меморандумом між Україною та МВФ.

Окрім того, 18.12.2018 р. Рада директорів Світового банку схвалила рішення щодо виділення Україні фінансових гарантій на суму 750 млн дол. США, що діятимуть впродовж 10 років[2]. У Світовому банку повідомили, що «позикові гарантії надаються для фінансування реформ,  які були узгоджені в межах даного проекту, а саме пенсійної, охорони здоров’я, енергетичного та фінансового секторів» та допоможуть Україні здійснити запозичення  на міжнародних ринках капіталу обсягом близько 1 млрд дол. США, що спрямуються до державного бюджету, на більш вигідних умовах.

 

Довідково. Згідно попередніх домовленостей між МВФ та Україною у жовтні 2018 р., 14-місячна програма stand-by обсягом 3,9 млрд дол. США замінила започатковану в березні 2015 р. чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) загальним обсягом 17,5 млрд дол. США, що мала завершитись у березні 2019 р. Сума фактично отриманого фінансування в межах цієї програми склала близько 8,4 млрд дол. США.

 

Гарантія на політику розвитку (PBG) – фінансовий інструмент Світового банку, який може бути використаний урядом країни тільки для отримання бюджетної підтримки за результатами впровадження програм стратегічних та інституційних реформ.

 

Коментар. Важливі для України рішення МВФ засвідчують позитивну оцінку та визнання Фондом, як найбільш впливовим стратегічним партнером України, здійснюваних реформ вітчизняної економіки та наміри щодо подальшої  підтримки держави в умовах серйозних викликів 2019 року з боку інших міжнародних фінансових організацій, адже за висловом Міністра фінансів України О. Маркарової, «МВФ – це якірний кредитор для інших офіційних кредиторів України, які вже зараз надають нам кредити на особливих умовах. В той час як кошти МВФ збільшують резерви НБУ, кошти СБ та ЄС надходять в бюджет України і допомагають нам забезпечити макрофінансову стабільність – а це особливо важливо напередодні складного виборчого року». Підтвердженням даної тези, зокрема, є те, що вже після попереднього узгодження та оприлюднення намірів МВФ щодо нової програми stand-by для Україні стало можливим: розміщення вітчизняних єврооблігацій обсягом 2 млрд дол. США; отримання першого траншу четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС на суму 500 млн євро (пільгової довгострокової позики під 1,25 % річних з погашенням у квітні 2033 року) з перспективою подальшого залучення 500 млн євро від ЄС і близько 800 млн доларів за програмами допомоги від Світового банку. Загалом це допоможе збільшити міжнародні резерви, підтримувати макрофінансову стабільність та забезпечити своєчасне здійснення боргових платежів. 

 


 

2. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ ДЕМОНСТРУЄ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ЗМІЦНЕННЯ


17.12.2018 р. було оприлюднено черговий «Звіт про фінансову стабільність»[1], що формується на рівні НБУ двічі на рік. Аналіз його змісту та фінансова звітність банків за 10 місяців поточного року дають можливість зробити наступні узагальнюючі висновки про загальний стан банківської системи України:

 

  • Банківська система України уперше за останні роки стала прибутковою.
  • Банки все більш активно кредитують населення та добросовісних корпоративних позичальників.

 

Довідково. Після багаторічних збитків (- 53 млрд грн. за 2014 р., - 67 млрд грн. за 2015 р., - 159 млрд грн. за 2016 р., - 26 млрд грн. за 2017 р.) прибуток банків за 10 місяців поточного року становить майже 15 млрд грн.

Продовжується активне відновлення кредитування, переважно за рахунок зростання споживчих кредитів. На кінець жовтня поточного року приріст кредитів фізичним особам становив 37 % відносно аналогічного показника минулого року. При цьому понад 90 % приросту кредитного портфелю фізичних осіб було забезпечено кредитами на поточне споживання. Також поступово відновлюється робота банків із корпоративними позичальниками. Кредити сумлінним компаніям, що не мали дефолтів від початку кризи, зростають темпами понад 25 % відносно аналогічного показника минулого року. На сьогодні в портфелях банків гривневі кредити таким позичальникам подвоїлися порівняно з початком кризи.

 

Коментар. Серед переліку проблем, що стоять перед банківською системою сьогодні, слід відзначити:

  • Значні відмінності між строками наданих кредитів (більше року) та залучених депозитів (менше року), що створює системний ризик для банківського сектору[2];
  • Високий рівень доларизації активів і пасивів, що створює ризики у випадку гіпотетичної девальвації гривні. Згідно даних НБУ[3], станом на кінець жовтня поточного року доларизація кредитного портфеля українських банків становить 44,1 %, депозитів – 44,2 %.
  • Висока питома вага проблемних кредитів у структурі кредитного портфелю. Їх частка станом на 01.11.2018 р. складає 54,6 %,  у т.ч. для державних банків – 68,8 %. Саме зростання частки проблемних кредитів у структурі кредитного портфелю в минулі роки обумовило значні витрати банків на формування страхових резервів, що і було основною причиною їх збитковості.

Тому головними завданнями банків на сьогодні є:

  • Збільшення термінів залучення депозитів, переважно у гривні;
  • Подальша дедоларизація активів та пасивів;
  • Активізація роботи з непрацюючими кредитами (шляхами реструктуризації, пролонгації, зниження процентної ставки, претензійної роботи, продажу заставного майна тощо).

Загалом ці заходи мають забезпечити прибутковість та фінансову стійкість банківської системи у майбутньому.

 

3. КМУ СХВАЛИВ ПОСТАНОВУ ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ  (ДФС) ШЛЯХОМ ЇЇ ПОДІЛУ НА ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ І ДЕРЖАВНУ МИТНУ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

Кабінет Міністрів України 18.12.2018 р. схвалив з доопрацюванням Постанову про реорганізацію ДФС шляхом поділу на Державну податкову і Державну митну служби. Дана Постанова передбачає поділ ДФС на Державну податкову службу (до складу якої входитимуть підрозділи податкової міліції) і Державну митну службу як окремі центральні органи виконавчої влади.

 

Довідково. Державна фіскальна служба була утворена Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 160 реорганізацією Міністерства доходів і зборів шляхом перетворення. У свою чергу, раніше Міністерство доходів і зборів України також було утворене реорганізацією, ставши правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України (Укази Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012, від 18 березня 2013 року № 141/2013). Отже, відновлення двох органів є поверненням до існуючої раніше (до 2013 р.) моделі відносин.

 

Кабінет Міністрів України спрямовуватиме та координуватиме діяльність цих служб через Міністра фінансів України. Для реорганізації ДФС створять комісію, яку очолить заступник Міністра фінансів С. Верланов[4]. На його думку, «..поділ ДФС на дві служби є важливим кроком на шляху до побудови якісної системи адміністрування податків і зборів. Реформа ДФС створить підґрунтя для демілітаризації податкових органів, покращить якість сервісів, які надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових та митних органів».

 

Конкурс на посади керівників Державної податкової і Державної митної служби проведуть протягом трьох місяців після затвердження Постанови Кабміну. Постанова враховує рекомендації Міжнародного валютного фонду та завдання, визначені Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

 

Екс-глава Державної митної служби України А. Макаренко у цьому контексті відзначив: «На мій погляд, сьогодні Кабінет Міністрів ліквідував величезну помилку, яка спочатку його керівництвом була допущена свідомо. Це було в 2012-2013 роках. Вони бажали отримати більший тіньовий дохід і створили Міністерство доходів і зборів. Після його створення фактично відбулося поглинання митної служби України податковою адміністрацією. За цим, на жаль, пішли сумні наслідки для самої митної служби. Зокрема, відтік кваліфікованих кадрів, деградація митної справи, ліквідація цілих напрямків - контролю доставки вантажів, експертної роботи, професійної підготовки кадрів і так далі»[5].

 

Коментар: У світовій практиці відсутня єдина універсальна модель взаємодії митних та податкових органів. Ухвалені Кабінетом Міністрів України документи поки що не дають повного уявлення їх майбутніх взаємовідносин, а тому вже найближчим часом мають бути доопрацьовані. Комітет Верховної ради України з питань податкової та митної політики вже висловив бажання попередньо побачити проекти положень двох новоутворених органів, а також дані про інвентаризацію та розподіл майна ДФС, зокрема IT-ресурсів. Відвести на другорядний план всі організаційні аспекти двох сфер фіскального адміністрування мала би їх більш тісна інформаційна взаємодія. Інтеграція податкових та митних баз даних, яка з 2013 р. і дотепер остаточно не відбулася, має надати можливість відстежувати повний ланцюг руху товарів від кордону або кінцевого споживача. Очевидно, зростання видатків на утримання двох органів замість одного має відбуватися у раціонально обґрунтованих межах.


[1] Рада МВФ підтримала нову програму для України minfin.gov.ua
[2] Світовий банк надав Україні позикові гарантії на суму 750 мільйонів доларів ukrainian.voanews.com
[3] Звіт про фінансову стабільність. Грудень 2018 р bank.gov.ua
[4] Банківський сектор стабільний та прибутковий, але має працювати над запасом міцності – Звіт про фінансову стабільність bank.gov.ua
[5] Додаток до макроекономічного та монетарного огляду bank.gov.ua
[6] Кабінет Міністрів схвалив постанову про утворення Державної податкової та Державної митної служб minfin.gov.ua
[7] Макаренко: Разделение ГФС на налоговую и таможенную службы – первый шаг к восстановлению нормальной работы украинской таможни m.gordonua.com