Моніторинг відділу фінансової безпеки за 5-13 грудня 2018 року

Інфляція в Україні за листопад поточного року знаходилася в межах прогнозу НБУ

11.12.2018р. були оприлюднені[1] дані по інфляції у листопаді поточного року. За даними Державної служби статистики, у листопаді споживча інфляція у річному вимірі (зростання цін у поточному році відносно їх рівня у попередньому році), становила 10,0%, що є близьким до траєкторії останнього прогнозу НБУ (10,1% за 2018 рік). У місячному вимірі (це рівень цін у поточному місяці відносно попереднього) в листопаді поточного року відносно жовтня рівень цін зріс на 1,4%. Дещо вищі показники базової інфляції (як міри інфляції попиту) та темпів зростання адміністративно регульованих цін (тарифів), що визначалися цінами на продукти харчування з високим ступенем обробки, на непродовольчі товари та послуги. Проте їх зростання майже повністю компенсувалось зниженням цін на сирі продовольчі товари.

 

Довідково. Поточний прогноз НБУ щодо споживчої інфляції на кінець 2018 р. становить 10,1%[2], на кінець 2019 р. - 6,3%., на кінець 2020 р. –5,0%.

 

Базова інфляція, що є мірою інфляції попиту, у листопаді прискорилась до 8,9% у річному вимірі (8,8% у жовтні п.р.). Динаміку цього показника зумовило, насамперед, зростання цін на послуги під впливом подальшого зростання виробничих витрат, зокрема на оплату праці, а також тиску з боку споживчого попиту.

 

Темпи подорожчання продуктів харчування з високим ступенем обробки залишилися на рівні жовтня – 10,0% у річному вимірі, оскільки прискорення зростання цін на макаронні, кондитерські та борошняні вироби було компенсовано повільнішою динамікою цін на інші продукти. Зокрема, завдяки зниженню світових цін повільніше дорожчали м’ясні і молочні продукти. Цей же чинник на тлі очікуваного рекордного врожаю соняшника в Україні сприяв зниженню темпів зростання цін на соняшникову олію, спреди та майонез.

 

Темпи зростання цін на непродовольчі товари незначно сповільнилися (4,4% у річному вимірі), зокрема, за рахунок зміцнення обмінного курсу гривні впродовж жовтня-листопада нижчими темпами зростали ціни на побутову техніку і автомобілі, а зростання цін на одяг та взуття залишилось стриманим.

 

Зростання цін на сирі продукти харчування в листопаді прискорилося до 2,4% у річному вимірі (1,6% у жовтні). Недостатня пропозиція через несприятливі погодні умови та слабкий урожай овочів у Європі вплинула на зростання в Україні цін на овочі. Борошно теж дорожчало через зростання цін на пшеницю на світових ринках. Водночас у листопаді подешевшали фрукти і яйця та сповільнилось зростання цін на молоко, що нівелювало прискорення цін на інші сирі продукти харчування.

 

Темпи зростання адміністративно регульованих цін збільшились у річному вимірі до 17,3% (у жовтні - 14,6%). Зокрема, в листопаді зросли тарифи на природний газ для населення (на 22,9%) і послуги місцевого телефонного зв’язку. До того ж високими темпами продовжили зростати ціни на алкогольні напої, тютюнові вироби, проїзд у автодорожньому транспорті.

 

Зниження світових цін на нафту (за листопад 2018 р. вартість еталонного її сорту Brent на світовому ринку впала з 75 до 59 дол. США за барель[3]) та посилення курсу гривні (з 28,11 грн / дол. США станом на 01.11.2018р. до 27,74-27,79 грн / дол. США у третій декаді листопада) сприяли уповільненню зростання цін на паливо.

 

 

Коментар. Зниження темпів інфляції є ключовим завданням держави в особі НБУ, оскільки поточні показники інфляції значною мірою впливають на стан валютного ринку та динаміку банківських вкладів, що, у свою чергу, безпосередньо впливає на обсяги корпоративного і споживчого кредитування та рівень кредитних ставок. Зокрема, з початку поточного року внаслідок відносно високих темпів інфляції рівень міжбанківських кредитних ставок «овернайт» (що є ключовим показником вартості кредиту) зріс з 13,2% річних на початку січня до 18,4% річних на кінець листопада 2018 р., що обумовило відповідне зростання ставок по кредитах та депозитах.

 

Прогнозований НБУ рівень інфляції в Україні на кінець 2018 року (10,1%), скоріш за все збережеться, в тому числі, завдяки відновленню зовнішнього кредитування з боку МВФ (позитивне рішення про яке має бути прийняте на засіданні Ради директорів Фонду 18.12.2018 р.)[4], що має забезпечити курсову стабільність гривні наприкінці року та слугуватиме позитивним сигналом для фізичних осіб та інших ринкових суб’єктів, що впливають для динаміку інфляції.

 

Середньострокова ціль щодо інфляції в Україні, встановлена на рівні 5%, на нашу думку, поки що не може бути знижена до рівня економічно розвинутих країн (2%) у зв’язку з тим, що внаслідок довготривалої історії високої та мінливої інфляції суспільство зберігає високі інфляційні очікування, що не можуть бути одномоментно нівельовані. Крім того, економіка України є вразливою для шоків, дія яких провокує інфляцію[5], що пов’язані, зокрема, зі зміною валютного курсу гривні (адже валютна складова інфляції в Україні є вагомою через залежність країни від експорту енергоносіїв, продукції машинобудування, побутової техніки, окремих позицій продовольства тощо); з тенденцією підвищення відсоткових ставок ФРС США, що призводить до зростання курсу долара США на світовому ринку та відповідної девальвації валют країн, що розвиваються, у т.ч. гривні; зі зміною світових цін на сировину (нафту, зерно, метали тощо), адже економіка України є експортоорієнтованою та глибоко інтегрованою у світовий розподіл праці.