Листопад 2018 року у процесі підготовки до загальнонаціональних виборів президента та парламенту відзначився наступними подіями та тенденціями:
1. Триває робота з унеможливлення кібератак на інформаційні системи ЦВК під час виборів:
- 13 листопада – Секретар Центральної виборчої комісії Наталія Бернацька анонсувала створення окремого підрозділу для гарантування кібербезпеки під час виборів. Наразі ЦВК шукає висококваліфікованих спеціалістів і запрошує їх на конкурси.
- 22 листопада – Верховна Рада схвалила Закон №8496 про внесення змін до додатку №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо посилення безпеки інформаційних ресурсів Центральної виборчої комісії.
Документ передбачає збільшення на 49,66 млн. грн. фінансування Центральної виборчої комісії з метою захисту інформаційних ресурсів Фінансування на кібербезпеку буде здійснюватися завдяки скороченню видатків загального фонду державного бюджету на місцеві вибори.
- 28 листопада – ОБСЄ передала ЦВК обладнання та програмне забезпечення для посилення кібербезпеки виборів у рамках проекту «Посилення кібербезпеки і прозорості виборчих процесів в Україні»
Зокрема, Комісії передано системи для комплексного технічного захисту мережі Державного реєстру виборців, які дозволять виявляти загрози, запобігати вторгненням і реагувати на можливі кібератаки.
2. Експертне середовище формує порядок денний в очікуванні виборів.
- 17 листопада – делегація Національного демократичного інституту (США) та депутатів Європейського парламенту презентували підготовлену 51 рекомендацію українській владі та суспільству щодо поліпшення виборчого процесу у 2019 році, серед яких:
- забезпечення рівного доступу до ЗМІ для усіх кандидатів;
- кандидати мають будувати свої кампанії на конструктиві, спрямованому на об’єднання, а ЗМІ повинні зазначати, що це саме політична реклама, а не інформація;
- ухвалення Виборчого кодексу;
- забезпечення рівного гендерного представництва жінок і чоловіків у виборчому процесі;
- ухвалення закону, який дозволить внутрішньо переміщеним особам та трудовим мігрантами взяти участь у виборчому процесі;
- фінансування суспільного мовлення;
- забезпечення ЦВК матеріальними й технічними ресурсами для боротьби з кіберзагрозами;
- боротьба з проявами політичної корупції, включаючи фальсифікацію, і відстежувати фінансування партій;
- ухвалення ЦВК дорожньої карти, яку запропонувало громадянське суспільство;
- покращення стосунків між активістами, громадянським суспільством та політичними партіями. Заохочення розробки «Кодексу поведінки» чи спільної заяви щодо того, що насильство не може мати місце в виборчому процесі; вчасне та оперативне розслідування правоохоронцями випадків, якщо такі матимуть місце;
- відкриття офісу Facebook в Україні і разом з іншими цифровими платформами об’єднатися для боротьби з дезінформацією;
- 23 листопада – українські експерти презентували ініціативу «Виборча Рада UA» і порядок денний для майбутнього Президента України та закликали громадськість зосередитися на якості політичного продукту.
У свою чергу «Виборча Рада UA» допомагатиме громадянам проаналізувати усю інформацію, яку їм подають, та зробити правильний обдуманий вибір. Вона має на меті позапартійно вплинути на хід виборчих кампаній 2019 року та зміст політики в Україні шляхом незалежного змістовного обговорення та широкого оприлюднення експертних оцінок програм політичних партій та окремих кандидатів, їхніх команд та особистих якостей.
Довідка. «Виборча Рада UA» – колективна ініціатива, яка була створена влітку 2018 року. Позиціонує себе як інтелектуально-експертна рада, яка об'єднує на волонтерський основі представників різних сфер українського суспільства – науки, освіти, експертного середовища, ЗМІ, культури, бізнесу. Серед її представників – Є.Бистрицький, І.Бекешкіна, І.Бураковський, Т.Возняк, О.Гарань, І.Коліушко, В.Огризко, В.Пекар, Т.Шевченко та ін. На сьогодні – це 28 людей, але список є відкритий.
3. Об’єднання та розколи у політичних таборах. Саме так можна охарактеризувати події, що відбулися у листопаді з націоналістичними політичними партіями та організаціями, а також усередині політичної сили «Опозиційний блок».
- Так, 9 листопада співголова фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко та лідер партії «За життя» Вадим Рабінович підписали угоду про створення «Опозиційної платформи – За життя». А вже 17 листопада заявили про висунення єдиного кандидата у президентські вибори Юрія Бойка.
Все це відбулося без офіційного рішення політичної ради та з’їзду «Опозиційного блоку», що викликало незадоволення у однопартійців. Народний депутат Вадим Новинський заявив, що «Опозиційний блок» не уповноважував їхнього лідера Юрія Бойка підписувати угоди про злиття з партією Рабіновича «За життя». У підсумку, 20 листопада з фракції парламенту «Опозиційний блок» виключили співголову Юрія Бойка та заступника голови фракції Сергія Льовочкіна. Також 22 листопада фракцію залишили народні депутати Євген Бакулін, Сергій Дунаєв і Юлій Іоффе. Головою фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді став народний депутат Вадим Новинський.
- У цей час, 19 листопада, у націоналістичному політичному таборі заявили про підтримку єдиного кандидата від ВО «Свободи» Руслана Кошулинського на виборах президента у 2019 році.
Відповідну заяву підписали лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, голова партії «Правий Сектор» Андрій Тарасенко, очільник Організації українських націоналістів Богдан Червак, лідер руху «С14» Євген Карась та голова Конгресу українських націоналістів Степан Брацюнь.
Про підтримку також оголосив Провідник Національного Руху «ДІЯ» Дмитро Ярош, але його підпису під заявою немає.
Водночас, 20 листопада, партія «Національний корпус» оприлюднила заяву, у якій назвала рішення щодо Кошулинського кулуарним, прийнятим без широкого обговорення та всупереч «Маніфесту націоналістичних сил» (підписаний у березні 2017 року). Партія вбачає, що єдиним можливим кандидатом може стати їх очільник Андрій Білецький.
Запроваджений через агресію РФ в Азовському морі у 10 областях України воєнний стан досі ніяк не позначився на організаційній підготовці до виборчих компаній 2019 року, проте вніс суттєві корективи у політичні дискусії навколо виборів президентських. Разом з тим, бурхливе обговорення у парламенті питання запровадження воєнного стану послужило стимулом для ухвалення нарешті ВР рішення про призначення виборів президента, тим самим закріпивши 31 березня 2019 року днем голосування.
Підготувала Анна Руденко, головний консультант відділу розвитку політичної системи НІСД