Оцінка політичних ризиків та конституційно-правових можливостей прийняття конституційних ініціатив Президента України щодо недоторканності народних депутатів України



20.11.2018

20 вересня 2018 року після виступу Президента України із щорічним Посланням до Верховної Ради України, у якому він вкотре закликав скасувати депутатську недоторканність, парламентом була схвалена Постанова «Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» № 2557-VIII.  

У цьому аспекті важливо звернути увагу на конституційну та законодавчу процедуру розгляду та ухвалення законопроектів про внесення змін до Конституції України.

 

Попри те, що КСУ визнав президентський Законопроект № 7203 таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, ним було зроблено низку застережень. Так, «Конституційний Суд України вважає за доцільне звернути увагу на те, що, ухвалюючи рішення щодо скасування депутатської недоторканності, необхідно враховувати стан політичної та правової системи України. Крім того, КСУ звернув увагу на позицію Європейської Комісії «За демократію через право», яка у своєму Висновку CDL-AD(2015)013 (пункт 18) зазначила, що «у політичній системі з вразливою демократією, такою, як в Україні, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту».


Слід підкреслити, що наявність застережень Конституційного Суду України щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України фактично забороняє парламенту прийняти рішення про його попереднє схвалення. А процедуру його розгляду та ухвалення після доопрацювання потрібно буде розпочати з повторного направлення законопроекту до КСУ для надання ним відповідного висновку. В іншому разі Законопроект №7203 вважатиметься таким, що знятий з розгляду.

 

 

Варіанти розвитку подій:


Варіант 1. Нічого не змінювати у Законопроекті №7203. Попередня парламентська практика проходження законопроектів про внесення змін до Конституції України свідчить про імовірність того, що пропозицій та поправок від належних суб’єктів права (у цьому випадку – Президент України або не менш як 150 народних депутатів) на внесення таких пропозиції до Законопроекту №7203 не надійде, чи внесені поправки не підтримає 226 депутатів.

 

Розвиток подій у цьому разі призведе до таких політичних ризиків:

  • провал однієї з вимог Революції Гідності – зняття/обмеження посадових імунітетів включно з депутатською недоторканністю, найбільшою мірою буде асоціюватися з Президентом України як ініціатором цього законопроекту;
  • ігнорування позиції Європейської Комісії «За демократію через право» може бути використано для звинувачення Президента України у нехтуванні європейськими демократичними цінностями та недотриманні принципу верховенства права.

 

Варіант 2. Внесення змін до Законопроекту №7203. Узгодженість законодавчих ініціатив із рекомендаціями міжнародних організацій, які мають авторитет у сфері встановлення демократичного урядування, є критично важливою умовою для подальшої підтримки європейськими партнерами стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС і НАТО. Зважаючи також на розгортання виборчої кампанії, варто зробити кроки для мінімізації окреслених політико-правових ризиків.

 

Уточнення норм законопроекту, зміст яких полягатиме в перенесенні центру щодо прийняття рішень по суті до незалежної судової гілки влади дозволить нейтралізувати політичні ризики Варіанту 1 та продемонструвати здатність Президента України та депутатського корпусу дотримуватися та виконувати виборчі зобов’язання, узяті у 2014 році після Революції Гідності.

 

Для цього на першому етапі, Президент України та/або не менш як 150 народних депутатів мають розробити та подати поправки до Законопроекту №7203, які визначатимуть, що:

 

  • народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи приниження честі, гідності та ділової репутації. Чинна редакція Конституції України визначає, що депутати несуть юридичну відповідальність за наклеп. Проте, з 2001 законодавство України вже не містить дефініції «наклеп».
  • притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, прийняття рішення про його затримання чи арешт здійснюється Верховним Судом або вищим спеціалізованим судом за вмотивованим поданням Генерального прокурора України. При цьому Генеральний прокурор України та голова відповідного суду невідкладно інформують про це Верховну Раду України.
  • депутатська недоторканність не діє, коли народного депутата затримано під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

 

На другому етапі, після внесення змін до Конституції України, відповідних процедурних/процесуальних змін також потребуватимуть Закони України «Про статус народного депутата», «Про Регламент Верховної Ради України» та Кримінальний процесуальний кодекс України. Це дасть змогу імплементувати зазначені конституційні зміни в законодавче поле, синхронізувавши час набуття ними чинності.

 

З повною версією матеріалу можна ознайомитися: niss.gov.ua/articles/3188/




читайте також:


13.12.2018 Моніторинг відділу фінансової безпеки за 5-13 грудня 2018 року
05.12.2018 НІСД-моніторінг: підготовка до виборів 2019 року
04.12.2018 Час можливості реалізації конституційних ініціатив Президента України з децентралізації влади добігає кінця
19.11.2018 Моніторинг відділу фінансової безпеки за 7-13 листопада 2018 року
10.10.2018 Моніторинг відділу фінансової безпеки за 3-9 жовтня 2018